вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
02.09.2021м. ДніпроСправа № 904/5729/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу за позовом Керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Європейська, 15) в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 14, ідентифікаційний код 39816845) до Фізичної особи-підприємця Чокурі Сергія Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення 20 299,44 грн. плати за проїзд автомобільними дорогами
Керівник Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №04/53-1692вих21 від 10.06.2021 в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті про стягнення з Фізичної особи-підприємця Чокурі Сергія Сергійовича 20 299,44 грн. плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагонів або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.07.2018 на підставі графіку щоденної роботи пересувного пункту ГВК у Дніпропетровській області на липень 2018 року, щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Управлінні Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області, направлення на рейдову перевірку, співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області проведено рейдову перевірку транспортних засобів автомобільних перевізників, водіїв, що здійснюють перевезення пасажирів та вантажів на а/д М-04. У пересувному пункті габаритно-вагового контролю а/д М-04, 152 км у Дніпропетровській області проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля (тягача) марки DAP модель FT CF 85.360 з державним номерним знаком НОМЕР_2 з причепом марки BODEX модель KIS 33 з державним номерним знаком НОМЕР_3 , з маршрутом руху м. Кривий Ріг - м. Кам'янське, Дніпропетровська область, протяжність маршруту 125 км, яким керував водій ОСОБА_1 , перевізник - фізична особа-підприємець Чокурі С.С. Під час перевірки транспортного засобу виявлено перевищення транспортним засобом встановлених вагових обмежень осьового навантаження на строєну вісь (з одиночними колесами), що підтверджується чеком про зважування транспортного засобу та довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0020111 від 30.07.2018. За результатами перевірки посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області 30.07.2018 складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0005947. На підставі вказаних документів Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області здійснено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, відповідно до якого відстань за маршрутом руху становить 125 км, загальна маса 49,7 т, навантаження строєну вісь (одиночні колеса) - 30,55 т, з яких понаднормативне - 8,55 т, з урахуванням чого плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативи, склала 652,50 євро. Станом на 30.07.2018 за офіційним курсом гривні до євро, встановленого Національним банком України, плата становила 20 299,44 грн.
Також Керівник Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра зазначає, що до прокуратури 23.06.2020 надійшов лист Державної служби України з безпеки на транспорті №882/05/14-20 від 15.06.2020 щодо порушень перевізників при проїзді автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом, у тому числі з боку Фізичної особи-підприємця Чокурі С.С. невнесення плати за такий проїзд у сумі 652,50 євро та невжиття заходів на захист інтересів держави у судовому порядку уповноваженим органом. При цьому, прокуратурою до Державної служби України з безпеки на транспорті та Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки направлялися запити від 24.12.2020 №04/33-6949вих20, від 11.02.2021 №04/33-827вих21, від 14.05.2021 №№04/53-986вих21, 04/53-987вих21, в яких повідомлялося про порушення інтересів держави та порушувалося питання про вжиття заходів на захист інтересів держави у судовому порядку. Проте, згідно з інформацією Державної служби України з безпеки на транспорті №3290/7.3/15-21 від 17.05.2021 та Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки №970/3.1/23-21 від 26.02.2021, №2759/3.1/23-21 від 26.05.2021 заходи на захист інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом не здійснювалися.
Ухвалою суду від 16.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/5729/21, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
До суду 20.07.2021 надійшов відзив відповідача яким просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви. Відповідач зазначає, що відповідно до накладної №1/9 від незрозумілого числа виписана на ОСОБА_1, наявність цього документу як документу на вантаж свідчить про некомерційний характер перевезення, оскільки згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 № 363 такими документами для комерційних перевезень є договір на перевезення та товарно-транспортна накладна (розділ 10,11). Відповідач стверджує, що здійснення перевезення ОСОБА_1 певного вантажу (з накладної неможливо встановити який саме) не може доводити факт здійснення перевезення Чокурі С.С.
