вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"01" вересня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/447/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді Заголдної Я.В. при секретарі судового засідання Сідлецькій Ю.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" (34400, Рівненська обл., м. Вараш, код ЄДРПОУ ВП 05425046) до Комунального підприємства "Вараштепловодоканал" Вараської міської ради (майдан Незалежності, 2, м. Вараш, Рівненська область, 34400, код ЄДРПОУ 30536302) про стягнення 5 877 928 грн 49 коп.
у судове засідання з розгляду справи по суті з'явилися:
- від позивача: Шолом С.В. (в режимі ВКЗ);
- від відповідача: Гаврилюк Я.В.
Відповідно до ч. 14 ст. 8, ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".
Для архівного зберігання оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер DVD-R, серійний номер MAP626X1111449722.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 01.09.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
04.06.2021 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" (далі - позивач) надійшов позов до Кузнецовського міського комунального підприємства (далі - відповідач), у якому позивач, посилаючись на ст. ст. 509, 526, 530, 549, 551, 624, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 5, 12, 20, 162, 163, 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить суд стягнути з відповідача 6 477 928 грн 49 коп. (з яких - 6 380 387 грн 22 коп. - основний борг, 81 284 грн 39 коп. - пеня, 16 256 грн 88 коп. - 3 % річних).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 69-ТЕ про постачання теплової енергії, укладеного між позивачем (теплопостачальна організація) та відповідачем (покупець) 07.09.2020 року, в частині повного та своєчасного проведення розрахунків, внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість у вигляді основного боргу та позивачем нараховано неустойку та 3 % річних.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями 04.06.2021 року справу № 918/447/21 розподілено судді Заголдній Я.В.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.06.2021 року постановлено прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі № 918/447/21, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначити на 30.06.2021 року, запропонувати сторонам:
а) позивачу: подати суду будь-які додаткові докази в обґрунтування позовних вимог (у разі їх наявності) у термін до 29.06.2021 року;
б) відповідачу: подати суду відповідно до ст. 165 ГПК України протягом 15-ти днів з моменту отримання даної ухвали відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду;
в) позивачу: відповідно до ст. 166 ГПК України подати суду відповідь на відзив у 5-денний строк з дня отримання відзиву; одночасно надіслати відповідь на відзив відповідачу та надати суду докази такого скерування відповідачу;
г) відповідачу: у строк протягом 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення на відповідь на відзив з урахуванням вимог ст. 167 ГПК України, одночасно надіслати заперечення позивачу та надати суду докази такого скерування позивачу.
10.06.2021 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від позивача надійшла заява про участь у всіх судових засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів, зокрема за допомогою програми "EasyCon" за участі представників Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" Процун Ольги Іванівни (maroi@rnpp.atom.gov.ua) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.06.2021 року заяву позивача про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза приміщенням суду у справі № 918/447/21 задоволено, постановлено проводити усі судові засідання по справі № 918/447/21 у Господарському суді Рівненської області із Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" (пошук в мережі Інтернет здійснюється за посиланням: www.court.gov.ua) за участю представників позивача Процун Ольги Іванівни та Шолома Сергія Вікторовича.
24.06.2021 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від відповідача надійшли:
- заява про проведення підготовчого судового засідання без участі представника Кузнецовського міського комунального підприємства;
- відзив на позовну заяву, у якому відповідач визнає позовні вимоги про стягнення 6 380 387 грн 22 коп. - основний борг та 16 256 грн 88 коп. - 3 % річних, а також просить суд зменшити розмір штрафних санкцій 81 284 грн 39 коп. у вигляді пені вказаних у позовній заяві на 90 %;
- клопотання про повернення позивачу 50 % судового збору з державного бюджету у зв'язку із визнання позову щодо стягнення основного боргу та 3 % річних.
30.06.2021 року судом встановлено, що відповідач у справі не забезпечив явку уповноваженого представника, належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення розгляду справи по суті, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення 08.06.2021 року поштового відправлення (а саме - ухвали Господарського суду Рівненської області від 04.06.2021 року) за трек-номером 3301311481607.
Судом встановлено, що відповідач у межах процесуального строку, встановленого судом направив суду відзив, у зв'язку з чим такий долучається до матеріалів справи.
