01 вересня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/2475/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Полтавський Райагрохім" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення,
22 березня 2021 року директор Товариства з додатковою відповідальністю "Полтавський Райагрохім" (надалі - Товариство, ТОВ "Полтавський Райагрохім") ОСОБА_1 та його адвокат Майборода О.С. звернулися до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі - ГУДПС у Полтавській області, відповідач), в якому просять суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про опис майна у податкову заставу від 02.03.2021 №1/16-24.
Мотивуючи свої вимоги, заявники вказують на обставини неправомірності дій контролюючого органу, який за відсутності у Товариства будь-якої заборгованості перед державними чи місцевими бюджетами за бюджетними позичками, фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі у 1993-1998 роках в порушення вимог чинного законодавства прийняв рішення про опис майна Товариства у податкову заставу з порушенням строку давності та за відсутності первинних документів, які б розкривали суть заборгованості (бюджетна позичка чи фінансова допомога, надана на поворотній основі), суб'єктів правовідносин, деталі отримання допомоги/позички (дата, сума). До того ж для стягнення такої заборгованості сплив строк позовної давності, визначений статтею 71 Цивільного кодексу України, чинного на момент виникнення такої заборгованості, а вимоги статті 17 чинного Бюджетного кодексу України на означені правовідносини не поширюються, оскільки на момент виникнення заборгованості був чинний Бюджетний кодекс України №2542-ІІІ від 21.06.2001, який такої норми не передбачав.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 позову заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
14.04.2021 до суду надійшов відзив на позов, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою за кредитом з бюджету обліковується в органах Державної казначейської служби за місцем реєстрації боржника та стягується з такого боржника органами доходів і зборів, які є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби. Заборгованість позивача з повернення поворотної фінансової допомоги не є податковим боргом, а тому на неї не поширюються норми ст.ст. 59, 95, 101 та 102 ПК України, а також правила позовної давності.
Ухвалою суду від 15.04.2021 клопотання представника ГУДПС у Полтавській області щодо розгляду справи за участю представника відповідача залишено без задоволення.
Судом вживалися заходи на збирання доказів у справі.
Так, ухвалою суду від 07.05.2021 клопотання директора ТДВ "Полтавський Райагрохім" Бублика Д.О. про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління державної казначейської служби України у Полтавському районі Полтавської області залишено без задоволення. При цьому суд задовольнив клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів та витребував від Управління державної казначейської служби України у Полтавському районі Полтавської області документальні дані на підтвердження підстав виникнення у ТДВ "Полтавський Райагрохім" бюджетної заборгованості (договори про надання бюджетної позички), мова про яку йде у поданні від 26.01.2021 №2 про здійснення заходів щодо стягнення простроченої заборгованості, розрахунку такої позички за 1996 та 1997 роки, актів прийому-передачі заборгованості, платіжні доручення чи інші документи на підтвердження обставин погашення заборгованості з повернення бюджетної позички.
У відповідь в.о. начальника Управління державної казначейської служби України у Полтавському районі Полтавської області Дігтяр Ю. своїм листом від 26.05.2021 (а.с. 50) повідомив суд, що на даний момент в управлінні в наявності є лише оригінал спільного реєстру заборгованості за бюджетними позичками, наданими на закупівлю с/г продукції за державним замовленням 1994-1997 років в розрізі боржників станом на 01.01.2010, інших документів в управлінні немає, так як підтвердні документи у 1996-1997 рр. в управління не надавалися. Додав, що працівники управління неодноразово зверталися до архівних установ, але підтвердних документів не отримали.
З огляду на це суд ухвалою від 25.06.2021 витребував від Міністерства фінансів України документальні відомості щодо того, чи не / видавалася на користь ТДВ "Полтавський райагрохім" (правонаступник Полтавської райсільсгоспхімії) (код 05487159) бюджетна позичка на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням (контрактом) 1997 року в сумі 14025,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.1997 №124 "Про задоволення державних потреб у зерні в 1997 році".
У відповідь заступник міністра Кава О. своїм листом від 14.07.2021 повідомив суд про відсутність витребуваних документів, оскільки документи постійного зберігання до 2005 року включно, які передавалися до архіву Мінфіну, в установленому порядку передано на постійне зберігання до Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України.
Розгляд даної справи, відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ТДВ "Полтавський райагрохім" (код ЄДРПОУ 05487159) є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 25.01.2021, про що вчинено запис за №1005771070006003992 (а.с. 9). Керівником Товариства є ОСОБА_1 , а кінцевим бенефіціарним власником - ОСОБА_2 .
За даними вищевказаного Реєстру ТДВ "Полтавський "Райагрохім" є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Полтавський райагрохім" (код ЄДРПОУ 05487159), що зареєстроване 28.05.1996 та припинено 14.05.2012 за керівництва того ж ОСОБА_1 при кінцевому бенефіціарному власнику ОСОБА_2 .
