Справа № 509/4349/21
30 серпня 2021 року Овідіопольський районний суд Одеської області:
під головуванням судді Кочко В.К.,
за участю секретаря судового засідання Савченко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду у смт.Овідіополь подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа
25.08.2021 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Притуляк В.М. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа. Заявник просить встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 від 16.05.2017 р., орган видачі 5101, адреса: АДРЕСА_1 ) до виконання зобов'язань, покладених на нього згідно виконавчого листа №509/5094/18, виданого 19.08.2020 р. суддею Овідіопольського районного суду Одеської області Кириченко П.Л., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 100000 грн. та процесуальні витрати у вигляді правової допомоги, в розмірі 5000 грн.
Мотивує вимоги тим, що на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження №64129308 з примусового виконання виконавчого листа №509/5094/18, виданого суддею Овідіопольського районного суду Одеської області Кириченко П.Л., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 100000 грн. та процесуальні витрати у вигляді правової допомоги, в розмірі 5000 грн. Як вбачається із матеріалів виконавчого провадження, а саме описової частини виконавчих документів та інформації отриманої в ході виконавчих дій боржнику направлено постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій було зазначено обов'язок подати декларацію про доходи та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Зазначену декларацію боржник так і не подав. Крім того, боржник викликався до приватного виконавця. При виїзді до боржника за місцем реєстрації, проте боржника за вказаною адресою не виявлено. На теперішній час боржник суму боргу не сплатив, жодних дій для виконання рішення боржник не вчиняє, що вказує на наявність факту ухилення боржника від виконання рішення суду.
Приватний виконавець у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, представник надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності приватного виконавця та його предстаника, наполягає на задоволенні подання. У відповідності до вимог ч.4 ст.441ЦПКУкраїни інші сторони та заінтересовані особи не повідомлялись про розгляд подання.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича перебуває виконавче провадження №64129308 з примусового виконання виконавчого листа №509/5094/18, виданого суддею Овідіопольського районного суду Одеської області Кириченко П.Л., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 100000 грн. та процесуальні витрати у вигляді правової допомоги, в розмірі 5000 грн.
Постановою ВП № 64129308 від 13.01.2021 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №509/5094/18, виданого суддею Овідіопольського районного суду Одеської області Кириченко П.Л., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 100000 грн. та процесуальні витрати у вигляді правової допомоги, в розмірі 5000 грн.
В матеріалах справи наявні підтвердження направлення постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику.
З метою повного та фактичного виконання виконавчого документа виконавцем накладено арешт на майно боржника від 13.01.2021 р. та накладено арешт на кошти боржника постановою від 15.02.2021 року.
Боржнику направлявся виклик з вимогою з'явитись до приватного виконавця від 05.08.2021 №5200, який боржником не виконано.
Приватним виконавцем було здійснено вихід за адресою боржника, зазначеній у виконавчому листі, однак його там не застав, про що склав акт.
Як вбачається з матеріалів справи, на рахунок приватного виконавця 22.04.2021 р., 24.05.2021 р., 19.06.2021 р., 22.07.2021 р., 16.08.2021 р. надійшли кошти у розмірі 50,00 грн. (загальна сума 250,00 грн.) в рахунок погашення заборгованості від боржника ОСОБА_1 .
Матеріали справи містять інформацію з Державної прикордонної служби про наявність у боржника ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 від 16.05.2017 р., орган видачі 5101.
Згідно довідки КП « Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради №336-14/90 від 01.02.2021 року право власності на нерухоме майно за боржником ОСОБА_1 в м.Одеса не зареєстровано.
За даними ЄДР ТЗ МВС транспортні засоби на ім'я ОСОБА_1 не зареєстровані.
Згідно відповіді ПФУ доходів в тому числі за цивільно-правовими договорами ОСОБА_1 не отримує, пенсію також не отримує.
Відповідно до відповіді ДФС боржник ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований.
Згідно відповіді ГУ Держгеокадастру в Одеській області №11-15-0.83-77/2-21 від 01.02.2021 р. за боржником земельні ділянки не зареєстровані.
Згідно відповіді ДАРГ України за боржником риболовних суден не виявлено.
Згідно відповіді ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області зареєстрованої за боржником техніки не виявлено.
Основним принципом судочинства, закріпленим Конституцією України є верховенство права.
Відповідно до положень ст.2 ЗаконуУкраїни «Про судоустрій України» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів суспільства, держави.
Ч. 1 ст.10 ЦПКУкраїни встановлено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Ст. 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
В силу ст. 13 Загальної декларації прав людини, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права кожна людина має право вільно пересуватися.
Згідно з ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною ініціативою. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом (ст.313ч. 2, 4 ЦК України).
Порядок вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України визначено уст. 441 ЦПК України, відповідно до якої питання про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Відповідно до п. 5ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України'право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено також у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Згідност. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених вищевказаним законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п. 19 ч. 3ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження'виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, укладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Отже, задоволення подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання, зокрема виконання судового рішення.
Суд звертаєувагу на те, що ОСОБА_1 обізнаний про наявність рішення суду, приватним виконавцем на адресу боржника направлялись виклики, постанова про відкриття виконавчого провадження та здійснювались виходи про що складено акт.
Тобто, в матеріалах справи є підтвердження, що боржник ухиляється від виконання зобов'язання в добровільному порядку.
Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Питання про забезпечення виконання рішення суду шляхом тимчасового обмеження у виїзді за межі України регулюються Законами України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України та Про виконавче провадження. Розгляд зазначеного питання судом проводиться за правилами ст. 441 ЦПК.
Згідно з ст. 5 ЗУ Про виконавче провадження, державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі, у спосіб і порядок, зазначені виконавчим документом та при здійснені виконавчого провадження має право звенутись до органу, який видав виконавчий документ з клопотанням про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення.
Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 11 ЗУ Про виконавче провадження державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням.
Підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду громадян України за кордон є дія неврегульованих зобов'язань.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що подання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 441 ЦПК України, ст. ст 5, 11 ЗУ Про виконавче провадження, ст. 6 ЗУ Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України, суд
Подання задовольнити.
Встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 від 16.05.2017 р., орган видачі 5101, адреса: АДРЕСА_1 ) до виконання зобов'язань, покладених на нього згідно виконавчого листа №509/5094/18, виданого 19.08.2020 р. суддею Овідіопольського районного суду Одеської області Кириченко П.Л., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 100 000 грн. та процесуальні витрати у вигляді правової допомоги, в розмірі 5000 грн.
Ухвалу суду направити до Державної прикордонної служби України для виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Кочко В.К.