31 серпня 2021 року м. Рівне №460/5937/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доУправління Державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради
про визнання протиправним та скасування припису, -
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради про визнання протиправним та скасування припису.
Ухвалою від 08.06.2021 року у справі №460/5937/21 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи провадити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що він не здійснював порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Посилається на порушення Управлінням Державної архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. за № 553, яке полягає в несвоєчасному повідомленні Позивача про проведення позапланової перевірки, що позбавило ОСОБА_1 можливості бути присутнім при її проведенні уповноваженими посадовими особами, та надати свої пояснення та заперечення. ОСОБА_1 вказує, що проектна документація забудови за адресою АДРЕСА_1 не розроблялася, будівництво житлового будинку здійснюється на підставі будівельного паспорту на забудову земельної ділянки, тому відсутні підстави стверджувати про невідповідність такій документації відповідного об'єкта забудови. Також ОСОБА_1 вказує, що висновок Відповідача про будівництво Позивачем підвального поверху є помилковим, оскільки фактично Позивачем було прийнято проектне рішення про будівництво фундаменту з вийманням двометрового шару ґрунту. Також ОСОБА_1 зазначає про помилковість висновку Відповідача про невідповідність об'єкта будівництва ескізним намірам забудови щодо відсутності несучої стіни, яка має бути збудована по межі сусідньої земельної ділянки, оскільки по АДРЕСА_1 та буд. АДРЕСА_2 здійснюєтьлся будівництво блокованих житлових будинків. Пояснює, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 об'єкта по осі 2 не містить віконних прорізів, відтак, встановлена таблицею 15.2 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» протипожежна відстань до господарської будівлі на АДРЕСА_3 (8 метрів) може бути зменшена на 20%. Окрім того, ОСОБА_1 зазначає про те, що РОВКПВКГ «Рівнеоблводоканал» погодив проектну документацію - робочий проект на будівництво водопровідної та каналізаційної мережі до житлового будинку по АДРЕСА_4 , в тому числі План зовнішніх мереж М1:500, з якого вбачається, що відстань від будинку по АДРЕСА_1 до вказаного водопроводу має складати не менше 1,5 м, тоді як фактична відстань від будинку по АДРЕСА_1 до водопроводу від АДРЕСА_3 до житлового будинку на АДРЕСА_5 складає 2 метри.
17.06.2021 року через канцелярію суду від Позивача надійшло клопотання в якому зокрема вказано на необхідність проведення судової будівельно-технічної експертизи з приводу дотримання Позивачем державних будівельних норм на об'єкті «Будівництво житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому, 05.08.2021 року через канцелярію суду від Позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, та додаткові пояснення, в яких Позивач зазначає, що висновок експерта за результатами судової будівельно-технічної експертизи, виготовлений в рамках кримінального провадження №120211860100000312 щодо відповідності підготовчих та будівельних робіт на об'єкті «Будівництво житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_1 вимогам державних будівельних норм може бути використаний в якості належного та допустимого доказу Позивача при розгляді справи №460/5937/21.
Судом надано правову оцінку доводам сторін з урахуванням характеру спору, на підставі положень КАС України, ухвалою від 28 серпня 2021 року в задоволенні клопотань про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.
Від Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради надійшов Відзив, згідно якого Відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради про визнання протиправними та скасування припису відмовити повністю, оскільки вважає, що припис №1-ПП/2 про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 20.05.2021 року винесений з дотриманням норм чинного законодавства України, а відтак відсутні будь-які підстави для їх скасування. Відповідач акцентує увагу суду, що Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. за № 553, не визначає спосіб повідомлення суб'єкта містобудування про позапланову перевірку, а також не вказує на подію, з настанням якої особа вважається належним чином повідомленою про дату і час проведення перевірки; Відповідач завчасно надсилав ОСОБА_1 листи про необхідність прибуття на об'єкту будівництва метою проведення позапланової перевірки і інформація про перевірку була розміщена на сайт УДАБК, при цьому факт участі замовника у проведенні перевірки не вплинув би на її результати. Відповідач зазначає що виконання будівельних робіт здійснюється Відповідачем з відхиленням від проектної документації, під якою слід розуміти будівельний паспорт. Також Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 не дотримані протипожежні розриви, оскільки в будівельному паспорті запроектовані, і на момент позапланової перевірки частково влаштовані віконні прорізи в стіні об'єкта по осі 2. Також Відповідач зазначає, що Позивачем не виконано укладання існуючого водопроводу у захисний футляр на момент здійснення позапланової перевірки.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
В свою чергу, статтею 55 Основного Закону України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Вказаним положенням Конституції України кореспондує частина перша статті 5 КАС України, яка наділяє кожну особу правом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. При цьому, за змістом цієї норми процесуального закону, таке звернення відбувається в порядку, встановленому КАС України, який, в свою чергу, у відповідності до його статті 1, визначає, зокрема, повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Зокрема, частина третя статті 2 КАС України, серед основних засад (принципів) адміністративного судочинства, визначає змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 просить суд визнати протиправний та скасувати припис 1-ПП/2 про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 20.05.2021 року, виданий Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про архітектурну діяльність", Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.
