25 серпня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/93/21 пров. № А/857/9867/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Макарика В.Я., Улицького В.З.,
при секретарі судового засідання: Герман О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Хоростківської міської ради Гусятинського району Тернопільської області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року у справі №500/93/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хоростківської міської ради Гусятинського району Тернопільської області, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання неправомірним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії (головуючий суддя першої інстанції - Мартиць О.І., час ухвалення - 10:43 год., місце ухвалення - м. Тернопіль, дата складання повного тексту - 16.04.2021),-
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Острівської сільської ради Хоростківської міської ради Гусятинського району Тернопільської області про визнаня неправомірним та скасування рішення відповідача №108 Хоростківської міської ради Гусятинського району Тернопільської області восьмого скликання другої сесії від 08 грудня 2020 року в зв'язку із незаконною відмовою щодо надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою та зобов'язання відповідача надати позивачу дозвіл на виготовлення (складання) проекту землеустрою у чіткій відповідності до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідно до його звернення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на адресу Хоростківської міської ради Гусятинського району Тернопільської області було направлено заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки орієнтовною площею 2,000 га, для передачі позивачу безоплатно у приватну власність даної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Однак Хоростківською міською радою Гусятинського району Тернопільської області другої сесії сьомого скликання прийнято рішення №108 від 08.12.2020, яким відмовила позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
На думку позивача, таке рішення суб'єкта владних повноважень є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки суперечить положенням частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.
Позивач вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати дозвіл на розробку документації із землеустрою.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Хоростківської міської ради Гусятинського району Тернопільської області від 08.12.2020 №108 «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в межах населеного пункту АДРЕСА_1 ».
Зобов'язано Хоростківську міську раду Гусятинського району Тернопільської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.11.2020 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га, яка знаходиться в межах населеного пункту АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Хоростківської міської ради Гусятинського району Тернопільської області судові витрати у сумі 454,00 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим (суд першої інстанції неї з'ясував обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права) та таким, що підлягає скасуванню.
Зокрема апелянт вказує на те, що адміністративний позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності (неповнолітнім), оскільки на день подання позову, позивачу ОСОБА_1 було 15 років.
Відповідно до п. 1 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
Щодо підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, то вважає, що із графічних матеріалів, що додані до заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою слідує, що частина бажаної земельної ділянки захоплює дорогу (проїзд) загального користування міста Хоростків, якою користуються власники нерухомого майна, розміщеного на вказаній території, при цьому, альтернативний проїзд відсутній, тому відповідно рішення Хоростківської міської ради від 08.12.2020 № 108 прийняте на підставі та із врахуванням вимог законодавства України та містобудівної документації (Генерального плану м. Хоростків).
З урахуванням наведеного, апелянт просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 у справі № 500/93/21, залишити позовну заяву ОСОБА_1 до Хоростківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії без розгляду, в іншому випадку відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Хоростківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2 , про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Також просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Хоростківської міської ради судові витрати, понесені відповідачем в судах першої та апеляційної інстанцій.
Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції змінити в частині зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник позивача, позивач та третя особа ОСОБА_2 проти апеляційної скарги заперечили та просили апеляційну скаргу залишити без задоволення. Одночасно просили змінити рішення суду в частині щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме надати позивачу зазначений дозвіл відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України.
Інші учасники справи в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що позивач звернувся до Хоростківської міської ради Гусятинського району Тернопільської області із заявою в якій просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 2,0000 для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах населеного пункту АДРЕСА_1 .
Відповідачем Хоростківською міською радою Гусятинського району Тернопільської області на другій сесії восьмого скликання прийнято рішення №108 від 08.12.2020 «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в межах населеного пункту АДРЕСА_1 ».
Відповідно до вказаного рішення, сесія Хоростківської міської ради Гусятинського району Тернопільської області, розглянувши заяву гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 , графічний матеріал, враховуючи невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, протокол Земельної погоджувальної комісії від 07.12.2020, керуючись Земельним кодексом України, Законами України «Про землеустрій», «Про місцеве самоврядування в Україні», міська рада вирішила відмовити у наданні дозволу гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись з рішенням про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково з тих підстав, що причини відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою належним чином не були обґрунтовані.
Проте апеляційний суд зазначає наступне.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наведена обставина не заперечується представником позивача та третьою особою ОСОБА_2 , батьком позивача.
Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її свободи або законні інтереси.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності (ч. 3 ст. 9 КАС України).
Статтею 6 Сімейного кодексу України визначено, що правовий статус дитини має особа до досягненні повноліття. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
У випадках, встановлених ЦК України, здатність мати окремі цивільні права та обов'язки може пов'язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 32 ЦК України, крім правочинів передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності що охороняються законом; бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено або установчими документами юридичної особи; самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).
Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) піклувальників.
Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття) (частина перша статті 34 ЦК України).
Частиною другою статті 43 КАС України встановлено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручити ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Права, свободи та інтереси малолітніх, і неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом ( ст. 56 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 160 КАС України, позовна заява подається у письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
З урахуванням наведених вище норм чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що право звернення до адміністративного суду із позовом належить фізичним особам, які досягли повноліття ( вісімнадцять років), та фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно - правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Разом з тим, право неповнолітніх осіб самостійно звертатись до адміністративного суду та брати участь у спорах про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії (щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки) чинним законодавством України не передбачено.
Отже, наведені вище норми законодавства та обставини справи свідчать про те, що позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
Крім цього, колегія суддів зазначає, що на день подання неповнолітнім ОСОБА_1 позовної заяви - 11.01.2021 р., така була подана ним особисто, а не його законним представником батьком чи матір'ю або опікуном чи іншою особою, визначеною законом відповідно до ст. 56 КАС України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів апеляційної інстанції, приходить до висновку про скасування рішення першої інстанції та залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Щодо розподілу судових витрат.
Апелянт просить стягнути з позивача судові витрати, понесені відповідачем в судах першої та апеляційної інстанцій.
Колегія суддів вважає, що така заява задоволенню не підлягає, оскільки нормами ч. 3 ст. 139 КАС України визначено, що суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись ст. ст. 240, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Хоростківської міської ради Гусятинського району Тернопільської області - задовольнити частково.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року у справі №500/93/21 - скасувати та прийняти нове рішення, яким позовну заяву залишити без розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді В. Я. Макарик
В. З. Улицький
Повне судове рішення складено 02.09.2021