вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"16" серпня 2021 р. м. Київ Справа № 911/314/15
Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О., розглянувши скаргу № 61-01-04 від 05.08.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна» на дії Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо примусового виконання наказу у справі № 911/314/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна», м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Костана Дениса Михайловича, с. Чайки Києво-
Святошинського району
про стягнення 3 066,96 грн.
за участю представників:
від позивача (скаржник): Зайцева Ю.А., довіреність б/н від 31.12.2020;
від відповідача: не з'явився;
від відділу ДВС: не з'явився.
встановив:
Рішенням господарського суду Київської області від 19.03.2015 у справі № 911/314/15 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна» були задоволені частково; провадження у справі № 911/314/15 в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 500, 00 грн. припинено за відсутністю предмету спору; присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця Костана Дениса Михайловича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна» 2 054,33 грн. основного боргу, 194,75 грн. пені, 169,63 грн. 24 % річних, 147,72 грн. інфляційних втрат та 1 827,00 грн. судового збору.
06.04.2015 на примусове виконання рішення господарським судом Київської області від 19.03.2015 було видано відповідний наказ.
На підставі ухвали господарського суду Київської області від 02.09.2019 (суддя Лутак Т.В.) у справі № 911/314/15 було видано дублікат наказу господарського суду Київської області від 06.04.2015.
06.08.2021 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна» надійшла скарга вих. № 61-01-04 від 05.08.2021 (вх. № суду 69/21) на дії Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
В обґрунтування своєї скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна» посилається на неправомірне винесення державним виконавцем повідомлення про повернення виконавчого документа від 28.07.2021, з підстав його невідповідності п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, відсутня дата народження боржника - фізичної особи.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2021, скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна» передано на розгляд судді Христенко О.О.
Ухвалою суду від 09.08.2021 скаргу вих. № 61-01-04 від 05.08.2021 (вх. № суду 69/21) на дії Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) прийнято до провадження суддею Христенко О.О., розгляд скарги призначений в судовому засіданні на 16.08.2021.
В судовому засіданні 16.08.2021 представник скаржника підтримав скаргу на дії Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та просив суд задовольнити її; представники боржника та відділу ДВС в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про розгляд скарги в господарському суді повідомлені у встановленому законом порядку, письмових пояснень з приводу скарги, яка підлягає розгляду до суду не надіслали.
Враховуючи те, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (ч. 2 ст. 342 ГПК України), а надання письмового відзиву на скаргу є правом, а не обов'язком учасника процесу, господарський суд вважає, що неявка стягувача, боржника та представника відділу ДВС в судове засідання не перешкоджає розгляду скарги за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши в судовому засіданні скаргу № 61-01-04 від 05.08.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна» на дії Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо примусового виконання наказу у справі № 911/314/15, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною 1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.
За змістом ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження», який є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.
Цим Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.
Згідно з ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
З аналізу вищевказаних норм випливає, що учасник виконавчого провадження має право звернутися до господарського суду з відповідною скаргою тільки на дії чи бездіяльність органів виконавчої служби, вчинені ними під час, у зв'язку та щодо примусового виконання останніми відповідних судових рішень господарських судів.
Предметом розгляду скарги є оскарження дій Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо примусового виконання наказу у справі № 911/314/15 протиправність яких, як зазначає скаржник, полягає у тому, що державним виконавцем неправомірно було винесено повідомлення з підстав його невідповідності п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, відсутня дата народження боржника.
Так, з наявних матеріалів вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна» звернулось до державної виконавчої служби із заявою № 53-01-02 від 22.06.2021 про відкриття виконавчого провадження за наказом господарського суду Київської області від 06.04.2015 у справі № 911/314/15.
28.07.2021 старшим державним виконавцем Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), було розглянуто заяву щодо примусового виконання наказу господарського суду від 06.04.2015 у справі № 911/314/15 та винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, не зазначено дату народження боржника.
За змістом ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).
Пунктом 1 частини 1 ст. 3 та частиною 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України
За змістом частини п'ятої статті 26 цього Закону України виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
Вимоги до виконавчого документу встановлені у ч. 1 ст. 4 названого Закону, зокрема, якою визначено, що у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.
