Справа № 815/4419/17
01 вересня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів Головного управління ДФС в Одеській області №19-дс від 03.07.2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та №1047-о від 27.07.2017 року «Про звільнення капітана податкової міліції ОСОБА_1 » та поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору викриття кримінальних правопорушень у митній сфері оперативного управління державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області за результатом якого позивач просить визнати протиправними та скасувати накази Головного управління ДФС в Одеській області № 19-дс від 03.07.2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та № 1047-О від 27.07.2017 року «Про звільнення капітана податкової міліції ОСОБА_1 » та поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору викриття кримінальних правопорушень у митній сфері оперативного управління державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані накази є необґрунтованими, безпідставними, прийнятими упереджено, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття таких рішень, нерозсудливо, без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення. Позивач наголосив, що в оскаржуваних наказах відсутнє зазначення складу конкретного дисциплінарного проступку вчиненого позивачем, із зазначенням дати його вчинення, дати наказу, який не було виконано позивачем; зазначення в чому полягало порушення законності з боку позивача, коли саме вчинено порушення, та які саме норми законодавства порушено, в зв'язку з чим вважає, що останні підлягають скасуванню. Позивач зазначає, що відповідачем не обґрунтовано застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, яке є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.11.2017 р. в задоволенні позову було відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018 р. визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС в Одеській області №19-дс від 03.07.2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та № 1047-о від 27.07.2017 року «Про звільнення капітана податкової міліції ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору викриття кримінальних правопорушень у митній сфері оперативного управління державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області .
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.11.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції - Одеського окружного адміністративного суду.
У вказаній постанові зазначено, що суди фактично не дослідили і не оцінили зміст правовідносин, що склалися між сторонами спору, залишивши не з'ясованими обставини, які мали істотне значення для правильного вирішення справи.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року прийнято до провадження адміністративну справу №815/4419/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів Головного управління ДФС в Одеській області №19-дс від 03.07.2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та №1047-о від 27.07.2017 року «Про звільнення капітана податкової міліції ОСОБА_1 » та поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору викриття кримінальних правопорушень у митній сфері оперативного управління державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області. Визначено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження. Зупинено провадження по адміністративній справі №815/4419/17 до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року Зупинено провадження по справі №815/4419/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів Головного управління ДФС в Одеській області №19-дс від 03.07.2017 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та №1047-о від 27.07.2017 року "Про звільнення капітана податкової міліції ОСОБА_1 " та поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору викриття кримінальних правопорушень у митній сфері оперативного управління державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2021 року поновлено провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів Головного управління ДФС в Одеській області №19-дс від 03.07.2017 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та №1047-о від 27.07.2017 року "Про звільнення капітана податкової міліції ОСОБА_1 " та поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору викриття кримінальних правопорушень у митній сфері оперативного управління державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2021 року закрито підготовче провадження у справі. Призначено адміністративну справу до судового розгляду на « 04» серпня 2021 року о « 10» годині « 00» хвилин за участю сторін. Зупинено провадження по адміністративній справі №420/4419/17 до дати призначення судового засідання, а саме до 04.08.2021 року.
В судовому засіданні у справі №815/4419/17 за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування наказів № 19-дс від 03.07.2017 р., № 1047-о від 27.07.2017 р., поновлення на посаді призначеному на 04 серпня 2021 року продовжено розгляд справи у письмовому провадженні, визначено, що рішення по справі буде прийнято 01 вересня 2021 року.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах податкової міліції.
Згідно наказу Державної податкової адміністрації в Одеській області № 703-о від 22.09.2009р. позивача призначено на посаду оперуповноваженого відділення протидії незаконному відшкодуванню ПДВ відділу державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси.
Згідно наказу Головного управління ДФС в Одеській області № 60-о від 01.03.2017р. позивача призначено на посаду старшого оперуповноваженого сектору викриття кримінальних правопорушень у митній сфері оперативного управління державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.
26.04.2017 р. наказом ГУ ДФС в Одеській області № 1223 Про проведення службового розслідування за підписом в.о. начальника ГУ ДФС в Одеській області Мілютіна Г.В. призначено службове розслідування відносно співробітників оперативного управління ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області за фактами, викладеними у листі керівника ТОВ «Вікагро» від 09.03.2017 р., а саме розслідування відносно ст. б/у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Для проведення службового розслідування створено відповідно комісію, склад якої визначено зазначеним наказом.
