Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
31 серпня 2021 р. № 520/10428/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Шляхової О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1 під., оф. 16, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14070760) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавінг Групп" (вул. Мала Панасівська, буд. 1, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 42108407) про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:
- стягнути з ТОВ "Лавінг Групп" (вул. Мала Панасівка, будинок 1, м. Харків, Харківська область, 61052, тел. 758-73-70, ЄДРПОУ: 42108407, Розрахунковий рахунок: UA913071230000026002010563576, Банк: ПАТ «БАНК ВОСТОК», м. Дніпро, код банку: 307123) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1 під., 16 офіс, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14070760, отримувач: ГУК Харків обл/МТГХарків/50070000, код: 37874947, р/р ІВАN: UA658999980313171230000020649, Банк отримувача: Казначейство України) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю, у сумі 58780,00 грн.;
- стягнути з Відповідача судовий збір у сумі 2270,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що середньооблікова кількість штатних працівників відповідача у 2020 році становила 15 осіб, фактично працюючих осіб з інвалідністю було 0 осіб, в той час як мала працювати 1 особа, у зв'язку з чим позивач вважає, що відповідач має сплатити адміністративно-господарські санкції за непрацевлаштування 1 особи з інвалідністю у сумі 58780,00 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження у справі та запропоновано позивачу подати відзив на позовну заяву.
Відповідач не погодившись з позовним вимогами надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволені позову, посилаючись на те, що ним виконані усі можливі дії щодо прийому на роботу осіб з інвалідністю, зокрема, відповідачем були створені робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, до центру зайнятості надавалися звіти, в яких зазначалося про наявність вільних місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, однак дані місця залишилися незайнятими інвалідами за відсутності вини позивача. 01.07.2020 у зв'язку зі зменшенням загальної кількості працівників, ТОВ "Лавінг Групп" направило до Харківського міського центру зайнятості лист, в якому просило зняти заявку по вакансії у зв'язку з виконанням нормативу робочих місць, оскільки середньооблікова чисельність працюючих на товаристві склала 1 людина (директор).
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
У період з 12.08.2021 по 30.08.2021 суддя Шляхова О.М. перебувала у відпустці.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи, викладені сторонами у позові та відзиві на позов, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Частиною 3 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" визначено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Відповідно до статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованою у державній службі зайнятості як безробітна. Рішення про визнання особи з інвалідністю безробітною і взяття її на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання особи з інвалідністю на підставі поданих нею рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань. Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для осіб з інвалідністю, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу 3 пункту 2 "Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування", затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 31.01.2007 №70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням із Держстатом.
Наказом Міністерства соціальної політики України №316 від 31.05.2013, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за №988/23520, затверджено форму статистичної звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", та порядок її подання.
Відповідно до п.п. 3, 5 розділу І Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31.05.2013, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за №988/23520 Форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця. Форма №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Аналіз зазначених положень Закону дає підстави для висновку про те, що обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування полягають у:
а) виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць;
б) створенні для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;
в) забезпеченні інших соціально-економічних гарантії, передбачених чинним законодавством;
г) наданні державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів;
д) звітуванні Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, судом встановлено, що обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування. Такий обов'язок покладений на державну службу зайнятості.
Судом встановлено, що на ТОВ "Лавінг Групп" до 01.07.2020 середньооблікова кількість штатних працівників становила 15 осіб, отже кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно до 4% нормативу, становить 1 особа, 0 з яких фактично зайнято особами з інвалідністю, що підтверджено матеріалами справі.
ТОВ "Лавінг Групп" на виконання ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-ХІІ мало в наявності у 2020 році робоче місце для працевлаштування осіб з інвалідністю.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем протягом 2020 року подавалися звіти форми 3-ПН про наявність вакантних робочих місць для осіб з інвалідністю.
Отже, вказаними звітами ТОВ "Лавінг Групп" інформувало орган державної служби зайнятості про наявність вакантного робочого місця для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Крім того, позивачем надано до суду копію звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік (форма №10-ПОІ), поданого на виконання норм чинного законодавства до Харківського відділення Фонду соціального захисту інвалідів.
Також, судом встановлено, що зі Штатного розкладу ТОВ "Лавінг Групп" станом на 01.07.2020 вбачається, що загальна кількість працівників ТОВ "Лавінг Групп" з 01.07.2020 склала 1 людина (директор), на підставі чого відповідач направив до Харківського міського центру зайнятості лист, в якому просило зняти заявку по вакансії вантажник у зв'язку з виконанням нормативу робочих місць.
Згідно з ч. 1 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Судом встановлено, що відповідачем були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" щодо вжиття заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Доказів, які б свідчили про те, що ТОВ "Лавінг Групп" безпідставно відмовляло у прийнятті на роботу інвалідам, які безпосередньо зверталися до відповідача або які були направлені переліченими у ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» органами, відповідачем не були представлені і у справі відсутні.
Доказів того, що звіти за формою №3-ПН подавалися несвоєчасно також не надано.
Наведене свідчить про те, що обов'язок ТОВ "Лавінг Групп" щодо створення робочих місць для осіб інвалідністю не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати осіб з інвалідністю на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 7 лютого 2018 року у справі П/811/693/17, від 2 травня 2018 року у справі №804/8007/16, від 13 червня у справі №819/639/17, від 28 травня 2019 року у справі №820/2287/17.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1 під., оф. 16, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14070760) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавінг Групп" (вул. Мала Панасівська, буд. 1, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 42108407) про стягнення адміністративно-господарських санкцій - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Шляхова О.М.