Із офіційного веб сайту Укрпошти в мережі Інтернет https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html?barcode=3440304139219 вбачається, що позивач отримав поштове відправлення за трек-номером 3440304139219 (а саме - відзив) 24.06.2021 року.
Представник позивача просив суд закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
Однак, як встановлено судом, відповідач визнав позов у частині стягнення основного боргу та 3 % річних, а в частині стягнення пені заперечив. При цьому від відповідача не надходило клопотання про те, що останній не заперечує проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
Враховуючи викладене, у зв'язку із запереченням відповідачем проти позовних вимог про стягнення пені та відсутності правової позиції позивача щодо вказаних заперечень, з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме змагальності та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, з метою забезпечення надання можливості учасникам провадження у справі скористатися правами та обов'язками, передбаченими ГПК України, з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті господарський суд дійшов висновку про необхідність відкладення підготовчого засідання в межах процесуального строку, встановленого ГПК України.
Присутній представник позивача заявив усне клопотання про проведення наступного підготовчого засідання в режимі ВКЗ.
Господарський суд відмовляє представнику позивача у задоволенні його усного клопотання, оскільки дане питання уже вирішено ухвалою господарського суду Рівненської області від 14.06.2021 року, якою заяву позивача про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза приміщенням суду у справі № 918/447/21 задоволено та постановлено проводити усі судові засідання по справі № 918/447/21 у Господарському суді Рівненської області із Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" (пошук в мережі Інтернет здійснюється за посиланням: www.court.gov.ua) за участю представників позивача Процун Ольги Іванівни та Шолома Сергія Вікторовича.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30.06.2021 року відкладено підготовче засідання на 27.07.2021 року.
21.07.2021 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від Комунального підприємства "Вараштепловодоканал" Вараської міської ради надійшли:
- заява (повідомлення) про зміну назви підприємства відповідача із Кузнецовського міського комунального підприємства на Комунальне підприємство "Вараштепловодоканал" Вараської міської ради;
- заява про закриття провадження у справі в частині стягнення 600 000 грн 00 коп. основного боргу внаслідок його оплати відповідачем після відкриття провадження у справі, до якої додано платіжне доручення № 4370 від 30.06.2021 року на суму 600 000 грн 00 коп.;
- заява про відсутність заперечень з боку відповідача щодо закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті.
26.07.2021 року через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області від позивача надійшла заява, у якій останній повідомляє суд, що 30.06.2021 року на розрахунковий рахунок ВП РАЕС надійшли кошти від Кузнецовського міського комунального підприємства у розмірі 600 000 грн 00 коп. з призначенням платежу "оплата за теплову енергію за березень 2021 року згідно рахунку СП000371-ТВ від 31.03.2021".
27.07.2021 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від позивача надійшов оригінал заяви про підтвердження надходження коштів від відповідача, до якої додано виписку по рахунку позивача за період з 30.06.2021 року по 30.06.2021 року.
27.07.2021 року судом встановлено, що відповідач у справі не забезпечив явку уповноваженого представника у підготовче засідання, належним чином повідомлений про час, дату та місце його проведення, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення 05.07.2021 року поштового відправлення (а саме - ухвали Господарського суду Рівненської області від 30.06.2021 року) за трек-номером 3301311542487.
У заяві про відсутність заперечень з боку відповідача щодо закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті відповідач просив суд проводити підготовче засідання 27.07.2021 року без участі його представника.
У заяві (повідомленні) Комунального підприємства "Вараштепловодоканал" Вараської міської ради (вх. № 6351/21 від 21.07.2021 року) останнє повідомляє суд про зміну назви підприємства відповідача із Кузнецовського міського комунального підприємства на Комунальне підприємство "Вараштепловодоканал" Вараської міської ради.
Господарський суд, дослідивши вказану заяву (повідомлення) встановив, що згідно з рішенням Вараської міської ради восьмого скликання (десята сесія) № 524 від 25.06.2021 року "про внесення змін до установчих документів та затвердження статуту комунального підприємства "Вараштепловодоканал" Вараської міської ради в новій редакції" вирішено змінити назву Кузнецовського міського комунального підприємства на Комунальне підприємство "Вараштепловодоканал" Вараської міської ради.
