м. Вінниця
31 серпня 2021 р. Справа № 129/132/17
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши матеріали справи за позовом заступника військового прокурора Дарницького гарнізону, який діє в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 (Польова пошта НОМЕР_2 ), до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків,-
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом заступника військового прокурора Дарницького гарнізону, який діє в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 (Польова пошта НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків.
Представником відповідача подано клопотання про залишення позову без розгляду. В обгрунтування клопотання зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до Вінницького окружного адміністративного суду, оскільки відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 15.05.2020 року № 922/1467/19 визначено, що подання позову з недодержанням правил підсудності/підвідомчості (навіть у разі наступного закриття провадження у справі, а не відмови в позові або повернення позову), не перериває перебігу позовної давності.
Тому, з урахуванням вироку Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 15.09.2016 року, перебіг строку позовної давності розпочався саме 15.09.2016 року та на момент надходження цієї справи до Вінницького окружного адміністративного суду сплинув. У зв'язку з чим відповідач вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Надаючи оцінку заявленому клопотанню суд зазначає наступне.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Отже, як свідчать матеріали справи, позивач, враховуючи винесений вирок Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області від 15.09.2016 року, яким відповідача визнано винним у вчиненні злочинів передбачених КК України та відповідно до якого відповідачем заподіяно державі в особі Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 ), майнову шкоду в розмірі 1586627,39 грн., в межах позовної давності в порядку цивільного судочинства, звернувся до суду з метою відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням.
За результатами поданої заяви Гайсинським районним судом Вінницької області відкрито провадження у справі та прийнято рішення від 09.04.2021 року, яким позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь Міністерства оборони України в особі військової частини НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 ) матеріальну шкоду в сумі 317833,20 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу до Вінницького апеляційного суду.
Постановою апеляційного суду від 29.06.2021 року скасовано рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 09.04.2021 року та провадження у справі закрито з підстав підсудності даної справи адміністративному суду.
Представником позивача до апеляційного суду подано заяву, у якій просив направити зазначену справу за встановленою юрисдикцією до Вінницького окружного адміністративного суду.
Адміністративна справа надійшла до суду 20.07.2021 року та 27.07.2021 року прийнята до провадження.
Отже, пред'явлення позову до суду - це реалізація позивачем права на звернення до суду. Саме з цією процесуальною дією пов'язується початок процесу у справі.
Відповідно до вимог процесуального законодавства суддя відкриває провадження у справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому процесуальним кодексом.
Виходячи з аналізу наведених норм, перебіг позовної давності шляхом пред'явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або повернув її, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.
Враховуючи викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 922/1467/19 від 15.05.2020 року дійшов висновку, що подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності (навіть у разі наступного закриття провадження у справі, а не відмови в позові або повернення позову), не перериває перебігу позовної давності.
Дійшовши зазначеного висновку, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного суду вбачає підстави для відступлення від висновку щодо застосування наведених норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2018 року у справі № 908/828/17, від 11.09.2018 року у справі № 904/191/18, від 11.12.2018 року у справі № 917/100/17, від 11.12.2019 року у справі № 924/1236/17, від 21.01.2020 року у справі № 910/2538/19, про те, що в разі подання позову з недодержанням правил підсудності і наступного саме закриття провадження у справі, а не відмови або повернення позову, подання такого позову перериває перебіг позовної давності.
Однак, закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.
До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позову неможливим або утрудненим.
Однак, у цій же постанові Верховний Суд зазначив, що перебування справи у провадженні судових органів, вчинення в ній передбачених законом дій на думку добросовісного розсудливого спостерігача виключає необхідність вчинення процесуальних дій спрямованих на припинення цього процесу, а саме подачі заяв про закриття провадження у справі, подачі позовів в порядку іншого судочинства тощо. За таких обставин є неправильним та несправедливим покладення виключно на позивача відповідальності за помилку у визначенні підвідомчості відповідної справи і позбавлення його права на захист у спірних правовідносинах.
Таким чином, оцінивши обставини у цій справі, з огляду на факт відкриття провадження у справі Гайсинським районним судом Вінницької області та тривалий час розгляду справи, як наслідок - наявність підстав для позивача вважати, що його права будуть відновлені та захищені в судовому порядку, та направлення даної справи за підсудністю до Вінницького окружного адміністративного суду з даною позовною заявою після визначення належної підсудності судом апеляційної інстанції, суд приходить до переконання, що звернення до суду у даній справі відбулося з дотриманням визначених законодавцем процесуальних строків, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання відповідача.
Керуючись ст.ст. 122, 248, 256 КАС України суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Альчук Максим Петрович