про повернення позовної заяви
м. Вінниця
01 вересня 2021 р. Справа № 120/10307/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Свентух Віталій Михайлович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до адміністратора Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Бєлякової Катерини Василівни, Вінницької міської ради, державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Стахової Тетяни Валентинівни, державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської Ради Ковбас Анастасії Ігорівни про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до адміністратора Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Бєлякової Катерини Василівни, Вінницької міської ради, державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської Ради Стахової Тетяни Валентинівни, державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Ковбас Анастасії Ігорівни про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Згідно пункту 6 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.
За приписами пункту 9 частини третьої статті 2 КАС України неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Частиною другої статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В силу приписів частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом (ч. 6 ст. 44 КАС України).
Положеннями статті 45 КАС України задекларовано неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Так, відповідно до частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
За змістом положень частини другої цієї ж статті, суд з урахуванням конкретних обставин справи може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч. 3 ст. 45 КАС України).
Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.
Ознакою зловживання процесуальними правами є вчинення учасником справи дій, які спрямовані маніпуляцію автоматизованим розподілом справ між суддями, затягування розгляду справи, створення перешкод іншим учасникам процесу, тощо.
Наприклад, це може проявлятися у поданні заяви (клопотання), яка вже вирішена судом, за відсутності інших підстав або нових обставин; невиконанні процесуального рішення суду, яке не підлягає оскарженню або набрало законної сили; поданні декількох позовів до одного й того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав; систематичне подання одного й того ж самого позову, який раніше повертався судом.
Наведений у частині другій статті 45 КАС України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним і суд, враховуючи конкретні обставини справи, може визнати таким зловживанням інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.
Водночас вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання процесуальними права закон відносить на розсуд суду, що розглядає справу.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 07.05.2020 у справі № 826/12191/18 та від 15.07.2021 у справі № 420/698/21.
Судом встановлено, що вказаний позов позивач подає до суду неодноразово. Даний факт підтверджується відтиском штампу вхідної кореспонденції та присвоєними номерами справи, що відображено на першій сторінці позовної заяви.
При цьому, суд ухвалою від 18.06.2021 року у справі № 120/6306/21-а позовну заяву ОСОБА_1 до адміністратора Департаменту адміністративних послу Вінницької міської ради Бєлякової Катерини Василівни, Вінницької міської ради, державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послу Вінницької міської ради Стахової Тетяни Валентинівни, державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послу Вінницької міської ради Ковбас Анастасії Ігорівни про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування рішень разом з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала, оскільки суд дійшов висновку, що позовна заява не підписана позивачем і на ній відсутній особистий підпис ОСОБА_1 .
Крім того, ухвалою суду від 02.08.2021 року у справі №120/8355/21-а позовну заяву з аналогічними позовними вимогами за позовом ОСОБА_1 до адміністратора Департаменту адміністративних послу Вінницької міської ради Бєлякової Катерини Василівни, Вінницької міської ради, державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послу Вінницької міської ради Стахової Тетяни Валентинівни, державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послу Вінницької міської ради Ковбас Анастасії Ігорівни про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування рішень разом з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала на підставі положень частини 3 статті 45 КАС України.
У вказаній ухвалі суд дійшов висновку, що дії заявника (введення суду в оману щодо фактичних обставин справи та надання недостовірних документів про сплату судового збору, систематичне подання до суду одного й того ж самого позову, який не відповідає вимогам закону і раніше неодноразово повертався судом, тобто з метою маніпуляції автоматичним розподілом справ між суддями), які є послідовними, ініціативними і такими, що виключають нерозуміння ним правової сутності відповідних дій та їх наслідків, у своїй сукупності свідчать про очевидне зловживання процесуальними правами та порушення обов'язків учасника справи.
З огляду на викладене, суд зазначає, що позивач неодноразово звертався до суду із позовною заявою, яка уже вирішена судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.
Також, суд зазначає, що із тексту позовної заяви вбачається виклад її змісту з використанням образливих, некоректних слів щодо відповідачів у справі. Крім того, зміст першої та четвертої сторінки позовної заяви містить образливі, некоректні слова щодо судової системи України.
Суд звертає увагу, що образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Використання учасниками судового процесу та їх представниками образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) адміністративного судочинства, а також його завданню.
З огляду на це, вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, в силу вимог частини третьої статті 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд, з урахуванням обставин справи, має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зауважує, що обґрунтування позовної заяви з використанням наведених висловлювань виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що, наприклад, у розумінні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, цей Суд, застосовуючи підпункт «а» пункту три статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04.02.2003, заяви № 61164/00 і № 18589/02, «Guntis Apinis проти Латвії» від 20.09.2011, заява № 46549/06).
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про допущення позивачем зловживання його процесуальними правами, що є підставою для повернення позовної заяви згідно вимог частини третьої статті 45 КАС України.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеної в постановах від 14.03.2019 року у справі № 9901/34/19, від 07.11.2019 року у справі №9901/324/19, ухвалі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі №9901/71/21 та ухвалі Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2021 року у справі № 120/379/21-а.
З урахуванням наведеного, оскільки у поданій позовній заяві допущені висловлювання, що дискредитують судові органи України та учасників справи, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для визнання зловживанням процесуальними правами позивачем та повернення позовної заяви останньому.
При цьому, частиною 8 статті 169 КАС України визначено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 2, 44, 45, 169, 171 КАС України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до адміністратора Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Бєлякової Катерини Василівни, Вінницької міської ради, державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської Ради Стахової Тетяни Валентинівни, державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Ковбас Анастасії Ігорівни про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Свентух Віталій Михайлович