про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
01 вересня 2021 р. Справа № 120/10306/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід Олена Степанівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до заступника голови Вінницької районної державної адміністрації Володимира Коваля, Вінницької районної державної адміністрації про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до заступника голови Вінницької районної державної адміністрації Володимира Коваля (далі - відповідач 1), Вінницької районної державної адміністрації (далі - відповідач 2) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ознайомившись із заявою вважаю, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Ст. 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
У відповідності до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Норми ст. 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень цих норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві, окрім іншого, зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Тобто, однією із вимог до позовної заяви є визначення змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів за умови, що позовна заява подається до декількох відповідачів.
Як свідчить зміст позовної заяви, позивачем окрім заступника голови Вінницької районної державної адміністрації Володимира Коваля відповідачем також визначено Вінницьку державну районну адміністрацію.
Однак, позовні вимоги адресовані лише до заступника голови Вінницької районної державної адміністрації, що свідчить про неузгодженість заявлених позовних вимог із суб'єктним складом відповідачів, визначених позивачкою у позовній заяві.
Відтак, з огляду на те, що позивачем одним із відповідачів визначено Вінницьку державну районну адміністрацію, однак позовних вимог до цього відповідача не сформовано, тому на виконання п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачу слід визначитись із змістом позовних вимог до цього відповідача (або за відсутності потреби у цьому - виключити його зі складу відповідачів).
Крім того, ч. 1 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків визначених частиною другою цієї статті.
Разом із тим, до суду подано позовну заяву із доданими до неї документами, а також копію позовної заяви без додатків.
Відтак, позовна заява не відповідає вимогам, що визначені ч. 1 ст. 161 КАС України, в частині необхідності подання до суду копії позовної заяви та копій доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Ч. 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем разом із позовною заявою подано заяву про звільнення її від сплати судового збору. Така заява обґрунтована тим, що сума судового збору, яку потрібно сплатити за подання позовної заяви до суду, є надто великою. Відповідно до довідки контролюючого органу інших доходів окрім пенсії у неї немає. З таких обставин вважає, що її слід звільнити від сплати судового збору за подання позовної заяви.
Визначаючись щодо поданої заяви про звільнення від сплати судового збору, враховую наступне.
Ч. 1 ст. 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Положення ст. 8 ЗУ "Про судовий збір" закріплюють обставини, та умови за яких суд може звільнити сторону від сплати судового збору.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення сторони від його сплати.
Так, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (пп. 12 п. D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Європейський суд з прав людини неодноразово, зокрема, у справі "Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії" наголошував на тому, що судовий збір має бути розумним, тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Оскільки невиправдано великий їх розмір, який не враховує фінансове положення заявників, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.
Також Європейський суд з прав людини зазначав на необхідності дотримання з однієї сторони балансу між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді. Для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію.
Тобто, при оцінюванні розміру судового збору слід обов'язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження.
Слід зазначити, що позивачкою на підтвердження неможливості сплати судового збору надано суду відомість з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 по 3 квартали 2020 року. У даних відомостях зазначено, що інформація про доходи за період з 1 кварталу 2020 року по 3 квартал 2020 року відсутня. Разом із тим, інформація про отриманий дохід в 4 кварталі 2020 року та у період 2021 року суду не надана.
Більше того, додана позивачем копія відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 1-3 квартали 2020 року не може бути безумовним самостійним доказом для звільнення її від сплати судового збору, адже у такий реєстр містить інформацію не про усі доходи фізичних осіб.
Варто врахувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими у розумінні статей 73, 74 КАС України доказами.
Положення Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Разом із тим, доказами на підтвердження неможливості сплати судового збору можуть бути:
- довідка, що підтверджує заборгованість з виплати заробітної плати;
- довідка за формою 1-ДФ про доходи (а саме про відсутність доходу за 1-4 квартал 2020 року);
- документи про нарахування субсидій;
- документи про надання соціальної допомоги малозабезпеченим;
- довідка про розмір пенсії, стипендії та ін.;
- витяг з трудової книжки на підтвердження відсутності працевлаштування;
- довідка про доходи членів сім'ї тощо.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні та допустимі докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Позивач у заяві про звільнення її від сплати судового збору зазначає, що іншого доходу окрім пенсії у неї немає. Натомість, довідку про розмір пенсії, з якої можливо з'ясувати її співвідношення до розміру судового збору, що підлягає сплаті за звернення до суду з позовом, не надано.
Таким чином, за відсутності повної інформації про усі отримані позивачкою доходи у 2020 році позбавлений можливості встановити обставини, які є підставою для звільнення її від сплати судового збору.
При цьому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 ЗУ "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Суд може звільнити від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 ЗУ "Про судовий збір" (ч. 2 ст. 8 ЗУ "Про судовий збір").
Відтак, у разі, якщо розмір отриманого доходу у 2020 році, в тому числі пенсії, перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за 2020 рік, позивач має додати до позовної заяви документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір”.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЗУ “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно положень п. 2 ч. 2 ст. 4 ЗУ “Про судовий збір”, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2021 року становить 2270 грн.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру. При цьому, вимога зобов'язального характеру є похідною вимогою від визнання бездіяльності протиправною, а тому такі є взаємопов'язаними.
Отже, сплаті підлягає судовий збір в сумі 908 грн. 00 коп..
Натомість, позивачем не надано достатніх доказів у підтвердження підстав для звільнення її від сплати судового збору, а також не подано разом із позовом доказу сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу десятиденного строку із моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків у спосіб зазначений в судовому рішенні.
Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 248, 255, 256 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до заступника голови Вінницької районної державної адміністрації Володимира Коваля, Вінницької районної державної адміністрації про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачеві 10-денний строк, з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви у спосіб, зазначений в судовому рішенні.
Дану ухвалу направити позивачеві.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Маслоід Олена Степанівна