ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.09.2021Справа № 910/7198/21
Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Фізичної особи-підприємця Діденко-Косенюк Віти Володимирівни
до 1. Комунального підприємства «Молочна фабрика-кухня»
2. Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації
про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Фізична особа-підприємець Діденко-Косенюк Віта Володимирівна (надалі - ФОП Діденко-Косенюк В.В. ) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Молочна фабрика-кухня» (надалі - КП «Молочна фабрика-кухня») та Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (надалі - Деснянська РДА) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для зобов'язання відповідача 1 передати позивачу рухоме майно, яке придбане на електронних торгах від 08.12.2020 з реалізації лоту №453831, а також для визнання відмови відповідач 2 у передачі позивачу такого майна протиправною.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2021 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подання відповіді на відзив.
Після відкриття провадження у справі судом з'ясовано, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2021 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Діденко-Косенюк Віти Володимирівни залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення такої ухвали.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 продовжено розгляд справи №910/7198/21 за позовом Фізичної особи-підприємця Діденко-Косенюк Віти Володимирівни до Комунального підприємства «Молочна фабрика-кухня» та Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала про відкриття провадження у справі вручена КП «Молочна фабрика-кухня» та Деснянській РДА 05.07.2021, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №0105477686423 та №0105477686415.
14.06.2021 до Господарського суду міста Києва від Деснянської РДА надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач 2 заперечив проти позову з огляду на відсутність доказів порушення прав позивача Деснянською РДА.
06.07.2021 через канцелярію суду від ФОП Діденко-Косенюк В.В. надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач підтримує позов та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
12.07.2021 до Господарського суду міста Києва від Деснянської РДА надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач 2 надав додаткові пояснення до викладених у відзиві на позов обставин, заперечив проти позову та просив суд залишити позов до Деснянської РДА без розгляду.
КП «Молочна фабрика-кухня» правом на подання відзиву на позов не скористалось, свої пояснення стосовно суті спору до суду не подало.
Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.
Положеннями ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
08.12.2020 Державним підприємством «СЕТАМ» було проведено публічні електронні торги з реалізації арештованого в межах виконавчого провадження №59437219 рухомого майна КП «Молочна фабрика-кухня» в кількості 61 позицій, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 1. Стіл залізний (ін.н. 224); 2. Стіл залізний (ін.н. 225); 3. Стелаж залізний (ін.н. 1012); 4. Стелаж залізний (ін.н. 1026); 5. Стелаж залізний (ін.н. 1130); 6. Стіл залізний (ін.н. 1309); 7. Стіл залізний (ін.н. 8242); 8. Стелаж залізний (ін.н. 10007); 9. Стелаж залізний (ін.н. 10009); 10. Стелаж залізний (ін.н. 10011); 11. Стелаж залізний (ін.н. 10014); 12. Стелаж залізний (ін.н. 10022); 13. Стелаж залізний (ін.н. 10027); 14. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20007); 15. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20008); 16. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20009); 17. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20010); 18. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20011); 19. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20012); 20. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20013); 21. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20015); 22. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20017); 23. Візок Т-4 (ін.н. 20110 ); 24. Візок Т-4 (ін.н. 20111 ); 25. Візок Т-4 (ін.н. 20112 ); 26. Візок Т-4 (ін.н. 20113 ); 27. Візок Т-4 (ін.н. 20114 ); 28. Стіл виробничий (ін.н. 20329 ); 29. Стіл виробничий (ін.н. 20330 ); 30. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20469); 31. Стелаж залізний (ін.н. 62001 ); 32. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62062); 33. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62063); 34. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62064); 35 Залізна ємність на колесах (ін.н. 62066); 36. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62067); 37. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62068); 38. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62069); 39. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62070); 40. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62072); 41. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62075); 42. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62077); 43. Залізний стелаж (ін.н. 62089); 44. Стелаж залізний (ін.н. 62113); 45. Стелаж залізний (ін.н. 62114); 46. Стіл залізний (ін.н. 62138); 47. Стіл залізний (ін.н. 62139); 48. Стіл залізний (ін.н. 62140); 49. Стіл залізний (ін.н. 62141); 50. Стіл залізний (ін.н. 62147); 51. Стіл залізний (ін.н. 62148); 52. Стіл залізний (ін.н. 62149); 53. Стіл залізний (ін.н. 62150); 54. Стіл залізний (ін.н. 62153); 55. Стіл залізний (ін.н. 62154); 56. Стіл залізний (ін.н. 62155); 57. Стіл залізний (ін.н. 62158); 58. Стіл залізний (ін.н. 62160); 59. Стіл залізний (ін.н. 62162); 60. Стіл залізний (ін.н. 62163); 61. Ванна (ін.н. 63057 ).