До вказаної заяви (повідомлення) додано наказ Комунального підприємства "Вараштепловодоканал" Вараської міської ради № 222 від 07.07.2021 року згідно з яким змінено назву підприємства Кузнецовське міське комунальне підприємство на Комунальне підприємство "Вараштепловодоканал" Вараської міської ради (скорочена назва КП "ВТВК" ВМР).
Як вбачається із виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань найменування юридичної особи за ідентифікаційним кодом 30536302 із 03.07.2021 року змінено на Комунальне підприємство "Вараштепловодоканал" Вараської міської ради.
Відтак до господарського суду надійшло повідомлення про зміну найменування відповідача з Кузнецовське міське комунальне підприємство на Комунальне підприємство "Вараштепловодоканал" Вараської міської ради в підтвердження чого надано вищевказані докази. Оскільки зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, отже не потребує вчинення судом процесуальної дії - заміни учасника судового процесу правонаступником, суд вважає за необхідне зазначити про зміну найменування відповідача в мотивувальній частині даної ухвали.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27.07.2021 року закрито провадження у справі № 918/447/21 в частині стягнення основного боргу у сумі 600 000 грн 00 коп. та роз'яснено Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" про можливість повернення судового збору з державного бюджету України у розмірі 9 000 грн 00 коп. за його письмовим клопотанням.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27.07.2021 року закрито підготовче провадження у справі № 918/447/21, призначено справу № 918/447/21 до судового розгляду по суті на 10.08.2021 року.
10.08.2021 року учасники справи забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання з розгляду справи по суті.
Після дослідження доказів господарський суд дійшов висновку про необхідність оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті з метою належної підготовки учасників справи до судових дебатів.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10.08.2021 року оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи № 918/447/21 по суті на 01.09.2021 року.
01.09.2021 року учасники справи забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання з розгляду справи по суті.
Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача визнав позовні вимоги про стягнення 5 780 387 грн 22 коп. - основний борг та 16 256 грн 88 коп. - 3 % річних, а також просив суд зменшити розмір штрафних санкцій 81 284 грн 39 коп. у вигляді пені вказаних у позовній заяві на 90 % з підстав, викладених у відзиві.
Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, стислий виклад позиції позивача та відповідача
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи визнання позову відповідачем в частині стягнення основного боргу та 3 % річних, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з такого.
07.09.2021 року між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - Теплопостачальна організація), від імені якого діє відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція», в особі генерального директора Павлишина Павла Яремовича, котрий діє на підставі довіреності від 22.05.2019 року, зареєстрованої в реєстрі за № 822, з однієї сторони, та Кузнецовським міським комунальним підприємством (далі - Покупець), в особі в.о. директора Іванюк Ніни Андріївни, що діє на підставі розпорядження міського голови № 75-ОС від 10.06.2020 року, з іншої сторони уклали Договір про постачання теплової енергії № 69-ТЕ (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Покупцю теплову енергію в обсягах та на потреби, що зазначені у додатку № 1 до цього Договору, з параметрами теплоносія на вході систем теплопостачання Покупця, які відповідають температурному графіку теплової мережі.
Згідно з п. 1.2. Договору відповідно до вимог ДБН В.2.5-39;2008, підживлення відкритої системи теплопостачання Покупця з метою компенсації відібраної ним води, яка використовується у системі теплопостачання як теплоносій, здійснюється Теплопостачальною організацією водою із власних систем господарсько - питного водопостачання, якість якої відповідає вимогам до питної води і ГКД 34.20.507 та в обсягах відібраної Покупцем води, але не більше ліміту, зазначеному в додатку № 1 до цього Договору.
Згідно з п. 1.3. Договору Покупець зобов'язується своєчасно оплачувати отриману теплову енергію за встановленими у звітному періоді тарифами та відібрану воду по ціні, яка відповідає тарифу на централізоване водопостачання за 1 м.куб. у терміни, котрі встановлені умовами цього Договору.
У розділі 2 Договору сторони узгодили порядок розрахунків.
Так, згідно з п. 2.1. Договору розрахунковим вважається період з першого по останнє число включно кожного календарного місяця.