За змістом статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038-VI від 17.02.2011 Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Частиною другою статті 41 Закону №3038-VI встановлено, що порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання вищевказаної правової норми Урядом України затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду №553, який, за змістом його абзацу першого пункту 1, визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Пунктом 9 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. Право суб'єктів містобудування або їх представників бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю також закріплено у абзаці четвертому пункту 13 Порядку №553.
Управління державного архітектурно-будівельного контролю не спростувало доводи Позивача про те, що останнього не було завчасно повідомлено про дату проведення позапланової перевірки.
Як вбачається з Протоколу №1 засідання комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності від 23.04.2021 року, комісією було прийнято рішення рекомендувати Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради провести позапланову перевірку на об'єктах «Будівництво житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_2 та «Будівництво житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_1 . Час проведення відповідної перевірки Протоколом не визначено.
Інформація про проведення позапланових перевірок з 01.05.2021 року, розміщена на веб-сайті Управління ДАБК містить інформацію про строк дії направлення - з 06.05.2021року по 20.05.2021 року, але не містить інформації про конкретну дату і час проведення позапланової перевірки на об'єкті «Будівництво житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_2
Також Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю не надано суду інших доказів завчасного повідомлення Позивача про час проведення позапланової перевірки на об'єкті «Будівництво житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому реалізація права суб'єкта містобудування бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю безпосередньо залежить від обізнаності (повідомлення) останнього про намір відповідного органу або його посадових осіб щодо проведення перевірки
Законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб'єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов'язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої відповідач, в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки, повинен вчинити дії щодо обов'язкового завчасного повідомлення суб'єкта містобудування про її проведення. (постанови Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №822/680/16, від 31.10.2019 у справі №822/681/16).
Згідно з усталеною правовою позицією, неодноразово висловленою як Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14, так і у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №821/1157/16, від 05.02.2019 у справі №2а-10138/12/2670, від 04.02.2019 у справі №807/242/14, порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Верховний Суд у постановах від 23.01.2018 у справі №804/12558/14 та від 21.05.2020 у справі №208/6557/16-а(2-а/208/219/16) вказав, що у випадку незаконності перевірки прийнятий за результатами її проведення акт індивідуальної дії автоматично підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Факт проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил без присутності уповноваженої суб'єктом містобудування особи свідчить про допущення грубого, а не формального порушення порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (постанова Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №822/716/16).
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що при проведенні позапланової перевірки на об'єкті «Будівництво житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_1 суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, чим порушив законні інтереси позивача.
Перевіряючи обґрунтованість висновків Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради про виявлені порушення, суд прийшов до наступних висновків:
Відповідно до частини 1 статті 9 ЗУ «Про архітектурну діяльність», будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Частиною першої статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі. Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника. Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
З вищевикладеного, при забудові присадибної земельної ділянки розробка відповідної проектної документації не є обов'язковою, а здійснюється лише за бажанням забудовника; забудова такої ділянки може здійснюватися на підставі одного тільки будівельного паспорта.
Як вбачається з документів наданих Позивачем, будівництво житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 здійснюється на підставі будівельного паспорту на забудову земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:020:0733, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виданого Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради 18.12.2020 (р.№01-П/175).
Як вбачається з пояснень Позивача, розробка проекту будівництва житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 Позивачем не здійснювалася.
Відтак, висновок Відповідача про те, що збільшення ширини об'єкта будівництва на 0,4 м та добудови на 1,1 м не відповідає проектним рішенням не відповідає дійсності, через відсутність таких проектних рішень.