Відповідно до протоколу про проведені електронні торги №515696 від 08.12.2020 з реалізації лоту №453831 переможцем визнано ФОП Діденко-Косенюк В.В. (ІПН НОМЕР_10 , АДРЕСА_2 ).
Платіжним дорученням №4 від 22.12.2020 ФОП Діденко-Косенюк В.В. повністю оплачено вартість придбаного майна, у зв'язку з чим старшим державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено акт про проведені електронні торги від 06.01.2021.
За твердженням позивача, 04.02.2021 уповноважений представник ФОП Діденко-Косенюк В.В. прибув за місцезнаходженням придбаного майна, проте КП «Молочна фабрика-кухня» було відмовлено в передачі такого майна з підстав того, що у відповідача 1 немає письмової відповіді відносно можливості його передачі від відповідача 2, як балансоутримувача.
05.02.2021 ФОП Діденко-Косенюк В.В. звернулась до відповідачів із претензією №1/02-21 від 05.02.2021, в якій просила негайно передати майно, яке придбане на електронних торгах 08.12.2020.
У відповідь на вказану претензію Деснянська РДА повідомила ФОП Діденко-Косенюк В.В. про відсутність волевиявлення Київської міської ради щодо продажу майна, яке належить КП «Молочна фабрика-кухня» на праві господарського відання, що відображено у листі відповідача 2 №102104/34-1365 від 02.03.2021.
З огляду на викладені обставини, позивач просить витребувати з незаконного володіння відповідача 1 рухоме майно, яке було придбане ним 08.12.2020 на електронних торгах з реалізації лоту №453831, а також просить визнати відмову відповідача 2 у передачі позивачу такого майна протиправною.
Згідно ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Аналіз вказаної норми та зміст позовних вимог за даним позовом свідчить про те, що даний позов відноситься до віндикаційних позовів (витребування майна з чужого незаконного володіння).
Віндикаційним позовом захищаються права власності в цілому, оскільки він пред'являється в тих випадках, коли порушені права володіння користування та розпорядження одночасно. Однак право власності за власником зберігається, тому що може бути підтвердженим правовстановлюючими документами, або іншими письмовими доказами.
Позивачем за віндикаційним позовом є неволодіючий власник. Відповідачем за віндикаційним позовом виступає незаконний володілець майна, який може і не знати про неправомірність і незаконність свого володіння та утримання такого майна. Незаконним володільцем визнається така особа, яка здійснює володіння майном без належних правових підстав.
Предметом доказування у справах за позовами про витребування майна з чужого незаконного володіння становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та інше.
Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна із чужого незаконного володіння, зокрема факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, знаходження його в натурі у відповідача, які і становлять предмет доказування.
Аналіз ст. 387 Цивільного кодексу України свідчить про те, що віндикаційний позов ґрунтується передусім на тому, що право власності на річ є абсолютним і слідує за річчю, зберігаючись навіть у випадку незаконного вибуття з володіння власника та в період перебування в незаконному володінні іншої особи. Тому віндикаційна вимога може бути заявлена щодо витребування лише індивідуально-визначеної речі.
Таким чином, звертаючись з даним позовом, позивач має надати докази на підтвердження права власності на спірне майно, має довести індивідуальні ознаки майна, що витребовується, наявність майна у незаконному володінні відповідача, а також відсутність в останнього правових підстав для володіння цим майном.