Також відповідач зазначає, що прокуратурою надані документи щодо вагового обладнання: сертифікат перевірки типу та сертифікат відповідності типу, однак відсутні документи, що підтверджували періодичну повірку таких вагів. Крім того, зважування проведено 30.07.2018 об 11-45 хв., - це найбільш жаркий період року та доби, поряд з тим експлуатація вагового обладнання можлива за температурних обмежень, оскільки на відкритому сонячному світлі електронне устаткування виходить з ладу. Позивачем не надано інструкції з використання такого обладнання від виробника, однак проаналізувавши чек про результати зважування, вбачається, що дані зважування 2 платформ по 4 з 5 вісей транспортного засобу відрізняються не більше як на 100 кг, а от навантаження на ліве та праве колесо 3 вісі має різницю майже в тону, при цьому ця вісь є частиною строєної вісі, що фізично неможливо. Таким чином, відповідач стверджує, що вагове обладнання не було справним. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Таким чином, на думку відповідача, з урахуванням відсутності протиправної поведінки та вини відповідача, то про причинний зв'язок взагалі говорити марно.
До суду 04.08.2021 надійшла відповідь першого заступника керівника окружної прокуратури на відзив в якій зазначає, що необхідність застосування представницьких повноважень прокурором обумовлено порушенням інтересів держави, що полягає у ненадходженні до державного бюджету коштів у вигляді плати за проїзд дорогами загального користування великоваговими та великогабаритними транспортними засобами протягом майже трьох років та неналежним здійсненням суб'єктом владних повноважень своїх функцій. Також перший заступник керівника окружної прокуратури зазначає, що надані під час перевірки водієм документи вказують лише на те, що ОСОБА_2 є водієм та безпосередньо фізично здійснює перевезення вантажу, що не свідчить про некомерційний характер перевезення. З огляду на надані водієм відомості та документи під час заповнення працівниками Укртрансбезпеки документів щодо порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та при розрахунку плати перевізником визначено Фізичну особу-підприємця Чокурі С.С. Водієм ОСОБА_1 при заповнення документів габаритно-вагового контролю не вносилися жодні зауваження з питань правильності зважування та складання документів. У подальшому, перевізнику - Фізичній особі - підприємцю Чокурі С.С. направлялися матеріали габаритно-вагового контролю та справи про порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт". Отже, Фізичній особі-підприємцю Чокурі С.С. було достеменно відомо про факт здійснення габаритно-вагового контролю, виявлені за його наслідками порушення під час перевезення та розраховану плату за проїзд.
Щодо повірки вагового обладнання перший заступник керівника окружної прокуратури зазначає, що сертифікат відповідності датовано 06.12.2017. Відповідно до пункту 4 Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №193 від 08.02.2016, а також Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1747 від 13.10.2016 "Про затвердження міжповірочних інтервал і в законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями" періодична повірка проводиться через рік після сертифікації. З питань температурного режиму та інших зазначених обставин вбачається відсутність конкретизації з боку відповідача та аргументації порушені, з урахуванням фактичних температурних показників. Згідно з чеком №580 від 30.07.2018 зважування проводилося у динамічному режимі.
Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,
Керівник Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті з позовом до Фізичної особи-підприємця Чокурі Сергія Сергійовича про стягнення 20 299,44 грн. плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у сумі 20 299,44 грн.
Державну службу України з безпеки на транспорті наділено повноваженнями звернення до суду щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
До Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра 23.06.2020 надійшов лист Державної служби України з безпеки на транспорті №882/05/14-20 від 15.06.2020 щодо порушень перевізників при проїзді автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом, у тому числі з боку Фізичної особи-підприємця Чокурі Сергія Сергійовича невнесення плати за такий проїзд у сумі 652,50 євро та невжиття заходів на захист інтересів держави у судовому порядку уповноваженим органом.
