Справа № 640/15510/21 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А.
01 вересня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2021 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Школи І-ІІІ ступенів № 168 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Школи І-ІІІ ступенів № 168 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2021 р. позовну заяву повернуто позивачці.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2021 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у письмовому провадженні на 01.09.2021.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 309 КАС України, у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Колегія суддів, виконуючи вимоги процесуального законодавства, ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що, станом на дату подачі позову, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не функціонує, а тому, позовні заяви та додатки до неї необхідно подавати до суду в паперовій формі засобами поштового зв'язку або нарочно безпосередньо до канцелярії суду із копіями відповідно до кількості учасників справи, засвідченими у встановленому законом порядку. Всупереч, вищевикладеному, позивачем не подано до суду вказаної позовної заяви з доданими до неї матеріалами у письмовій формі із копіями відповідно до кількості учасників справи, засвідченими у встановленому законом порядку, а отже, не виконано вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. Крім того, судом наголошено на тому, що у позовній заяві позивач зазначає, що вона звільнена від сплати судового збору згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки вона є законним представником дитини з інвалідністю ОСОБА_2 . Разом з тим, вказана норма надає підстави звільнення від сплати судового збору у разі коли законний представник звертається до суду в інтересах, зокрема, дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю. В той же час, предметом даного спору є ненадання відповіді на запит позивачки та зобов'язання надати такий запит. До матеріалів документів із назвою позовна заява позивачем не надано суду жодних доказів, що вона є законним представником ОСОБА_2 , а також відсутні будь-які докази, що ОСОБА_2 є дитиною з інвалідністю.
Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
07.06.2021 через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшли матеріали із назвою Позовна заява, заявлена до Школи І-ІІІ ступенів № 168.
Тобто, адміністративний позов надійшов до суду першої інстанції в електронному вигляді - документ сформований в системі "Електронний суд".
У силу приписів ч. 2 ст. 160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з нормами ч. ч. 7, 8 ст. 44 КАС України, документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Тож, надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням такою особою власного електронного підпису.
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через Електронний кабінет.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 540/504/19, від 06 серпня 2019 року у справі № 2340/4648/18, від 22 серпня 2019 року у справі № 520/20958/18, ухвалі від 25.05.2021 у справі № 380/10052/20.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з положеннями частини третьої статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у судах функціонує Єдина судова інформаційна (автоматизована) система. Разом з тим, згідно із Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у тексті Закону слова (назва) "Єдина судова інформаційна (автоматизована) система", "автоматизована система" у всіх відмінках (випадках) буде замінено словами "Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система" у відповідному відмінку.
Відповідно до частини восьмої статті 18 КАС України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.
У пункті 15 частини першої розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" № 229 (6984) 01 грудня 2018 року.
У подальшому, у газеті "Голос України" (№ 42 (7048) від 01 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно якого (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01 грудня 2018 року).
Разом з тим, наказом ДСА України № 628 від 22 грудня 2018 року "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми "Електронний суд" у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах).
Відповідно до пункту 2 цього наказу місцевим та апеляційним судам у ході тестового режиму експлуатації підсистеми "Електронний суд" слід керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (із змінами і доповненнями), у частині функціонування підсистеми "Електронний суд" (далі - Положення № 30).
Так, відповідно до пункту 2.3 рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року № 16, передбачено, що ряд норм Положення № 30, в тому числі і розділ XI (Підсистема "Електронний суд"), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом ДСА України.
Системний аналіз вказаних вище приписів, на переконання суду апеляційної інстанції, свідчить про те, що з 22 грудня 2018 року отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему "Електронний суд" мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.
Зокрема, відповідно до пункту 14 розділу XI Положення № 30, всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства.
Отже, відповідно до пункту 1 Розділу ХІ Положення № 30, з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми "Електронний суд". Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи (пункт 2 Положення № 30).
Електронний кабінет - це захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з АСДС у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором (пункт 15 частини першої Розділу ІІ Положення № 30).
Згідно з вимогами розділу XI Положення № 30, обмін процесуальними документами в електронній формі повинен здійснюватися з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити в підсистемі "Електронний суд", розміщеній за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua.
Таким чином, відсутність факту початку повноцінного функціонування ЄСІТС не може бути перешкодою для роботи її підсистеми "Електронний суд" та, відповідно, права особи на подання процесуальних документів через цю підсистему в електронній формі.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскільки, станом на дату подання позовної заяви в усіх місцевих та апеляційних судах, включаючи Окружний адміністративний суд міста Києва, було запроваджено підсистему "Електронний суд" у тестовому режимі, позовну заяву було подано через підсистему "Електронний суд" через Електронний кабінет з використанням особистого цифрового підпису, суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про повернення позовної заяви.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі № 2340/4648/18, від 22 серпня 2019 року у справі № 520/20958/18.
Крім того, у частині висновків суду першої інстанції щодо необхідності сплати позивачем судового збору, колегія суддів звертає увагу на те, що у позовній заяві позивач зазначила, що вона звільнена від сплати судового збору згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки вона є законним представником дитини з інвалідністю ОСОБА_2 .
Так, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Суд першої інстанції виснував, що вказана норма надає підстави звільнення від сплати судового збору у разі коли законний представник звертається до суду в інтересах, зокрема, дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю, в той же час, предметом даного спору є ненадання відповіді на запит позивачки та зобов'язання надати такий запит.
Колегія суддів, беручи до уваги зміст позовної заяви та предмет позову, констатує, що позивач звернулась до відповідача з позовом з приводу ненадання відповіді на звернення та запитуваних матеріалів що стосується дистанційного навчання в школі, в тому числі у інклюзивному класі, де навчається її син, тобто, позивач звернулась до суду, як законний представник дитини з інвалідністю. Крім того, позивач надавала суду відповідні документальні підтвердження щодо пільг сплати судового збору. (а.с. 18,24-25)
Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийнято оскаржуване судове рішення з порушенням норм процесуального права.
Згідно з приписами п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
У відповідності до ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст. ст. 315, 320, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2021 р. - скасувати.
Справу направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Я.М. Василенко
В.В. Кузьменко