02 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/144/21 пров. № А/857/9911/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Шевчук С.М., Шинкар Т.І.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року, ухвалене суддею Комшелюк Т.О. у м. Рівне, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у справі № 460/144/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якому просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 17 листопада 2020 року щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії за вислугу років на підставі довідки Рівненської обласної прокуратури від 15 жовтня 2020 року № 21-516;
2) зобов'язати відповідача здійснити з 01 жовтня 2020 року перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12 липня 2001 року, що діяла на час призначення пенсії), обчисленої відповідно до рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року № 6-р/2020 та статті 81 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Рівненської обласної прокуратури від 15 жовтня 2020 року за № 21-516, без обмеження суми пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з лютого 2003 року позивачу призначена пенсія за вислугу років за нормами Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ в розмірі 90 % від суми заробітної плати. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури та, зокрема, підвищена заробітна плата за аналогічною (відповідною) посадою, з якої позивач був звільнений. З метою перерахунку раніше призначеної пенсії, позивачем отримана довідка Рівненської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії від 15 жовтня 2020 року № 21-516. В подальшому, позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив провести перерахунок його пенсії на підставі вказаної вище довідки. Проте, відповідач відмовив у проведенні перерахунку пенсії з тих підстав, що розмір пенсійної виплати за наслідками його проведення значно зменшиться, позаяк, при проведенні перерахунку пенсії позивачу мають застосовуватися положення статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VI, які встановлюють, що розмір пенсії прокурорів має становити 60 % від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати та не може перевищувати десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Позивач не погоджується з такими діями відповідача та вважає їх протиправними, оскільки норми права, яким встановлюється розмір пенсії прокурорів на рівні 60 % від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати та обмежується її максимальний (граничний) розмір, були прийняті пізніше в часі, аніж позивачу було призначено пенсію, а відтак їх застосування при перерахунку пенсії позивача є безпідставним. З огляду на вказане, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області та отримує пенсію, призначену з лютого 2003 року на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ (далі - Закон № 1789-ХІІ) в розмірі 90 % суми місячної заробітної плати.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1155 від 11.12.2019 року «Про умови оплати праці працівників прокуратури» (далі - Постанова № 1155) працівникам прокуратури підвищено заробітну плату, що, відповідно до частини 13 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ), є підставою для перерахунку пенсії.
15.10.2020 року Рівненська обласна прокуратура видала позивачу довідку № 21-516 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) для перерахунку пенсій.
З цією довідкою позивач звернувся до відповідача з заявою про здійснення перерахунку пенсії, на яку отримав відповідь від 17.11.2020 року про недоцільність такого перерахунку, оскільки у випадку проведення перерахунку пенсія може бути обчислена у розмірі 60 % від суми 75000,00 грн, а не суми 95787,42 грн, і її виплата буде обмежена максимальним розміром 17120,00 грн (десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність), що менше ніж пенсія, яку отримує позивач 40191,74 грн.
Фактично відповідач заперечує проти проведення перерахунку призначеної пенсії позивачу і відмовляє у такому перерахунку.
Протиправність рішення про відмову у перерахунку пенсії позивач обґрунтовує тим, що із ухваленням Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 року відновлено дію частини 20 статті 86 Закону № 1697-VІІ, згідно з якою призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються на рівні умов і складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах та установах прокуратури. Позивач вважає, що підставою для перерахунку пенсії є підвищення заробітної плати чинним працівникам прокуратури.
Також позивач зазначає, що перерахунок його пенсії повинен здійснюватися з застосовування 90 % розміру місячного заробітку та без обмеження розміру, як встановлено щодо нього у постанові Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.05.2016 року у справі № 161/4873/16а, яка набрала законної сили, і по якій проводився перерахунок його пенсії у 2017 році.
