Справа № 320/6141/19 Головуючий у 1-й інстанції: Басай О.В.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
01 вересня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс Насташка» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс Насташка» до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області про визнання протиправними і скасування припису та постанови, -
ТОВ «Агропромисловий комплекс Насташка» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати припис від 24.09.2019 № 82 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил;
- визнати протиправною та скасувати постанову від 08.10.2019 № 22/1023-7-1.18/1146 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ТОВ «Агропромисловий комплекс Насташка» звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Агропромисловий комплекс Насташка» подано до органів Державної архітектурно-будівельної інспекції України повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об'єкті «Будівництво карантину свиней, вагової відвантаження тварин, господарської будівлі, будівлі свинарника-хрячника території свинокомплексу відділення «Колодисте» вул. Кірова, 39, с. Колодисте Уманського району Черкаської області» від 10.09.2019 №1023-7.11/999.
Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області надіслано позивачу повідомлення від 10.09.2019 № 1023-7.11/999 про проведення позапланової перевірки достовірності даних зазначених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт (т. 1, а.с. 14).
Позивач у листі від 19.09.2019 № 273, яке було направлено до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області, вказав, що вважає повідомлення винесеним не у межах повноважень та не у спосіб передбачений законом, а тому 24.09.2019 колектив, посадові та службові особи ТОВ «Агропромисловий комплекс Насташка» працюватимуть у штатному режимі (т. 1, а.с. 15).
Посадовими особами управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області складено акт від 24.09.2019 про те, що диктор ТОВ «Агропромисловий комплекс Насташка» не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на зазначений об'єкт будівництва для проведення позапланової перевірки (т. 1, а.с. 19-20).
Також, посадовою особою управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області складено припис від 24.09.2019 № 82, яким вимагається усунути порушення вимог чинного містобудівного законодавства: з'явитись особисто керівнику, або уповноваженій ним особі на об'єкт будівництва, допустити перевіряючих інспекторів на об'єкт будівництва, надати для перевірки документи на підставі яких заповнювалось повідомлення про початок виконання будівельних робіт (т. 1, а.с. 21-22).
Згідно з постановою управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області від 08.10.2019 № 22/1023-7-1.18/1146, визнано ТОВ «Агропромисловий комплекс Насташка» винним у вчиненні правопорушення передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 60 210,00 грн. (т. 1, а.с. 24-26).
Вважаючи протиправними припис від 24.09.2019 № 82 та постанову від 08.10.2019 № 22/1023-7-1.18/1146, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що посадовою особою управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області правомірно видано обов'язковий для виконання позивачем припис від 24.09.2019 № 82 та постанову від 08.10.2019 № 22/1023-7-1.18/1146, у зв'язку із чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, апелянт зазначає, що відповідачем порушено встановлені законом вимоги повідомлення позивача про проведення перевірки, а її висновки є необґрунтованими.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Згідно з п.п. 1-3 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду в частині надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Держархбудінспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Основним завданням Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме:
- підготовка і внесення на розгляд Міністра пропозицій щодо забезпечення формування державної політики з питань, що належать до компетенції Держархбудінспекції;
- виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві у визначених законодавством випадках.
Постановою КМ України від 23.05.2011 №553, чинною на час виникнення спірних правовідносин, затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №533).
Відповідно до п. 2 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:
1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;
2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;
3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Пунктом 7 Порядку №553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
- перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
- вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;
- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 41-1 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI) з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду.
Пунктом 11 Порядку № 553 встановлено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
- усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
- зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;
4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;
5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;
7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;
8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Забороняється витребовувати у суб'єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;
9) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;
10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;
11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.
Посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю забороняється вимагати інформацію та документи, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно з п. 12 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема, надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку;
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.
Відповідно до ст. 4 Закону № 3038-VI об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Відповідно до ст. 7 Закону України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V) для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:
- найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;
- найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
- місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;
- номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід;
- перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові;
- дата початку та дата закінчення заходу;
- тип заходу (плановий або позаплановий);
- форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);
- підстави для здійснення заходу;
- предмет здійснення заходу;
- інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Отже, суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, лише якщо вони не пред'явили документів, передбачених ст. 7 Закону № 877-V.
Колегія суддів зауважує, що як вірно було встановлено судом першої інстанції, позивачем не спростовується та не заперечується надання перед початком перевірки посадовими особами управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області документів, передбачених ст. 7 Закону № 877-V, що в свою чергу спростовує доводи апелянта про порушення управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області вимог даного закону.
При цьому, колегія суддів зауважує, що позивачу до дня початку проведення позапланової перевірки було достеменно відомо про час, дату та місце її проведення з огляду на те, що своїм листом від 19.09.2019 № 273 до управління ДАБІ у Черкаській області позивач висловлював свої заперечення у зв'язку із направленням повідомлення від 10.09.2019 №1023-7.11/999 про проведення позапланової перевірки (т. 1, а.с. 14, 15).
За цих обставин, не беруться колегією суддів доводи ТОВ «Агропромисловий комплекс Насташка» про те, що у день початку перевірки підприємство працювало у штатному режимі, а у акті про недопуск до перевірки не вказується будь-яких фактичних обставин, які б підтверджували, що директор позивача не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва для проведення позапланової перевірки - коли саме і де саме недопущено до перевірки та при яких обставинах.
Як зазначено вище, згідно з п. 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області правомірно видано обов'язковий для виконання позивачем припис від 24.09.2019 № 82, у зв'язку із чим позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог в частині оскарження постанови від 08.10.2019 № 22/1023-7-1.18/1146 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, колегія суддів зазначає наступне.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області від 08.10.2019 № 22/1023-7-1.18/1146 визнано ТОВ «Агропромисловий комплекс Насташка» винним у вчиненні правопорушення передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 60 210, 00 грн.
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності", суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
З огляду на необґрунтованість доводів позивача, які стали підставою для недопуску посадових осіб управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області на об'єкт будівництва, колегія суддів вважає, що оскаржуваною постановою від 08.10.2019 №22/1023-7-1.18/1146 правомірно визнано ТОВ «Агропромисловий комплекс Насташка» винним у вчиненні правопорушення передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 60 210,00 грн., що вірно було встановлено судом першої інстанції.
Отже, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування вказаної постанови також є необґрунтованими.
При цьому, проаналізувавши інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову та вважає, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню, з дотриманням вимог ст. 159 КАС України.
Також, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс Насташка» залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.