м. Вінниця
30 серпня 2021 р. Справа №120/4793/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 23 липня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Зокрема, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії з 01 квітня 2019 року відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення №11/4110, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України 11 березня 2021 року, та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення №11/4110, що видана Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 11 березня 2021 року. Також на користь позивача стягнуто витрати, пов'язані з оплатою судового збору, в розмірі 908 гривень.
10 серпня 2021 року представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення, оскільки судом не вирішено питання щодо компенсації позивачеві витрат на правничу допомогу адвоката. При цьому, разом із позовною заявою подавалися документи, які підтверджують понесення позивачем таких витрат.
Відповідно до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Розглянувши заяву представника позивача щодо стягнення на користь ОСОБА_1 понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд зважає на таке.
Особливості постановлення додаткового судового рішення врегульовано статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, частиною 1 цієї статті передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відтак, однією із підстав для ухвалення додаткового судового рішення є невирішення судом питання про судові витрати.
Види судових витрат, підстави та порядок їх розподілу врегульовано главою 8 розділу 1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до положень статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Водночас, про витрати на професійну правничу допомогу йдеться у статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, частиною 1 цієї статті визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 згаданої статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Приписами частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 5 та 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Зі змісту вказаних норм слідує, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Як встановлено судом, в підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката представником позивача надано договір про надання правничої допомоги, що укладений 11 травня 2021 року, додаток №1 до договору, акт прийому-передачі наданих послуг з розрахунком вартості послуг адвоката, складений 11 травня 2021 року, а також квитанцію до прибуткового касового ордеру №4 від 11 травня 2021 року про сплату ОСОБА_1 3405 гривень за надані послуги на виконання договору про надання правничої допомоги від 11 травня 2021 року.
Так, пунктом 1.1 договору про надання правничої допомоги від 11 травня 2021 року передбачено, що клієнт доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надавати комплексну юридичну (правову/правничу) допомогу клієнту з усіх питань, які потребують спеціальних правових знань при вирішенні майнових та немайнових спорів шляхом представництва інтересів клієнта в усіх судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та/або іншого судочинства, в тому числі розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також в інших органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в підприємствах, установах та організаціях будь-якої форми власності, перед фізичними (в тому числі фізичними особами-підприємцями) та юридичними особами.
Відповідно до пункту 4.7 зазначеного договору за результатами наданих послуг (виконаних робіт) або їх частини сторонами підписується акт прийому-передачі наданих послуг, який є підставою для оплати клієнтом гонорару адвокатського бюро або його частини. Акт є невід'ємною частиною цього договору. Обсяги надання послуг, терміни їх оплати визначаються сторонами з урахуванням складності та характеру справи.
Як свідчить акт прийому-передачі наданих послуг з розрахунком їх вартості, що складений 11 травня 2021 року, представником позивача надавались послуги із складання та подання позовної заяви до суду, на що витрачено 3 години часу. Загальна вартість наданих послуг відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг становить 3405 гривень.
Того ж дня позивачем сплачено 3405 гривень за надані послуги на користь адвокатського бюро "Галини Карєпової" відповідно до договору про надання правової допомоги, про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордеру №4 від 11 травня 2021 року.
Дослідивши надані докази, які підтверджують понесення позивачем 3405 гривень витрат на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку, що такі витрати пов'язані із розглядом адміністративної справи №120/4793/21-а, а також такі є співмірними із обсягом наданих адвокатом послуг, а також із витраченим на ці послуги часом.
При цьому, відповідач не заперечував щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3405 гривень.
При вирішенні питання про відшкодування позивачеві витрат на професійну правничу допомогу адвоката слід враховувати положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якою врегульовано правила розподілу судових витрат, до яких окрім інших віднесено й витрати на професійну правничу допомогу.
Так, відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, оскільки рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено повністю, тому на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3405 гривень.
Керуючись статтями 134, 139, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву представника позивача щодо ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3405 (три тисячі чотириста п'ять) гривень.
Додаткове рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: 21028, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13322403)
Повний текст додаткового рішення складено 30.08.2021
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович