вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"30" серпня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/604/21
Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"
про стягнення 15 227,83 грн. пені, 3% річних та інфляційних втрат
Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.
За участю представників сторін:
від позивача: Овчарук Олександр Олексійович (в режимі ВКЗ);
від відповідача: не з'явився.
Суть спору:
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" про стягнення 15 227,83 грн. коштів, з яких 10587,00 грн. - пені, 2 412,63 грн. - 3% річних та 2 228,20 грн. - інфляційних втрат.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач несвоєчасно та не повністю розрахувався за отриманий природний газ, чим порушив умови укладеного Договору постачання природного газу від 03.10.2018 р. №7345/18-РО-28, зокрема, пункт 5.1. Тому позивач, посилаючись ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 10 587,00 грн. - пені, 2 412,63 грн. - 3% річних, 2 228,20 грн. - інфляційних втрат.
Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ухвалою суду від 12.08.2021 року, не надав, вимог не заперечив. Відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.
Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.
Ухвалою від 23.07.2021 р. залишено без руху позовну заяву від 20.07.2021 р. та позивачу надано 10-денний строк з дня отримання даної ухвали подати господарському суду Рівненської області через відділ канцелярії та документального забезпечення докази сплати судового збору у сумі 2 270,00 грн.
На виконання вимог ухвали 10.08.2021 р. позивачем надано платіжне доручення №0000020902 від 05.08.2021 р. про сплату 2 270 грн. 00 коп. судового збору.
Ухвалою від 12.08.2021 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено до слухання в судовому засіданні на 30 серпня 2021 р. на 10:30 год.
Ухвалою господарського суду від 25.08.2021 року заяву Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено, вирішено судове засідання у справі призначене на "30" серпня 2021 р. об 10:30 год. провести в режимі відеоконференції та проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon" (www.court.gov.ua).
Представник позивача в судовому засіданні 30.08.2021 року підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання 30.08.2021 року не з'явився, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
За таких обставин, враховуючи, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
03 жовтня 2018 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (Споживач), укладено Договір №7345/18-РО-28 постачання природного газу (надалі - Договір) (арк.с. 17-26).
Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2018 році природний газ, а споживач зобов'язується оплатити на умовах цього Договору.
Згідно п. 1.2. Договору, природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності).
Постачальник передає споживачу у жовтні 2018 р.- квітні 2019 р. замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 29 584 тис. куб. метрів (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят чотири куб. метрів) в тому числі по місяцях (жовтень 2018 р. - 1,242 тис. куб. метрів, листопад 2018 р. - 4,016 тис. куб. метрів, грудень 2018 р. - 5,985 тис. куб. метрів, січень 2019 р. - 8,599 тис. куб. метрів, лютий 2019 р. - 4,940 тис. куб. метрів, березень 2019 р. - 4,174 тис. куб. метрів, квітень 2019 р. - 0,628 тис. куб. метрів) .
Відповідно до п. 3.7. Договору, приймання- передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному періоді постачання, оформлюється актом приймання- передачі газу.Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному періоді постачання та встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузда/вузлів обліку природного газу.
Ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється відповідно до вимог Положенням. На дату укладання договору ціна на природний газ становить 4 942,00 гривні за 1000 куб. м. (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу/, відповідно до Податкового кодексу України). До визначеної ціни застосовується коефіцієнт 0,5. У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства , вона є обов'язковою для сторін за цим Договором з дати набрання чинності відповідних змін (п. 5.1. Договору).
Ціна за 1000 куб. м газу за цим договором на дату його укладання становить 2 471,00 гривень, крім того податок на додану вартість -20%. Всього до сплати за 1000 куб.м природного газу - 2 965,20 грн. з ПДВ( п.5.2 Договору).
Відповідно до п. 6.1. Договору, оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.
Пунктами 8.1. та 8.2. Договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором. У разі невиконання споживачем пункту 6.1 цього Договору він зобов'язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України суми простроченого платежу за кожний день його прострочення.
Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п'ять років (п.10.3. Договору).
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2018 р. до 17 жовтня 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 12.1. Договору).
Додатковою угодою № 1 від 23.10.2018 року до договору постачання природного газу від 03.10.2018 року № 7345/18-РО-28 сторони погодили викласти пункт 2.1. розділу 2 . Кількість та фізико-хімічні показники природного газу у наступній редакції: "2.1. Постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2018 р. по 26 жовтня 2018 р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 2.000 тис. куб. метрів".
Додатковою угодою № 2 від 27.10.2018 року до договору постачання природного газу від 03.10.2018 року № 7345/18-РО-28 сторони погодили доповнити пункт 2.1. розділу 2 . Кількість та фізико-хімічні показники природного газу у наступній редакції: "2.1. Постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2018 р. по 31 жовтня 2018 р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 2.100 тис. куб. метрів".
Додатковою угодою № 3 від 01.11.2018 року до договору постачання природного газу від 03.10.2018 року № 7345/18-РО-28 сторони погодили доповнити пункт 2.1. розділу 2 . Кількість та фізико-хімічні показники природного газу у наступній редакції: "2.1. Постачальник передає споживачу з 01 листопада 2018 р. по 30 листопада 2018 р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 4.495 тис. куб. метрів.
5.2. Ціна за 1000 куб.м газу з 01 листопада 2018 року становить 6 235,51 гривні, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з ПДВ - 7 482,61 грн.".