За даним позовом, позивач просить витребувати з чужого незаконного володіння відповідача 1 рухоме майно в кількості 61 позицій, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 1. Стіл залізний (ін.н. 224); 2. Стіл залізний (ін.н. 225); 3. Стелаж залізний (ін.н. 1012); 4. Стелаж залізний (ін.н. 1026); 5. Стелаж залізний (ін.н. 1130); 6. Стіл залізний (ін.н. 1309); 7. Стіл залізний (ін.н. 8242); 8. Стелаж залізний (ін.н. 10007); 9. Стелаж залізний (ін.н. 10009); 10. Стелаж залізний (ін.н. 10011); 11. Стелаж залізний (ін.н. 10014); 12. Стелаж залізний (ін.н. 10022); 13. Стелаж залізний (ін.н. 10027); 14. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20007); 15. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20008); 16. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20009); 17. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20010); 18. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20011); 19. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20012); 20. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20013); 21. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20015); 22. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20017); 23. Візок Т-4 (ін.н. 20110 ); 24. Візок Т-4 (ін.н. 20111 ); 25. Візок Т-4 (ін.н. 20112 ); 26. Візок Т-4 (ін.н. 20113 ); 27. Візок Т-4 (ін.н. 20114 ); 28. Стіл виробничий (ін.н. 20329 ); 29. Стіл виробничий (ін.н. 20330 ); 30. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20469); 31. Стелаж залізний (ін.н. 62001 ); 32. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62062); 33. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62063); 34. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62064); 35 Залізна ємність на колесах (ін.н. 62066); 36. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62067); 37. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62068); 38. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62069); 39. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62070); 40. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62072); 41. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62075); 42. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62077); 43. Залізний стелаж (ін.н. 62089); 44. Стелаж залізний (ін.н. 62113); 45. Стелаж залізний (ін.н. 62114); 46. Стіл залізний (ін.н. 62138); 47. Стіл залізний (ін.н. 62139); 48. Стіл залізний (ін.н. 62140); 49. Стіл залізний (ін.н. 62141); 50. Стіл залізний (ін.н. 62147); 51. Стіл залізний (ін.н. 62148); 52. Стіл залізний (ін.н. 62149); 53. Стіл залізний (ін.н. 62150); 54. Стіл залізний (ін.н. 62153); 55. Стіл залізний (ін.н. 62154); 56. Стіл залізний (ін.н. 62155); 57. Стіл залізний (ін.н. 62158); 58. Стіл залізний (ін.н. 62160); 59. Стіл залізний (ін.н. 62162); 60. Стіл залізний (ін.н. 62163); 61. Ванна (ін.н. 63057 ).
Вказане майно було придбане позивачем на публічних електронних торгах з реалізації арештованого в межах виконавчого провадження №59437219 рухомого майна КП «Молочна фабрика-кухня», які були проведені Державним підприємством «СЕТАМ».
Примусове виконання судових рішень здійснюється відповідно до умов та порядку, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», відповідно до статті 1 якого визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Отже, під час виконання судових рішень поряд з нормами Закону України «Про виконавче провадження» застосовуються положення Конституції України, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цього Закону. Разом з визначенням особливостей процедури виконавчого провадження Закону України «Про виконавче провадження» має бланкетні та відсильні норми, які передбачають застосування правових приписів інших нормативних актів при здійсненні виконавчого провадження.
Розділом VII Закону України «Про виконавче провадження» передбачено загальний порядок звернення стягнення на майно боржника під час примусового виконання судових рішень. Так, частинами першою, другою, п'ятою статті 48 визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.
Отже, законодавцем надано право виконавцю звертати стягнення за виконавчими документами як на кошти й інші цінності боржника (рухоме майно), так і на належне боржнику майно, у тому числі нерухоме майно, у разі відсутності в боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача.
З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 Цивільного кодексу України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.
Згідно із частиною першою статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 Цивільного кодексу України).
Згідно із пунктом 4 розділу X Порядку реалізації арештованого майна після повного розрахунку переможця за придбане майно на підставі протоколу про проведення електронних торгів складається акт про проведення електронних торгів, який підписується (затверджується) державним або приватним виконавцем.
В акті про проведені електронні торги зазначається така інформація: ким, коли і де проводилися електронні торги; стисла характеристика реалізованого майна; прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує її особу, місце проживання (у разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, місцезнаходження та код за ЄДРПОУ); сума, внесена переможцем електронних торгів за придбане майно; прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи (найменування юридичної особи) - боржника, її місце проживання (місцезнаходження); дані про правовстановлювальні документи, що підтверджують право власності боржника на майно (пункт 5 Розділу X Порядку реалізації арештованого майна).
З урахуванням наведеного, набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.
Аналогічний висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №923/971/19.
