з питань закриття провадження у справі
27 серпня 2021 року м. Рівне №460/3361/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Морозюк О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник не прибув,
відповідача: представник Тарасюк Р.В.,
третьої особи відповідача 1: представник не прибув,
третьої особи відповідача 2: представник не прибув,
розглянувши адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доУправління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Зарічне-Агропереробка", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2
про визнання дій протиправними, скасування записів,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради в якому просила:
-визнати протиправними дії державного реєстратора Дербеньової Вікторії Анатоліївни Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради із внесення в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запису про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 5622283600:09:001:0022, а також визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 32483438 від 22.11.2016;
-скасувати внесений в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запис № 17560153 про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку із кадастровим номером 5622283600:09:001:0022;
-скасувати внесений в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запис №17560235 про інше речове право Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАРІЧНЕ АГРОПЕРЕРОБКА" на земельну ділянку із кадастровим номером 5622283600:09:001:0022.
Ухвалою суду від 18.05.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 24.06.2021 на 10:15 год. Залучено ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАРІЧНЕ АГРОПЕРЕРОБКА" до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
24.06.2021 підготовче судове засідання відкладено до 12.08.2021 до 15:15 год.
Ухвалою суду від 29.06.2021 у Зарічненської районної державної адміністрації у строк до 12.08.2021 витребувано додаткові докази, а саме: належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку за кадастровим номером 5622283600:09:000:0022, площею 0,7265 га.
Ухвалою суду від 12.08.2021 в Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради у строк до 26.08.2021 витребувано додаткові докази, а саме: належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку за кадастровим номером 5622283600:09:000:0022, сформованих за допомогою програмних засобів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку за кадастровим номером 5622283600:09:001:0022, сформованих за допомогою програмних засобів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Підготовче судове засідання у справі відкладено до 27.08.2021 до 09:30 год.
У підготовче судове засідання, призначене на 27.08.2021, прибула представник відповідача. Інші учасники справи не прибули. Про дату, місце і час судового розгляду повідомлялися належним чином.
До початку судового засідання позивачем, а також третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , подано заяви про розгляд справи без їхньої участі.
У відповідності до вимог ст.205 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання без участі учасників справи, які не прибули у судове засідання.
25.08.2021 через ВДЗ (канцелярію) суду відповідачем подано клопотання про закриття провадження у справі, оскільки вимоги позову не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.
У підготовчому судовому засіданні, призначеному на 27.08.2021, представник відповідача підтримала вказане клопотання та просила закрити провадження в справі №460/3361/21.
Заслухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали поданого клопотання та справи, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Згідно з п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому, суд зазначає, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.
Відповідно до п.3.2 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами" від 09.09.2010 № 19-рп/2010, головними критеріями судової спеціалізації визнається предмет спірних правовідносин і властива для його розгляду процедура.
Згідно з п.3.2 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 54 народних депутатів України та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України (щодо принципу інстанційності в системі судів загальної юрисдикції) від 12.07.2011 № 9-рп/2011 принцип спеціалізації полягає у створенні відповідних спеціалізованих судів для здійснення цивільного, кримінального, адміністративного, господарського судочинства.
Основними ознаками публічно-правових відносин називають: обов'язкову участь у цих відносинах суб'єкта, який наділений публічно-владними повноваженнями; підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень (що проявляється у можливості суб'єкта владних повноважень вирішувати питання про права і обов'язки підпорядкованої особи); імперативність публічно-правових відносин; домінування публічно-правового інтересу у цих відносинах.
Адміністративно-правовий спір має певні ознаки. Такі спори виникають у сфері державного управління, в процесі здійснення органами виконавчої влади своїх управлінських функцій. Для цих спорів характерно особливе становище його суб'єктів (учасників спірного правовідношення). Обов'язковим учасником адміністративно-правового спору є наділений владними повноваженнями орган виконавчої влади, місцевого самоврядування, посадові особи, наділені державно-владними повноваженнями. Адміністративно-правовий спір має особливий предмет, що пов'язано з широтою і різноплановістю діяльності управлінського характеру.
Обов'язковою ознакою позовної форми захисту права в адміністративному суді має бути наявність спору про право публічне, тобто спору про права і обов'язки в публічних правовідносинах.
Відтак, віднесення до юрисдикції адміністративних судів спору лише з підстав того, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду його акт індивідуальної дії, є неправильним.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.
Спір має приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватно-правових відносин.
На переконання суду, рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватно-правовий характер.
У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (наприклад, права користування землею), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.
Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває або позбувається речового права, то спір стосується приватно-правових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.
Висновки аналогічного характеру викладені Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 21.03.2018 у справі № 526/233/16-ц та від 16.05.2018 у справі № 911/4111/16.
Судом встановлено, що предметом розгляду даної справи є правомірність дій державного реєстратора Дербеньової Вікторії Анатоліївни Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради із внесення в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запису про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 5622283600:09:001:0022, рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 32483438 від 22.11.2016, а також можливість скасування внесеного в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запису № 17560153 про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку із кадастровим номером 5622283600:09:001:0022; скасування внесеного в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запис №17560235 про інше речове право Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАРІЧНЕ АГРОПЕРЕРОБКА" на земельну ділянку із кадастровим номером 5622283600:09:001:0022.
Тобто, позовні вимоги стосуються дій та рішень державного реєстратора щодо реєстрації за третіми особами речових прав на нерухоме майно (земельну ділянку), оскільки позивач вважає їх такими, що порушують її права та охоронювані законом інтереси, як власника земельної ділянки.
Відповідно до вимог ч.3 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.
З аналізу наведеної норми права слідує, що скасування рішення державного реєстратора має наслідком визнання, зміну або припинення речового права особи.
Таким чином, з огляду на те, що спірні правовідносини стосуються речових прав третіх осіб та мають приватно-правовий характер, оскільки обумовлені порушенням або загрозою порушення майнового приватного права, суд дійшов висновку, що даний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно з ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Отже, даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 12.10.1978 у справі "Zand v. Austria" у якому суд вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для закриття провадження у справі №460/3361/21.
Згідно п.2 ч.2 ст.183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про судовий збір" питання щодо повернення судового збору вирішується судом лише за клопотанням особи, яка його сплатила.
Керуючись статтями 238, 239, 241, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання відповідача про закриття провадження у справі задовольнити.
Закрити провадження у справі №460/3361/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Зарічне-Агропереробка", ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, скасування записів.
Роз'яснити позивачу право на звернення з даним позовом в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повну ухвалу суду складено 01 вересня 2021 року
Суддя С.А. Борискін