справа№ 380/9913/21
про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
02 вересня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Франківського відділу соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (79057, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 85; код ЄДРПОУ 26144908), із вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016-2021 роки у розмірі меншому, ніж передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ;
- зобов'язати Франківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2016-2021 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше проведених виплат.
Ухвалою суду від 22.06.2021 позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано термін для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали - десять днів з дня отримання копії ухвали у такий спосіб: скерувати на поштову адресу Львівського окружного адміністративного суду заяву про усунення недоліків позовної заяви до якої надати:
-заяву (клопотання) щодо поновлення строку звернення з цим позовом до суду (в частині нарахування та виплати одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2016-2020 роки) із належним обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та надати суду підтверджуючі відповідні обставини докази;
Ухвалу від 22.06.2021 скеровано на адресу місця реєстрації позивача.
12.07.2021 на адресу суду повернувся конверт із зазначенням причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Ухвалою суду від 13.07.2021 продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви у справі №380/9913/21 за позовом ОСОБА_1 до Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій, встановлений ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22.06.2021, на десять днів з дня отримання копії ухвали від 13.07.2021.
26.07.2021 за вх. №53806 від позивача надійшло заяви про усунення недоліків позовної заяви.
В обгрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду вказує, що у період з 2016-2019 років позивач не міг знати і не повинен був знати про порушення його прав щодо невиплати в повному обсязі разової грошової допомоги до 05 травня, оскільки такого порушення на той момент не було, така виплата проводилася згідно з чинним на той момент законодавством і лише у лютому 2020 року ці норми визнані неконституційними. Вказує, що у період з 10.01.2020 по 19.05.2020 ОСОБА_1 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, що підтверджується довідкою про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення від 02.07.2020 за №59/2. Крім цього зазначає, що у період з 13.08.2020 по 26.08.2020 перебував на амбулаторному лікуванні, з 29.03.2021 по 02.04.2021, з 31.05.2021 по 04.06.2021 перебував у відрядженні, а тому не мав можливості звернутися з заявою до відповідача, та у разі Франківського відділу соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради у виплаті допомоги оскаржити таку бездіяльність в суді. Надати фактичні докази перебування на амбулаторному лікуванні, у відрядженні не має можливості, оскільки така інформація належить до відомостей, що становлять службову інформацію в системі Міністерства внутрішніх справ України. Щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду також посилається на запровадження на території України карантинних заходів. Зазначив, що до набрання законної сили рішенням касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у зразковій справі №440/2722/20 у позивача були об'єктивні підстави сумніватись, що звернення до суду з даним позовом виявиться ефективним. Вважає, що шестимісячний строк розпочинається з дня, наступного за днем, коли позивач дізнався про відмову органу соціального захисту у перерахунку та доплати грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік. З огляду на наведене, просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду із цим позовом в частині нарахування та виплати допомоги до 5 травня за період 2016-2020 роки та поновити відповідний строк.
У зв'язку з перебуванням судді у відпустці з 23 липня 2021 року по 01 вересня 2021 року, розгляд клопотання позивача здійснюється в перший робочий день, а саме - 02 вересня 2021.
При вирішенні вкзаного клопотання суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що виплата допомоги до 5 травня є періодичним платежем, який виплачується щорічно, а отже, особа, отримуючи їх, є обізнаною щодо їх розміру і в разі незгоди має можливість оскаржити рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які, на її думку, стали підставою для заниження розміру отримуваної нею допомоги.
Так, згідно ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
З огляду на наведене, перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про визнання дій протиправними щодо ненарахування щорічної разової допомоги в необхідному розмірі на підставі Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" слід обраховувати з 30 вересня відповідного поточного року.
Наведене узгоджується із правовими висновкам Верховного Суду, викладеними у постанові від 06.02.2018 по справі №607/7919/17, від 10.05.2018 у справі №389/1042/17, від 07 березня 2018 року у справі № 664/51/17 а саме, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги, і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж та, яка була йому нарахована.
Тобто перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.
Отже, строк звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати щорічної разової допомоги за 2015 рік необхідно обраховувати з 30 вересня 2015 року, за 2016 рік - з 30 вересня 2016 року, за 2017 рік - з 30 вересня 2017 року, за 2018 рік - з 30 вересня 2018 року, за 2019 рік - з 30 вересня 2019 року, за 2020 рік - з 30 вересня 2020 року.
Таким чином, позивач 11.06.2021 (згідно штампу поштового відділення) звертаючись до суду із позовною заявою пропустив шестимісячний строк на звернення до адміністративного суду встановлений ст. 122 КАС України.
Суд звертає увагу на те, що в ухвалі від 22.06.2021 вказав позивачу на те, що перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про визнання дій протиправними щодо не нарахування щорічної разової допомоги в необхідному розмірі на підставі частини четвертої статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" слід обраховувати з 30 вересня відповідного поточного року, оскільки 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги, і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж та, яка була йому нарахована. Зазначене узгоджується із правовим висновком, висловленим Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 по справі №607/7919/17.
Тому, позовна заява ОСОБА_1 , залишена судом без руху та надано позивачу час для усунення недоліків шляхом надання доказів поважності причин пропуску строку на звернення до адміністративного суду.
