79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
30.08.2021 справа № 914/491/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. за участі секретаря судових засідань Толочко І.І. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Китайська, 2», м. Львів, та Приватного підприємства «Управляюча компанія «Мегаполіс», м. Львів
до відповідача: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільних систем «Львівгаз», м. Львів
про визнання права на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками та за наявності письмової згоди співвласників визнання обов'язку АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» за власний рахунок встановити їх.
За участі представників:
Від позивачів: не з'явились;
Від відповідачів: ОСОБА_1 - адвокат.
Суть спору: Позивачі звернулись до Господарського суду Львівської області з позовом про зобов'язання Акціонерного Товариства «Оператор Газорозподільних Систем «Львівгаз» забезпечити індивідуальними газовими лічильниками за власний кошт та визнати обов'язок відповідача за свій рахунок встановити в квартирах житлового багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та в квартирах житлового багатоквартирного будинку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .
У заяві від 25 березня 2021 р. про усунення недоліків позовної заяви (а.с. 45-47) позивачі змінили прохальну частину позовної заяви та просили суд визнати право на забезпечення співвласників ОСББ «Китайська, 2» індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок Акціонерного Товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» та за наявності письмової згоди співвласників ОСББ «Китайська, 2», визнати обов'язок Акціонерного Товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» за власний рахунок встановити індивідуальні газові лічильники в квартирах житлового багатоквартирного будинку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати право на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками співвласників багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , за рахунок Акціонерного Товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» та за наявності письмової згоди співвласників багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , визнати обов'язок Акціонерного Товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» за власний рахунок встановити індивідуальні газові лічильники в квартирах житлового багатоквартирного будинку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .
Стислий виклад позиції позивачів.
Позивачі практично тотожні за своєю суттю позовні вимоги обгрунтовують одними і тими ж обставинами.
Позивачі здійснюють обслуговування багатоквартирних житлових будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
З метою покрашення житлових умов співвласників багатоквартирного житлового будинку та будинку в цілому, ОСББ «Китайська, 2», прийняло рішення про встановлення у квартирах побутових споживачів (співвласників) індивідуальних газових лічильників та звернулось до AT «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», (надалі - AT «Львівгаз») із зверненням від 27 квітня 2020 року Вих. №69 «про встановлення індивідуальних газових лічильників у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Однак AT «Львівгаз» надало відповідь від 05 травня 2020 року №79008-ЛВ-3340-0520, якою у задоволенні вказаних у цьому зверненні вимог ним відмовлено.
Позивачі як на правову підставу позову посилаються на норми статей 5, 21 Закону України «Про захист прав споживачів», статей 8, 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статей 2, 3, 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» та статей 526, 625, 629, 633, 634, 641, 642 ЦК України.
Позивачі посилаються також на те, що згідно з положеннями ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» та графіками оснащення квартир і приватних будинків лічильниками газу, розробленими відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2012 року № 259-р «Деякі питання забезпечення комерційного (приладового) обліку природного газу», газорозподільні підприємства зобов'язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується для підігріву води та приготування їжі (плита газова + газова колонка) - до 01 січня 2016 року, тільки для приготування їжі - до 01 січня 2018 року (відповідно до абзацу четвертого підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 6 зі змінами, внесеними згідно із Законом від 21 грудня 2017року № 2260-УІІІ, - тільки для приготування їжі - з 01 січня 2021 року.
Співвласники багатоквартирних житлових будинків, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 приєдналися до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, оскільки щомісячно споживають природний газ та щомісячно сплачують рахунки за спожитий природний газ.
Позивачі вважають, що згідно з положеннями постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28 грудня 2011 року № 150 «Про встановлення тарифу на транспортування природного газу та про встановлення тарифу на послуги з розподілу природного газу» (з 2011 року по 31 травня 2017 року) до структури тарифу було включено вартість витрат на встановлення лічильників газу населенню за кожні поставлені (розподілені) 1000 куб. м природного газу.
Додатком № 1 до вказаної постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в структурі тарифу затверджено витрати на встановлення лічильників газу населенню за поставлені 1000 куб. м природного газу, які становили 6,96 грн., а згідно з додатком № 1 до постанови від 27 вересня 2016 року № 1625 у структурі тарифу витрати на встановлення індивідуальних лічильників газу населенню за розподілені 1000 куб. м становлять 25,20 грн. Оскільки позивачі, як вони стверджують, сплачували за газопостачання за встановленими тарифами, в яких були передбачені витрати на встановлення лічильників газу, у тому числі безпосередньо індивідуальних, то вони вважають, що відповідач зобов'язаний надавати послуги, які оплачені позивачами, та відповідно до частини першої статті 6 ЗУ «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах, у яких газ використовується тільки для приготування їжі, - до 01 січня 2021 року.
Позивачі вважають, що саме на відповідача нормами статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» покладений обов'язок встановлення лічильників газу, лише він повинен вживати заходів щодо залучення інших джерел фінансування цих робіт і покладання такого обов'язку на споживачів є неправомірним.
