ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.09.2021Справа № 910/7391/21
Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ»
до Громадської організації «Всеукраїнський громадський рух «За Майбутнє»
про стягнення 114 083,02 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» (надалі - ТОВ «Підприємство «Київ») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації «Всеукраїнський громадський рух «За Майбутнє» (надалі - ГО «За Майбутнє») про стягнення 114 083,02 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором оренди нежилих приміщень №к-190 від 04.04.2019, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 101 356,25 грн., а також заявляє про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 9 976,53 грн., 3% річних у розмірі 580,11 грн., інфляційних у розмірі 1 856,73 грн. та пені у розмірі 313,40 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2021 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.
Вказана ухвала суду була направлена на адресу відповідача, яка зазначена в позові та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №0105477685354, проте поштове відправлення повернулось на адресу суду із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання».
Суд відзначає, що ухвала направлялись за офіційною адресою місцезнаходження відповідача, яка міститься у ЄДР, та надавалась у ЄДР самим відповідачем, а відтак, неотримання відповідачем поштових відправлень за вказаною ним самим адресою є свідомим діянням (бездіяльністю) самого відповідача, тому всі несприятливі наслідки такого неотримання покладаються на нього самого.
В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою відповідача, вважається днем вручення йому відповідної ухвали суду.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду від 03.06.2021 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
В той же час, відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, свої пояснення стосовно позову до суду не подав.
Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.
Положеннями ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
04.04.2019 між ТОВ «Підприємство «Київ» (орендодавець) та ГО «За Майбутнє» (орендар) укладено договір оренди нежилих приміщень №к-190 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого за даним договором орендодавець передає в оренду нерухоме майно визначене у п. 1.2 даного договору, за плату і на строк, визначені даним договором.
Відповідно до п. 1.2 Договору нерухомими майном, що передається в оренду за даним договором, є нежилі приміщення загальною площею 42,0 кв.м. (з урахуванням приміщень загального користування), розташовані на другому поверсі будівлі (літ. «М»), яка знаходиться за адресою: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 16.
Орендодавець передає орендарю приміщення у користування на підставі акту приймання-передачі приміщень, що підписується сторонами та є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.1 Договору).
Пунктом 4.1 Договору визначено, що строк оренди приміщень за даним договором починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення та закінчується 31 грудня 2019 року.
Згідно з п. 6.1 Договору орендна плата, яка підлягає сплаті орендарем за користування приміщенням за даним договором, встановлюється сторонами за взаємною домовленістю у розмірі: без ПДВ - 406,22 грн., крім того ПДВ 20% - 81,24 грн., разом - 487,46 грн. за 1 (один) квадратний метр приміщення на місяць, що еквівалентно 15 дол. США без ПДВ за офіційним курсом Національного банку України на день укладення цього договору, який становить 27,081121 грн. за 1 (один) долар США.
Відповідно до п. 6.2 Договору за взаємною домовленістю сторін загальна сума місячної орендної плати, яка підлягає сплаті орендарем за користування приміщеннями, визначається шляхом множення щомісячного орендного платежу, вказаного в п. 6.1 цього договору, на площу приміщення, вказану а п. 1.2 цього договору, та становить: без ПДВ - 17 061,24 грн., крім того ПДВ 20% - 3 412,25 грн., разом - 20 473,49 грн.
Пунктом 6.3 Договору встановлено, що розмір щомісячної орендної плати підлягає перерахунку на дату виставлення рахунку за наступною формулою: С2=К2*С1*С3, де:
С1 - вартість місячної оренди 1 кв.м. в доларовому еквіваленті, який становить 15 доларів США за 1 кв.м. площі приміщення, без врахування ПДВ;
С2 - розмір орендної плати на дату виставлення рахунку (без ПДВ);
С3 - орендована площа, вказана в акті приймання-передачі приміщень;
К2 - договірний курс, який обраховується як К2 = К1 - 13,33%, де К2 - договірний курс, К1 - офіційний курс гривні до долара США, встановлений Національним банком України, на дату виставлення відповідного рахунку.
Обчислена згідно п. 6.3 договору сума місячної орендної плати за повний календарний місяць оренди збільшується на суму податку на додану вартість, відповідно вимог чинного законодавства України (п. 6.4 Договору).
Згідно з п. 6.5 Договору орендна плата сплачується орендарем у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок орендодавця, вказаний у даному договорі (якщо реквізити іншого рахунку не будуть повідомлені орендодавцем у письмовій формі), за кожний поточний місяць не пізніше 10 (десятого) числа кожного поточного місяця, протягом якого орендарем використовуватимуться приміщення на підставі даного договору.
Відповідно до п. 6.10 Договору орендарем компенсуються орендодавцю витрати на комунальні платежі за споживання електричної енергії, теплової енергії та води. При цьому, сторони розуміють, що орендодавець не є постачальником вказаних послуг, постачальником цих послуг в будь-якому випадку є відповідні державні (комунальні) підприємства.
Пунктом 6.11 Договору передбачено, що комунальні платежі компенсуються орендарем за тарифами, що встановлені для орендодавця постачальниками, у строк не пізніше 28 (двадцять восьмого) числа кожного місяця за спожиті орендарем у цьому місяці електричну енергію, теплову енергію та воду на підставі окремих рахунків, які орендодавець надає орендарю не пізніше 26 (двадцять шостого) числа відповідного місяця.
Орендарем компенсуються експлуатаційні витрати орендодавця, що були фактично понесені орендодавцем на утримання (експлуатацію) приміщень, які складаються з наступних витрат: витрати з обслуговування інженерного обладнання; витрати на охорону; витрати з дератизації та дезінфекції; витрати на ремонт вентиляційних, електрощитових, трубопроводів, електрокабелів; витрати на обслуговування шлагбаума; витрати на вивіз сміття (експлуатаційні витрати). Експлуатаційні витрати розраховуються орендодавцем та компенсуються орендарем з розрахунку 78,00 грн. без ПДВ за один квадратний метр орендованих орендарем приміщень на місяць, що становить 3 931,20 грн. з ПДВ за кожний поточний місяць не пізніше 10 (десятого) числа кожного поточного місяця на підставі рахунків, які орендодавець надає орендарю не пізніше 5 (п'ятого) числа відповідного місяця (п. 6.14 Договору).
На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування нежилі приміщення загальною площею 42,0 кв.м. (з урахуванням приміщень загального користування), розташовані на другому поверсі будівлі (літ. «М»), яка знаходиться за адресою: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 16 та передаються в оренду відповідно до договору.
30.09.2019 між сторонами укладена додаткова угода №01 до Договору, відповідно до якої п. 6.3 Договору викладено в наступній редакції: «розмір щомісячної орендної плати підлягає перерахунку на дату виставлення рахунку за наступною формулою: С2=К2*С1*С3, де:
С1 - вартість місячної оренди 1 кв.м. в доларовому еквіваленті, який становить 15 доларів США за 1 кв.м. площі приміщення, без врахування ПДВ;
С2 - розмір орендної плати на дату виставлення рахунку (без ПДВ);
С3 - орендована площа, вказана в акті приймання-передачі приміщень;
К2 - договірний курс, який обраховується як К2 = К1 - 3%, де К2 - договірний курс, К1 - офіційний курс гривні до долара США, встановлений Національним банком України, на дату виставлення відповідного рахунку.».
04.11.2019 між ТОВ «Підприємство «Київ» та ГО «За Майбутнє» укладено додаткову угоду №02 до Договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору оренди до 31 грудня 2020 року (включно), а також з 01.01.2020 п. 6.14 викласти в наступній редакції:
«Орендарем компенсуються експлуатаційні витрати орендодавця, що були фактично понесені орендодавцем на утримання (експлуатацію) приміщень, які складаються з наступних витрат: витрати з обслуговування інженерного обладнання; витрати на охорону; витрати з дератизації та дезінфекції; витрати на ремонт вентиляційних, електрощитових, трубопроводів, електрокабелів; витрати на обслуговування шлагбаума; витрати на освітлення території, витрати з обслуговування лічильників (експлуатаційні витрати). Експлуатаційні витрати розраховуються орендодавцем та компенсуються орендарем з розрахунку 100,00 грн. без ПДВ за один квадратний метр орендованих орендарем приміщень на місяць, що становить 5 040,00 грн. з ПДВ за кожний поточний місяць не пізніше 10 (десятого) числа кожного поточного місяця на підставі рахунків, які орендодавець надає орендарю не пізніше 5 (п'ятого) числа відповідного місяця.».
Додатковою угодою №03 від 07.11.2019 до Договору сторони вирішили доповнити договір п. 6.19 наступного змісту:
«п. 6.19 орендодавець протягом строку дії договору надає орендарю послуги з утримання приміщення, а саме: прибирання приміщення та території, прилеглої до нього; прибирання сходів, прилеглих до приміщення; збирання побутового сміття (послуги).
п. 6.19.1 орендар здійснює оплату послуг, вказаних в п. 6.19 договору, у національній валюті України шляхом перерахування у безготівковій формі грошових коштів на банківський рахунок орендодавця, вказаний у договорі, у наступному розмірі: без ПДВ - 2 500,00 грн., ПДВ - 500,00 грн., разом з ПДВ - 3 000,00 грн. за кожний поточний місяць не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за тим, за який здійснюється оплата, на підставі виставлених орендодавцем рахунків.».
14.12.2020 між ТОВ «Підприємство «Київ» та ГО «За Майбутнє» укладено додаткову угоду №06 до Договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору оренди до 31 грудня 2021 року (включно).