Розрахунок за фактично отриману у розрахунковому періоді теплову енергію та відібрану воду здійснюється Покупцем виключно в грошовій формі на підставі рахунку та/або оформленого належним чином акту про відпуск теплової енергії та акту про відбір води, відповідно до діючих у розрахунковому періоді тарифів, котрі встановлені відповідно до законодавства. (п. 2.2. Договору).
Відповідно до п. 2.3. Договору оплата за фактично отриману у розрахунковому періоді теплову енергію та відібрану воду повинна бути здійснена Покупцем по останнє число місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Теплопостачальної організації. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок Теплопостачальної організації.
Згідно з п. 2.4. Договору під час здійснення оплати покупець зобов'язаний зазначати розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу (оплата основного боргу, пені, штрафів за теплову енергію та відібрану воду). У разі, коли покупцем не визначено розрахунковий період або якщо за зазначений покупцем період виникла переплата, теплопостачальна організація має право зарахувати такий платіж (його частину в розмірі переплати) в рахунок заборгованості основного боргу Покупця за минулі розрахункові періоди, якщо така є, а якщо такої немає, - в рахунок майбутніх платежів Покупця починаючи з найближчих до дати здійснення платежу періодів (розрахункових місяців).
Тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, встановлений у розмірі 121, 50 грн без ПДВ за 1 Гкал; тариф на централізоване водопостачання встановлений у розмірі 8, 87 грн без ПДВ за 1 м. куб. Вказані тарифи діючі на момент підписання Договору. (п. 2.7. Договору).
Річна вартість теплової енергії, що постачається покупцю, та води, що відбирається покупцем, орієнтовно становить 55 897 554 грн 00 коп., крім того ПДВ 11 179510 грн 80 коп. Загальна сума по цьому Договору на рік орієнтовно становить 67 077 064 грн 80 коп. з ПДВ (п. 2.8. Договору).
Відповідно до п. 4.2.5 Договору теплопостачальна організація має право нараховувати пеню у разі несвоєчасного виконання покупцем грошового зобов'язання за фактично отриману теплову енергію та відібрану воду у розмірі, встановленому чинним законодавством України та умовами цього Договору.
Згідно з п. п. 5.1.4, 5.1.21 Договору покупець зобов'язується виконувати умови та порядок оплати отриманої теплової енергії та відібраної води в обсягах та в строк, що передбачені умовами цього Договору. У разі несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за фактично отриману теплову енергію та відібрану воду сплачувати пеню у розмірі, встановленому чинним законодавством України та умовами цього Договору.
Як вбачається із п. 5.2.3 Договору теплопостачальна організація зобов'язана не пізніше десятого числа місяця, наступного за розрахунковим, надати покупцю у паперовому вигляді рахунки на сплату відпущеної теплової енергії та відібраної води, акт про відпуск теплової енергії та акт про відбір води.
У розділі 7 Договору позивач та відповідач обумовили між собою відповідальність сторін.
Так, згідно з п. 7.4. Договору за невиконання або неналежне виконання сторонами зобов'язань за цим Договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки, крім того сплачує пеню та штрафи, що передбачені правилами користування тепловою енергією та умовами цього Договору. Відшкодування збитків та сплата неустойки не звільняє сторони від виконання взятих на себе зобов'язань.
Як вбачається із п. 7.7. Договору відмова покупця від підписання двосторонніх актів про відпуск теплової енергії та актів про відбір води, зазначених у п. 5.1.16 цього Договору, не звільняє покупця від сплати фактично отриманої теплової енергії та відібраної води у встановленому цим Договором порядку.
Згідно з п. 7.8. Договору за порушення строків виконання грошового зобов'язання покупець зобов'язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, о діяла у період прострочення, від вартості теплової енергії та відібраної води, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.
Відповідно до п. п. 10.1., 10.4. Договору цей Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками і діє по 31.12.2021 року включно. Цей Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією зі сторін.
Додатками до договору є:
- додаток № 1 - обсяги постачання теплової енергії та відібраної води;
- додаток № 2 - умови припинення постачання теплової енергії;
додаток № 3 - акт розмежування балансової належності.