Мешканці багатоквартирних житлових будинків, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 сплачували за газопостачання за встановленими тарифами, до складу яких включено витрати на встановлення лічильників газу, у тому числі безпосередньо індивідуальних, та виконують свої зобов'язання, тому відповідач зобов'язаний надати послуги, які оплачені, та відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах, в яких газ використовується тільки для приготування їжі, до 01 січня 2021 року.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач у відзиві (а.с. 89-96) просить відмовити у задоволенні позову, виходячи з такого.
Визначений законодавством строк для встановлення лічильників газу в квартирах житлових будинків, в яких газ використовується тільки для приготування їжі, продовжено до 1 січня 2023 року, згідно з пунктом 4 Закону України Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" щодо перегляду термінів встановлення споживачам лічильників природного газу» від 5 березня 2021 року № 1338-ІХ, який набрав чинності 28.03.2021 року.
Позивачі є неналежними позивачами у справі. Пунктом 1.4. Типового договору розподілу природного газу передбачено, що споживачем є Фізична або юридична особа чи Фізична особа - підприємець, об'єкт якої підключений до газорозподільної системи Оператора ГРМ. Між відповідачем та позивачами відсутні договірні відносини щодо надання відповідачем позивачам послуги з розподілу природного газу. Позивачі не є споживачами послуги з розподілу природного газу, яка надається відповідачем.
Належним позивачем, який має право на підставі абз. 4 п.п.а) п.1) ст.6 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" звернутись з позовною вимогою про встановлення лічильника газу, може бути лише фізична особа - споживач послуги з розподілу природного газу, який проживає у квартирі чи у приватному будинку.
У позовній заяві відсутні посилання на норми законодавства, які надають право позивачам звертатись в інтересах власників квартир житлових будинків з позовною вимогою про встановлення у вказаних квартирах індивідуальних лічильників газу. Законом України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку”, Правилами надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типовим договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 р. № 712, таке право позивачів не передбачено.
Позивачем-1 не долучено до позовної заяви копії рішення ОСББ "Китайська, 2" про встановлення у квартирах побутових споживачів (співвласників) індивідуальних газових лічильників, а позивачем-2 не долучено до позовної заяви копію договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01.12.2019 року.
Документи, в яких виражена згода (волевиявлення) власників квартир житлових будинків, що знаходяться за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , на встановлення у їхніх квартирах індивідуальних лічильників газу, відсутні.
Позивачами безпідставно об'єднано в одній позовній заяві кілька позовних вимог, які не пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, що суперечить ч. 1 ст. 173 ГПК України. Кожним позивачем пред'явлено до відповідача самостійні позовні вимоги про визнання права на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками та визнання обов'язку відповідача за власний рахунок встановити їх у двох окремих житлових будинках, перший з яких обслуговується позивачем-1 (ОСББ “Китайська, 2”), а другий - позивачем-2 (ПП "Управляюча компанія Мегаполіс").
В обгрунтування позовних вимог позивачі посилаються на норми законодавства, які не стосуються спірних відносин або втратили чинність.
Частиною 1 ст.39 Закону України "Про ринок природного газу” передбачено, що Оператор газорозподільної системи не може провадити діяльність з видобутку, транспортування або постачання природного газу. Тому Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам не може поширювати свою дію на відносини між побутовими споживачами та відповідачем, який є Оператором ГРМ, та не може провадити діяльність з постачання природного газу.
У позовній заяві позивачі посилаються на нечинну редакцію п.п.1.1.-1.3 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2500.
У позовній заяві позивачі посилаються на постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 28.12.2011 №150 “Про встановлення тарифів на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу за регульованим тарифом для ПАТ "Криворіжгаз", яка втратила чинність та не стосується спірних відносин.
У позовній заяві позивачі посилаються на постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.09.2016 № 91625, яка втратила чинність на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 395 від 28.03.2017.
Крім цього, відповідач зазначає, що згідно з п.п.1, 2 глави 5 розділу IX Кодексу ГРМ за ініціативи балансоутримувача (управителя) або Оператора ГРМ та за їх рахунок в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків (гуртожитків), мешканці яких в повному обсязі чи частково розраховуються за нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу.
В житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 встановлено загальнобудинковий вузол обліку природного газу, що підтверджується актом №166-і прийняття в експлуатацію будинкового ВОГ від 05.12.2016 р.
В квартирах житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено газове обладнання - газові плити в кількості 108 шт. Фактичний об'єм спожитого (розподіленого) природного газу за відповідний календарний місяць по квартирах побутових споживачів житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в яких відсутні індивідуальні лічильники газу, визначається за нормами споживання.
Відповіді позивачів на відзив (а.с. 138-148).
Позивачі вважають, що відмова відповідача встановити індивідуальні лічильники суперечить вимогам законодавства та порушує їхні права. При цьому вони посилаються на норми Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду позовна заява залишалась без руху. Після усунення недоліків позовної заяви суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі та здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в наявних у матеріалах справи ухвалах суду
Мотивувальна частина рішення.
