79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
01.09.2021 р. Справа № 914/265/18
Господарський суд Львівської області у складі судді Морозюка А.Я.,
розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про відвід судді Морозюка А.Я. у справі № 914/265/18
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Фабрікс", м. Львів
про: стягнення 17 736 грн. 58 коп.
за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Фабрікс", м. Львів
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ
про: стягнення 563 979 грн. 80 коп.
Без виклику учасників справи
На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ, до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Фабрікс", м. Львів, про стягнення штрафу в розмірі 17 736 грн. 58 коп., та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Фабрікс", м. Львів, до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ, про стягнення заборгованості в розмірі 563 979 грн. 80 коп.
Хід розгляду справи відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань.
Зокрема, ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.02.2018 року (суддя Пазичев В.М.) відкрито провадження у справі і призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 16.04.2018 року зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Фабрікс" до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення грошових коштів в сумі 413 615,04 грн. прийнято до провадження та призначено до спільного розгляду з первісним позовом.
Ухвалою від 15.05.2018 р. провадження у справі зупинено та призначено проведення судової товарознавчої експертизи у справі № 914/265/18. Ухвалою від 25.01.2019 року провадження у справі поновлено.
Ухвалою від 05.02.2019 р. призначено проведення судової товарознавчої експертизи у справі № 914/265/18, провадження у справі зупинено. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 р. ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.02.2019 р. у справі №914/265/18 залишено без змін.
У зв'язку із досягненням суддею Пазичевим В.М. шістдесяти п'яти років та припиненням повноважень судді, справу №914/265/18 розподілено судді Морозюку А.Я.
Ухвалою суду від 05.03.2021 р., врахувавши що на адресу суду повернулися матеріали справи разом з висновком експертизи, провадження у справі № 914/265/18 поновлено; розгляд справи в підготовчому засіданні призначено на 06.04.2021 р.
Підготовче засідання відкладалося з підстав, наведених у відповідних ухвалах суду.
Ухвалою суду від 12.08.2021 р. у задоволенні клопотання ПАТ "Укрнафта" від 25.05.2021 р. про зупинення провадження у справі - відмовлено; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 09.09.2021 р.
31.08.2021 р. за вх.№ 20070/21 на адресу суду від Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" надійшла заява від 16.08.2021 р. про відвід судді Морозюка А.Я. у справі № 914/265/18(заяву здано на пошту 16.08.2021 р.). Заява обґрунтована тим, що ПАТ «Укрнафта» у даній справі було подано клопотання про зупинення провадження у справі, за наслідками розгляду якого суддя Морозюк А.Я. в ухвалі від 12.08.2021 р. протиправно відмовив в задоволенні даного клопотання, одночасно закривши підготовче судове засідання та призначивши справу до розгляду по суті позбавивши ПАТ «Укрнафта» можливості заявляти інші наявні у представника ПАТ «Укрнафта» клопотання. Згідно до п.5 ч.1 ст.35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу(самовідводу),якщо є обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. ПАТ «Укрнафта» вважає що вказаними діями суддя викликав сумнів у його неупередженості і об'єктивності. Зокрема,на переконання ПАТ «Укрнафта» в судді Морозюка А.Я. вже склалися певні суб'єктивні внутрішні переконання, щодо правовідносин сторін, що може зашкодити всебічному, повному, неупередженому та об'єктивному розгляду справи, збереженню та підвищенню авторитету судової системи України, розгляду справи саме на засадах довіри до суду. Вказані обставини підтверджуються ухвалою від 12.08.2021 р. та зафіксовані у протоколі судового засідання і відповідним звукозаписом судового засідання від 12.08.2021 року. В даному випадку в судовому засіданні 12.08.2021 року суд не дотримався принципу змагальності сторін, а це в свою чергу викликає сумніви у неупередженості та об'єктивності судді. Отже, на переконання ПАТ «Укрнафта», зазначені обставини є підставою для сумнівів в об'єктивності, справедливості, неупередженості розгляду справи суддею в подальшому, ставлять під сумнів забезпечення реалізації права ПАТ «Укрнафта» на справедливий суд.
Приписами ч. 1 ст. 35 ГПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Щодо обгрунтованості заявленого відводу, суд зазначає, що наведені в заяві про відвід судді обставини, які, на переконання заявника, є підставою для сумнівів в неупередженості, об'єктивності судді Морозюка А.Я. у даній справі, не підтверджують наявності об'єктивних підстав для відводу судді, зважаючи на таке.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію, окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення Суду у справі "Газета "Україна-Центр" проти України" (заява 16695/04) від 15.07.2010).
В рішенні у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 сказано: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (пункт 48).
Тобто, заявлений учасником відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки при вирішенні такої справи.
Досліджуючи наведені критерії оцінки в межах даної справи суд відзначає, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного, однак, в даному випадку заявником жодних доказів на підтвердження особистої упередженості судді Морозюка А.Я. у вирішенні справи №914/265/18 не подано.
Як вбачається із змісту поданої заяви про відвід судді Морозюка А.Я., вона обгрунтована виключно незгодою учасника судового процесу - ПАТ «Укрнафта» із прийнятим суддею процесуальним рішенням - ухвалою суду від 12.08.2021 р.
Частиною 4 статті 35 ГПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд звертає увагу, що Конституційним судом України в рішенні від 23.05.2001 року № 6-рп/2001 зазначено, що судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
У п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" зазначено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.
Суд відзначає, що прийняті судом процесуальні рішення не можуть бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи його дій, оскільки у випадку незгоди з процесуальними діями (судовими рішеннями) суду для учасників справи передбачено спеціальний порядок їх оскарження - шляхом подання апеляційної скарги на судові рішення, прийняті за наслідками розгляду спору, в тому числі шляхом включення заперечень на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, до апеляційної скарги на рішення суду.
Натомість, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність зазначених суб'єктивних та об'єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Будь-яких належних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Морозюка А.Я. в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи, з доводів заяви про відвід судді не вбачається.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявленого ПАТ «Укрнафта» відводу судді Морозюка А.Я.
Частиною 3 ст. 39 ГПК України встановлено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, заява Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" підлягає передачі для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 32, 38, 39, 234 ГПК України, суд -
1. Визнати необгрунтованою заяву Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про відвід судді Морозюка А.Я. у справі № 914/265/18.
2. Заяву Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про відвід судді Морозюка А.Я. у справі № 914/265/18 передати для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України.
Суддя А.Я. Морозюк