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання із сплати орендних та комунальних платежів за період з 11.07.2020 по 05.05.2021 на підставі Договору, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 101 356,25 грн.
Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у їх сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Матеріалами справи (акт приймання-передачі приміщень від 04.04.2019) підтверджується факт передачі в оренду позивачем, прийняття відповідачем та користування ним об'єктом оренди за Договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури №СФ-0001190 від 01.07.2020 на суму 5 040,00 грн., №СФ-0000457 від 01.03.2020 на суму 5 040,00 грн., №СФ-0000099 від 01.01.2021 на суму 5 040,00 грн., №СФ-0000276 від 01.02.2021 на суму 23 630,23 грн., №СФ-0000277 від 01.02.2021 на суму 5 040,00 грн., №СФ-0000335 від 26.02.2021 на суму 2 142,25 грн., №СФ-0000454 від 01.03.2021 на суму 23 493,14 грн., №СФ-0000455 від 01.03.2021 на суму 5 040,00 грн., №СФ-0000513 від 31.03.2021 на суму 1 741,79 грн., №СФ-0000264 від 01.04.2021 на суму 23 402,93 грн., №СФ-0000625 від 01.04.2021 на суму 5 040,00 грн., №СФ-0000698 від 30.04.2021 на суму 1 591,00 грн., №СФ-0000848 від 01.05.2021 на суму 9 038,52 грн. та №СФ-0000849 від 01.05.2021 на суму 1 950,97 грн.
Суд відзначає, що доказів сплати орендних та комунальних платежів за спірним договором в матеріалах справи не міститься, як і не міститься заперечень стосовно виставлених позивачем відповідачу вказаних рахунків-фактури.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 6.5, 6.11, 6.14 і 6.19 Договору у відповідача існує обов'язок зі сплати позивачу орендних та комунальних платежів за період з 11.07.2020 по 05.05.2021 на суму 101 356,25 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача заборгованості у розмірі 101 356,25 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Підприємство «Київ» про стягнення з ГО «За Майбутнє» заборгованості у розмірі 101 356,25 грн. є правомірними та обґрунтованими.
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 9 976,53 грн., 3% річних у розмірі 580,11 грн., інфляційних у розмірі 1 856,73 грн. та пені у розмірі 313,40 грн., нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання за загальний період з 11.07.2020 по 05.05.2021.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності і в межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16.
Пунктом 8.3 Договору передбачено, що у випадку порушення орендарем зобов'язання зі сплати орендної плати, комунальних та/або інших платежів, передбачених цим договором, більше ніж на 15 (п'ятнадцять) календарних днів від строку, вказаного в п. 6.5, 6.11, 6.14 даного договору, орендар на вимогу орендодавця сплачує на користь орендодавця штраф у розмірі десять процентів від простроченої суми.
Відповідно до п. 8.4 Договору у випадку порушення орендарем строків сплати орендної плати, комунальних та/або інших платежів, вказаних в п. 6.5, 6.11, 6.14 даного договору, орендар (на письмову вимогу орендодавця) сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочення.
Отже, оскільки сторони самостійно передбачили додатково крім сплати пені ще й штраф, та враховуючи те, що вказані положення Договору не суперечать нормам чинного законодавства, так як їх зміст встановлює механізм одноразового обчислення розміру штрафу на визначену договором суму, і є правовим наслідком прострочення сплати відповідних платежів, що не має нічого спільного із постійним нарахуванням пені за весь період неналежного виконання зобов'язання, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про те, що він є правильним та арифметично вірним, а відтак вважає за можливе стягнути з відповідача пеню у розмірі 313,40 грн., штраф у розмірі 9 976,53 грн., 3% річних у розмірі 580,11 грн. та інфляційні у розмірі 1 856,73 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 101 356,25 грн., пені у розмірі 313,40 грн., штрафу у розмірі 9 976,53 грн., 3% річних у розмірі 580,11 грн. та інфляційних у розмірі 1 856,73 грн.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Громадської організації «Всеукраїнський громадський рух «За Майбутнє» (01135, м. Київ, пр. Перемоги, будинок 12, квартира 14; ідентифікаційний код 36469085) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» (01015, м. Київ, вул. Лаврська, будинок 16; ідентифікаційний код 00308146) заборгованість у розмірі 101 356 (сто одна тисяча триста п'ятдесят шість) грн. 25 коп., пеню у розмірі 313 (триста тринадцять) грн. 40 коп., штраф у розмірі 9 976 (дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят шість) грн. 53 коп., 3% річних у розмірі 580 (п'ятсот вісімдесят) грн. 11 коп., інфляційні у розмірі 1 856 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят шість) грн. 73 коп. та судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. Видати наказ.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.П. Босий