Справа № 404/6264/20
Номер провадження 2/404/1850/20
01 вересня 2021 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді - Мохонько В.В.,
за участі секретаря - Добровольської Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, в порядку спрощеного позовного провадження, справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,-
В жовтні 2020 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , по якому просить стягнути з відповідача на свою користь неустойку (пеню) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення в сумі 138469,27 гри.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 грудня 2014 року з ОСОБА_2 , стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 27.11.2014 року і продовжуючи до виповнення дитині повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Кіровським районним судом м. Кіровограда видано виконавчий лист, який в подальшому пред'явлений для примусового виконання до Відділу Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції, за яким державним виконавцем відкрито виконавче провадження.
Відповідно до довідки виданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Дніпро) Фортечним відділом державної виконавчої служби у місті Кропивницькому №70340/11-39 від 01.07.2020р. позивач дійсно отримувала аліменти від ОСОБА_2 за період з листопада 2018 по серпень 2020р. не в повному обсязі та у зв'язку із несвоєчасної сплатою аліментів у відповідача виникла заборгованість станом на 01.09.2020 р. в сумі 29 828,87 грн..
Позивач зазначає, що відповідач неналежним чином ставився до виконання свого обов'язку по сплаті аліментів.
Обрахований позивачем розмір пені за період з листопада 2018 року по серпень 2020 року становить 138 469,27 грн.
Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20.11.2020 року позовну заяву залишено без руху /а.с.19-20/
Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16.12.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження в судовому засідання з повідомленням (викликом) сторін
В судове засідання позивач не з'явилася, представник позивача надав до суду заяву, якою просив провести розгляд справи за відсутності позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили задовольнити.
Відповідач до суду не з'явився, повідомлявся судом про час та місце розгляду справи належним чином, своїм правом надати відзив на позовну заяву не скористався.
За таких обставин, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд позов задовольняє частково, із наступних підстав.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 грудня 2014 року вирішено стягнути з ОСОБА_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 27.11.2014 року і продовжуючи до виповнення дитині повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . /а.с.34/
На виконання вказаного рішення суду 23.04.2015 року було видано виконавчий лист /а.с. 15/.
Постановою державного виконавця Кіровського районного відділу виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Зубік В.В. №ВП17383318 було відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого листа /а.с. 125/.
Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості по аліментам №47383318 від 04.09.2020 року, державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) заборгованість по даному виконавчому провадженню станом на 01.09.2020 року становить 29 828,87 грн. /а.с. 38/.
Статтею 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Для вирахування розміру пені позивач користувався правилом про те, що стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
?p=(A1?1%?Q1)+(A2?1%?Q2)+……….(An?1%?Qn), де:
?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Такий правовий висновок містить постанова Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 572/1762/15-ц.
Застосований позивачем спосіб нарахування розміру неустойки відповідає вище наведеним правовим висновкам, отже, суд приймає до уваги розрахунок пені позивача, розмір якої за період з листопада 2018 року по серпень 2020 року складає 138 469.27 грн.
Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилась з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального або сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст.197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.
Відповідачем не спростовано, що прострочення сплати аліментів виникло з його вини, будь-яких належних та допустимих доказів щодо наявності підстав для зменшення розміру неустойки з урахуванням матеріального або сімейного стану платника аліментів суду не надано.
Так як сума заборгованості відповідача по сплаті аліментів станом на 01.09.2020 року складає 29 828,87 грн., у відповідності до вимог ст.196 СК України сума пені за несвоєчасну сплату аліментів не може перевищувати 100% заборгованості, тобто 29 828,87 грн.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 196 СК України, у разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження".
За вказаного, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп.
Керуючись ст.4,10-13,76-81,133-137,258-265 ЦПК України, ст. 196 СК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 29 828,87 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 місце проживання: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1
відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2
Повний текст рішення суду 02.09.2021 року.
Суддя Кіровського районного
суду м. Кіровограда В.В.Мохонько