ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.09.2021Справа № 910/904/21
Суддя Господарського суду міста Києва Приходько І.В.,
розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнсвард»
про розподіл судових витрат у справі №910/904/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнсвард»
до Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення 74 960,88 грн.,
без виклику учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Грейнсвард» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення безпідставно списаних коштів у розмірі 74 960,88 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем при розрахунку плати за надання послуг з перевезення вантажу на особливих умовах за розкладом руху маршрутних поїздів безпідставно нараховано позивачеві збір за зберігання вантажу під час накопичення маршрутного поїзда та в односторонньому порядку стягнуто з особового рахунку позивача кошти у розмірі 74 960,88 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.08.2021 позовні вимоги задоволено, стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" безпідставно набуті кошти у розмірі 74 960,88 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн.
16.08.2021 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва Товариством з обмеженою відповідальністю «Грейнсвард» було подано клопотання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/904/21 в розмірі 10 000,00 грн.
26.08.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що клопотання позивача про вирішення питання щодо розподілу судових витрат підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві позивачем було надано попередній (орієнтовний) розрахунок розміру витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги у суді першої інстанції, згідно якого такий розмір склав 7 000,00 грн.
Разом з цим, до позовної заяви було додано ордер на надання правничої (правової) допомоги серія СА № 1007688 від 14.01.2021, виданого Адвокатським об'єднання «Право, бізнес і фінанси»; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧК № 001243, виданого адвокату Накоп'юку Ярославу Володимировичу; копію Договору про надання правової допомоги №17-01 від 04.01.2021, укладеного між ТОВ «ГРЕЙНСВАРД» (клієнт) та Адвокатським об'єднання «Право, бізнес і фінанси» в особі партнера Накоп'юка Я. В. (далі - Договір).
В свою чергу, при поданні клопотання про розподіл судових витрат у справі №910/904/21 позивачем долучено: Акт №17-01/01 виконаних робіт (наданих послуг) від 15.01.2021, вартість послуг за яким визначена у сумі 5 000,00 грн; рахунок на оплату №17-01/01 від 15.01.2021 на суму 5 000,00 грн; платіжне доручення №6406 від 15.01.2021 на суму 5 000,00 грн; Акт №17-01/32 виконаних робіт (наданих послуг) від 12.08.2021, вартість послуг за яким визначена у сумі 5 000,00 грн; рахунок на оплату №17-01/32 від 12.08.2021 на суму 5 000,00 грн; платіжне доручення №6551 від 12.08.2021 на суму 5 000,00 грн.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу наведеної норми законодавства вбачається, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.
Як встановлено судом, позивачем долучено до матеріалів справи належні та допустимі докази на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п.95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п.34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п.88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
В свою чергу, судом враховано, що у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідач заперечив проти розміру витрат на професійну правничу допомогу, визначених позивачем у сумі 10 000,00 грн. За доводами відповідача, заявлений розмір витрат є необґрунтованим, завищеним за обсягом витраченого часу адвокатом, має неспівмірний розмір з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також є неспівмірним зі складністю справи. Крім того, відповідач зазначив, що стягнення з АТ «Укрзалізниця» витрат на правову допомогу у сумі 10 000,00 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції, нарівні із сумою задоволеного позову в розмірі 74 960,88 грн., становить надмірний тягар для відповідача. При цьому, відповідач просить відмовити у задоволенні клопотання представника позивача в повному обсязі.
Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, суд враховує, що подані документи не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Дослідивши опис наданих послуг, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатським об'єднанням документів, їх значення для спору, відповідність запропонованої адвокатським об'єднанням правової позиції правовим висновкам суду, відображеним у рішенні, зважаючи на задоволення позовних вимог, суд дійшов до висновку, що обґрунтованою є сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Беручи до уваги запровадження карантину та особливого режиму роботи суду, зважаючи на період перебування судді Приходько І.В. на лікарняному та у відпустці, питання про прийняття додаткового рішення у справі розглядалось 01.09.2021.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнсвард» задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5, код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова будинок 32, літера А, 3-й поверх, код 41564379) 7 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
3. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.
4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складений 01.09.2021.
Суддя І.В. Приходько