м. Вінниця
30 серпня 2021 р. Справа № 120/1972/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації, Вінницької обласної державної адміністрації про стягнення середнього заробітку
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації, Вінницької обласної державної адміністрації.
У позовній заяві позивач просить стягнути з Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації середній заробіток за період з 17.10.2020 в розмірі 31472,02 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16.10.2020 по справі № 120/3280/20-а задоволено частково її адміністративний позов. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з ліквідації Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації №8 від 25 травня 2020 щодо звільнення ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ голови комісії з ліквідації Департаменту від 26 травня 2020 № 19-о про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста-юрисконсульта Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації. Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста-юрисконсульта Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації з 29 травня 2020, на якій вона працювала до прийняття наказу голови комісії з ліквідації Департаменту від 26 травня 2020 р. №19-о. Стягнено з Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації (код ЄДРПОУ 38966709) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 травня 2020 в сумі 38 642,86 грн. (тридцять вісім тисяч шістсот сорок дві гривні вісімдесят шість копійок) з відповідними відрахуваннями загальнообов'язкових платежів. В іншій частині позову відмовлено. Рішення суду допущено до негайного виконання в частині поновлення на посаді та присудження виплати заробітної плати - у межах суми стягнення за один місяць, а саме 7728,58 грн. (сім тисяч сімсот двадцять вісім гривень п'ятдесят вісім копійок) з відповідними відрахуваннями загальнообов'язкових платежів.
Позивач зазначає, що в період з 17.10.2020 по 10.02.2021 рішення суду про поновлення її на роботі та стягнення середнього заробітку виконано не було, тому з метою стягнення середнього заробітку в сумі 31472,02 грн за час затримки виконання рішення суду звернулася з цим адміністративним позовом до суду.
Ухвалою від 17.03.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
22.03.2021 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви до якої долучено докази сплати судового збору.
Ухвалою від 29.03.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у порядку письмового провадження).
14.04.2021 відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Обґрунтовуючи підстави відзиву відповідач зіслався на те, що Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації не є належним відповідачем у справі, оскільки статусу боржника набуло лише з 09.11.2020, а не з моменту винесення судом рішення про поновлення на роботі та стягнення на її користь середнього заробітку. Обов'язок виконання рішення було покладено на Депратамент житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації, тому підстав для задоволення їй позову немає.
16.04.2021 від представника Вінницької обласної державної адміністрації надійшов відзив на позовну заяву, відповідно якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки між ними та ОСОБА_1 відсутній спір, та, зокрема, порушення з боку суб'єкта власних повноважень прав позивача, яке б підлягало судового захисту.
22.04.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві та зазначено, що відзив відповідача 1 є законодавчо необґрунтованим та такими, що не спростовує доводи, викладені у позовній заяві як підстави для задоволення позову.
Ухвалою суду від 22.04.2021 клопотання представника Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації про зупинення провадження у справі задоволено. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації, Вінницької обласної державної адміністрації про стягнення середнього заробітку зупинено до набрання законної сили рішенням суду у справі №120/3280/20-а.
Ухвалою суду від 16.06.2021 провадження у справі поновлено.
Надавши оцінку аргументам сторін, та доказам, що подані разом із заявами по суті справи, суд встановив таке.
25.05.2020 протоколом №8 комісії із ліквідації Департаменту прийнято рішення про звільнення працівників Департаменту, серед інших, і ОСОБА_1
26.05.2020 наказом №19-о Голови комісії з ліквідації Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації ОСОБА_1 звільнено з 28.05.2020 з посади головного спеціаліста-юрисконсульта Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації у зв'язку із ліквідацією, пункт 1.1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу", пункт 1 статті 40 КЗпП України.
Не погоджуючись з даним рішенням та наказом щодо її звільнення та бажаючи поновитись на роботі, позивачка звернулась з позовом до суду.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16.10.2020 по справі № 120/3280/20-а, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2021, визнано протиправним та скасовано рішення комісії з ліквідації Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації №8 від 25 травня 2020 щодо звільнення ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ голови комісії з ліквідації Департаменту від 26 травня 2020 № 19-о про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста-юрисконсульта Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації. Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста-юрисконсульта Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації з 29 травня 2020 , на якій вона працювала до прийняття наказу голови комісії з ліквідації Департаменту від 26 травня 2020р. №19-о. Стягнено з Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації (код ЄДРПОУ 38966709) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 травня 2020 в сумі 38 642,86 грн. (тридцять вісім тисяч шістсот сорок дві гривні вісімдесят шість копійок) з відповідними відрахуваннями загальнообов'язкових платежів.
Рішення суду було допущено до негайного виконання в частині поновлення на посаді та присудження виплати заробітної плати - у межах суми стягнення за один місяць, а саме 7 728,58 грн. (сім тисяч сімсот двадцять вісім гривень п'ятдесят вісім копійок) з відповідними відрахуваннями загальнообов'язкових платежів.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 09.11.2020 заяву ОСОБА_1 задоволено. У виконавчих листах, виданих Вінницьким окружним адміністративним судом 16.10.2020 року у справі № 120/3280/20-а замінено боржника Департамент житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації його правонаступником - Управлінням розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації (вул. В. Порика, 29, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 43217456).
