ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.08.2021Справа № 910/16671/19
за позовом Міністерства оборони України
до Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейт"
про стягнення 2 320 000,00 грн
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Вовчик О.В.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Міністерства оборони України до Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" про стягнення суми гарантії №2549-1216/RIS3v від 13.12.2016, яка видана відповідача та якою забезпечено належне виконання зобов'язань за договором на виконання будівельних робіт, у розмірі 2 320 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.12.2019.
12.12.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що вимога була підписана неуповноваженою особою, а наданих банку документів не було достатньо для встановлення порушення ТОВ "Ріст" забезпеченого гарантією зобов'язання.
Протокольною ухвалою суду від 10.12.2019 відкладено підготовче засідання на 22.01.2020.
28.12.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач наводить аргументи на спростування заперечень відповідача.
Ухвалою суду від 22.01.2020 задоволено клопотання про залучення третьої особи, залучено до участі у справі ТОВ "Ріст" у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача; задоволено клопотання про зупинення провадження у справі, зупинено провадження у справі №910/16671/19 до вирішення господарської справи №910/16737/19.
Ухвалою суду від 30.06.2021 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 04.08.2021.
26.07.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли додаткові пояснення по суті спору.
Ухвалою суду від 04.08.2021 змінено найменування третьої особи на ТОВ "Контейт", закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.08.2021.
У судовому засіданні 18.08.2021 суд заслухав вступне слово представника позивача, який підтримував позовні вимоги та просив позов задовольнити, та вступне слово представників відповідача, які заперечували та просили відмовити у задоволенні позову.
18.08.2021 суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представників сторін як щодо дослідження доказів, так і по суті позовних вимог та заперечень проти позову.
У судовому засіданні 18.08.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
28.12.2016 між Міністерством оборони України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріст" (генпідрядник) укладено договір №303/3/12/344-16 підряду на виконання будівельних робіт (45000000-7) будівництва табірного містечка для розміщення бригади у польовому таборі 235 Міжвидового Центру підготовки підрозділів (МЦПП), с. Улянівка (с. Михайлівка) Миколаївської обл. "II пусковий комплекс "Будівництво їдальні, лазне-прального комплексу, контрольно-перепускного пункту, зовнішнього електропостачання з будівництвом ТП, об'єктів інженерного забезпечення (очисні споруди побутових вод, котельня, інженерні мережі тепло-, електро-, водопостачання та каналізаційні стоки), благоустрій території".
Відповідно до п. 1.2 договору, генпідрядник зобов'язується виконати та здати у 2018 році згідно договірної ціни та кошторису, роботи з будівельних робіт (45000000-7) будівництва табірного містечка для розміщення бригади у польовому таборі 235 Міжвидового Центру підготовки підрозділів (МЦПП), с. Улянівка (с. Михайлівка) Миколаївської області" ІІ пусковий комплекс "Будівництво їдальні, лазне-прального комплексу, контрольно-перепускного пункту, зовнішнього електропостачання з будівництвом ТП, об'єктів інженерного забезпечення (очисні споруди побутових вод, котельня, інженерні мережі тепло-, електро-, водопостачання та каналізаційні стоки), благоустрій території", ширф 16-43 (об'єкт), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказані роботи.
Пунктом 11.4 договору передбачено, що генпідрядник забезпечує виконання своїх зобов'язань за договором у розмірі 1 відсотка від суми договору наданням оригіналу банківської гарантії від 13.12.2016 №2549-1216/RIS3v на суму 2 320 000,00 грн, що складає 1 відсоток від договірної ціни об'єкта.
Відповідно до гарантії №2549-1216/RIS3v від 13.12.2016, Публічне акціонерне товариство "Айбокс Банк" (гарант) зобов'язується заплатити за ТОВ "Ріст" (принципал), Міністерству оборони України (бенефіціар) кошти в розмірі, що не перевищують 2 320 000,00 грн, в якості забезпечення виконання договору, який буде укладено між бенефіціаром та принципалом, згідно повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури, відповідно до оголошення №UA-2016-11-08-00099-c, оприлюдненого на веб-порталі Уповноваженого органу. Гарант бере на себе безумовні та безвідкличні зобов'язання виплатити бенефіціару суму у разі невиконання (неналежного виконання) принципалом умов договору, …, але в будь-якому разі суму, що не перевищує 2 320 000,00 грн, протягом 10 робочих днів з дня отримання ним: першої письмової вимоги бенефіціара з посиланням на цю гарантію за підписами уповноважених осіб, у якій має зазначатися номер і дата договору, сума належна до сплати, а також, що сума, яку бенефіціар вимагає сплатити, повинна бути виплачена йому у зв'язку із невиконанням принципалом умов договору. Сума гарантії залишається незмінною. Будь-які вимоги або повідомлення стосовно цієї гарантії мають бути надіслані банку в письмовій формі до моменту закінчення терміну дії цієї гарантії. Строк дії банківської гарантії до 02.03.2019 включно.