У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Судом встановлено, що Договір є укладеним, підписаний разом з додатками уповноваженими сторонами та скріплений відтисками печаток останніх, на час розгляду справи доказів недійсності Договору, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано.
У позовній заяві позивач стверджує, що у березні 2021 року ВП РАЕС виконав зобов'язання за Договором у повному обсязі, однак зі сторони відповідача умови Договору не виконано в частині оплати за вказаний період.
Оскільки відповідач свої зобов'язання в частині своєчасного та повного виконання Договору не виконав, за теплову енергію та відібрану воду за березень 2021 року не розрахувався, наведене стало підставою для звернення позивача до господарського суду за захистом своїх прав та інтересів з даним позовом про стягнення 6 380 387 грн 22 коп. - основного боргу, а також 81 284 грн 39 коп. - пені та 16 256 грн 88 коп. - 3 % річних за період з 01.05.2021 року по 31.05.2021 року.
У підтвердження наявності заборгованості за відповідачем позивач долучив до позовної заяви:
- рахунок № СП000371-тв від 31.03.2021 року за теплову енергію за березень 2021 року на загальну суму 5 359 192 грн 80 коп. з ПДВ (том 1, а.с. 13);
- акт про відпуск теплової енергії № АВР00549 від 31.03.2021 року у березні 2021 року на загальну суму 5 359 192 грн 80 коп. з ПДВ, який підписаний представниками позивача (теплопостачальна організація) та відповідача (споживач) та скріплений відповідним печатками сторін. (том 1, а.с. 13);
- рахунок № СП000409-тв від 31.03.2021 року за відібрану воду за березень 2021 року на загальну суму 1 021 194 грн 42 коп. з ПДВ (том 1, а.с. 14);
- акт про відбір води № АВР00568 від 31.03.2021 року у березні 2021 року на загальну суму 1 021 194 грн 42 коп. з ПДВ, який підписаний представниками позивача (теплопостачальна організація) та відповідача (споживач) та скріплений відповідним печатками сторін. (том 1, а.с. 14).
Після відкриття провадження у справі № 918/447/21 відповідачем проведено часткову оплату основної заборгованості у загальному розмірі 600 000 грн 00 коп. за Договором № 69-ТЕ про постачання теплової енергії, від 07.09.2020 року, який укладено між позивачем та відповідачем, що підтверджується платіжним дорученням № 4370 від 30.06.2021 року.
Позивач у справі підтвердив надходження на його рахунок грошових коштів від відповідача у загальному розмірі 600 000 грн 00 коп.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 27.07.2021 року закрито провадження у справі № 918/447/21 в частині 600 000 грн 00 коп. за клопотанням відповідача.
Відтак предметом розгляду у справі № 918/447/21 є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 5 877 928 грн 49 коп. (з яких - 5 780 387 грн 22 коп. - основний борг, 81 284 грн 39 коп. - пеня, 16 256 грн 88 коп. - 3 % річних).
Представник відповідача визнав позовні вимоги про стягнення 5 780 387 грн 22 коп. - основний борг та 16 256 грн 88 коп. - 3 % річних.
Згідно з положеннями статті 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи визнання відповідачем позову, суд вважає за можливе розглянути спір в частині стягнення з відповідача 5 780 387 грн 22 коп. - основного боргу та 16 256 грн 88 коп. - 3 % річних в порядку встановленому ст. 191 ГПК України.
Окрім того, представник КП "ВТВК" ВМР просив суд зменшити розмір штрафних санкцій 81 284 грн 39 коп. у вигляді пені вказаних у позовній заяві на 90 %, оскільки відповідач перебуває у доволі нестабільному фінансовому становищі, його діяльність є збитковою, а нарахована неустойка значно погіршує фінансовий стан підприємства та призведе до накопичення боргів. Окрім того, як зазначає представник відповідача у зв'язку із пандемією корона вірусної хвороби (СOVID-19) різко зменшилась оплата споживачів за комунальні послуги починаючи з червня 2020 року, що суттєво ускладнює виконання відповідачем зобов'язань за Договором. Також у період 2019-2020 роки ціни (тарифи) за надані послуги споживачам не відповідали фактичним витратам підприємства на їх виробництво та закупівлю. Також представник КП "ВТВК" ВМР зазначив, що відповідач оговтується від передбанкрутного стану викликаного тотальним накладенням арешту на всі рахунки та майно ще у 2016 році на підставі постанови відділу ПВР Управління ДВС ГТУЮ у Рівненській області від 21.12.2016 року при примусовому виконанні ЗВП № 44201994, який був знятий лише у 2019 році, при цьому черговий арешт майна 03.07.2020 року також негативно вплинув на загальний фінансовий стан відповідача. В обґрунтування необхідності зменшення пені відповідач також посилається на короткостроковість виникнення боргу.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач не скористався своїм правом на подання відповіді на відзив.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються постачання теплової енергії. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої права в частині своєчасної оплати отриманої відповідачем теплової енергії та відібраної води порушеними.