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року № 3668-VІ (далі - Закон № 3668-VІ) обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Таким чином, позивач вважає, що оскільки йому пенсія призначена у 2003 році, до набрання чинності Законом № 3668-VІ, то при перерахунку його пенсії має застосовуватися норма, яка діяла на момент призначення пенсії і визначала розмір пенсії у відсотках без обмеження його граничного розміру. А тому відповідач, відмовляючи у перерахунку пенсії, діяв протиправно.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року в позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, оформлене листом від 17 листопада 2020 року № 0300-0308-8/38618, щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугу років на підставі довідки Рівненської обласної прокуратури від 15 жовтня 2020 року № 21-516.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 01 жовтня 2020 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII в первинній редакції, на підставі довідки Рівненської обласної прокуратури від 15 жовтня 2020 року № 21-516, виходячи з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати, без обмеження суми пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат.
В задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (в редакції Закону від 12 липня 2001 року № 2663-ІІІ, що діяла на час призначення пенсії), - відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судовий збір в сумі 454 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає те, що Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області листом від 17.11.2020 року № 0300-0308-8/38618 повідомило позивача про те, що йому виплачується пенсія відповідно Закону України «Про прокуратуру», розмір якої обчислено із урахуванням постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.05.2016 року № 161/4873/16-а без обмеження пенсії максимальним розміром в сумі 40191,74 грн.
Також, при розгляді звернення позивача відповідач встановив, що, так як максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, то пенсія позивачу після перерахунку не перевищуватиме 17120,00 грн.
За таких обставин Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зазначило про недоцільність даного перерахунку пенсії.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області та з лютого 2003 року отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у розмірі 90 % суми місячної заробітної плати.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 травня 2016 року зобов'язано Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області здійснити з 01.01.2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 пенсії відповідно до ч. 13 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90 % від суми заробітної плати зазначеної в довідці прокуратури Рівненської області № 18-185 вих.16 від 09.03.2016 року, без обмеження пенсії максимальним розміром.
Розмір пенсії позивача, обчислений із урахуванням постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 травня 2016 року в справі № 161/4873/16-а становить 40191,74 грн.
15.10.2020 року Рівненська обласна прокуратура видала позивачу довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій № 21-516. Довідка видана відповідно до рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 року № 6-р/2020 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 11.09.2020 року за відповідною (прирівняною) посадою начальника відділу у складі управління прокуратури області і становить 95787,42 грн.
Позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії разом із вказаною довідкою.
У відповідь, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надіслало позивачу лист від 17.11.2020 року № 0300-0308-8/38618 про те що йому виплачується пенсія відповідно Закону України «Про прокуратуру», розмір якої обчислено із урахуванням постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.05.2016 року у справі № 161/4873/16а без обмеження пенсії максимальним розміром в сумі 40191,74 грн.
Також відповідач зазначив що відповідно до частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру», призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
Згідно з частиною 2 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Розмір страхових внесків щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців та застрахованих осіб одночасно із затвердженням Державного бюджету України на відповідний рік, зокрема, з 01.09.2020 року - 75000,00 грн. Враховуючи викладене, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повідомило позивачу, що при обчисленні розміру його пенсії буде враховано заробітну плату за вересень 2020 року у сумі 75000,00 грн.
Частиною 15 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
З 01.12.2020 року Законом України «Про Державний бюджет на 2020 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлено у розмірі 1712,00 грн, відповідно максимальний розмір пенсії не може перевищувати 17120,00 грн.
З огляду на це, відповідач у листі від 17.11.2020 року зазначив, що у випадку проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі поданої довідки розмір пенсії буде становити 17120,00 грн.
За таких обставин Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зазначило про недоцільність даного перерахунку пенсії.
Вважаючи, що такими діями фактично відмовлено позивачу у перерахунку пенсії за довідкою Рівненської обласної прокуратури від 15.10.2020 № 21-516 про розмір заробітної плати у розмірі 90 % від заробітку без обмеження граничного розміру, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції вважав, що ОСОБА_1 має право на перерахунок пенсії згідно з довідкою Рівненської обласної прокуратури від 15.10.2020 року № 21-516 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми місячної заробітної плати без обмеження максимальним розміром.
При цьому суд першої інстанції зазначив, що такий перерахунок пенсії можливий відповідно до частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру», а не статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», яка втратила чинність.
Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.
Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15.07.2015 визначалися Законом № 1789-ХІІ.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 - 1 Закону № 1789-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу (лютий 2003 року), Прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Частиною дванадцятою статті ст. 50 - 1 Закону № 1789-ХІІ передбачено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно з ч.17 ст. 50 - 1 Закону № 1789-ХІІ, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько - слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Отже, положення вказаної статті передбачали виплату пенсії в максимальному розмірі 90 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, а також можливість її перерахунку, зокрема, у зв'язку зі збільшенням розміру місячного заробітку (працюючого прокурора) за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію.
01.01.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VIII від 28.12.2014 року (далі - Закон України № 76-VIII), яким частину вісімнадцяту статті ст. 50 - 1 Закону № 1789-ХІІ викладено у такій редакції: “Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України”.
У подальшому, з 15.07.2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VII, відповідно до п.п.1 п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність Закон № 1789-ХІІ, крім п.8 ч.1 ст.15, ч.4 ст.16, абз.1 ч.2 ст.462, ст.47, ч.1 ст.49, ч.5 ст.50, ч.3, 4, 6, 11 ст.501, ч.3 ст.512, ст.53 щодо класних чинів.
Отже, на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії положення ст. 50 - 1 Закону № 1789-ХІІ, що регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.
Відтак, оскільки зазначена норма з 01.01.2015 року є нечинною, то у таких випадках слід керуватись саме діючим законодавством, зокрема ст. 86 Закону № 1697-VII.
Відповідно до ч.20 ст.86 Закону № 1697-VII, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)/2019 положення ч.20 ст.86 Закону № 1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
У вказаному рішенні Конституційним Судом України встановлено такий порядок виконання цього рішення :
- частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції :
“Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки”.
Таким чином, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р (ІІ)/2019 повернуто працівникам прокуратури право на перерахунок пенсій за Законом № 1697-VІІ.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.04.2020 року у справі № 334/3092/16-а, яка в силу положень ч.5 ст.242 КАС України має бути врахована при розгляді цієї справи.
Частиною другою статті 152 Конституції України передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(II)/2019 впливає на правовідносини, пов'язані з розглядом заяви позивача про перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугою років на підставі виданої йому Рівненською обласною прокуратурою довідки.
Отже, позивач має право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам, відповідно до положень ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII.
Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 року у зразковій справі № 560/2120/20, яку слід застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовами до територіальних органів Пенсійного фонду України з вимогами про перерахунок пенсії відповідно до ст.501 Закону № 1789-ХІІ та ст.86 Закону № 1697-VII після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 року № 7-р(II)/2019.
Стосовно позовних вимог про здійснення перерахунку пенсії без обмеження її граничного розміру, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з абзацом 6 ч. 15 ст. 86 Закону № 1697-VII, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31.12.2017, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень.
Аналізуючи зміст ст. 86 Закону № 1697-VII, апеляційний суд приходить до висновку про те, що частина 15 цієї статті регулює правові відносини, що виникли у зв'язку із призначенням та виплатою пенсії працюючим пенсіонерам, на яких поширюється дія цього Закону, а частина 20 цієї статті - правовідносини пов'язані із перерахунком призначених працівникам прокуратури пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам.
Таким чином, зміни, що вносились до частини 15 ст. 86 Закону № 1697-VII (Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” 2 березня 2015 року № 213-VIII та Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” 24 грудня 2015 року № 911-VIII) не регулюють правовідносин, що виникають під час проведення перерахунку пенсії особам, на яких поширюється дія Закону № 1697-VII у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам.
Вказані правовідносини врегульовані частиною 20 ст. 86 Закону № 1697-VII зміст якої застережень щодо обмеження максимальним розміром пенсії під час проведення її перерахунку не містить.
Тому, на думку апеляційного суду, максимальним розміром може бути обмежена пенсія, яка призначена, виключно працюючим пенсіонерам, на яких поширюється дія Закону № 1697-VII (ч. 15 ст. 86 Закону № 1697-VII).
До пенсії непрацюючих пенсіонерів, на яких поширюється дія Закону № 1697-VII, обмеження максимальним розміром під час проведення її перерахунку, у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам, не застосовується (ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII)
Враховуючи те, що позивач є непрацюючим пенсіонером, на якого поширюється дія Закону № 1697-VII апеляційний суд приходить до переконання в тому, що відповідач безпідставно прийшов до висновку про необхідність обмеження пенсії позивача максимальним розміром.
