про повернення апеляційної скарги
02 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/3096/19 пров. № А/857/13045/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Онишкевича Т. В.
суддів -Іщук Л. П.
Обрізка І. М.
перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року у справі № 140/3096/19 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Захід-Цемент" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
10 серпня 2021 року скаржником до апеляційного суду подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, яке обгрунтоване тим, що Головне управління ДПС у Волинській області не має можливості оплатити судовий збір через відсутність коштів на його рахунках.
Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на наступне.
За пунктом 3 частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах, зміст якого розкриває стаття 10 цього Кодексу, частинами 1, 2 якої встановлено, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, окрім іншого, виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги, зокрема, надання документу про сплату судового збору, у тому числі, на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про залишення скарги без руху.
Таким чином, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно подання апеляційної скарги, її форми та змісту, у тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і скаржника, який, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень, є бюджетною установою, фінансування якої здійснюється з Державного бюджету України, у тому числі щодо видатків на сплату судового збору.
Відтак, відсутність у податкового органу коштів, призначених для цієї мети і невиконання через це вимог процесуального закону і суду не може слугувати поважною підставою для продовження процесуального строку на невизначений період, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період.
Також, матеріали справи взагалі не містять доказів наявності у апелянта кошторису, проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису або тимчасового розпису бюджету, які б свідчили про здійснення апелянтом видатків бюджету, передбачені для сплати судового збору. Крім того, апелянт має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору. Суд зазначає, що зазначені посилання апелянта не повинні впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо оформлення апеляційної скарги.
Окрім того, апеляційний суд звертає увагу, що скаржником не зазначено на який період просить продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги та не надано доказів можливості сплати такого.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 розд. І Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду (справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс ІІ проти Німеччини»).
Таким чином, апеляційний суд приходить до переконання, що недоліки, зазначені в ухвалі від 19 липня 2021 року, апелянтом не усунуті.
Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Волинській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року у справі № 140/3096/19 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Т. В. Онишкевич
судді Л. П. Іщук
І. М. Обрізко