Щодо висновку Відповідача про те, що Позивач збудував підвальний поверх висотою 2,25 м, в зв'язку з чим загальна площа об'єкта може збільшитися орієнтовно на 200 мІ, суд вважає його безпідставним, зважаючи на таке.
За поясненнями Позивача, викладеними в позовній заяві, останній, враховуючи малопридатні для будівництва ґрунтові умови земельної ділянки, на якій воно здійснюється, та маючи на меті виключити можливість виникнення деформацій, що можуть призвести до руйнування будинку, прийняв проектне рішення про будівництво фундаменту з вийманням двометрового шару ґрунту; будівництво фундаменту не завершене, та використовується Позивачем для зберігання будівельних матеріалів.
Як вбачачається з Висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №8606 від 30.07.2021 р., долученого Позивачем до матеріалів справи, наявність даних з влаштування конструктивних елементів житлового будинку, в тому числі конструкцій фундаментів в ескізних намірах забудови не передбачена, але враховуючи висновки та рекомендації технічного звіту на замовлення забудовників земельних ділянок з кадастровими номерами 5610100000:01:020:0733 та кадастровим номером 5610100000:01:020:0732 ПП «ТЕХНОКОМ» розроблені проектні рішення по влаштуванню фундаментів житлових будинків по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_1 . Конструктивні рішення по влаштуванню фундаментів житлових будинків передбачають обов'язкове зняття родючого шару ґрунту та заглиблення фундаментів на визначену проектними рішеннями позначку, пов'язане з наявністю просадкових ґрунтів. Проектними рішеннями по влаштуванню фундаментів житлових будинків по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_1 передбачено влаштування монолітних фундаментних подушок на відмітці -2,9м з подальшим монтажем фундаментних блоків та зворотною засипкою котлована грунтом (листи 7 розрізи А-А). Таким чином, конструктивні рішення влаштування фундаментів житлових будинків забудовників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідають частині 1 статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» (ЗУ № 687-XIV) та частини першої статті 27 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» (ЗУ №3038-VI).
Відтак, висновок Відповідача про невідповідність конструктивного рішення влаштування фундаменту житлового будинку ОСОБА_1 державним будівельним нормам не відповідає дійсності.
Щодо висновку Відповідача про невідповідність об'єкта будівництва ескізним намірам забудови в частині відсутності несучої стіни, яка має бути збудована по межі сусідньої земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:020:0732, суд вважає його безпідставним, зважаючи на таке.
Як вбачається з будівельного паспорта забудови земельної ділянки адреса: АДРЕСА_1 останній передбачає будівництво на вказаній земельній ділянці будинку, блокованого з будинком на суміжній земельній ділянці ( АДРЕСА_2 ) - тобто, будівництво двох будинків з використанням спільної несучої стіни.
Відповідно до Загальних положень Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженою Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24.05.2001 року №127, блоковані будинки - два і більше жилих (садибного типу, садові, дачні) будівлі висотою не більше чотирьох поверхів, в яких є хоча б одна спільна стіна, побудовані по межі окремих земельних ділянок за різними кадастровими номерами. Одночасно, кожен блокований будинок є окремим об'єктом нерухомості і йому присвоюється окремий номер по вулиці (провулку тощо), тобто, кожен елемент блокованої будови повинен мати власний вихід на територію, що належить особі - власнику будинка.
Відтак, діючі норми будівельного законодавства допускають побудову двох житлових будинків з спільною стіною, побудованих по межі окремих земельних ділянок.
З пояснень Позивача, які містяться в позовній заяві та не спростовані Відповідачем, будівництво блокованих житлових будинків по АДРЕСА_1 та буд. АДРЕСА_2 знаходиться на початковій стадії; з для полегшення організації та проведення будівельних робіт між земельними ділянками по АДРЕСА_1 та буд. АДРЕСА_2 залишений прохід, який буде забудований на відповідному етапі будівництва.
У відповідності до Висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №8606 від 30.07.2021 р., норми будівельного законодавства передбачають можливість будівництва двох житлових будинків із спільною стіною висотою не більше 3-х поверхів, побудованих по межі окремих земельних ділянок, що відповідають визначенню «блоковані будинки». Заплановане будівництво, згідно будівельних паспортів та ескізних намірів забудови, по межі земельних діялнок за кадастровими номерами 5610100000:01:020:0733 та кадастровим номером 5610100000:01:020:0732 двох житлових будинків з використання спільної несучої стіни за адресами: АДРЕСА_2 (забудовник ОСОБА_3 ) та АДРЕСА_1 (забудовник ОСОБА_1 ) відповідає вимогам частини першої статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» (ЗУ № 687-XIV) та частини першої статті 27 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» (ЗУ №3038-VI) і може здійснюватися на підставі будівельних паспортів забудови земельних ділянок».
