справа № 380/12324/21
про повернення позовної заяви
01 вересня 2021 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кедик М.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просить:
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь позивача середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 29.02.2019 по день фактичної виплати 31.05.2021 виходячи з середньоденного заробітку (грошового забезпечення) нарахованого відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.025.1195 № 100, у розмірі 32 952,81 грн.
Ухвалою від 29.07.2021 позовну заяву залишено без руху, встановивши позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення строку, оформленої належним чином.
Вказана ухвала позивачем отримана 13.08.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
06.08.2021 позивач подав заяву про усунення недоліків (вх. № 57428). У заяві посилається на рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4рп/2012, від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013, від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013. Вважає помилковими посилання суду на висновки Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.02.2021 по справі № 240/532/20 де вказано, що строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах частини першої статті 233 КЗпП України, через те, що обставини даної справи не є аналогічними обставинам справи ОСОБА_1 , оскільки у даному випадку має місце невиплата при звільненні компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій, яка являється складовою грошового забезпечення.
При цьому, заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду у встановлений строк (з урахуванням строку поштового перебігу), позивачем надано не було.
Розглянувши подану заяву, в якій позивач стверджує про відсутність пропущеного строку звернення, суд зазначає таке.
В останній правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 11.02.2021 по справі № 240/532/20 також вказано: "Ураховуючи викладене, висновок суду апеляційної інстанції щодо обмеження права ОСОБА_1 на звернення до суду з цим адміністративним позовом місячним строком з дня проведення з ним остаточного розрахунку ґрунтується на правильному застосуванні судом статті 122 КАС України та не суперечить Рішенню Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012, яким розтлумачено статтю 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу в аспекті неоднозначної судової практики розгляду трудових спорів у порядку цивільного судочинства."
Отже, у силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, суд не може залишити поза увагою останню у часі правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 11 .02.2021 по справі № 240/532/20, щодо обмеження місячним строком звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Суд здійснив таку оцінку в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 29.07.2021.
Суд звертає увагу, що у заяві недоліки, що визначені ухвалою від 29.07.2021 не усунено.
Будь-яких клопотань чи заяв про продовження процесуального строку, встановленого судом, з поясненнями про неможливість виконати вимоги ухвали суду від 29.07.2021 із обґрунтуванням поважності причин до суду не надходило.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи наведене, позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, разом із доданими до неї матеріалами слід повернути позивачу відповідно до вимог ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169, ст. 248, ст. 256, ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
ухвалив:
позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви не пізніше наступного дня після її постановлення надіслати позивачу разом із позовною заявою та доданими до неї документами.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторно звернутись до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII “Перехідні положення” цього Кодексу.
Суддя Кедик М.В.