Однак, позивач належних доказів суду не надав та на його переконання строк звернення позивача до суду обчислюється з дня, коли він дізнався про порушення своїх прав, а він дізнався з листа відповідача, що суперечить правовому висновку, висловленому Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 по справі №607/7919/17.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Суд наголошує на тому, що одноразова виплата до 5 травня є періодичним платежем, і особа, яка її отримує має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено її виплату та на підставі яких нормативно-правових актів було визначено саме такий її розмір.
Отже, з дня отримання одноразової виплати до 5 травня особою, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання даної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо її розміру звернулась до компетентного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні відповіді на подану нею заяву.
Суд зазначає, що обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом, згідно з яким закони допомагають тим, хто відслідковує їх.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року по справі № 240/12017/19, адміністративне провадження № К/9901/15971/20 дійшов правового висновку, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Тому, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що підстави вказані позивачем у новій редакції позовної заяви про поновлення строку звернення до суду є неповажними, і відлік таких слід обраховувати з 30 вересня відповідного поточного року, оскільки 30 вересня відповідного поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги, і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж та, яка була йому нарахована. Зазначене узгоджується із правовим висновком, висловленим Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 по справі №607/7919/17.
З огляду на зазначене, покликання позивача на те, що шестимісячний строк звернення до суду у цій справі слід обчислювати, починаючи з дня отримання відповіді на заяву про здійснення перерахунку разової грошової допомоги до 5 травня, є таким, що не відповідає нормі ч.4 ст.17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен мав дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Посилання позивача на лист від 18.05.2021, не може бути підставою для обчислення початку перебігу строку звернення до суду з позовними вимогами стосовно виплати/доплати грошової допомоги до 5 травня за 2016-2020 роки, оскільки, як вбачається зі змісту статті 171 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", законодавцем чітко визначено строк, до якого особа може звернутись до відповідного органу із заявою про виплату недотриманої грошової допомоги до 5 травня, яким є 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги
Крім того, суд зауважує, що правові позицію, висловлену Верховним постанові №295/6531/17 від 07.02.2019, яку позивач просить взяти до уваги, стосуються інших спірних правовідносин, що не відносяться до предмету даного позову, а тому не можуть бути застосовані у даному випадку.
Стосовно посилання позивача на запровадження карантину суд зазначає наступне.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року №540-ІХ, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12 березня 2020 року на усій території України карантин.
З 12 березня 2020 року дія карантину на території України неодноразово продовжувалася.
Разом з цим, Законом України від 18 червня 2020 року №731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодекс адміністративного судочинства України викладено в такій редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №731-IX передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Закон №731-IX набрав чинності 17 липня 2020 року.
Упродовж 20-денного строку після набрання чинності цим Законом позивач до суду з цим позовом не звернувся.
З 07 серпня 2020 року зміст запровадженого Законом №731-IX правового регулювання питання поновлення та продовження процесуальних строків з огляду на дію на території України карантину свідчить про те, що строк звернення до суду, який закінчився у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України та під час дії пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України підлягає поновленню лише за наявності двох умов: 1) якщо причини його пропуску є поважними; 2) вказані причини є такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
При цьому граматичне тлумачення пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що наявність сполучника "і" вказує на обов'язкову наявність двох вищенаведених умов.
Таким чином, виходячи з наведених законодавчих приписів, сам факт встановлення карантину не може слугувати причиною для поновлення строку звернення до суду та можливість поновлення строку визначається у взаємозв'язку зі встановленням поважності причин пропуску строку та їх зумовленості обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
У заяві про поновлення строку позивачем не зазначено, яким чином та які саме обмеження, запроваджені Кабінетом Міністрів України під час дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), вплинули на пропуск ним строку звернення до суду з цим адміністративним позовом та створили об'єктивні, непереборні та істотні перешкоди на звернення до адміністративного суду протягом встановленого кодексом строку .
При цьому суд зауважує, що упродовж усього періоду часу з 01 жовтня 2020 року по 01 квітня 2021 року впроваджені у зв'язку з карантином обмеження не стосувались діяльності державних органів (в т.ч. Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради та суду) та поштових організацій (ПАТ "Укрпошта", приватних служб кур'єрської доставки тощо). Тобто такі обмеження жодним чином не перешкоджали своєчасному зверненню позивача як до відповідача із заявою про здійснення доплати грошової допомоги, зокрема, до 5 травня за 2020 рік, так і до суду з позовом про проведення перерахунку спірної допомоги.
Щодо посилань позивача про те, що з 13.08.2020 по 26.08.2020 перебував на амбулаторному лікуванні, з 29.03.2021 по 02.04.2021 та з 31.05.2021 по 04.06.2021 перебував у відрядженні, то суд зазначає. що на підтвердження вказаних обставин, позивачем не надано суду відповідних доказів, які і не надано доказів, які підтверджують неможливість отримання таким.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною 1 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. (ч. 2 ст. 123 КАС України).
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Суд звертає увагу позивача на те, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина 8 статті 169 КАС України).
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позовну заяву необхідно повернути позивачу.
Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169, ст. 256, ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення вказані у заяві від 26.07.2021.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій в частині позовних вимог, що стосуються нарахування і виплати одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2016-2020 роки - повернути позивачеві.
Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
Суддя Сподарик Н.І.