Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про поновлення строку звернення до суду
02 вересня 2021 р. Справа №200/6038/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Аканова О.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (місцезнаходження: 87500, Донецька область, м.Маріуполь, просп.Миру, буд.70, код ЄДРПОУ 41336065) про
зобов'язання призначити щомісячну адресну допомогу, нарахувати та сплатити розмір заборгованості щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за період з 23 листопада 2019 по теперішній час, -
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому міститься клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що спірні правовідносини з відповідачем склались в жовтні 2019, від попереджав про наміри відстоювати порушені права. Часом, коли дізнався про припинення виплати допомоги вважає січень 2021 з отриманням відповіді від відповідача.
Згідно з частиною 1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).
Позивач просить нарахувати та сплатити розмір заборгованості щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за період з 23 листопада 2019, звернувся до суду 14.06.2021, про що свідчить відбиток штампу на конверті, в якому надіслана позовна заява.
В матеріалах справи міститься лист відповідача від 19.01.2021 року, за результатами розгляду звернення позивача з питання призначення адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, а також довідку військової частини комендатури військових сполучень залізничної станції, водної ділянки та порту м.Маріуполь, в якій міститься інформація про те, що ОСОБА_1 в період з 17.09.2019 по 14.10.2020 та з 14.11.2020 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції.
Європейський Суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи “Белле проти Франції”, “Ільхан проти Туреччини”, “Пономарьов проти України”, “Щокін проти України” тощо).
Зокрема, аналіз практики ЄСПЛ дозволяє виокремити такі фундаментальні обґрунтування на користь прийняття рішення про поновлення пропущеного строку звернення до суду: 1) рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві;щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (справа “Белле проти Франції” [4]); 2) не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (справа “Мушта проти України”); 3) суворе застосування строку без урахування обставин справи може бути непропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя, а також перешкоджати використанню доступних засобів правового захисту (справа “Станьо проти Бельгії”).
Отже, згідно з практикою ЄСПЛ для забезпечення оптимального співвідношення права на доступ до правосуддя мають враховуватися: 1) особливі обставини кожної конкретної справи у системному зв'язку з причинами пропуску строку на звернення до суду; наявність причин непереборного та об'єктивного характеру пропуску строку на звернення до суду; 2) характер права, для захисту якого надійшло звернення до суду, та його значення для сторін; 3) період, який минув з моменту пропуску строку, правові наслідки його поновлення або не поновлення; 4) наявність публічного (суспільного та, меншою мірою, державного) інтересу у справі; 5) фундаментальність значення справи для судової та правозастосовної практики.
Таким чином, суд вважає, що з врахуванням наданих сторонами доказів та з метою доступу позивача до правосуддя, суд визнає поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновляє його.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 122, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Аканов