Як унормовано положеннями статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).
Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.
Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ст.. 525 ЦК України, та ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з нормами ст.. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з приписами ст.. 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Суд встановив, що станом на час розгляду справи, матеріали даної справи не містять доказів сплати покупцем вартості наданих згідно Договору послуг за березень 2021 року на суму 5 780 387 грн 49 коп.
Також суд враховує, що відповідач не заперечує факту отримання вказаних послуг та наявної заборгованості за отримані послуги на вказану суму.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 5 780 387 грн 22 коп. основної заборгованості є законними обґрунтованими відповідачем визнаними та такими, що мають бути задоволені.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Як передбачено п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до частин 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
З аналізу чинних норм законодавства вбачається, що неустойка може бути договірною та позадоговірною (законною). Умову про договірну неустойку має бути зазначено в договорі (ч. 1 ст. 547 ЦКУ). Недотримання письмової форми зазначення в договорі умови про сплату неустойки робить його нікчемним (ч. 2 ст. 547 ЦКУ). Стосовно позадоговірної неустойки відповідно до ч. 1 ст. 231 ГКУ законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначено розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Велика Палата Верховного Суду у постанові № 904/4156/18 від 10.12.2019 року зазначає, що господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов'язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов'язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визнання у законі чи у договорі управненої та зобов'язаної сторони, виду порушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.
Судом встановлено, що сторони на підставі вільного волевиявлення та свободи Договору узгодили між собою та зафіксували у п. 4.2.5, 5.1.21 та 7.8 Договору, що споживач за несвоєчасне виконання взятих на себе зобов'язань сплачує пеню.
Суд взяв до уваги, що згідно з положеннями ч. 2 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За змістом ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, якісні характеристики якого визначено стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а споживач зобов'язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачені договором.
Як зазначено вище, суд встановив, що оплату за поставлену теплову енергію та відібрану воду за березень 2021 року відповідач не здійснив своєчасно.
Як видно з наданого позивачем розрахунку, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 81 284 грн 39 коп. за період з 01.05.2021 року по 31.05.2021 року.
Судом перевірено розрахунки 3% річних та пені долучені позивачем до матеріалів справи за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу та встановлено, що останні є арифметично вірними та обґрунтований розмір стягнення з відповідача 3% річних становить 16 256 грн 88 коп., а пені - 81 284 грн 39 коп.
Розрахунок 3 % річних та пені, які здійснено господарським судом долучено до матеріалів справи.
Оскільки відповідач визнав позовні вимоги про стягнення 3 % річних, а розрахунок процентів проведений позивачем правомірно, господарський суд дійшов висновку про стягнення 3 % річних з ККП «ВТВК» ВМР у розмірі 16 256 грн 88 коп.
Разом з тим, щодо вимог про стягнення пені суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідач подав заяву про зменшення розміру штрафних санкцій у порядку, передбаченому ст. 233 ГК України 551 ЦК України, яка обґрунтована тим, що відповідач перебуває у вкрай тяжкому фінансовому стані. Відповідно до звіту про фінансові результати відповідача за 2020 рік, діяльність підприємства є збитковою, що видно з розділу І цього звіту, код рядка "2355", де вказано, що збиток підприємства становить понад 7,5 млн. грн. Нараховані позивачем штрафні санкції значно погіршують фінансовий стан підприємства та накопичують загальний збиток та борги відповідача.