Додатковою угодою № 4 від 29.11.2018 року до договору постачання природного газу від 03.10.2018 року № 7345/18-РО-28 сторони погодили викласти пункт 2.1. розділу 2 . Кількість та фізико-хімічні показники природного газу у наступній редакції: "2.1. Постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2018 р. по 30 квітня 2019 р. (включно) замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 43 237 тис. куб. метрів."
Додатковою угодою № 6 від 20.03.2019 року до договору постачання природного газу від 03.10.2018 року № 7345/18-РО-28 сторони погодили викласти пункт 2.1. розділу 2 . Кількість та фізико-хімічні показники природного газу у наступній редакції: "2.1. Постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2018 р. по 30 квітня 2019 р. (включно) замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 32, 828 тис. куб. метрів."
Додатковою угодою № 8 від 24.04.2019 року до договору постачання природного газу від 03.10.2018 року № 7345/18-РО-28 сторони погодили викласти пункт 2.1. розділу 2 . Кількість та фізико-хімічні показники природного газу у наступній редакції: "2.1. Замовлений споживачем за квітень 2019 року обсяг (об'єм) природного газу, зазначений в таблиці цього пункту у наступній редакції за квітень 2019 р. в кількості 0,652 тис. куб. метрів. Сторони домовились, що загальний обсяг (об'єм) природного газу, який Постачальник передає споживачу в період з 01 жовтня 2018 року по 30 квітня 2019 року (включно) визначається з врахуванням вищезазначених змін."
Вказаний Договір та додаткові угоди підписані повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.
Позивачем, на виконання умов Договору, Відповідачу у жовтні 2018 року - квітні 2019 року поставлено природного газу обсягом 29,584 тис. куб. м. на загальну суму 215 754,97 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2018 р., від 30.11.2018 р., від 31.12.2018 р., від 31.01.2019 р., від 28.02.2019 р., від 31.03.2019 р. та від 30.04.2019 р. (арк.с. 45-51).
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором також свідчить відсутність з боку відповідача письмових претензій та повідомлень про порушення продавцем умов договору.
Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати отриманого природного газу загальною вартістю 215 754,97 грн. виконував невчасно, оплату коштів за природний газ здійснював із порушенням строків, обумовлених Договором, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема, вимоги п. 5.1. Договору. Вказана обставина підтверджується наданою до справи довідкою по операціях за договором постачання природного газу та банківською випискою про надходження коштів від ТзОВ "Рівнетеплоенерго" (арк.с. 52-95).
Враховуючи порушення Відповідачем термінів виконання грошових зобов'язань за договором № 7345/18-РО-28 від 03.10.2018 року, позивачем відповідно до п. 6.4 Договору та ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 10 587,00 грн. пені, 2 412,63 грн. 3% річних, 2 228,20 грн. інфляційних втрат згідно доданого до справи розрахунку.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов'язання, які виникають на підставі договору поставки.
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" (в редакції чинній на момент укладення договору) постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України)
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Пунктом 2 частини 2 статті 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов'язаний, зокрема забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Нарахування інфляційних втрат за наступний період здійснюється з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання.
Вказана правова позиція щодо порядку нарахування інфляційних викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/190/18 від 04.06.2019 року та у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у справі № 905/600/18 від 05.07.2019 року.
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних, проведений позивачем, встановив, що розмір 3% річних становить 2 412,63 грн (при заявленому - 2 412,63 грн) (розрахунок додається) та інфляційних втрат 2 228,20 грн (при заявленому - 2 228,20 грн). Отже, розрахунки виконані позивачем визнаються судом арифметично правильними, відтак 3% річних та інфляційні підлягають задоволенню у повному обсязі.
За ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 2 ст. 232 ГК України).
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України).
Враховуючи наведені приписи законодавства, оскільки відповідач порушив умови договору щодо строків проведення розрахунків за поставлений газ, відтак у позивача виникло право на нарахування пені.
Суд, перевіривши розрахунок пені, установив, що розмір останньої складає 10 587,00 грн (при заявленому - 10 587,00 грн) (розрахунок додається). Таким чином, виконаний позивачем обрахунок пені суд визнає арифметично правильним. Отже, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача розміру пені підлягають задоволенню у повному обсязі.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, враховуючи, що факт поставки позивачем природного газу на виконання умов Договору № 7345/18-РО-28 постачання природного газу від 03.10.2018 року підтверджується зібраними у справі матеріалами, строк оплати за який настав, та за наявності доказів сплати коштів відповідачем за природний газ із порушенням встановлдених договором строків, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" 10 587,00 грн пені, 2 412,63 грн 3% річних та 2 228,20 грн інфляційних втрат. Позов слід задоволити повністю.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позов задоволено в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (33027, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Данила Галицького, буд. 27 код ЄДРПОУ 36598008) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 10 587,00 грн (десять тисяч п'ятсот вісімдесят сім гривень 00 коп) пені, 2 412,63 грн (дві тисячі чотириста дванадцять гривень 63 коп) 3 % річних, 2 228,20 грн (дві тисячі двісті двадцять вісім гривень 20 коп) інфляційних втрат та 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп) витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Позивач (стягувач): Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720).
Відповідач (боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (33027, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Данила Галицького, буд. 27 код ЄДРПОУ 36598008).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано 02 вересня 2021 року.
Суддя Бережнюк В.В.