Матеріалами справи підтверджується, що у тексті наказу господарського суду Київської області від 06.04.2015 відсутня дата народження боржника.
Разом з тим, Закон України «Про виконавче провадження» не передбачає, що у виконавчому документі, боржником за яким є саме фізична особа-підприємець, обов'язково повинна бути вказана його дата народження.
Суд враховує, що фізична особа-підприємець - це насамперед громадянин, який обов'язково має дату народження, проте такий громадянин у господарському процесі та у ході здійснення своєї діяльності має особливий статус - господарюючий суб'єкт, і такий спеціальний статус обумовлений правовідносинами, заради яких він був набутий і зумовлений законодавчими вимогами до його набуття.
Враховуючи викладене, ідентифікуючою ознакою боржника за наказом від 06.04.2015 у справі № 911/314/15 слід вважати ідентифікаційний код або ж реєстраційний номер облікової картки платника податків, адже боржник за наказом є суб'єктом підприємницької діяльності.
Більше того, визначальним при розгляді поданої скарги є те, що позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав, порушення яких мало місце у межах правовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна» з Фізичною особою - підприємцем Костан Денисом Михайловичем, що виникли на підставі Договору поставки № 188/14-П від 23.09.2014.
У даному разі позивачем було вірно обрано спосіб захисту порушеного права управленої сторони за відплатним договором поставки - звернення до суду з позовом про стягнення боргу.
Рішенням господарського суду Київської області від 19.03.2015 позовні вимоги були задоволені частково, рішення набрало законної сили і на його виконання був виданий відповідний наказ.
Так, матеріали справи № 911/314/15 не містять відомостей про дату народження відповідача у справі. Проте, як такі відомості також і відсутні й у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
На переконання суду, відсутність відомостей про дату народження відповідача у справі, з яким у позивача виник спір у межах господарських відносин двох суб'єктів підприємницької діяльності, жодним чином не може ставати перешкодою у вирішенні такого спору та виконання рішення, яке набрало законної сили.
Норми Конституції України, які є нормами прямої дії, передбачають, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 129-1).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:
1) верховенства права;
2) обов'язковості виконання рішень;
3) законності;
4) диспозитивності;
5) справедливості, неупередженості та об'єктивності;
6) гласності та відкритості виконавчого провадження;
7) розумності строків виконавчого провадження;
8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;
9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Обмеження позивача у справі на отримання присудженого за рішенням суду через відсутність у його та й суду відомостей про дату народження відповідача видається порушенням основних засад виконавчого провадження, а також і права на справедливий суд та принципу доступу до правосуддя, встановленим у практиці Європейського суду з прав людини і Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосування яких є обов'язковим відповідно до приписів діючого національного законодавства.
Засада обов'язковості виконання судових рішень є конституційною (п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України), тісно пов'язаною із засадою доступу до правосуддя. Досягнення завдань судочинства можливе лише у тому випадку, коли учасники провадження, інші особи будуть впевнені у тому, що судове рішення буде виконане у встановлений строк, в повному обсязі і без необґрунтованих зволікань.
Таким чином, суд дійшов висновку, що скаржник правомірно звернувся до суду із скаргою № 61-01-04 від 05.08.2021 на дії Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) при примусовому виконанні наказу суду у справі № 911/314/15 щодо винесення повідомлення від 28.07.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, на підставі невідповідності його Закону України «Про виконавче провадження», а тому вважає що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна» підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що вимоги скаржника є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись положеннями Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 1-3, 18, 129, 339 - 345 ГПК України, господарський суд, -
постановив:
1. Скаргу № 61-01-04 від 05.08.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна» на дії Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задовольнити.
2. Визнати незаконним та скасувати повідомлення старшого державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Хайдарі Р.Р. від 28.07.2021 про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання дублікату наказу господарського суду Київської області від 06.04.2015 у справі № 911/314/15.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному Господарським процесуальним кодексом України та може бути оскаржена до апеляційної інстанції в порядку та строки, передбачені ст. ст. 255-257 ГПК України.
Дата підписання ухвали - 02.09.2021.
Суддя О.О. Христенко