Крім того, у зв'язку з пандемією коронавірусної хвороби СОVID-19 зменшилась оплата споживачів за комунальні послуги починаючи з червня місяця 2020 року, що відображено в оборотах рахунку 311. Такі обставини суттєво ускладнюють виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором.
Серед іншого відповідач вказує, що тарифи за надані послуги споживачам, у період виникнення заборгованості перед позивачем не відповідали фактичним витратам підприємства на їх виробництво та закупівлю. Нарахування плати за комунальні послуги здійснювалось за тарифами, що встановлені уповноваженим органом ще у 2018 році.
Відповідач також стверджує, що у зв'язку з накладенням арешту у 2016 році на всі рахунки та майно відповідача в межах зведеного виконавчого провадження, які були зняті лише у 2019 році, підприємство не має змоги вчасно погасити наявну заборгованість перед позивачем, оскільки необхідний чималий період часу для повноцінного відновлення належної платоспроможності відповідача.
Відповідач просить суд врахувати короткостроковість виникнення боргу.
Підсумовуючи вищевикладене відповідач просить суд врахувати те, що відповідач є комунальним підприємством, що створено для задоволення потреб споживачів в теплопостачанні та змушене надавати послуги за вартістю, нижчої, від її собівартості.
Стосовно таких тверджень відповідача суд зауважує наступне.
За приписами ст.. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
За таких умов необхідно зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі ст.. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. (зазначене узгоджується із правової позицією, викладеною у рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 року у справі № 7-рп/2013.
Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
При цьому, за положенням ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.
Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19, 04.02.2020 у справі № 918/116/19.
Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі ст. 3 ЦК України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.
Господарський суд об'єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання) тощо.
При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст. 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Cуд вважає клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій обґрунтованим. Твердження відповідача у даному випадку є слушними та вочевидь заслуговують на увагу. Обставини наведені відповідачем підтверджуються долученими доказами та, на думку суду, мають істотне значення. Зокрема суд ураховує тяжке фінансове становище відповідача, збитковість його діяльності, орієнтованість відповідача на задоволення потреб споживачів в теплопостачанні, комунальну та соціальну функції, які відповідач виконує у місті Вараш тощо.
Водночас суд прагне дотримати принцип збалансованості інтересів сторін.
Необхідно врахувати, що крім стягнення пені позивач також заявив до стягнення 3 % річних, які за своєю природою є компенсацією за користування належними до сплати позивачу коштами, що в свою чергу забезпечує захист майнових прав та інтересів позивача.
Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку, змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 року № 7-рп/2013.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Такі обставини, з урахуванням інтересів позивача та відповідача, дозволяють суду застосувати право на зменшення розміру штрафних санкцій.
З урахуванням конкретних обставин в їх сукупності суд дійшов висновку, що зменшення розміру пені на 50% є оптимальним балансом інтересів сторін та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.
Розглянувши подану заяву, суд встановив наявність обставин, з якими положення ст.. 233 ГК України та ст.. 551 ЦК України пов'язують можливість зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій. А тому керуючись згаданими нормами, суд вважає за можливе зменшити розмір пені з 81 284 грн 39 коп. до 40 642 грн 20 коп., тобто на 50 %.
Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з положеннями ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
У відповідності до ст.. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Правилами ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Висновки суду
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що позовні вимоги про стягнення 5 877 928 грн 49 коп. (з яких - 5 780 387 грн 22 коп. - основний борг, 81 284 грн 39 коп. - пеня, 16 256 грн 88 коп. - 3 % річних) є законними, ґрунтуються на положеннях укладеного між сторонами Договору та нормах чинного законодавства України.
Відповідач визнав заборгованість у загальному розмірі 5 796 644 грн 10 коп. (з яких - 5 780 387 грн 22 коп. основний борг та 16 256 грн 88 коп. - 3 % річних). Відтак дані вимоги позивача мають бути задоволені.
Окрім цього, враховуючи положення ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України, суд вважає за можливе зменшити розмір пені з 81 284 грн 39 коп. до 40 642 грн 20 коп., тобто на 50 %.
Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 5 837 286 грн 30 коп. (з яких - 5 780 387 грн 22 коп. - основний борг, 16 256 грн 88 коп. - 3 % річних, 40 642 грн 20 коп. - пеня).