Станом на 01.05.2021 у звітності Управління державної казначейської служби України у Полтавському району Полтавської області обліковується прострочена заборгованість ТДВ "Полтавський райагрохім" (правонаступник Полтавської райсільгоспхімії, код 05487159) перед державним бюджетом за бюджетною позичкою, наданою на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням (контрактом) 1997 року у сумі 14 025,00 грн, яка була надана відповідно до постанови КМУ від 04.02.1997 №124 "Про задоволення державних потреб у зерні в 1997 році".
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174 Управлінням Державної казначейської служби України у Полтавському районі 26.01.2021 внесено до ГУ ДПС у Полтавській області подання №2 для здійснення відносно ТДВ "Полтавський райагрохім" заходів щодо стягнення простроченої заборгованості (повернення бюджетних позичок, наданих на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням (контрактом) 1997 р.) станом на 01.01.2021 у сумі 14 025,00 грн (а.с. 29).
У зв'язку з надходженням вищеозначеного подання ГУ ДПС у Полтавській області звернулося до ТДВ "Полтавський райагрохім" з листом "Про погашення заборгованості" від 02.03.2021 №К6082/6/16-31-13-10, в якому просило терміново погасити наявну заборгованість перед державним бюджетом за бюджетними позичками, фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі в сумі 14 025,00 грн або протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання даного листа визначити та надати податковому керуючому перелік ліквідного майна, на яке може бути розповсюджене право податкової застави і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, згідно пункту 89.2 ст. 89 ПКУ (а.с. 30).
Додатком до цього листа було рішення ГУ ДПС у Полтавській області №1/16-24 від 02.03.2021 про опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ТДВ "Полтавський райагрохім" у податкову заставу (а.с. 31).
ТДВ "Полтавський райагрохім" отримало лист ГУ ДПС у Полтавській області разом з рішенням про опис майна у податкову заставу, вважаючи протиправними дії ГУ ДПС у Полтавській області по винесенню такого рішення, звернулося до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною дев'ятою статті 17 Бюджетного кодексу України прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання податковими органами, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.
Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) не поширюється.
За приписами частини першої статті 50 Бюджетного кодексу України у разі надання кредитів з бюджету у позичальників виникає заборгованість перед бюджетом. З моменту надання кредитів з бюджету на суму отриманих з бюджету коштів права кредитора та право вимагати від позичальників повернення таких кредитів до бюджету у повному обсязі переходять до держави (Автономної Республіки Крим, територіальної громади).
Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості не поширюється.
З аналізу вищенаведених норм видно, що позовна давність на вимоги щодо погашення заборгованості перед бюджетом не поширюється, а тому твердження позивача протилежного змісту суд до уваги не приймає.
До того ж до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме чинний Бюджетний кодекс України, оскільки процедура стягнення заборгованості за бюджетною позичкою розпочата за його чинності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174 затверджений Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості (надалі - Порядок № 174).
Відповідно до пункту 1 Порядку №174, який регламентує дії органів виконавчої влади та банків-агентів, які від імені або за дорученням центральних органів виконавчої влади надали суб'єктам господарювання кредити, залучені державою або під державні гарантії, а також дії Мінфіну, який надав бюджетні позички/фінансову допомогу у 1993-1998 роках, та які здійснюють їх обслуговування і ведуть облік заборгованості за ними з метою забезпечення реалізації права вимоги погашення простроченої заборгованості перед державою за такими кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, встановлює механізм нарахування пені Мінфіном на суми простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та територіальними органами Державної казначейської служби на суми простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Мінфіном у 1993-1998 роках.
Відповідно до пунктів 6, 9, 10 зазначеного Порядку, облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички/фінансової допомоги, в якій вони надані. Кошти, що надходять до бюджету в рахунок погашення простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, зараховуються органами Державної казначейської служби на рахунки, відкриті згідно з бюджетною класифікацією. Державна казначейська служба на підставі зазначеної в пунктах 4 і 8 цього Порядку інформації, що подана Мінфіном, відображає зміни заборгованості за кредитами в обліку виконання державного бюджету та протягом тижня після надходження інформації, зазначеної в пункті 8 цього Порядку, інформує територіальні органи Державної казначейської служби за місцем реєстрації боржника про розмір простроченої заборгованості за кредитами та нарахованої на її суму пені, а також про розмір простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою. З метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом: інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені; нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені.
Пунктом 15 Порядку №174 передбачено, що прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.
До функцій контролюючого органу відповідно до підпункту 191.1.38 пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) віднесено забезпечення стягнення сум простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право: застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України встановлено, що погашення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу ІІ цього Кодексу.
Відповідно до п. 89.2 ст. 89 ПК України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
За приписами п. 89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Системний аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку про те, що прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державною за кредитом з бюджету обліковується у органах Державної казначейської служби України за місцем реєстрації боржника та стягується з такого суб'єкта господарювання органами доходів і зборів, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби України.
Керуючись вищенаведеним правовим порядком та у зв'язку із надходженням до податкового органу подання Управління Державної казначейської служби України у Полтавському районі Полтавської області №2 від 26.01.2021 "Про здійснення заходів щодо стягнення простроченої заборгованості", ГУ ДПС у Полтавській області на адресу ТДВ "Полтавський райагрохім" було направлено листа від 02.03.2021 №6082/6/16-31-13-10 щодо термінового погашення наявної заборгованості перед державним бюджетом за бюджетними позичками, фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі в сумі 14 025,00 грн або протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання даного листа визначити та надати податковому керуючому перелік ліквідного майна, на яке може бути розповсюджене право податкової застави і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, згідно пункту 89.2 ст. 89 ПКУ (а.с. 30).
Отже, ГУ ДПС у Полтавській області повідомило ТДВ "Полтавський райагрохім" про наявну заборгованість перед державним бюджетом за бюджетними позичками, фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, а також попередило про право податкової застави та опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави.
Механізм застосування податкової застави контролюючими органами визначено Порядком застосування податкової застави контролюючими органами, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №586 (надалі - Порядок №586).
За змістом пункту 1 Розділу ІІ Порядку №586 опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1), яке приймається керівником податкового органу (його заступником або уповноваженою особою). Рішення про опис майна у податкову заставу надається платнику податків, що має податковий борг.
Керуючись вищезазначеними нормами законодавства та відповідно до ст. 89 ПК України ГУ ДПС у Полтавській області на адресу позивача направлено рішення про опис майна у податкову заставу від 02.03.2021 №1/16-24.
Таким чином відповідач діяв у чіткій відповідності до вимог чинного законодавства, а тому прийняте ним рішення про опис майна у податкову заставу не містить ознак протиправності.
Тому відповідна вимога позивача щодо визнання саме протиправним спірного рішення задоволеною бути не може.
Разом з цим суд звертає увагу на висновки, сформульовані Верховним Судом у постанові від 21.01.2021 (справа №320/1974/19), де суд, скасовуючи рішення судів та направляючи справу на новий розгляд, зазначив, що саме по собі подання територіальних органів Державної казначейської служби, подане на підставі Порядку № 174, носить лише обліковий, інформативний характер щодо наявності суми простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою перед державою. Натомість Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначаються правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. У частині першій статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» закріплено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкуванням оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Статтею 1 вказаного Закону визначено поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відтак, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості за бюджетною позичкою, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки тільки первинні документи, які підтверджують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Ця обставина є визначальною для правильного вирішення даного спору. Однак, судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи вищевказані обставини та фактичні дані, що мають значення для правильного вирішення справи, не встановлено.
В аналізованому випадку сума заборгованості підтверджується лише відомостями спільного реєстру заборгованості за бюджетними позичками, наданими на закупівлю с/г продукції за державним замовленням 1994-1997 років в розрізі боржників станом на 01.01.2010, на підстав якого Управлінням державної казначейської служби України у Полтавському районі Полтавської області було сформовано подання (а.с. 51).
Вжиті судом заходи на збирання доказів, якими б можна було би підтвердити суму бюджетної позички, позитивних результатів не принесли.
Тож за відсутності таких доказів, з огляду на бачення Верховного Суду з цього приводу, наразі відсутні підстави стверджувати про наявність у позивача заборгованості.
Відтак рішення відповідача суд визнає недостатньо обґрунтованим, у зв'язку з чим таке підлягає скасуванню.
Тож позов належить задовольнити частково.
На останок суд зазначає, що за офіційним курсом НБУ (середній за період 1997 року) на рівні 186,17 грн за 100 дол США сума 14025,00 грн в перерахунку становила 7 533,43 дол США, тоді як на теперішній час (на 01.09.2021) внаслідок знецінення національної валюти еквівалент складає лише 521,51 дол США з розрахунку 2689,28 грн за 100 дол США.
Проте питання порядності господарюючого суб'єкта, який не заперечує факту отримання бюджетної позички, однак користуючись ситуацією відсутності підтвердних документів не хоче повертати навіть такий еквівалент суми, не є предметом судового розгляду у цій справі, а тому суд залишає це питання на розсуд самих учасників.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Факт сплати позивачем судового збору у розмірі 2270,00 грн підтверджується платіжним дорученням за №52 від 19.03.2021 (а.с. 15).
Зважаючи на обставини часткового задоволення адміністративного позову суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача половину витрат зі сплати судового збору у розмірі 1135,00 грн.
З приводу стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.
Згідно з частиною третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Суд зауважує на те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Оскільки позивач не надав суду доказів на підтвердження факту понесення ним витрат на правничу допомогу, то відповідне клопотання суд залишає без задоволення.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з додатковою відповідальністю "Полтавський Райагрохім" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.
Скасувати рішення Головного управління ДПС у Полтавській області про опис майна у податкову заставу від 02.03.2021 №1/16-24.
В іншій частині вимог - позов залишити без задоволення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ ВП 44057192) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Полтавський Райагрохім" (вул. Магістральна, 2, с. Залізничне, Полтавський район, Полтавська область, 38702, код ЄДРПОУ 05487159) частину судових витрат, що пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1 135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Суддя Є.Б. Супрун