про повернення позовної заяви
01 вересня 2021 року м. Житомир справа № 420/3422/21
категорія 106030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черноліхов С.В., розглянувши зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Військової академії про скасування наказів,
встановив:
20 серпня 2021 року ОСОБА_1 подав зустрічну позовну заяву про скасування наказів від 16 лютого 2021 року № 12-РС про відрахування з числа курсантів і № 33 про виключення зі списків особового складу академії, а також про зобов'язання внести в них зміни.
Ухвалою судді від 26 серпня 2021 року вказана зустрічна позовна заява була залишена без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали шляхом надання до суду зустрічного позову, оформленого з урахуванням вимог статей 160, 177 КАС України, у 2-х примірниках; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку та доказів поважності причин його пропуску.
На виконання вимог вказаної ухвали позивач подав зустрічний позов з приведенням його у відповідність до вимог статей 160, 177 КАС України у 2-х примірниках, а також заяву, в якій просить поновити строк звернення до суду.
В обгрунтування заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду зазначає, що місячний строк пропустив з поважних причин, оскільки після незаконного звільнення з військової служби розпочав вчиняти дії щодо негайного поновлення на ній. Так, 10 березня 2021 року командир військової частини НОМЕР_1 направив рекомендаційний лист до військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо прийняття його на військову службу за контрактом. 26 березня 2021 року він був прийнятий на військову службу за контрактом та зарахований до складу військової частини НОМЕР_1 , у зв'язку з чим під час карантину як військовослужбовець не міг виїздити за межі гарнізону. А з 23 квітня 2021 року (по даний час) знаходиться за межами Житомирської області, де виконує військовий обов'язок. Крім того, з 3 березня 2021 року до травня 2021 року Житомирська область перебувала у «червоній зоні» карантину, що утруднювало комунікацію, підготовку та подачу позовів.
Розглянувши вказану заяву, суд дійшов наступного висновку.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням, а її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Безпідставне поновлення строку є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Необхідно зазначити, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
При цьому необхідно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду також не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справи Стаббігс та інші проти Великобританії рішення від 21 лютого 1986 року справа, "Девеер проти Бельгії" рішення від 27 лютого 1980 року, "Голдер проти Сполученого Королівства" рішення від 21 лютого 1975 року).
На думку Європейського суду з прав людини у справі "Мельник проти України" (2006) необхідно досліджувати, чи можна вважати перебіг строку прогнозованим з точки зору заявника.
При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Як вбачається із зустрічної позовної заяви, позивач просить скасувати накази Військової академії від 16 лютого 2021 року № 12-РС про відрахування з числа курсантів і № 33 про виключення зі списків особового складу академії, а також зобов'язати відповідача внести в них зміни.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як вбачається з матеріалів справи, про спірні накази ОСОБА_1 дізнався 18 лютого 2021 року при ознайомленні з довідкою-розрахунком Військової академії про суму витрат на утримання курсанта, тоді як з зустрічним позовом про їх скасування звернувся лише 20 серпня 2021 року, тобто з пропущенням місячного строку звернення.
Згідно з наказом командира 30 окремої механізованої бригади № 58-рс від 26 березня 2021 року, молодшого сержанта запасу ОСОБА_1 було прийнято на військову службу за контрактом і на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 76 від 26 березня 2021 року зараховано до складу частини.
ОСОБА_1 надав довідку військової частини НОМЕР_1 № 2441 від 20 травня 2021 року про те, що з 23 квітня 2021 року він вибув за межі пункту постійної дислокації військової частини на невизначений строк.
Наведені обставини свідчать на користь висновку про те, що з 18 лютого до 26 березня 2021 року ОСОБА_1 на військовій службі не перебував, як військовослужбовець не міг виїздити за межі гарнізону саме з 26 березня 2021 року, а за межами Житомирської області перебуває з 23 квітня 2021 року.
Відтак, суд вважає, що у позивача за зустрічним позовом було достатньо часу для підготовки позову і його пред'явлення до суду у межах місячного строку звернення.
Не змінює цієї обставини і встановлення на території Житомирської області з 03 березня 2021 року "червоного рівня" епідемічної небезпеки поширення COVID-19.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску звернення до суду, наведених позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду, поданій на виконання ухвали про залишення позову без руху, у зв'язку з чим у задоволенні цього клопотання відмовляє.
Згідно з частиною 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Отже, за сукупністю наведених обставин, враховуючи, що зустрічний адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом для його подання, суд не визнав причини такого пропущення поважними, а тому зустрічна позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Військової академії про скасування наказів повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення зустрічної позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду, у строк та в порядку, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Черноліхов