14.06.2017 р. в.о. начальника ГУ ДФС в Одеській області затверджено висновок службового розслідування.
03.07.2017 р. Головним управлінням ДФС в Одеській області видано наказ № 19-дс, яким за порушення п.1, п.9 ст.7 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», що виразилось у невиконанні наказів керівництва щодо не втручання у діяльність підприємств у комерційних цілях та порушення законності, старшого оперуповноваженого сектору викриття кримінальних правопорушень у митній сфері оперативного управління державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів податкової міліції.
Підставою прийняття вказаного наказу зазначено висновок службового розслідування від 14.06.2017р., пояснення ОСОБА_1 від 18.04.2017 р.
27.07.2017р. Головним управлінням ДФС в Одеській області видано наказ № 1047-о, яким звільнено старшого оперуповноваженого сектору викриття кримінальних правопорушень у митній сфері оперативного управління державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_1 за п. 64 «Є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Підставою для винесення вказаного наказу є наказ Головного управління ДФС в Одеській області № 19-дс від 03.07.2017 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
Не погоджуючись, з вищезазначеними наказами Головного управління ДФС в Одеській області № 19-дс від 03.07.2017 р., № 1047-о від 27.07.2017р., вважаючи звільнення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.
Згідно вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 38, частин першої, другої статті 43 Конституції України громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, користуються рівним правом доступу до державної служби, до служби в органах місцевого самоврядування; кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності. Згідно зі статтею 24 Основного Закону громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом; не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відносини щодо проходження служби в органах податкової міліції, насамперед, регулюються Розділом ХVIII-2 «Податкова міліція» Податкового кодексу України та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29.07.1991 р.
Посадова чи службова особа податкової міліції у межах повноважень, наданих цим Кодексом та іншими законами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну відповідальність згідно із Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ або іншу передбачену законом відповідальність (п. 354.1 ст. 354 ПК України).
Посадова чи службова особа податкової міліції, яка порушила вимоги закону або неналежно виконує свої обов'язки, несе відповідальність у встановленому законом порядку (п. 354.4 ст. 354 ПК України).
Згідно до п.10 Положення №114 особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначено Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України №3460 від 22.02.2006р.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Згідно ст.5 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За змістом ст.7 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ (ст. 12 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ»).
З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць (ст. 14 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ»).
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу (ст. 14 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ»
Відповідно до п.6.3 Інструкції «Про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України», затвердженої Наказом МВС України від 12.03.2013, № 230 ,зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 р. за N 541/23073( надалі - Інструкція № 230 ,), особа РНС(особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України), у відношення якої проводиться службове розслідування, має право: отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка(і) його проводить(ять);відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України; оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.
Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.
Пунктом 2.1. Інструкції № 230 передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є: порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
Згідно із п. 6.2.2 Інструкції № 230 до обов'язків виконавця (голови, членів комісії) віднесено , у тому числі:
дотримуватися вимог законодавства при проведенні службового розслідування, уживати необхідних заходів щодо недопущення порушення прав та законних інтересів учасників службового розслідування;
доповідати начальнику, який призначив службове розслідування, про виявлені порушення законодавства, вимог нормативно-правових актів, а також інші недоліки. Виявляти та досліджувати причини і умови, що сприяли скоєному дисциплінарному проступку, готувати пропозиції щодо їх усунення;
у разі відмови опитуваної особи надати пояснення в обов'язковому порядку документально засвідчити таку відмову складанням акта. Акт засвідчується підписами не менше двох осіб, одна з яких обов'язково повинна бути виконавцем. Акт у триденний строк з моменту складання в установленому порядку реєструється в канцелярії (секретаріаті) за місцем проходження служби виконавця, а в разі неможливості - в органі (підрозділі) внутрішніх справ, працівник якого допустив порушення, після чого вказаний акт приєднується до матеріалів службового розслідування.
У разі відмови особи надати пояснення на підставі статті 63 Конституції України цей факт документується за допомогою проставляння нею підпису на бланку пояснення, без складання акта.