Тобто висновок Відповідача про невідповідність об'єкта будівництва вимогам частини першої статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» (ЗУ № 687-XIV) та частини першої статті 27 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» (ЗУ №3038-VI) не базується на нормах чинного законодавства.
Щодо висновку Відповідача про порушення Позивачем абзацу 1 пункту 15.2.2 (таблиці 15.2) ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» щодо дотримання протипожежні відстані між житловими будинками, Суд вважає його хибним, зважаючи на наступне:
Абзацом 1 пункту 15.2.2 (таблиці 15.2) ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» передбачено, що протипожежні відстані між житловими будинками мають складати не менше 8 метрів.
Приміткою 3 до таблиці 15.2 передбачено, що відстань між стінами будинків без віконних прорізів допускається зменшувати на 20%.
Як вбачається з будівельного паспорту на забудову земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:0200733, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , стіна об'єкта по осі 2 не містить віконних прорізів, отже, допускається зменшення встановленої таблицею 15.2 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» протипожежної відстаньі до господарської будівлі на АДРЕСА_3 з 8 метрів до 6,4 метра (20%).
Відповідно до змісту Припису №1-ПП/2 про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 20.05.2021 р., відстань від стіни об'єкта будівництва по осі 2 до господарської будівлі на АДРЕСА_3 становить 7,64 м
За таких обставин Позивач не порушує встановленої ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» протипожежної відстані між житловими будинками.
Як вбачається з Висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №8606 від 30.07.2021 р., відстань від ціни житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (забудовник ОСОБА_1 ), який здійснює будівництво на підставі будівельного паспорту на забудову земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:020:0733, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виданого Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради 18.12.20920 (р. № 01-П/175) по осі 2 до господарської будівлі по АДРЕСА_3 становить 7,65 м та відповідає вимогам нормативно-правових актів в галузі будівництва, а саме п 15.2.2 таблиці 15.2 з приміткою 3 ДБН Б2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», щодо дотримання протипожежних відстаней між будинками, згідно якої відстань має становити 6,4 м.
Тобто висновок Відповідача про порушення Позивачем протипожежної відстані між житловими будинками не відповідає дійсності.
Щодо висновку Відповідача про порушення Позивачем Додатку И.1 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» щодо дотримання відстані до до водопроводу і напірної каналізації, суд вважає його хибним, зважаючи на наступне:
Додатком И.1 «Відстані від найближчих підземних інженерних мереж» ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» встановлено, що відстань від фундаментів будинків і споруд до водопроводу і напірної каналізації має складати не менше 5 метрів. Приміткою 5 до даної таблиці передбачено, що при укладанні мереж у захисних футлярах відстань між футляром та іншими мережами і спорудами визначається умовами провадження робіт.
Як вбачається з пояснень Позивача, викладених в позовній заяві, і не заперечується Відповідачем, 16.01.2021 року Позивачем було отримано від РОВКПВКГ «Рівнеоблводоканал» Технічні умови на приєднання житлового будинку (нове будівництво) до централізованої системи водопостачання і каналізації м. Рівне Рівненської області вих. № 107/01-11 від 16.01.2021 року. Пунктом 3 Технічних умов зазначено таке: «В зв'язку з недотриманням нормативної відстані від фундаменту будівлі до водопровідної мережі необхідно вжити необхідних заходів згідно ДБН В.2.5-74:2013, ДБН Б.2.2-12:2019 виконати необхідні переключення для збереження водопостачання існуючих абонентів».
Тобто, зазначеними технічними умовами не забороняється проведення будівництва у відповідності до будівельного паспорту на забудову земельної ділянки, а лише передбачене виконання переключень для збереження водопостачання існуючих абонентів.
24.02.2021 року РОВКПВКГ «Рівнеоблводоканал» погодив проектну документацію - робочий проект на будівництво водопровідної та каналізаційної мережі до житлового будинку по АДРЕСА_4 , в тому числі План зовнішніх мереж М1:500, з якого вбачається, що водопровід від АДРЕСА_5 до житлового будинку на АДРЕСА_5 має захисний футляр; відстань від будинку по АДРЕСА_1 до вказаного водопроводу має складати не менше 1,5 м.