Правобережною окружною прокуратурою до Державної служби України з безпеки на транспорті та Придніпровського міжрегіонального Управління Уктртрансбезпеки направлялися запити від 24.12.2020 №04/33-6949вих20, від 11.02.2021 №04/33-827вих21, від 14.05.2021 №№ 04/53-986вих21, 04/53-987вих21, в яких повідомлялося про порушення інтересів держави та порушувалося питання про вжиття заходів на захист інтересів держави у судовому порядку.
Згідно з інформацією Державної служби України з безпеки на транспорті №3290/7.3/15-21 від 17.05.2021 та Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки №970/3.1/23-21 від 26.02.2021, №2759/3.1/23-21 від 26.05.2021 заходи на захист інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом не здійснювалися.
Зазначене свідчить про те, що Державною службою України з безпеки на транспорті, за наявності підстав, для вжиття заходів щодо захисту інтересів держави, з метою надходження коштів до Державного бюджету України не вжито таких заходів.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу, цьому, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів ши) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про щіення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався ду з відповідним позовом у розумний строк.
Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджено Постановою КМУ № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок 1567) визначено процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання); вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Частиною 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку 1567, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
За приписами пункту 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постанову Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" (далі - Порядок 879), габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими органами Національної поліції.
Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Крім того, пунктом 15 Порядку № 879 визначено, що контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.
На підставі графіку щоденної роботи пересувного пункту ГВК у Дніпропетровській області на липень 2018 року, щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області, направлення на рейдову перевірку, 30.07.2018 співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області проведено рейдову перевірку транспортних засобів автомобільних перевізників, водіїв, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів на а/д М-04.
У пересувному пункті габаритно-вагового контролю а/д М-04, 152 км у Дніпропетровській області проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля (тягача) DAF модель FT CF 85.360 з державним номерним знаком НОМЕР_2 з причепом марки BODEX модель KIS 33 з державним номерним знаком НОМЕР_3 , з маршрутом руху м. Кривий Ріг - м. Кам'янське, Дніпропетровська область, протяжність маршруту 125 км, яким керував водій ОСОБА_1 , перевізник - фізична особа-підприємець Чокурі С.С.
За результатами перевірки посадовими особами Управління Укртрансбезпеки 30.07.2018 складено довідку №0020111 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, Акт №0005947 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від (а.с.35), якими зафіксовано перевезення вантажу автомобілем, який належить відповідачу, із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху.
На підставі зазначених документів в Управлінні складено розрахунок №0005947 від 30.07.2018 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування відповідно до якого відстань за маршрутом руху становить 125 км., загальна маса 49,7 т, навантаження строєну вісь (одиночні колеса) - 30,55 т, з яких понаднормативне - 8,55 т, з урахуванням чого плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативи, склала 652,50 євро.
Позивач на адресу відповідача направив лист №63650/21.18 від 15.08.2018 разом розрахунком плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільним дорогами загального користування №0005947 від 30.07.2018, актом № 0005947 від 30.07.2018, довідки №0020111 від 30.07.2018 з повідомлення щодо необхідності сплати плати проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.
Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі -16т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11т, здвоєні осі - 18т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Відповідно до п. 30 Порядку 879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П=(Рзм+Рнв+Рг) х В х К, де:
П - розмір плати за проїзд;
Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1км проїзду;
Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 км проїзду;
Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 км проїзду;
В- відстань перевезення, кілометрів;
К - коефіцієнт збільшення плати за проїзд (у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового).
У зв'язку з тим, що перевищення параметру від нормативу становить 8,55 тонни, тобто 38,86%, то коефіцієнт збільшення плати за проїзд становить К3 (від 10 до 40 відсотків).
Відповідно до п. 31-1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.
У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.
Пунктом 28 Порядку №879 встановлено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Таким чином, розмір плати за проїзд транспортним засобом становить: 1,74 * 125* 3 = 652,50 євро.
Пунктом 27 Порядку №879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим національним банком на день проведення розрахунку.