Стосовно визначення відсоткового розміру пенсії відносно заробітної плати, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи видно, що пенсія позивачу була призначена 19.02.2003 року на підставі ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, виходячи з розрахунку 90% складових заробітної плати.
Разом з тим, здійснюючи перерахунок пенсії позивача, відповідач зазначив, що згідно ст. 86 Закону №1697-VII пенсія призначається у розмірі, 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати за відповідну вислугу років.
Частиною другою статті 86 Закону №1697-VII передбачено, що працівникам, які не мають вислуги років, передбаченої частиною першою цієї статті, за наявності необхідного стажу роботи на посадах прокурорів, а також страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, після досягнення чоловіками 57 років, а жінками віку, що на п'ять років менше, ніж пенсійний вік, установлений статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, пенсія призначається у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах, із розрахунку 60 відсотків місячної заробітної плати за відповідну вислугу років, передбачену частиною першою цієї статті.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках, у редакції, що діяла на момент призначення пенсії, тобто у даному випадку з розрахунку 90 % складових заробітної плати.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність відмови відповідача здійснити перерахунок позивачу пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати без обмеження граничного розміру пенсії.
Додатково суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що Верховний Суд у рішенні від 04.02.2019 року у зразковій справі № 240/5401/18, дійшов висновку, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Вказаний правовий висновок, на думку апеляційного суду, в контексті положень ч.5 ст.242 КАС України, слід враховувати при розгляді цієї справи.
Стаття 1 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, у редакції протоколів №11 та №14 (04 листопада 1950 року), визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 26 червня 2014 року у справі “Суханов та Ільченко проти України” (заяви № 68385/10 та № 71378/10) зазначено, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (п. 52).
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі “Федоренко проти України” (заява №25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, сформулював правову позицію про те, що право власності може бути “існуючим майном” або “виправданими очікуваннями” щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи “законними сподіваннями” отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі “Стреч проти Сполучного Королівства” (Stretch v. TheUnitedKingdom № 44277/98).
Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 №17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011).
Таким чином, відмова у проведенні перерахунку пенсії позивача у розмірі 90% від розміру заробітної плати із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії на підставі та у порядку, визначеному законом, чинним на момент призначення йому пенсії, є втручанням у майнові права позивача у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, апеляційний суд зазначає, що саме такий порядок нарахування пенсії позивачу (у розмірі 90 відсотків грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром) встановлений постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 травня 2016 року в справі № 161/4873/16-а, яка набрала законної сили, а тому ці обставини, згідно із частиною 4 статті 78 КАС України, доказуванню не підлягають.
З огляду на вказане, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини.
Відповідно до ч. 2,3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Як йшлося вище, постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 травня 2016 року зобов'язано Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області здійснити з 01.01.2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 пенсії відповідно до ч. 13 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90 % від суми заробітної плати зазначеної в довідці прокуратури Рівненської області № 18-185 вих.16 від 09.03.2016 року, без обмеження пенсії максимальним розміром.
У зв'язку із зміною законодавства, правовідносини, які регулювались ч. 13 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ в даний час регулюються частиною 20 ст. 86 Закону № 1697-VII.
Частина 13 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ передбачала, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Частина 20 ст. 86 Закону № 1697-VII передбачає, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Отже, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що законодавчих змін, які б по іншому, ніж на час розгляду справи № 161/4873/16-а Луцьким міськрайонним судом Волинської області, регулювали правовідносини щодо порядку нарахування пенсії позивачу (у розмірі 90 відсотків грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром) не відбулося.
За наведених обставин, на переконання апеляційного суду, підстав для невиконання постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 травня 2016 року в справі № 161/4873/16-а, яка набрала законної сили, немає, як і немає підстав для її довільного тлумачення чи внесення змін до її змісту.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та зробив правильний висновок про задоволенні позову щодо перерахунку та виплаті пенсії, відповідно до частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90 відсотків грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром.
Отже, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що при розгляді заяви позивача відповідач діяв всупереч норм чинного законодавства, а тому позовні вимоги позивача є підставними.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а Рівненського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року в справі № 460/144/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді С. М. Шевчук
Т. І. Шинкар
Повний текст постанови складений 02.09.2021 року