Враховуючи зміст позовної заяви, характер спірних правовідносин між сторонами, до переліку обставин, які є предметом доказування у справі, належить доказування фактів невизнання та порушення відповідачем права позивачів на забезпечення співвласників ОСББ та житлового будинку індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок Акціонерного Товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», за наявності письмової згоди співвласників ОСББ та житлового будинку або ж спростування цих обставин учасником справи, який має протилежний процесуальний інтерес.
Позивачами до матеріалів справи долучено такі докази: докази сплати позивачами судового збору та докази надіслання копії позовної заяви з додатками відповідачу; копії виписок з ЄДРЮОФОПГФ щодо позивачів; копію звернення ОСББ «Китайська,2» від 27.04.2020 Вих. № 69; копію відповіді АТ «Львівгаз» від 05.05.2020 р. вих. № 79008-Лв-3340-0520.
Позивачі як на правову підставу своїх позовних вимог посилаються на приписи п. а) ч. 1 ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу». Згідно з цією правовою нормою, в редакції, яка діяла на день звернення позивачів з позовом до суду, суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані: 1) забезпечити встановлення лічильників газу:
а) для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується:
комплексно, у тому числі для опалення, - до 1 січня 2012 року;
для підігріву води та приготування їжі - до 1 січня 2016 року;
тільки для приготування їжі - до 1 січня 2021 року.
У разі невстановлення населенню у строки, зазначені у цьому підпункті, лічильників газу з вини суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України;
У разі ненадання співвласниками багатоквартирного будинку згоди на встановлення загальнобудинкового лічильника газу суб'єктам господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється.
Однак, Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" щодо перегляду термінів встановлення споживачам лічильників природного газу» від 05.03.2021 р. № 1338-IX, який діє з 28.03.2021 р., переглянуто згаданий вище термін забезпечення встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі. Граничний термін виконання такого обов'язку суб'єктами господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, відтерміновано до 1 січня 2023 р.
Позивачі не є суб'єктами, які наділені правом на встановлення лічильників газу, згідно з цією правовою нормою. Позивачі належать до юридичних осіб та в силу цього не є населенням. До правової категорії «населення», відповідно до приписів п. 4 ч. 1 ст. 1 згаданого Закону, віднесено фізичних осіб.
З аналогічних мотивів безпідставними є посилання позивачів на норми Закону України «Про захист прав споживачів». Цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Споживачами, відповідно до п. 22 статті 1 згаданого Закону, є фізичні особи.
Позивачами суду не надано жодних доказів, які б підтверджували їхнє право представляти права та інтереси населення, яке відповідно до п. а) ч. 1 ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» має право на встановлення лічильників газу, у спірних правовідносинах.
Докази наявності згоди фізичних осіб, які проживають у квартирах будинку АДРЕСА_1 та у будинку АДРЕСА_2 , на встановлення у цих квартирах індивідуальних газових лічильників позивачами суду не надані.
Крім цього, згідно з ч. 5 статті 238 ГПК України, висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати він настання або ненастання певних обставин (умовне рішення). Звертаючись до суду із позовною вимогою про «за наявності письмової згоди співвласників ОСББ та багатоквартирного будинку, визнати обов'язок Акціонерного Товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» за власний рахунок встановити індивідуальні газові лічильники в квартирах житлових багатоквартирних будинків» позивачі просять суд про ухвалення на їхню користь в цій частині позовних вимог умовного рішення. Вказане Законом не дозволено.
Суду не надано також доказів того, які саме квартири у згаданих в позовній заяві житлових будинках, станом на день розгляду справи судом, ще не обладнані індивідуальними газовими лічильниками.
Приватним підприємством «Управляюча компанія «Мегаполіс», м. Львів, не надано суду жодних доказів невизнання та порушення її прав відповідачем. Лист відповідача № 79008-Лв-3340-0520 від 05.05.2020 р. адресовано Об'єднанню співвласників багатоквартирних будинків «Китайська, 2» у відповідь на його ж звернення.
За наведених обставин, у матеріалах справи немає доказів, які б давали суду підстави для висновків про невизнання та порушення відповідачем прав і охоронюваних законом інтересів позивачів.
Позовні вимоги подано з тотожних правових підстав обома позивачами, сумісний їх розгляд не перешкоджав виконанню судом завдань господарського судочинства, тому суд не вбачав підстав для використання наданого йому ч. 6 ст. 173 ГПК України права.
Судовий збір у справі на підставі вимог статті 129 ГПК України покладається на позивачів.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Китайська, 2” (79038, м .Львів, вул.Китайська,2, код ЄДРПОУ 40555782) та Приватного підприємства “Управляюча компанія “Мегаполіс” (79038, м. Львів, вул. Медової Печери, 38, код ЄДРПОУ 36652943) до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” (79039, м. Львів, вул. Золота, 42, код ЄДРПОУ 03349039) відмовити повністю.
Судові витрати у справі № 914/491/21 за розгляд справи судом першої інстанції покласти на позивачів у справі.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
3. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 02.09.2021 р.
Суддя О.Ю. Бортник