Справа № 2610/3926/2012
01 вересня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Ганечко О.М., Кузьменка В.В., Бєлової Л.В. у справі № 2610/3926/2012 за адміністративним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, Головного Управління Державної казначейської служби України в м. Києві, треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , які заявляють самостійні вимоги, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртуртранс» про визнання дій/бездіяльності незаконною; зобов'язання вчинити дії; відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями/бездіяльністю,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, Головного Управління Державної казначейської служби України в м. Києві, треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , які заявляють самостійні вимоги, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртуртранс» про визнання дій/бездіяльності незаконною; зобов'язання вчинити дії; відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями/бездіяльністю.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2012 року у справі № 2610/3926/2012, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2014 року, у задоволенні адміністративних позовів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - відмовлено. Адміністративні позови третіх осіб з самостійними вимогами ОСОБА_5 , ОСОБА_1 -задоволено частково.
В лютому 2020 року представник ОСОБА_1 - Малиновська Е.С., Турін І.Ю. та Турін В.Ю. звернулися до Шевченківського районного суду міста Києва із заявами про встановлення судового контролю за виконанням рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 27.06.2012 року у справі № 2610/3926/2012.
У червні 2021 року у Шевченківському районному суді міста Києва представником ОСОБА_1 - Малиновською Е.С. було подано заяву про накладення штрафу на голову Київської міської ради Кличка В.В., директора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та стягнення половини суми штрафу на користь ОСОБА_1 .
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 11 червня 2021 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 та його представника Малиновської Елли Станіславівни про накладення штрафу.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 02 липня 2021 року задоволено частково заяву ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та його представника Малиновської Елли Станіславівни про встановлення судового контролю; накладення штрафу по справі № 2610/3926/2012.
Не погоджуючись із ухвалами Шевченківського районного суду міста Києва від 11 червня 2021 року та від 02.07.2021 року сторони звернулись із апеляційними скаргами до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 29.09.2021.
25 серпня 2021 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Ганечко О.М., Кузьменка В.В., Бєлової Л.В. від розгляду апеляційних скарг у справі № 2610/3926/2012.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2021 року у складі колегії суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., Бєлової Л.В., заяву ОСОБА_1 про відвід суддів було визнано необґрунтованою, справу № 2610/3926/2012 передано судді-доповідачу - Чаку Є.В. для прийняття рішення про відвід.
Згідно частини 8 статті 40 КАС України суддя, якому передано заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Відповідно до частин першої, другої статті 36 КАС суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною 4 статті 36 КАС України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: - забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається свідчить про неупередженість суду; - судом створено достатні гарантії для усунення підстав і навіть потенційної можливості побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.
Із практики Європейського суду з прав людини вбачається, що важливим питанням є питання довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.
У рішенні «Газета-Центр проти України» від 15 липня 2010 року Європейський суд з прав людини, встановлюючи порушення принципу безсторонності, зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами, «правосуддя має не тільки чинитись, також має бути видно, що воно чиниться».
Також, щодо об'єктивної неупередженості зазначено у справі «Фей проти Австрії». Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Відповідно до пункту 2 рішення Ради суддів України №46 від 07 вересня 2017 року, наявність судового рішення, яке ухвалене судом (суддею, слідчим суддею) в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних чи інших питань у тій самій справі, не породжує у діяльності судді (суддів) конфлікту інтересів у розумінні закону.
Так, в обґрунтування заяви про відвід суддів заявник зазначив, що колегією суддів не було з'ясовано та перевірено дотримання апелянтами строків на звернення до суду з апеляційними скаргами, що призвело до відкриття апеляційного провадження.
Фактично вказані доводи зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями чи діями колегії суддів.
Однак за змістом частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальним рішенням чи діями не може бути підставою для відводу.
Щодо доводів заявника про те, що суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Бєлова Л.В. побічно заінтересована у результатах розгляду у справах № 826/5426/16 і № 2610/3926/2012 в яких розглядається питання про накладення штрафу на Київського міського голову і керівника Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), а суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Ганечко О.М. брала участь у розгляді справи № 2а/699/07, що була розглянута як справа № 2-а-2099/11 в березні 2013 року в Київському апеляційному адміністративному суді, пов'язаної з даною справою, слід зазначити, що участь судді у розгляді інших справ, стороною в яких є одна і таж особа не може вважатися обставинами, які викликають сумнів у безсторонності судді та бути підставою для його відводу.
На переконання суду викладені в заяві обставини та доводи пов'язані із суб'єктивним ставленням самого заявника до складу суду, та не мають під собою належного та беземоційного обгрунтування.
Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість суддів у результаті розгляду цієї справи, або наявність обставин, які обґрунтовано викликають сумнів у їх неупередженості, із матеріалів апеляційної скарги та доводів заяви про відвід не вбачається.
Таким чином, наведені заявником підстави для відводу колегії суддів не передбачені статями 36, 37 КАС України, не підтверджені жодним чином, а відтак заявлений відвід є необґрунтованим.
З огляду на викладене заявлений відвід є таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 36, 40 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі Ганечко О.М., Кузьменка В.В., Бєлової Л.В. у адміністративній справі № 2610/3926/2012.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є.В.Чаку