про відкриття провадження у адміністративній справі
м. Вінниця
01 вересня 2021 р. Справа № 120/10271/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід Олена Степанівна, розглянувши матеріали:
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Барської міської ради (вул. Героїв Майдану, б. 6, м.Бар, Вінницька обл., 23000)
про: визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Барської міської ради (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в травні звернувся з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Барської територіальної громади Вінницької області. Відповідач, за наслідками розгляду клопотання позивача, листом за вих. № 1647 від 04.06.2021 року відмовив останньому у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки ділянка площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Барської територіальної громади Вінницької області відноситься до земель сільського господарського призначення не комунальної форми власності. Таку відмову позивач вважає протиправною, оскільки мотиви наведені в оскаржуваному рішенні не ґрунтуються на вимогах закону, адже підставою відмови у наданні такого дозволу згідно Земельного кодексу України може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Це й стало причиною звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до ст. 168 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.
При цьому, ч. 1 та 2 ст. 12 КАС України, передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
В свою чергу, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження (п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України).
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами вважаю, що дана справа є незначної складності, від так вона підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства в порядку спрощеного позовного провадження. Підстави для залишення її без руху, без розгляду або для відмови у відкритті провадження на даній стадії судового процесу відсутні.
На підставі викладеного доходжу висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Одночасно у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд здійснювати розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.
Вирішуючи питання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, суд виходив з наступного.
Згідно ч. 1, 2 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
У ч. 6 ст. 12 КАС України передбачено справи, які для цілей цього Кодексу є справами незначної складності.
Оскарження позивачем бездіяльності відповідача щодо ненадання дозволу на розробку проекту землеустрою є справою незначної складності. Крім цього, переданий позивачем на розгляд суду спір не належить до числа тих, що не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України).
Необхідно зазначити, що навіть справи незначної складності за певних умов можуть бути предметом розгляду за правилами загального позовного провадження. Критеріями для оцінки при вирішенні цього питання є: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думка сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач 1 клопочучи про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження не навів жодних аргументів щодо доцільності розгляду справи саме в такому провадженні та важливого значення цієї справи для нього. Також не вказав, яким чином у разі продовження розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження порушуватимуться його права та інтереси. Тобто ніяким чином не аргументував доцільність та доречність розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Суд вказує, що розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження виключно з метою якнайшвидшого вирішення спірних правовідносин та захисту порушених прав та інтересів позивача. Жодних негативних процесуальних наслідків в частині незмоги подальшого оскарження судового рішення спрощене позовне провадження за собою не несе.
Суд, розглядаючи дане клопотання, враховує практику Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Адміністративна справа за своєю категорією та складністю належить до справ незначної складності, що також виключає необхідність її розгляду у порядку загального позовного провадження.
За таких обставин, клопотання позивача про розгляд цієї справи у порядку загального позовного провадження задоволенню не підлягає.
При чому, суд зауважує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження жодним чином не обмежує права сторін по справі та не впливає на вирішення справи по суті. Сторони як і при розгляді справи за правилами загального позовного провадження вільні у наданні додаткових документів, доказів чи інших пояснень, які на їх думку мають значення для вирішення справи по суті. Вибір провадження, в якому здійснюється розгляд справи, має значення виключно стосовно строків розгляду справи та безпосередньо процесу (зокрема, відсутність дебатів у спрощеному позовному провадженні). Таким чином, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження жодним чином не впливає на всебічність та повноту дослідження обставин справи, на обґрунтованість та законність прийнятого за результатами розгляду справи рішення, а також жодним чином не применшує значимість та важливість справи для сторін.
Окремо також суд звертає увагу, що позивачем у позовній заяві третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог зазначено Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області.
Вирішуючи питання про доцільність залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача до розгляду у даній справі, суд виходив з такого.
Правовий статус третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору та які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, визначений ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ч. 2 ст. 49 КАС України встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується.
Аналіз вищевказаних норм дає підстави вважати, що необхідною умовою залучення третіх осіб є той факт, що судове рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки осіб, які не є стороною у справі.
Разом з тим, позивач у позовній заяві жодним чином не обґрунтував необхідність залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області. Крім того, не зрозумілим є, яким чином рішення у даній справі впливатиме на права та обов'язки Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.
Керуючись ст. 72, 79, 80, 160, 161, 171, 248, 256, 262, 293, 294, 295 КАС України, суд
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Барської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Запропонувати відповідачеві протягом 15-денного строку з дня отримання даної ухвали подати відзив на позовну заяву в порядку ст. 261 КАС України. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, а також докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем. У разі наявності таких доказів, оригінали доказів надати у судове засідання для огляду.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив у 2 - денний термін з дня отримання копії відзиву та доданих до нього документів, у разі такої потреби, а також зобов'язати позивача надати у судове засідання для огляду оригінали документів в обґрунтування позовних вимог та доводів, викладених у відповіді.
Встановити відповідачу 2 - денний строк з дня отримання відповіді на відзив у разі надходження відповіді на відзив, подати свої заперечення на дану відповідь із доданням необхідних документів (оригінали та відповідні копії).
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.
Відповідачу направити копію позовної заяви з додатками.
Повідомити учасників справи про можливість отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".
У разі невиконання вимог ухвали суду повідомити суд про причини такого невиконання.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Маслоід Олена Степанівна