06.01.2021 у виконавчому провадженні №59437219 старшим державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено акт про проведені електронні торги, згідно якого, зокрема:
- відповідно до протоколу про проведені електронні торги №515696 від 08.12.2020 переможцем визначено ФОП Діденко-Косенюк В.В. ;
- рухомим майном кількості 61 позицій, що передане на реалізацію, яке належить КП «Молочна фабрика-кухня» та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 10, є: 1. Стіл залізний (ін.н. 224); 2. Стіл залізний (ін.н. 225); 3. Стелаж залізний (ін.н. 1012); 4. Стелаж залізний (ін.н. 1026); 5. Стелаж залізний (ін.н. 1130); 6. Стіл залізний (ін.н. 1309); 7. Стіл залізний (ін.н. 8242); 8. Стелаж залізний (ін.н. 10007); 9. Стелаж залізний (ін.н. 10009); 10. Стелаж залізний (ін.н. 10011); 11. Стелаж залізний (ін.н. 10014); 12. Стелаж залізний (ін.н. 10022); 13. Стелаж залізний (ін.н. 10027 ); 14. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20007); 15. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20008); 16. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20009); 17. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20010); 18. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20011); 19. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20012); 20. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20013); 21. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20015); 22. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20017); 23. Візок Т-4 (ін.н. 20110 ); 24. Візок Т-4 (ін.н. 20111 ); 25. Візок Т-4 (ін.н. 20112 ); 26. Візок Т-4 (ін.н. 20113 ); 27. Візок Т-4 (ін.н. 20114 ); 28. Стіл виробничий (ін.н. 20329 ); 29. Стіл виробничий (ін.н. 20330 ); 30. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20469); 31. Стелаж залізний (ін.н. 62001 ); 32. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62062); 33. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62063); 34. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62064); 35 Залізна ємність на колесах (ін.н. 62066); 36. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62067); 37. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62068); 38. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62069); 39. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62070); 40. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62072); 41. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62075); 42. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62077); 43. Залізний стелаж (ін.н. 62089); 44. Стелаж залізний (ін.н. 62113); 45. Стелаж залізний (ін.н. 62114); 46. Стіл залізний (ін.н. 62138); 47. Стіл залізний (ін.н. 62139); 48. Стіл залізний (ін.н. 62140); 49. Стіл залізний (ін.н. 62141); 50. Стіл залізний (ін.н. 62147); 51. Стіл залізний (ін.н. 62148); 52. Стіл залізний (ін.н. 62149); 53. Стіл залізний (ін.н. 62150); 54. Стіл залізний (ін.н. 62153); 55. Стіл залізний (ін.н. 62154); 56. Стіл залізний (ін.н. 62155); 57. Стіл залізний (ін.н. 62158); 58. Стіл залізний (ін.н. 62160); 59. Стіл залізний (ін.н. 62162); 60. Стіл залізний (ін.н. 62163); 61. Ванна (ін.н. 63057 ).
Відповідно до п. 8 розділу X Порядку реалізації арештованого майна акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.
Згідно з п. 9 розділу X Порядку реалізації арештованого майна у разі придбання рухомого майна акт про проведені електронні торги є підставою для отримання майна у зберігача. Зазначений акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно.
Отже, актом про проведені електронні торги від 06.01.2021 у виконавчому провадженні №59437219 підтверджується виникнення у ФОП Діденко-Косенюк В.В. права власності на спірне майно, і такий акт є підставою для отримання позивачем визначеного індивідуальними ознаками майна у КП «Молочна фабрика-кухня», за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 10, як зберігача майна.
Крім того, постановою старшого державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту від 06.01.2021 у виконавчому провадженні №59437219 знято арешт із спірного майна.
За твердженням позивача, 04.02.2021 представник ФОП Діденко-Косенюк В.В. прибув до КП «Молочна фабрика-кухня», за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 10 для отримання зазначеного рухомого майна, проте отримав відмову в передачі з підстав відсутності дозволу видачі такого майна Деснянською РДА, як балансоутримувача, що також слідує із змісту листа №1/02-21 від 04.02.2021 відповідача 1 до відповідача 2, копія якого наявна в матеріалах справи.
Суд відзначає, що статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі судового рішення.
Таку правову позицію наведено у постанові Верховного Суду України від 06.07.2015 у справі №6-301цс15.
Тобто, в даному випадку право власності на спірне майно підтверджене актом про проведені електронні торги від 06.01.2021 у виконавчому провадженні №59437219, при цьому, доказів визнання недійсними чи оскарження електронних торгів, оформлених протоколом про проведені електронні торги №515696 від 08.12.2020, в матеріалах справи не міститься.
Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Частиною 1 ст. 317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, а також ст. 20 Господарського кодексу України.
Способи захисту права власності врегульовано главою 29 Цивільного кодексу України, яка передбачає наступні способи захисту: право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння (ст. 387 Цивільного кодексу України), на витребування майна від добросовісного набувача (ст. 388 Цивільного кодексу України), витребування грошей та цінних паперів (ст. 389 Цивільного кодексу України), захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння (ст. 391 Цивільного кодексу України), визнання права власності (ст. 392 Цивільного кодексу України) тощо.
Відповідно до закріпленого у статті 387 Цивільного кодексу України загального правила власник має право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
Виходячи з того, що матеріалами справи підтверджено право власності на спірне рухоме майно, яке фактично перебуває у відповідача 1, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для захисту майнових прав та законних інтересів власника - ФОП Діденко-Косенюк В.В. виходячи з правового механізму, який передбачено ст. 387 Цивільного кодексу України.
Стосовно того, що об'єктом віндикаційного позову може бути індивідуально визначене майно, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Таким чином, майном у розумінні Цивільного кодексу є речі та майнові права і обов'язки.
Відповідно до ст. 179 Цивільного кодексу України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.
Статтею 184 Цивільного кодексу України передбачено, що речі можуть бути з родовими ознаками та з індивідуальними. Зазначеною нормою визначено, що річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.
Поділ речей на речі, визначені індивідуальними ознаками, та речі, визначені родовими ознаками, пов'язаний як з природними властивостями речей, так і з способами їхньої індивідуалізації. Поряд із предметами, єдиними у своєму роді (наприклад, картиною), до речей, визначених індивідуальними ознаками, можуть бути віднесені речі, певним способом виокремлені учасниками правочину з маси однорідних речей. Якщо ж річ визначена тільки кількісно (числом, вагою, мірою) і характеризується ознаками, спільними для всіх речей такого роду, - це річ, визначена родовими ознаками.
Із змісту акта про проведені електронні торги від 06.01.2021 у виконавчому провадженні №59437219 вбачається, що кожна позиція рухомого майна має свій інвентарний номер, що свідчить про те, що спірне майно визначено індивідуальними ознаками. Крім того, у вказаному акті чітко вказане місце розташування майна.
За таких обставин, вимога позивача про зобов'язання відповідача1 передати рухоме майно є правомірною та обґрунтованою.
Щодо вимоги про визнання відмови Деснянської РДА у передачі позивачу рухомого майна, яке було придбане на електронних торгах 08.12.2020 з реалізації лоту №453831, протиправною, суд зазначає наступне.
На думку позивача позивача, лист Деснянської РДА №102104/34-1365 від 02.03.2021 фактично є відмовою відповідача 2 у передачі ФОП Діденко-Косенюк В.В. придбаного на електронних торгах з реалізації лоту №453831 рухомого майна.
В той же час, із змісту вказаного листа вбачається, що він був надісланий позивачу у відповідь на претензію №1/02-21 від 05.02.2021 та містить норми законодавства, що регулюють питання відчуження об'єктів комунальної власності та проінформовано про відсутність рішення саме Київської міської ради щодо продажу КП «Молочна фабрика-кухня» на праві господарського відання, а рішення стосовно передачі позивачу рухомого майна, яке було придбане на електронних торгах 08.12.2020 з реалізації лоту №453831, відповідачем 2 не приймалось.
Більш того, позивачем не обґрунтовано та не доведено належними та допустимими доказами факту того, що Деснянська РДА в межах своїх повноважень має прийняти рішення про передачу спірного майна ФОП Діденко-Косенюк В.В. і саме діями чи бездіяльністю відповідача 2 чиняться перешкоди у такій передачі.
Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Виходячи зі змісту ст. 15, 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
У рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004 Конституційного суду України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Конституційний суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.