Не погоджуючись з зазначеною вище ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду, Управлінням розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації, була подана апеляційна скарга.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2021 апеляційну скаргу Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації залишено без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 09.11.2020 - без змін.
Після винесення постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2021, а саме з 10 лютого 2021 року ОСОБА_1 було поновлено на посаді головного спеціаліста-юрисконсульта Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації.
Позовні вимоги аргументовані тим, що рішення суду від 16.10.2020 про поновлення ОСОБА_1 на роботі не виконано вчасно, а тому позивач вважає, що у неї виникло право на виплату заробітної плати за час затримки виконання судового рішення за період із 17.10.2020 по 10.02.2021.
Відповідач 1 не заперечує факт невиконання рішення суду про поновлення позивача на роботі, проте зазначає, що виконання рішення відносилося до повноважень Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації.
Відтак, спір у цій справі виник щодо права позивача на виплату відповідачем 1 заробітної плати за час затримки виконання рішення суду про поновлення його на роботі.
Визначаючись щодо позовних вимог суд враховує, що в силу статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.
Відповідно до статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
За правилами частини другої статті 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Положеннями статті 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 2 КАС України, однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є обов'язковість судового рішення.
Більш повно зміст цього принципу розкрито частині 2 статті 14 КАС України, в силу якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною 1 статті 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України,
Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання (частина 2 статті 372 КАС України).
Відповідно до частини 2 статті 65 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача.
Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 01.07.2015 року у справі № 6-435цс15, «...законодавець передбачає обов'язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов'язок полягає у тому, що у роботодавця обов'язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися. Виходячи з лексичного значення (тлумачення) поняття «затримка», як «зволікання», «проволока», за змістом норм статті 236 КЗпП України затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі слід вважати не видання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення».
У поданому відзиві відповідач 1 не заперечив аргументів позивача про те, що рішення суду від 16.10.2020 по справі № 120/3280/20-а яким поновлено позивача на посаді та стягнено на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виконано 10.02.2021.
Відтак, факт невиконання рішенням суду від 16.10.2020 по справі № 120/3280/20-а у період з 17.10.2020 по 10.02.2021 вважається таким, що безспірно встановлений судом.
Невиконання рішенням суду від 16.10.2020 по справі № 120/3280/20-а про поновлення позивача на роботі в силу статті 236 КЗпП України, є юридичним фактом, що зумовлює виникнення у позивача права на виплату середнього заробітку за час затримки.
Тому, оскільки рішення суду про поновлення позивача на роботі прийнято 16.10.2020, а його виконано 10.02.2021, суд погоджується із аргументами позивача про наявність підстав для стягнення середнього заробітку за період із 17.10.2020 по 10.02.2021, що становить 79 робочих днів.
Розмір середньомісячного заробітку позивача встановлено рішенням суду від 16.10.2020 по справі № 120/3280/20-а та становить 398,38 гривень.
В силу частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відтак, розмір середнього заробітку, що підлягає стягненню із відповідача в користь позивача становить 31472,02 гривні, при виплаті якого відповідач повинен провести відрахування передбачених законом загальнообов'язкових платежів.
Щодо аргументів відповідача про те, що боржником по справі був Департамент житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації, а тому із Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації не може бути стягнуто середній заробіток, то суд оцінює їх критично із таких мотивів.
Суд погоджується із твердженнями відповідача, що органом звільнення позивача та боржником за виданими виконавчими листами №120/3820/20-а був Департамент житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 16.10.2020 було здійснено державну реєстрацію припинення співвідповідача по справі Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації (38986709).
Відповідно до вимог статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.
Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Статтею 379 КАС України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. При цьому положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Касаційний Адміністративний Суд, надаючи оцінку аналогічним правовідносинам при розгляді справи № 815/1303/17 від 29.01.2020, вказав, що заміна сторони виконавчого провадження можлива на будь-які стадії, в тому числі за наявності виконавчого листа по якому не винесено постанову виконавця про початок виконавчого провадження.
Так, ухвалою суду від 09.11.2020 заяву позивача задоволено. У виконавчих листах, виданих Вінницьким окружним адміністративним судом 16.10.2020 року у справі № 120/3280/20-а замінено боржника Департамент житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації його правонаступником - управлінням розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації (вул. В. Порика, 29, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 43217456).
Судом було встановлено, що відбулась саме реорганізація Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації, внаслідок чого Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації є правонаступником зазначеного Департаменту.
Отже, позовні вимоги про стягнення із Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення її на роботі є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (частини 2 статті 2 КАС України).
В силу приписів частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши доводи сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити повністю.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з положень статті 139 КАС України. Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю
Стягнути на користь ОСОБА_1 з Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 17.10.2020 по 10.02.2021 в розмірі 31472,02 (тридцять одна тисяча чотириста сімдесят дві гривні) 02 копійки, з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації (вул. В. Порика, 29, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43217456), Вінницької обласної державної адміністрації (вул. Соборна, 70, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 20089290)
Суддя Мультян Марина Бондівна