справа №380/11326/21
01 вересня 2021 року місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А. Г.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового розміру пенсії позивача з 90% до 70% сум грошового забезпечення та обмеження максимального розміру пенсії;
- зобов'язати відповідача невідкладно здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.04.2019 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з відсоткового значення 90% сум грошового забезпечення, зазначеного в довідці управління Служби Безпеки України у Львівській області від 06.08.2020 №62/21-459-76нт без обмеження максимального розміру пенсії.
Ухвалою від 19.07.2021 суддя прийняв справу до провадження та відкрив провадження у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно застосував до пенсії позивача обмеження, не передбачені законом, що спричинило до зменшення основного розміру пенсії, та пенсійного забезпечення в цілому.
Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що статею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (в редакції Закону України від 27.03.2014) передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до вказаної статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів. На думку відповідача, він правомірно застосував вказане обмеження (70% відповідних сум грошового забезпечення) до призначеної позивачу пенсії, що спричинило зменшення її розміру. З приводу обмеження максимального розміру пенсії відповідач посилається на те, що соціально-економічні права не є абсолютними, тому межі розмірів пенсійного забезпечення можуть змінюватися.
Всебічно дослідивши та об'єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив наступне.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/8394/20 від 18.12.2020 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зобов'язано провести перерахунок і виплату з 01.04.2019 основного розміру пенсії позивача відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019.
Згідно з матеріалами пенсійної справи №1302006197 відповідач на виконання вказаного судового рішення з 01 травня 2021 року проведено перерахунок пенсії позивачу із використанням 70% коефіцієнту розміру грошового забезпечення позивача та із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії.
З матеріалів пенсійної справи вбачається, що розмір перерахованої пенсії із застосуванням коефіцієнту 70% грошового забезпечення становив 22613,68 грн.
Із застосування максимального розміру пенсії позивача виплаті підлягала грошова сума у розмірі 17690 грн.
01.06.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив провести перерахунок пенсії, виходячи з 90% грошового забезпечення та без обмеження максимального розміру пенсії.
Відповідач листом від 04.06.2021 №1300-5203-8/50412 від 04.06.2021 повідомив позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії на умовах, викладених у зверненні від 01.06.2021, посилаючись на відсутність у рішенні суду від 18.12.2020 у справі №380/8394/20 зобов'язань здійснювати обрахунок пенсії із коефіцієнтом 90% грошового забезпечення та без обмеження максимального розміру пенсій.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Базовим нормативно-правовим актом, який визначає права, принципи, підстави, механізм та умови призначення, перерахунку і виплати пенсії за вислугу років особам, звільненим з військової служби, є Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон України №2262-ХІІ).
Стаття 13 Закону України №2262-XII (в редакції Закону України до 27.03.2014) передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за вказаним Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за вказаним Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" вказаної статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до вказаної статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Суд встановив, що пенсія позивачу призначена виходячи із 90 % відповідних сум грошового забезпечення.
У статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII внесено зміни Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 № 1166-VII, внаслідок яких максимальний розмір пенсії при її призначенні змінено з 90% до 80%, а з 01.05.2014 до 70%.
Тобто, зміна встановленого максимального розміру пенсії здійснювалась вже після призначення позивачу пенсії.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, зміна максимального розміру пенсії, що відбулася у частині 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної йому пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку з 01.05.2021.
Так, відповідно до статті 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності вказаної категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме вказаної категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (рішення № 5-рп/2002).
Виходячи з викладеного у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
Суд також зазначає, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами та встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Відтак, при перерахунку пенсії відповідним категоріям осіб має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Оскільки, пенсія позивачу призначена у 2010 році, тобто до набрання чинності вказаним Законом, то встановлені ним обмеження пенсії максимальним розміром не могли застосовуватись до позивача.
Суд встановив, що 01.05.2021 відповідач при перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 протиправно застосував обмеження максимальним розміром - 70% грошового забезпечення.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яке при здійсненні перерахунку пенсії позивача з 01.05.2021 безпідставно застосувало обмеження максимального розміру пенсії, передбачені статею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII.
Для ефективного поновлення порушеного права позивача, суд вважає на необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу виходячи з розрахунку 90% від відповідної суми грошового забезпечення з 01.04.2019 із урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо вимоги позивача зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром суд зазначає, що така є передчасною, зважаючи на те, що до перерахованої пенсії із застосуванням коефіцієнту 90% розміру грошового забезпечення відповідачем жодних обмежень розміру пенсії не застосовувалось. Оцінка правомірності застосування обмежень розміру пенсії максимальним розміром є похідною та може здійснюватися після перерахунку пенсійної виплати, до якої такі обмеження застосовуються. Суд зауважує, що в цій частині між сторонами відсутній спір. При цьому суд зауважує, що право на судовий захист не є абсолютним. Судовому захисту підлягають виключно порушені права. Натомість захист прав на майбутнє є недопустим. Таким чином вимоги позивача у цій частині задоволенню не підлягають.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до статті 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн, сплачений згідно з квитанцією №0.0.2189699172.1 від 09.07.2021
Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд
позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення відсоткового розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, виходячи з відсоткового значення 90% сум грошового забезпечення, зазначеного в довідці управління Служби Безпеки України у Львівській області від 06.08.2020 №62/21-459-76.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул.Митрополита Андрея, 10 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім)грн. 00 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складене 1 вересня 2021 року.
Суддя А.Г. Гулик