Станом на 30.07.2018 за офіційним курсом гривні до євро, встановленого Національним банком України, плата ставить 20 299,44 грн.
Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Відповідачем не здійснено оплату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.
За таких обставин визначена плата за проїзд, несплачена перевізником транспортного засобу у встановлені чинним законодавством строки набуває статусу заборгованості перед бюджетом України, плату за проїзд відповідачем в розмірі 20 299,44 грн. не сплачено, що і стало причиною виникнення спору.
Приймаючи рішення, господарський суд виходив з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також е дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Згідно ч. 3 ст. 53 Закону України "Про автомобільний транспорт" при виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Як встановлено під час габаритно-вагового контролю, ані дозволу, ані документу про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів у вказаного перевізника не було.
Відповідно до п. 26 Порядку № 879, кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету. За п. 6 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Держаного бюджету України в частині доходів є плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
З вказаних норм вбачається, що 20 299,44 грн. мають стягуватися на користь державного бюджету України.
Згідно з п. п. 28, 31-1, 32 Порядку № 879, згідно п. п. 28, 31-1, 32 Порядку № 879 відповідальність за перевезення вантажів з перевищенням вагових чи габаритних параметрів несе автомобільний перевізник.
Відповідно до п. 31-1 Порядку № 879 перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Перевіряючи доводи учасників справи щодо процедури здійснення габаритно-вагового контролю, суд враховує, що механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879.
Згідно з підпунктом 4 пункту 2, пунктом 16 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.
За змістом підпункту 3 пункту 2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Під час здійснення органом Укртрансбезпеки габаритно-вагового контролю транспортного засобу Відповідача було встановлено перевищення нормативно допустимого вагового (осьового) навантаження транспортного засобу.
Частиною 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом (окрім зазначених у ч. 2 даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий, компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Відповідно до п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постанов Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994 перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.
Згідно з п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 (далі - Порядок габаритно-вагового контролю).
Згідно із п. п. 3 п. 2 Порядку габаритно-вагового контролю, великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
У відповідності до п. п. 4 п. 2 Порядку габаритно-вагового контролю, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Судом встановлено, що між сторонами у даній справі виникли правовідносини щодо своєчасної сплати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.
Матеріалами справи підтверджено факт перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, що підтверджено Актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0005947 від 30.07.2018 та Довідкою №0020111 від 30.07.2018.
Відповідач не оскаржував Акт №0005947 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 30.07.2018 та розрахунок плати за проїзд №0005947 від 30.07.2018 у судовому порядку, тому є чинним та обов'язковим для виконання.
Судом встановлено, що за результатами проведеної перевірки проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд 652,50 євро, що складає еквівалент у сумі 20 299,44 грн.
Пунктом 28 Порядку габаритно-вагового контролю визначено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 затверджено ставки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Відповідно до п. 31-1 Порядку габаритно-вагового контролю визначено, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.
Пунктом 27 Порядку передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на день проведення розрахунку.
Відповідно до п. 31-1 Порядку, перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Відповідно до п. 26 Порядку кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.
Судом встановлено, що відповідач повідомлений Управлінням Укртрансбезпеки листом про необхідність внесення плати за проїзд у розмірі 20 299,44 грн. на підставі п. 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 не виконав, у встановлений законом строк плату за проїзд автомобільними дорогами великоваговим транспортним засобом не сплатив, дії Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області під час проведення перевірки габаритно-вагового контролю не оскаржував.
Стосовно вирішення питання про наявність у прокурора повноважень на представництво у суді інтересів держави, суд керувався нормами ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.
Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 №3-рп/99 суд, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Згідно з вимогами п.26 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі-Порядок № 879), кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.
Плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, відповідно до п.1 ч.2 ст.24-2, п.6 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України, належить до джерел формування державного дорожнього фонду у складі доходів спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно зі ст.ст. 11, 14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" плата за проїзд є джерелом формування дохідної частини спеціального фонду Державного бюджету України та передбачає її цільове використання. аналогічні норми передбачені у ст.ст. 14, 14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік".