З огляду на те, що фактична відстань від будинку по АДРЕСА_1 до водопроводу від АДРЕСА_5 до житлового будинку на АДРЕСА_5 складає 2 метри, Позивачем дотримано вимог Додатку И.1 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».
Також, у Висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №8606 від 30.07.2021 р., вказано, що відстань від фундаменту будівлі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 забудовника ОСОБА_1 , який здійснює будівництво на підставі будівельного паспорту на забудову земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:020:0733, виданого Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради 18.12.2020 (р. №01-П/175) до водопровідної мережі відповідає вимогам нормативно-правових актів в галузі будівництва (додатку И.1 ДБН Б 2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»), щодо дотримання допустимих відстаней до найближчих підземних інженерних мереж, при укладанні мереж у захисних футлярах відстань між футляром та іншими мережами і спорудами визначається умовами провадження робіт.
Суд також враховує, що будівельний паспорт забудови земельної ділянки адреса АДРЕСА_1 , який погоджений Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, та схемою забудови земельної ділянки М1:500 якого визначено габарити забудови та місце її розміщення на земельній ділянці, не містить будь-яких зауважень щодо мінімальних відстаней до водопроводу.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У відповідності до ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вирішуючи даний спір суд керується принципом верховенства права одним із з основних правових принципів. Так, відповідно до ст. 8 Основного Закону, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, під яким слід розуміти панування права, де пріоритетність у суспільстві належить саме правам людини і яке покликане мінімізувати небезпеку авторитарності влади та зменшити небезпеку владної сваволі. Принцип верховенства права закріплений у багатьох нормативних актах як на національному (ст. 8 Конституції України, ст. 2 Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», у Стратегії інтеграції України до ЄС, Законі України «Про судоустрій і статус суддів» тощо), так і на міжнародному рівнях (у Загальній декларації прав людини 1948 р., Статуті Ради Європи (преамбула, ст. 3), установчих та інших договорах ЄС, зокрема у Договорі про ЄС (ст. 6, 11), Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), Хартії основоположних прав ЄС 2000 р. тощо). Особливості застосування принципу верховенства права в Україні з урахуванням практики ЄСПЛ визначені в Законі України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. №3477-IV, а також cт. 6 Кодексу адміністративного судочинства України.
Принципи належного адміністрування, що є основою належного врядування, закріплені, зокрема в Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи CM/Rec(2007)7 щодо доброї адміністрації (належного адміністрування) від 20.06.2007, і неодноразово були предметом аналізу ЄСПЛ через призму тлумачення статей Конвенції, серед них зокрема, право на участь (ст. 15: рішення у справах «Hatton and Others v. The United Kingdom» від 08.07.2003, «Taюkэn and Others v. Turkey» від 10.11.2004) та право бути почутим (статті 14, 15: рішення ЄСПЛ у справах «Buscemi v. Italy» від 16.09.1999, «McMichael v. The United Kingdom» від 24.02.1995).
В даному спорі, на думку суду, відповідачем не був дотриманий принцип належного адміністрування, не забезпечено право позивача на участь в прийнятті спірного рішення щодо нього та право бути почутим і як наслідок відбулось надмірне втручання в його законні права та інтереси власника та забудовника.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі вищенаведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх та беззаперечних доказів на підтвердження правомірності винесення спірних рішень. За таки обставин суд приходить до висновку, що виданий Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, на об'єкті «Будівництво житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_1 є безпідставним, таким що не відповідає вимогам діючого законодавства. та суперечить принципу належного урядування.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Суд зауважує, що при прийнятті спірного припису №1-ПП/2 про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 20.05.2021 року, суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано та упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. Відповідач порушив законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом визнання протиправними та скасування припису №1-ПП/2 про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 20.05.2021 року.
А відтак, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 908,00 грн, що підтверджується платіжним документами в матеріалах справи, тому вказані кошти підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради про визнання протиправним та скасування припису задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати припис №1-ПП/2 про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 20.05.2021 року, виданий Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради (ЄДРПОУ 41330278, вул.Лермонтова, 6 м. Рівне, 33028) судові витрати на суму 908 (девятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 31 серпня 2021 року
Суддя Д.Є. Махаринець