вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"02" вересня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2546/21
Суддя Господарського суду Київської області Янюк О.С. перевіривши матеріали
заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
29.08.2021 через особистий кабінет в системі «Електронний суд» до Господарського суду Київської області (далі - суд) звернулась ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявник) із заявою б/н від 29.08.2021 (вх. №190 від 30.08.2021) про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність.
Перевіривши подану заяву, суд вважає її такою, що не відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) з наступних підстав.
1.Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 116 Кодексу до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема, конкретизований список кредиторів із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
Так, заявником надано суду конкретизований список кредиторів, проте, останній місить у собі загальну суму грошових вимог відповідних фінансових установ без обов'язкового окремого зазначення суми неустойки (штрафу, пені), у зв'язку із чим відповідний список не може братись судом до уваги як належний доказ виконання п. 3 ч. 3 ст. 116 Кодексу.
2. Пунктом 6 ч. 3 ст. 116 Кодексу встановлено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором.
Із матеріалів заяви вбачається, що заявником надано суду відповідну інформацію, зокрема, з Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо суб'єкта, проте, документів, визначених Порядком ведення державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 №830, які підтверджують наявність або відсутність обтяження рухомого майна заявником суду надано не було.
3. Згідно п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 116 Кодексу до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна, та копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно.
Так, у відповідному описі майна заявником зазначено про відсутність в останнього транспортних засобів, на підтвердження чого суду надано довідку Регіонального сервісного центру МВС в Київській області №вихС-287 від 05.06.2021.
Щодо наявності або відсутності іншого рухомого майна, яке дало б змогу погасити заборгованість про яку вказує заявник у своїй заяві, ОСОБА_1 не зазначено.
4. Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 116 Кодексу до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках.
На виконання зазначених положень заявником надано суду банківські виписки та у заяві зазначено про відсутність у ОСОБА_1 депозитних рахунків. Проте, у заяві не зазначено про наявність (відсутність) рахунків відкритих за кордоном.
5. Пунктом 11 ч. 3 ст. 116 Кодексу передбачено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.
Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати. До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (ч. 5 ст. 116 Кодексу).
Водночас, із змісту поданих декларацій за 2018-2020р.р. вбачається, що останні не містять у собі відомостей щодо усіх членів сім'ї заявника (батьки; особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника; інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), що вказує на те, що заявником не дотримано вимог п. 11 ч. 3 ст. 116 Кодексу.
Разом із цим, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, суд на виконання положень п.п. 9,10 ч. 119 Кодексу здійснює відповідні запити до державних установ. Задля отримання відповідей на такі запити, суду необхідна інформація щодо реєстраційних номерів облікової картки платника податків та дати їх народження.
6. Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 116 Кодексу до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень (абз. 3 ч. 2 ст. 30 Кодексу).
Згідно з ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», зокрема, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 встановлено у розмірі 2 270,00грн.
Таким чином, авансування винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб за три місяці виконання повноважень становить 34 050,00грн (2 270,00*5*3=34 050,00).
Проте, заявником не надано суду жодних доказів, які б підтверджували здійснення нею авансування винагороди керуючому реструктуризацією у встановленому порядку та розмірі.
Водночас, у своїй заяві ОСОБА_1 із посиланням на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/726/20 зазначила, що 21.07.2021 уклала договір про оплату праці (авансового платежу), винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого із арбітражним керуючим Харитонюком Євгеном Васильовичем (свідоцтво №1901 від 08.01.2019), який у порядку п. 21 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу, надав свою згоду на участь у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (вх. №20242/21 від 30.08.2021).
Проаналізувавши вказане, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Кодексу арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Згідно із до ч. 4 ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Таким чином, грошова винагорода арбітражного керуючого є заробітною платою за виконання ним своїх повноважень.
Разом із цим, суд зазначає, що безоплатна праця забороняється Конституцією України та прирівнюється до рабства, в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та інших міжнародних актів.
Частиною 2 ст. 30 Кодексу, зокрема, встановлено, що сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
Докази здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому у відповідному розмірі в обов'язковому порядку подаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 3 ст. 116 Кодексу).
Отже, обов'язок боржника авансувати вищенаведену винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлений Кодексом і подання доказів авансування є обов'язковою умовою, встановленою ч. 3 ст. 116 зазначеного Кодексу. При цьому, ані Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №910/2629/20, від 23.11.2020 у справі №922/1734/20, від 19.11.2020 у справі № 927/203/20, від 17.02.2021 у справі №927/166/20).
Таким чином, порядок сплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією чітко врегульований ч.2 ст.30 Кодексу і не допускає подвійного тлумачення.
Водночас, виходячи з юридичної природи винагороди арбітражного керуючого, звільнення (розстрочка, відстрочка) заявника від авансування такої винагороди на етапі подання заяви вплине на баланс інтересів боржника та арбітражного керуючого, позбавивши останнього права на своєчасне отримання у повному розмірі винагороди в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень (абз. 5 ч. 2 ст. 30 Кодексу).
У свою чергу, із змісту наданого договору, а саме, п.п. 3.1, 3.3, вбачається, що оплата послуг керуючого реструктуризацією становить 35 685,00грн за три місяці виконання повноважень (у розмірі п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання повноважень ОСОБА_1 , починаючи за дати його призначення та до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією). ОСОБА_1 вносить (перераховує) оплату рівними частинами протягом 10 місяців у сумі 3 568,50грн щомісячно на депозитний рахунок суду в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність.
Проаналізувавши зазначені положення договору, суд дійшов висновку, що заявник та арбітражний керуючий фактично домовились про розстрочення сплати грошової винагороди, що як зазначалось вище, ані Кодексом, ані іншими діючими нормами законодавства не передбачено.
До того ж, за змістом ст. 123 Кодексу у справі про неплатоспроможність відповідні рішення приймають саме збори кредиторів, а не комітет кредиторів, а відтак, положення договору про те, що оплата грошової винагороди здійснюється до моменту прийняття комітетом кредиторів певного рішення, яке також не передбачено приписами ч. 8 вказаної статті, є таким що не відповідає чинному законодавству України.
Отже, зважаючи на те, що заявником не надано суду відповідних доказів авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, суд дійшов висновку про недотримання заявником положень п. 12 ч. 3 ст. 116 Кодексу.
7. Крім того, п. 14 ч. 3 ст. 116 Кодексу встановлено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених ст. 115 цього Кодексу.
7.1. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 115 Кодексу боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у 2021 році установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 6000,00грн.
Отже, розмір прострочених зобов'язань заявника перед кредитором (кредиторами) повинен становити не менше 180 000,00грн (6 000х30=180 000).
Так, у своїй заяві ОСОБА_1 вказує на те, що останній має заборгованість перед 3ма банківськими та 30тьма фінансовими установами у загальному розмірі 263 605,99грн.
На підтвердження зазначеної обставини, заявником надано суду відповідні кредитні договори, договори позики, паспорт споживчого кредиту, графіки платежів, правила надання грошових коштів у кредит, договір про споживчий кредит, договори про надання коштів у позику у тому числі і на умовах фінансового кредиту, виписку із кредитної історії. Проте, зазначені документи не можуть братись судом до уваги, як такі, що самостійно підтверджують вищевказану підставу звернення до суду (п. 1 ч. 2 ст. 115 Кодексу), оскільки із їх змісту неможливо встановити ані розмір простроченого зобов'язання заявника, ані його склад (основний борг, неустойка, інші фінансові санкції).
Крім того, судом також не беруться до уваги надані заявником запити щодо встановлення розміру прострочених зобов'язань ОСОБА_1 , оскільки із їх змісту неможливо ідентифікувати адресата, а також встановити, яка саме інформація була запитана заявником.
7.2. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців.
Проте, заявником також не надано суду доказів, які підтверджують обставини, визначені у п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу.
7.3. Разом з цим, п. 3 ч. 2 ст. 115 Кодексу передбачено, що боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо ухвалену постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення.
Проте, заявником не надано суду ані відповідної постанови державного (приватного) виконавця про відсутність у ОСОБА_1 майна, на яке може бути звернено стягнення, ані доказів, які б вказували на відсутність такої постанови.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявником при зверненні до суду не дотримано вимог, встановлених ст. 116 Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 113 Кодексу провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Частиною 3 ст. 37 Кодексу господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 174 ГПК України).
Ураховуючи те, що заявником було подано відповідну заяву без дотримання вимог ст. 116 Кодексу, суд вважає за необхідне залишити зазначену заяву без руху та надати ОСОБА_1 час для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 12, 174, 234-235 ГПК України, ст.ст. 2, 30, 37, 113, 116 Кодексу, суд
1.Заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) б/н від 29.08.2021 (вх. №190 від 30.08.2021) про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність залишити без руху.
2.Запропонувати заявнику протягом десяти днів з дня отримання ним цієї ухвали виконати належним чином вимоги ст.116 Кодексу, а саме, надати суду:
конкретизований список кредиторів, оформлений у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 116 Кодексу;
документи, визначені Порядком ведення державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 №830, станом на 23.07.2021 року, які підтверджують наявність або відсутність рухомого майна у заявника, яке є обтяженим у той чи інший спосіб;
відомості щодо наявності (відсутності) у заявника іншого рухомого майна, яке може бути спрямоване на погашення відповідної заборгованості, про яку вказує заявник у своїй заяві;
інформацію із фінансових установ (довідки) про наявні у заявника рахунки, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, або письмові пояснення щодо їх відсутності;
інформацію щодо членів сім'ї заявника (батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інших осіб, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), із обов'язковим наданням суду відповідних паспортів та копій облікових карток платників податків членів сім'ї заявника, або письмові пояснення щодо неможливості надання такої інформації;
докази авансування винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі 34 050,00грн на депозитний рахунок Господарського суду Київської області (реквізити депозитного рахунку суду: назва установи - Господарський суд Київської області; код ЄДРПОУ - 03499945; реєстраційні рахунки (депозитний) - UA578201720355269002000014298; установа банку - ДКСУ місто Київ);
інформацію із фінансових установ про розмір прострочених зобов'язань ОСОБА_1 перед такими особами (із обов'язковим зазначенням заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо);
докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань (банківські виписки, довідки із фінансових установ із зазначенням останнього здійсненого боржником платежу, претензії відповідних осіб тощо);
постанову(и) у виконавчому(их) провадженні(ях) про відсутність у ОСОБА_1 майна, на яке може бути звернено стягнення (у разі наявності) або відомості з Автоматизованої системи виконавчого провадження про відсутність такої постанов(и).
3.У разі невиконання заявником п. 2 зазначеної ухвали у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
4.Звернути увагу заявника на те, що у разі надіслання відповідних документів до суду засобами поштового зв'язку, невідкладно повідомити про це суд на його електронну пошту (inbox@ko.arbitr.gov.ua) із обов'язковим зазначенням штрих-коду поштового відправлення.
5.Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі Господарського суду Київської області в мережі Інтернет (https://ko.arbitr.gov.ua).
Відповідно до ч. 2 ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили 02.09.2021 та окремо від рішення оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, яка подається у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень ГПК України.
Суддя О.С. Янюк
Ухвалу підписано 02.09.2021.