Справа № 320/9593/20
01 вересня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бєлової Л.В. та суддів Єгорової Н.М., Кузьмишиної О.М., перевіривши клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про продовження строку для усунення недоліків та апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року позовні вимоги задоволено частково.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області подано апеляційну скаргу, яка зареєстрована судом першої інстанції 29 квітня 2021 року за вх.№2183/21.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 296 КАС України.
Апелянту надано строк 7 (сім) днів з моменту отримання копії вищезазначеної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду: обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року із зазначенням поважних причин його пропуску та доказів щодо дати отримання оскаржуваного рішення; оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору.
17 серпня 2021 року відповідач отримав копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року, що підтверджується зворотнім повдомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до частини шостої статті 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги є 24 серпня 2021 року.
20 серпня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. В обґрунтування клопотання апелянт вказує, що Головне управління територіально розгалужене. Фінансово-економічне управління Головного управління, яке здійснює сплату судового збору знаходиться в м. Обухів, тоді як представник відповідача по даній справі знаходиться у м. Біла Церква Київської області.
Перевіривши клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно з статтею 129 Конституції України та статтями 2, 8 КАС України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й юридичних осіб.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року «Надточій проти України» принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою. Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб'єкт владних повноважень, однак, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктами, що реалізують свою владну компетенцію.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом. Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
У зв'язку із цим обставини, пов'язані з процедурою фінансуванням установи, не можуть вважатися достатньою та самостійною підставою для продовження процесуальних строків.
Колегія суддів наголошує, що саме по собі територіальне розташування органів відповідача та/або неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних обставин, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, зокрема щодо своєчасного звернення з апеляційною скаргою.
Отже, доводи апелянта є необґрунтованими, а клопотання безпідставним, оскільки належних доказів того, що наявні обставини, які перешкоджають виконанню вимог процесуального закону апелянтом не надано.
Колегія суддів наголошує, що відповідач не надає жодних належних доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України саме за даною апеляційною скаргою та які б свідчили, що апелянт виконає в подальшому вимоги ухвали суду апеляційної інстанції.
Необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, подаючи апеляційну скаргу без надання документа про сплату судового збору достеменно розумів про допущення ним порушень норм процесуального права.
Тому, апелянтом не доведено недостатність строку для вчинення дій щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що станом на 01 вересня 2021 року апелянт не усунув недоліків апеляційної скарги у повному обсязі, а саме не подав обгрунтоване клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року із зазначенням поважних причин його пропуску та подання доказів їх поважності, як і не надав обґрунтованого клопотання про продовження строку для надання суду поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження з поясненням причин неможливості виконання вимог ухвали у встановлений строк.
Таким чином, станом на 01 вересня 2021 року недоліки, зазначені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом не усунуті.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно з частиною третьою статті 299 КАС України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відтак, з огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. 248, 255, 298, 299 КАС України, суд
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з урахуванням положень статті 329 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді Н.М. Єгорова,
О.М. Кузьмишина