Частиною 3 ст. 24-2 Бюджетного кодексу України визначено, що кошти державного дорожнього фонду спрямовуються на: 1) фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення та інших заходів, визначених п.1 ч.4 ст. 3 Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України"; 2) фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам); 3) виконання боргових зобов'язань за запозиченнями, отриманими державою або під державні гарантії, на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування; 4) фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм.
З огляду на викладене, доцільність застосування представницьких повноважень прокурором обумовлена актуальністю питань щодо розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування, збереження автомобільних доріг, забезпечення безпеки перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Також, порушення інтересів держави полягає у ненадходженні до державного бюджету коштів у вигляді плати за проїзд дорогами загального користування великоваговими та великогабаритними транспортними засобами, що ставить під загрозу своєчасне та повне фінансування Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування, метою якої є забезпечення ефективного функціонування та розвитку мережі автомобільних доріг загального користування, будівництва, реконструкції та проведення ремонту автомобільних доріг.
Отже, визначена контролюючим органом плата за проїзд, що несплачена перевізником добровільно у встановлені строки, набуває статусу заборгованості перед Державним бюджетом України, а її несплата у встановлені строки суттєво порушує інтереси держави.
Згідно зі ст.170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Відповідно ч.3 ст.4 Господарського процесуального кодексу України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
У ст.28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" зазначено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно з вимогами ст.6 Закону України "Про автомобільний транспорт" та пп. 2, 15, 27 п.5 Положення (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №320, які набрали чинності 03.05.2018), Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, серед іншого: державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Зважаючи на викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах.
До прокуратури області надійшла інформація з Управління Укртрансбезпеки щодо наявної заборгованості за перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу або без документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.
При цьому, Державна служба України з безпеки на транспорті, будучи обізнаною про наявність порушень інтересів держави, маючи відповідні повноваження, визначені ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" та пп. 2, 15, 27 п. 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №320, що набрали чинності 03.05.2018), протягом тривалого часу не вжила належних та ефективних заходів цивільно-правового характеру щодо стягнення з Відповідача виниклої заборгованості з плати за проїзд.
Беручи до уваги, що заборгованість відповідачем не сплачена, вжиті позивачем заходи є вочевидь неефективними, а отже неналежними.
Разом із цим, норма ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" вимагає від прокурора доведення лише факту нездійснення або неналежного здійснення уповноваженим органом своїх повноважень, а не встановлення причин нездійснення уповноваженими органами своїх функцій щодо захисту інтересів держави.
Більше того, встановлення будь-яких причин нездійснення органами Укртрансбезпеки своїх функцій не може обмежувати державу в праві на судовий захист.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №905/803/18.
Таким чином, Державною службою України з безпеки на транспорті не вжито належних заходів щодо звернення до Господарського суду Дніпропетровської області, з метою захисту інтересів держави, про стягнення з Фізичної особи-підприємця Чокурі Сергія Сергійовича 20 299,44 грн. плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагонів або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Наведене є доказом неналежного здійснення захисту інтересів держави суб'єктом владних повноважень та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором.
Враховуючи наведене, а також те, що інтереси держави тривалий час залишаються незахищеними, Правобережною окружною прокуратурою міста Дніпра подано до суду даний позов.
Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладені обставини, господарський суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Фізичної особи-підприємця Чокурі Сергія Сергійовича про стягнення 20 299,44 грн. плати за проїзд автомобільними дорогами задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Чокурі Сергія Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету України (р/р НОМЕР_4 в ГУК у Дніпровському районі, код ЄДРПОУ 37988155, призначення платежу: 22160100; плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та габаритні параметри яких перевищують нормативні) 20 299,44 грн. плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Чокурі Сергія Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури, (49044, м.Дніпро, пр.Д.Яворницького, 38, ідентифікаційний код 02909938) судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Е.М. Бондарєв