Справа № 386/817/21
Провадження № 2/386/298/21
про залишення заяви без руху
02 вересня 2021 року смт. Голованівськ
Суддя Голованівського районного суду Кіровоградської області Гут Ю. О. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, в якій просить визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а саме: позовна заява не містить: місце проживання чи перебування відповідача, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника або номер і серію паспорта, (якщо такі відомості позивачу відомі); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;
Також, в порушення вимог ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивачем до позовної заяви подано письмові докази в копіях ( свідоцтво про право на спадщину за законом, витяг про державну реєстрацію прав, посвідчення учасника бойових дій (АТО), які не посвідчено належним чином із зазначенням дати засвідчення, що порушує вимоги ч. 5 ст. 95 ЦПК України, згідно якої учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Крім того, позивач в позовній заяві зазначив, про те, що він є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення, а тому він у відповідності до п.13 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», що підтверджується висновком Верховного Суду України у постанові від 27.06. 2018р. у справі № 572/2088/17 (провадження №61-12842св18), звільнений від сплати судового збору.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
В своїй заяві позивач просить про звільнення його від сплати судового збору, тому що він є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 13 лютого 2018 року.
В постанові Верховного суду від 12.02.2020р. №545/1149/17 зазначено, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).
Судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (частина перша статті 1 Закону № 3574-VI).
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону № 3551-XII. Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18). Підстави для відступу від неї відсутні.
Таким чином, позивачу необхіно сплатити судовий збір відповідно до ч.1,2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви позивачеві необхідно сплатити 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 грн., на рахунок Голованівського районного суду Кіровоградської області UA028999980313121206000011519 отримувач Гук у Кіров.обл./тг с-ще Голов/22030101 ЄДРПОУ 37918230, МФО 899998.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене, суддя вважає, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 258-261, 353 ЦПК України, суд,-
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - залишити без руху.
Запропонувати позивачу в п?ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути недоліки вказані в мотивувальній частині ухвали.
В разі не усунення до встановленого терміну недоліків, зазначених в ухвалі, заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу з усіма додатками до неї.
Ухвала оскарженню не підлягає. Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: Гут Ю. О.