Факт відмови від надання пояснень відображається у висновку, що складається за результатами проведеного службового розслідування;
у разі встановлення під час проведення службового розслідування ознак кримінального чи адміністративного правопорушення негайно доповідати про це відповідному начальнику для вирішення питання про передачу матеріалів до компетентних органів для прийняття рішення згідно з вимогами законодавства.
Згідно із п.8.1-8.4 Інструкції № 230 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються:
посада, звання, прізвище, ініціали службової особи (осіб), яка(і) проводила(и) службове розслідування;
підстави для проведення службового розслідування.
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про:
обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла(и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі;
час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим;
посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам;
наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками;
умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього;
вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено;
наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.
Також в описовій частині зазначаються відомості про залучення фахівців та дані про них, висвітлюються подані ними результати.
При проведенні службових розслідувань за фактами витоку секретної інформації зазначаються форма допуску до робіт, пов'язаних з державною таємницею, особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування, або осіб, дані яких вказуються у висновку службового розслідування, а також номер, дата наказу про надання доступу до секретної інформації та найменування органу, який видав цей наказ.
У резолютивній частині висновку службового розслідування виконавцем (комісією) зазначаються:
підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення;
пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до осіб РНС конкретних заохочень або дисциплінарних стягнень, кваліфікації отриманих тілесних ушкоджень, обставин загибелі (смерті) осіб РНС, списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про направлення матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;
запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Відповідно до вимог п. «є» ст. 64 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 р. № 114 (надалі - Положення),особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Згідно із п/п «й» вказаного пункту Положення, у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, чи кримінального правопорушення.
Згідно із п.67 Положення ,особи рядового або начальницького складу, притягнуті до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, за яке накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, чи кримінального правопорушення, підлягають звільненню із служби в органах внутрішніх справ у триденний строк з дня надходження до органу внутрішніх справ копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.
За результатами службового розслідування було встановлено, що у листопаді 2016 року комерційний директор ТОВ «ВІКАГРО» ОСОБА_3 зустрівся зі старшим оперуповноваженим відділу викриття економічних злочинів оперативного управління державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_2 та поскаржився останньому, що ТОВ «ВІКАГРО» не встигає виконувати замовлення на поставку сільськогосподарської продукції соняшника. ОСОБА_2 запропонував свої послуги, зазначивши, що він може виступити посередником в операціях з придбання необхідних обсягів сільськогосподарської продукції.
Наступного дня ОСОБА_2 під час телефонної розмови повідомив ОСОБА_3 реквізити ТОВ «Юг-урожай» з метою здійснення угоди щодо придбання сільськогосподарської продукції.
01.12.2016р. між ТОВ «ВІКАГРО» та ТОВ «Юг-урожай» укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, на виконання умов якого ТОВ «ВІКАГРО» здійснено оплату у розмірі 1830860 грн. згідно платіжного доручення №34.
Після чого ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 , що посадові особи ТОВ «Юг-урожай» не підтверджують зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Юг-урожай».
Наступного дня ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 , що грошові кошти ТОВ «ВІКАГРО» надійшли на розрахунковий рахунок ТОВ «Юг-урожай» та найближчим часом буде здійснено поставки сільськогосподарської продукції на адресу ТОВ «ВІКАГРО». При цьому, ОСОБА_2 на прохання ОСОБА_3 відмовлявся повідомити місцезнаходження ТОВ «Юг-урожай».
Через деякий час ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 про виникнення труднощів зі здійсненням поставки сільськогосподарської продукції, на що ОСОБА_3 зазначив про необхідність повернення грошових коштів.
Через два тижні ТОВ «Юг-урожай» частково повернуто грошові кошти у розмірі 602190 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «ВІКАГРО».
З кінця січня 2017 р. до часу проведення службового розслідування ОСОБА_3 телефонував ОСОБА_2 , однак останній не відповідав на телефонні дзвінки.
Крім того, ОСОБА_3 намагався встановити місцезнаходження ТОВ «Юг-урожай». Під час розмови з колишнім засновником ТОВ «Юг-урожай» ОСОБА_4 стало відомо, що він передав здійснення господарської діяльності ТОВ «Юг-урожай» старшому оперуповноваженому сектору викриття кримінальних правопорушень у митній сфері оперативного управління державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_1 .