Щодо порушеного права господарський суд зазначає, що таким слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Отже, до обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги входять, зокрема, факти, з яких вбачається, що відповідач вчинив дії, спрямовані на порушення інтересу позивача, на захист якого подано позов, або утверджують за собою право, яке належить позивачу тощо, тобто ті, які свідчать про те, що право (інтерес) позивача порушене або оспорюється. Зазначені обставини входять до підстав позову і підлягають дослідженню, оскільки, суд, приймаючи рішення, має встановити чи мають місце факти порушення чи оспорення суб'єктивного матеріального права чи інтересу, на захист якого подано позов.
У розумінні приписів ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту повинен бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, ст. 16 ЦК України, ст. 20 Господарського кодексу України. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 22.02.2018 у справі № 910/14036/17.
Оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставин, викладених у позові, і порушення відповідачем 2 прав та законних інтересів позивача, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність вимоги ФОП Діденко-Косенюк В.В. до Деснянської РДА про визнання відмови останньої протиправною.
За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 231, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Фізичної особи-підприємця Діденко-Косенюк Віти Володимирівни задовольнити частково.
2. Зобов'язати Комунальне підприємство «Молочна фабрика-кухня» (02660, м. Київ, вул. Електротехнічна, будинок 10; ідентифікаційний код 24361046) передати Фізичній особі-підприємцю Діденко-Косенюк Віті Володимирівні ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_10 ) рухоме майно, яке придбано 08.12.2020 на електронних торгах з реалізації лоту №453831, в кількості 61 позицій, вартістю 35 691,37 грн., а саме: 1. Стіл залізний (ін.н. 224); 2. Стіл залізний (ін.н. 225); 3. Стелаж залізний (ін.н. 1012); 4. Стелаж залізний (ін.н. 1026); 5. Стелаж залізний (ін.н. 1130); 6. Стіл залізний (ін.н. 1309); 7. Стіл залізний (ін.н. 8242); 8. Стелаж залізний (ін.н. 10007 ); 9. Стелаж залізний (ін.н. 10009); 10. Стелаж залізний (ін.н. 10011); 11. Стелаж залізний (ін.н. 10014 ); 12. Стелаж залізний (ін.н. 10022 ); 13. Стелаж залізний (ін.н. 10027 ); 14. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20007); 15. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20008); 16. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20009); 17. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20010); 18. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20011); 19. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20012); 20. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20013); 21. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20015); 22. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20017); 23. Візок Т-4 (ін.н. 20110 ); 24. Візок Т-4 (ін.н. 20111 ); 25. Візок Т-4 (ін.н. 20112 ); 26. Візок Т-4 (ін.н. 20113 ); 27. Візок Т-4 (ін.н. 20114 ); 28. Стіл виробничий (ін.н. 20329 ); 29. Стіл виробничий (ін.н. 20330 ); 30. Стіл пристінний хімічний (ін.н. 20469); 31. Стелаж залізний (ін.н. 62001 ); 32. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62062); 33. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62063); 34. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62064); 35. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62066); 36. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62067); 37. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62068); 38. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62069); 39. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62070); 40. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62072); 41. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62075); 42. Залізна ємність на колесах (ін.н. 62077); 43. Залізний стелаж (ін.н. 62089); 44. Стелаж залізний (ін.н. 62113); 45. Стелаж залізний (ін.н. 62114); 46. Стіл залізний (ін.н. 62138); 47. Стіл залізний (ін.н. 62139); 48. Стіл залізний (ін.н. 62140 ); 49. Стіл залізний (ін.н. 62141 ); 50. Стіл залізний (ін.н. 62147 ); 51. Стіл залізний (ін.н. 62148 ); 52. Стіл залізний (ін.н. 62149 ); 53. Стіл залізний (ін.н. 62150 ); 54. Стіл залізний (ін.н. 62153 ); 55. Стіл залізний (ін.н. 62154 ); 56. Стіл залізний (ін.н. 62155 ); 57. Стіл залізний (ін.н. 62158 ); 58. Стіл залізний (ін.н. 62160 ); 59. Стіл залізний (ін.н. 62162 ); 60. Стіл залізний (ін.н. 62163 ); 61. Ванна (ін.н. 63057 ). Видати наказ.
3. Стягнути з Комунального підприємства «Молочна фабрика-кухня» (02660, м. Київ, вул. Електротехнічна, будинок 10; ідентифікаційний код 24361046) на користь Фізичної особи-підприємця Діденко-Косенюк Віти Володимирівни ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_10 ) судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. Видати наказ.
4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.П. Босий