У стягненні з відповідача на користь позивача 40 642 грн 19 коп. пені слід відмовити.
Розподіл судових витрат
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до п. п. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з вимогою про стягнення коштів у сумі 6 477 928 грн 49 коп.
Враховуючи положення Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви з майновими вимогами у розмірі 6 477 928 грн 49 коп. позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 97 168 грн 93 коп.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні з даним позовом до суду сплачено судовий збір у необхідному розмірі 97 168 грн 93 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 5443 від 28.05.2021 року (том 1, а.с. 7).
Після закриття провадження у справі № 918/447/21 в частині на 600 000 грн 00 коп. за позовні вимоги у розмірі 5 877 928 грн 49 коп. судовий збір пропорційно становить 88 168 грн 93 коп.
При цьому господарський суд роз'яснив Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" про можливість повернення судового збору у розмірі 9 000 грн 00 коп. за його письмовим клопотанням.
Відтак предметом розгляду у справі № 918/447/21 є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 5 877 928 грн 49 коп. (з яких - 5 780 387 грн 22 коп. - основний борг, 81 284 грн 39 коп. - пеня, 16 256 грн 88 коп. - 3 % річних).
Згідно з положеннями ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з правилами ч. 9 ст. 129 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Відповідно до норм ст. 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідачем до початку розгляду справи по суті визнано позов в частині стягнення основного боргу та 3 % річних у загальному розмірі 5 796 644 грн 10 коп. (з яких - 5 780 387 грн 22 коп. основний борг та 16 256 грн 88 коп. - 3 % річних), за які передбачено судовий збір у розмірі 86 949 грн 66 коп.., господарський суд дійшов висновку про необхідність застосування норм ст. 130 ГПК України та роз'ясненню позивачу про його право на повернення за письмовим клопотанням з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого за позовні вимоги про стягнення основного боргу та 3 % річних, а саме - 43 474 грн 83 коп.
Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 5 837 286 грн 30 коп. (з яких - 5 780 387 грн 22 коп. - основний борг, 16 256 грн 88 коп. - 3 % річних, 40 642 грн 20 коп. - пеня), за які передбачено судовий збір у розмірі 87 559 грн 30 коп.
Зважаючи на викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 44 084 грн 47 коп. (а саме: 87 559 грн 30 коп. - 43 474 грн 83 коп.)
Решта судових витрат у розмірі 609 грн 63 коп. залишається за позивачем.
Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 130, 191, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Вараштепловодоканал" Вараської міської ради (майдан Незалежності, 2, м. Вараш, Рівненська область, 34400, код ЄДРПОУ 30536302) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" (34400, Рівненська обл., м. Вараш, код ЄДРПОУ ВП 05425046) 5 837 286 (п'ять мільйонів вісімсот тридцять сім тисяч двісті вісімдесят шість) грн 30 коп. (з яких - 5 780 387 (п'ять мільйонів сімсот вісімдесят тисяч триста вісімдесят сім) грн 22 коп. - основний борг, 16 256 (шістнадцять тисяч двісті п'ятдесят шість) грн 88 коп. - 3 % річних, 40 642 (сорок тисяч шістсот сорок дві) грн 20 коп. - пеня).
3. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 40 642 грн 19 коп. пені - відмовити.
4. Стягнути з Комунального підприємства "Вараштепловодоканал" Вараської міської ради (майдан Незалежності, 2, м. Вараш, Рівненська область, 34400, код ЄДРПОУ 30536302) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" (34400, Рівненська обл., м. Вараш, код ЄДРПОУ ВП 05425046) 44 084 (сорок чотири тисячі вісімдесят чотири) грн 47 коп. судового збору.
5. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Позивач (Стягувач): Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" (34400, Рівненська обл., м. Вараш, код ЄДРПОУ ВП 05425046).
Відповідач (Боржник): Комунальне підприємство "Вараштепловодоканал" Вараської міської ради (майдан Незалежності, 2, м. Вараш, Рівненська область, 34400, код ЄДРПОУ 30536302).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 ГПК України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано 02.09.2021 року.
Суддя Заголдна Я.В.