З урахуванням зазначеного ОСОБА_3 повідомив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за попередньою змовою з посадовою особою ТОВ «Юг-урожай» в особі директора, головного бухгалтера та засновника ОСОБА_5 спричинили матеріальні збитки ТОВ «ВІКАГРО» у розмірі 1230790 грн.
Під час службового розслідування встановлено, що УВБ ГУ ДФС України в Одеській області проведено службову перевірку в рамках розгляду звернення керівника ТОВ «ВІКАГРО» ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , під час якої опитано керівника ТОВ «ВІКАГРО» ОСОБА_6 , капітана податкової міліції ОСОБА_1 та капітана податкової міліції ОСОБА_2 .
Під час службового розслідування використано письмові пояснення керівника ТОВ «ВІКАГРО» ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_1 .
Під час наданих ще до проведення службового розслідування згідно із наказом Головного управління ДФС в Одеській області №1223 від 26.04.2017р. пояснень від 18.04.2017р., ОСОБА_1 зазначав, що відношення до діяльності ТОВ «Юг-урожай» не має та з його посадовими особами не знайомий.
При проведенні службового розслідування використано також скріншоти листування ОСОБА_7 та ОСОБА_2 .
Доказів відмови ОСОБА_1 від надання письмових пояснень під час проведення службового розслідування згідно із наказом Головного управління ДФС в Одеській області №1223 від 26.04.2017р. матеріали службового розслідування не містять.
Окремо судом встановлено, що з пояснень ОСОБА_3 від 10.04.2017 р. вбачається, що він з позивачем взагалі не знайомий та ніколи не зустрічався.
Скріншоти листування, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , також не містять жодних відомостей про причетність позивача - ОСОБА_1 до зазначених в них подій.
Єдиним доказом участі старшого оперуповноваженого сектору викриття кримінальних правопорушень у митній сфері оперативного управління державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_1 у здійсненні господарської діяльності ТОВ «Юг-урожай» є розмова з колишнім засновником ТОВ «Юг-урожай» ОСОБА_4 ,але вказана особа під час службового розслідування не надавала жодних пояснень , а інших належних ,достовірних ,достатніх та допустимих доказів вказаних обставин відповідачем не надано.
Суд зазначає, що з аналізу норм чинного законодавства, яке регулює особливості проходження служби в органах внутрішніх справ, убачається, що однією з підстав для звільнення з органів внутрішніх справ є дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за порушення дисципліни. Іншою підставою звільнення є набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, чи кримінального правопорушення.
Притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, є окремими підставами для звільнення із органів внутрішніх справ, не пов'язаними (не зумовленими) із притягненням особи до дисциплінарної відповідальності.
Згідно із п.67 Положення ,особи рядового або начальницького складу, притягнуті до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, за яке накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, чи кримінального правопорушення, підлягають звільненню із служби в органах внутрішніх справ у триденний строк з дня надходження до органу внутрішніх справ копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.
Згідно ст.62 Конституції України ,особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст. 172-4 КУАП порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом.
Згідно ст.51 КК України , до осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі види покарань: 1) штраф; 2) позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; 3) позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; 4) громадські роботи; 5) виправні роботи; 6) службові обмеження для військовослужбовців; 7) конфіскація майна; 8) арешт; 9) обмеження волі; 10) тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; 11) позбавлення волі на певний строк; 12) довічне позбавлення волі.
Згідно ч.1-2 ст.55 КК України , позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене як основне покарання на строк від двох до п'яти років або як додаткове покарання на строк від одного до трьох років.
Позбавлення права обіймати певні посади як додаткове покарання у справах, передбачених Законом України "Про очищення влади", призначається на строк п'ять років.
Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове покарання може бути призначене й у випадках, коли воно не передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за умови, що з урахуванням характеру злочину, вчиненого за посадою або у зв'язку із заняттям певною діяльністю, особи засудженого та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за ним права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Суд звертає увагу, що ані при попередньому розгляді справа ані при новому розгляді справи до суду не надано доказів існування рішенням суду щодо притягнення позивача до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, чи кримінального правопорушення. Крім того, висновки службового розслідування не містять посилань на належні докази щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Таким чином, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позову , так як накази Головного управління ДФС в Одеській області №19-дс від 03.07.2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та № 1047-о від 27.07.2017 року «Про звільнення капітана податкової міліції ОСОБА_1 » є неправомірними та ґрунтуються на невірних висновках службового розслідування щодо позивача..
