про повернення позовної заяви
м. Вінниця
01 вересня 2021 р. Справа № 120/10260/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід Олена Степанівна, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м.Вінниця, 21036)
про: визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області ро визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У відповідності до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів позовної заяви виявлено, що позовну заяву підписано адвокатом Молот Єлизаветою Олександрівною. На підтвердження своїх повноважень як представника позивача до суду надано належним чином засвідчену копію ордера серії ЖТ № 083951 від 26.10.2020 року. У вказаному ордері у рядку «назва органу, у якому надається правова допомога» зазначено: «органах Пенсійного фонду України, Вінницькому ОВК, УДСО при УМВС у Він.обл.».
Відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Ст. 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки (п. 6).
Відповідно до ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Ч. 4 ст. 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно з пп. 12.4 п. 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 41 від 12.04.2019 року, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Водночас за змістом п. 11 вказаного Положення належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта є ордер встановленої цим Положенням форми.
Згідно з ч. 2 ст. 81 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Ч. 1 ст. 90 ЦК України передбачено, що юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву.
За своїм правовим статусом суд, до якого подано позов адвокатом Молот Є.О., є юридичною особою публічного права із назвою: «Вінницький окружний адміністративний суд».
Системний аналіз наведених вище норм права дає підстави для висновку, що обов'язковим реквізитом ордеру на надання правової допомоги є назва органу, у якому надається правова допомога адвокатом. Крім того, враховуючи зміст поняття «назва органу…», в ордері має бути зазначено не абстрактно «органах Пенсійного фонду України, Вінницькому ОВК, УДСО при УМВС у Він.обл.», а конкретна назва такого органу, зокрема суду. В даному випадку - «Вінницький окружний адміністративний суд».
Зазначене обумовлено й тим, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 року у справі № 9901/847/18.
Враховуючи наведене доходжу висновку, що належним чином засвідчена копія ордера на надання правничої (правової) допомоги серії ЖТ № 083951 від 26.10.2020 року, який наданий суду на підтвердження повноважень адвоката Молот Є.О., не містить назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачці, оскільки у рядку "назва органу…" вказано абстрактно: «органах Пенсійного фонду України, Вінницькому ОВК, УДСО при УМВС у Він.обл.».
Отже такий ордер не є належним документом, що підтверджує повноваження адвоката Молот Є.О. як представника позивача та його правомочність на вчинення дій в інтересах цієї особи, зокрема, підписання від її імені позовної заяви .
В силу приписів п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов підписано особою, яка не має права її підписувати.
Враховуючи те, що позовна заява підписана особою, яка не підтвердила відповідного права належними документами, подану до суду позовну заяву необхідно повернути на підставі вищевказаних положень закону.
При цьому суд зважає на висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 28.05.1985 року у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" та від 13.02.2001 року у справі "Кромбах проти Франції", в яких Суд наголосив на тому, що держава може встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду.
Крім того, у рішеннях від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" ЄСПЛ зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.
Виходячи із системного аналізу норм КАС України, можна дійти висновку, що державою встановлено доступні, чіткі та передбачувані процесуальні правила (обмеження), за умови дотримання яких особа може реалізувати право на судовий захист. Цих правил під час звернення до суду з позовом в інтересах позивача адвокатом Молот Є.О. не дотримано.
З огляду на викладене подану до суду позовну заяву належить повернути особі, яка її подала, разом з доданими до неї документами.
Керуючись ст.160, 161, 169, 171, 248, 256, 259, 293, 294 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Маслоід Олена Степанівна