м. Вінниця
30 серпня 2021 р. Справа № 127/16933/17
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара Павла Анатолійовича, суддів Альчука Максима Петровича, Дончика Віталія Володимировича розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 15.09.2017 у справі №127/16933/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації про визнання протиправними дій щодо невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2017 рік
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації про визнання протиправними дій щодо невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2017 рік.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.09.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017, у задоволенні вказаного позову відмовлено.
23.10.2020 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява позивача про перегляд постанови суду від 15.09.2017 у справі № 127/16933/17 за виключними обставинами. В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020 в справі № 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України в частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15, 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На думку позивача, вказане є підставою для перегляду постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 15.09.2017 за виключними обставинами та ухвалення нового судового рішення, яким його позовні вимоги належить задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26.10.2020 вказану заяву вирішено передати на розгляд Вінницького окружного адміністративного суду за підсудністю.
На підставі зазначеної ухвали листом від 16.11.2020 за № 127/16933/17/8366/20 Вінницький міський суд Вінницької області надіслав матеріали справи на адресу Вінницького окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 11.01.2021 заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами призначено до розгляду у судовому засіданні.
20.01.2021 представником відповідача подано заперечення щодо задоволення заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами.
Ухвалою суду від 27.01.2021 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку подання заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами відмовлено. Заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 15.09.2017 у справі №127/16933/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації про визнання протиправними дій щодо невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2017 рік залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, заявник оскаржив її в апеляційному порядку.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2021, ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду скасовано, а справу направлено до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Адміністративна справа надійшла до Вінницького окружного адміністративного суду 13.07.2021.
Ухвалою суду від 26.07.2021 вказану заяву призначено до судового розгляду.
У судове засідання сторони не прибули, хоча про розгляд заяви повідомлялися завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 268 КАС України заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Частиною першою статті 205 КАС України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
При цьому, згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши заяву позивача про перегляд рішення суду за виключними обставинами колегія суддів дійшла наступних висновків.
Положеннями частини 1 статті 361 КАС України встановлено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто, зокрема, за виключними обставинами.
Разом з тим, відповідно до пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Частиною шостою статті 361 КАС України встановлено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Відповідно до частин першої та другої статті 365 КАС України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною 2, пунктами 1, 2 частини 5 статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині 1 цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
Відповідно до частини 4 статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. Частиною п'ятою вказаної статті встановлено, що за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.
Положення пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України містять імперативний припис, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки за умови, якщо таке рішення суду ще не виконане.
Слід звернути увагу, що словосполучення «ще не виконане», яке вживається у пункті 1 частини 5 статті 361 КАС України не передбачає множинного тлумачення або множинного його розуміння, а також "розширеного тлумачення". Вказана процесуальна норма має імперативний характер, є чіткою та не може бути застосована інакше ніж це передбачено процесуальним законодавством.
27.02.2020 року Конституційний Суд України ухвалив рішення №3-р/2020, згідно з яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів і бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Аналогічні положення містяться у статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13 липня 2017 року № 2136-VIII.
Згідно з резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі №3-р/2020, окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів і бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним та таким, що втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення, а саме з 27.02.2020.
Тобто, окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України в частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15, 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним та втратило чинність 27 лютого 2020 року, як встановлено статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України", тобто, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі №3-р/2020, що також прямо встановлено даним рішенням.
Наявність Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі №3-р/2020 не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом помилки при вирішенні спору, крім того, на час виникнення спірних правовідносин та на час прийняття рішення судом першої інстанції положення вказаної норми були чинними та підлягали застосуванню.
Враховуючи вказані положення чинного законодавства, а також, що постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.09.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017, про перегляд якої за виключними обставинами з відповідною заявою звернувся позивач, у задоволенні позову відмовлено, колегія суддів вважає, що не може вважатись невиконаним, в розумінні положень пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України, рішення суду, що набрало законної сили та яким у задоволенні позову відмовлено, оскільки таке рішення не передбачає примусового його виконання.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у справі № 808/2492/18, у постанові Верховного Суду від 19 листопада 2018 року у справі № 755/4893/18 (755/18431/15-а), у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 805/550/16-а, у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2021 року у справі № 808/1628/18.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 15.09.2017 за виключними обставинами.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 361, 368, 369 КАС України суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 15.09.2017 у справі №127/16933/17 за виключними обставинами відмовити, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 15.09.2017 у справі №127/16933/17 залишити в силі.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий суддя Комар Павло Анатолійович
Судді Альчук Максим Петрович
Дончик Віталій Володимирович