Згідно з ч.1 ст.235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Тобто, поновлення на посаді, яку позивач обіймав до звільнення, є достатнім та ефективним засобом захисту порушеного права, оскільки охоплює його поновлення на службі у органах прокуратури.
За таких обставин, суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору викриття кримінальних правопорушень у митній сфері оперативного управління державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси головного управління ДФС в Одеській області з 01.07.2017 р.
Статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Європейський суд з прав людини визнає звільнення працівника з роботи, у тому числі з посад публічної служби однозначним втручанням у право на повагу до приватного життя.
За сталою практикою Європейського суду приватне життя «охоплює право особи формувати та розвивати відносини з іншими людьми, включаючи відносини професійного чи ділового характеру» (див. п. 25 «C. проти Бельгії» від 07 серпня 1996 року (Reports 1996)). Стаття 8 Конвенції «захищає право на розвиток особистості та право формувати і розвивати відносини з іншими людьми та навколишнім світом» (див. п. 61 рішення Суду у справі «Pretty проти Сполученого Королівства» (справа № 2346/02, ECHR 2002)). Поняття «приватне життя» не виключає в принципі діяльність професійного чи ділового характеру. Адже саме у діловому житті більшість людей мають неабияку можливість розвивати відносини із зовнішнім світом (див. п. 29 рішення Суду у справі «Niemietz проти Німеччини» від 16 грудня 1992 року). Обмеження, встановлені щодо доступу до професії, були визнані такими, що впливають на «приватне життя» (див. п. 47 рішення Суду у справі «Sidabras and Dћiautas проти Латвії» (справи № 55480/00 та № 59330/00, ECHR 2004) і п.п. 22-25 рішення Суду у справі «Bigaeva проти Греції» від 28 травня 2009 року (справа 26713/05)). Звільнення з посади становило втручання у право на повагу до приватного життя (див. п.п. 43-48 рішення Суду у справі «Ozpinar проти Туреччини» від 19 жовтня 2010 року (справа № 20999/04)).
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини втручання вважатиметься «необхідним у демократичному суспільстві» для досягнення законної мети, якщо воно відповідає «нагальній суспільній необхідності», та, зокрема, якщо воно є пропорційним переслідуваній законній меті. Хоча саме національні органи влади здійснюють початкову оцінку необхідності втручання, остаточна оцінка щодо відповідності та достатності наведених підстав для втручання, залишається предметом вивчення Суду на відповідність вимогам Конвенції (див., наприклад, рішення у справі «Чепмен проти Сполученого Королівства» [ВП] (Chapman v. the United Kingdom) [GC], заява № 27238/95, пункт 90, 2001).
Відповідно до ч.2 ст.235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Згідно з п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично відпрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
Верховний Суд України у постанові від 14 січня 2014 року (справа № 21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у порядку .
Середній заробіток працівника згідно з ч.1 ст.27 Закону України «Про оплату праці» визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року.
Відповідно до абз.3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Згідно з п.5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Відповідно до п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів.
Таким чином суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління ДФС в Одеській області нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.07.2017 року по день фактичного поновлення на посаді.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно з п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, з урахуванням того, що при новому розгляді справи сторонами по справі додаткових доказів не подано, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправними та скасування наказів Головного управління ДФС в Одеській області №19-дс від 03.07.2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та №1047-о від 27.07.2017 року «Про звільнення капітана податкової міліції ОСОБА_1 » та поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору викриття кримінальних правопорушень у митній сфері оперативного управління державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати накази Головного управління ДФС в Одеській області №19-дс від 03.07.2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та № 1047-о від 27.07.2017 року «Про звільнення капітана податкової міліції ОСОБА_1 ».
Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору викриття кримінальних правопорушень у митній сфері оперативного управління державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси головного управління ДФС в Одеській області
Зобов'язати Головне управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.07.2017 року по день фактичного поновлення на посаді.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко