01 вересня 2021 року м. Рівне №460/8945/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Т.О. Комшелюк, розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рівненський Регіональний ринок сільськогосподарської продукції «ШЕЛЕН» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю Рівненський Регіональний ринок сільськогосподарської продукції «ШЕЛЕН» (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач) в якому просить суд: 1) визнати протиправними дії відповідачів щодо відмови в прийнятті, як податкової звітності позивача уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період, що уточняється, за грудень 2020 року із додатками № 2 та № 3 до податкової декларації з податку на додану вартість; 2) зобов'язати відповідачів прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період, що уточняється, за грудень 2020 року із додатками № 2 та № 3 до податкової декларації з податку на додану вартість та відобразити їх показники на особовому рахунку позивача з податку на додану вартість.
Ухвалою суду від 09.07.2021 року позову заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
31.08.2021 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, до якого долучив клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Обґрунтовуючи вказане клопотання, відповідач покликається на основні засади (принципи) адміністративного судочинства, визначені пунктами 1-4 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі. Також, відповідач звертає увагу на права та обов'язки сторін, встановлені статтею 44 КАС України, серед яких виокремлює право подавати докази; право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; право брати участь у дослідженні доказів; право ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; обов'язок сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; обов'язок надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні. Крім того, посилаючись на приписи частини третьої статті 257 КАС України, відповідач просить врахувати, що: дана справа має важливе значення для них, оскільки стосується правомірності декларування податку на додану вартість; стороною у справі є центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику; і позивач і відповідач висловлюють прохання про розгляд справи виключно за участі сторін.
Суд звертає увагу на те, що Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не визначений порядок вирішення клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 166 КАС України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Враховуючи, що розгляд вказаної справи здійснюється судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, суд вважає за можливе здійснити розгляд заявленого відповідачем клопотання в порядку письмового провадження.
Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною шостою статті 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Так, оцінивши категорію та складність справи, кількість сторін, обсяг та характер доказів у справі, обраний позивачем спосіб захисту під час вирішення питання про відкриття провадження у вказаній справі, суд прийшов до висновку, що характер спірних правовідносин і предмет доказування не потребують заслуховування пояснень представників сторін та, відповідно, проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, у зв'язку з чим суд постановив ухвалу про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Суд зауважує, що в клопотанні про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач не вказує на наявність обставин та/або доказів у справі, які потребують надання представниками сторін усних пояснень з метою її правильного вирішення.
Натомість, обґрунтування клопотання фактично зводиться відповідачем до цитування норм КАС України, якими встановлені основні засадами (принципи) адміністративного судочинства, а також права та обов'язки учасників справи та практики Європейського Суду.
В даному випадку, суд наголошує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін жодним чином не порушує основні засадами (принципи) адміністративного судочинства та не обмежує сторін в реалізації ними своїх процесуальних прав.
За наведених обставин, на підставі пункту 2 частини шостої статті 262 КАС України, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 262 КАС України, суд
В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про розгляд адміністративної справи № 460/8945/21 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, - відмовити.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.О. Комшелюк