26.12.2018 Міністерство оборони України звернулося до банку із вимогою за вих. №303/3/12/1878 від 22.12.2018 про перерахування суми грошового забезпечення у розмірі 2 320 000,00 грн за банківської гарантією №2549-1216/RIS3v від 13.12.2016, у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договором.
Вказана вимога підписана представником Міністерства оброни України, начальником Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України, полковником О. Галушко.
У відповідь на зазначену вимогу банк листом за вих. №630/12.б/б-01 від 05.02.2019 повідомив Міністерство оборони України, що вимога не може бути задоволена, оскільки до вимоги не долучено документів, що підтверджують повноваження підписанта вимоги, із поданої вимоги не вбачається за можливе дійти висновку, що з вимогою до банку звернулася належна юридична особа та що інтереси даної особи представлені вповноваженою нею особою; крім того, до вимоги не додано документів, які підтверджували настання гарантійного випадку.
Позивач направив відповідачу повторну вимогу за вих. №303/3/12/179 від 20.02.2019 про сплату суми гарантії та надав банку документи на підтвердження заявлених вимог. До вимоги долучено: належним чином завірені копії довіреностей від 05.02.2018 №220/141/д, від 26.01.2019 №220/186/д, копію претензії №303/34/46 від 19.07.2018, копію листа-відповіді ТОВ "Ріст" №532 від 10.08.2018, копію висновку ТПП України №2103/2/21-10.4 від 20.07.2018 та копію додаткової угоди №10 від 2008.2018 до договору.
У відповідь на повторну вимогу, ПрАТ "Айбокс Банк" відмовив позивачу у виплаті гарантії, посилаючись на підписання вимоги неуповноваженою особою та зазначив, що неналежне виконання умов договору мало місце у зв'язку із істотними змінами обставин, що знаходилися поза волею принципала.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач безпідставно відмовив у виплаті банківської гарантії, а тому позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення суми банківської гарантії.
Заперечуючи проти задоволення позову відповідач зазначає, що вимога про виплату гарантії була підписана неповноважною особою. Крім того, відповідач зазначає, що невиконання принципалом умов договору мало місце з незалежним від волі принципала обставин.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Відповідно до ст. 560 Цивільного кодексу України, за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ст. 200 Господарського кодексу України, гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов'язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов'язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Статтею 563 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано. Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.
Відповідно до п. 3 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземній валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України №639 від 15.12.2004, гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку; гарантійний випадок - одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин.
Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що гарантія - це односторонній правочин, за яким гарант приймає на себе обов'язок сплатити бенефіціару на його вимогу певну грошову суму внаслідок невиконання боржником (принципалом) взятих на себе зобов'язань, забезпечених гарантією. Основна функція гарантії полягає в забезпеченні належного виконання зобов'язань принципала перед бенефіціаром.
Отже, підставою для пред'явлення вимог до гаранта є порушення принципалом виконання своїх зобов'язань перед бенефіціаром за основним зобов'язанням. Тобто гарант сплачує бенефіціару відповідну суму за гарантією при настанні гарантійного випадку, під яким розуміється невиконання або неналежне виконання принципалом своїх зобов'язань.
Відповідно до ст. 565 ЦК України, гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії. Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги. Якщо гарант після пред'явлення до нього вимоги кредитора дізнався про недійсність основного зобов'язання або про його припинення, він повинен негайно повідомити про це кредитора і боржника. Повторна вимога кредитора, одержана гарантом після такого повідомлення, підлягає задоволенню.
Таким чином, при вирішенні спору про стягнення коштів за гарантією мають бути з'ясовані наступні обставини: 1) чи настав гарантійний випадок; 2) чи відповідає пред'явлена кредитором (бенефіціаром) гаранту письмова вимога про сплату грошової суми або додані до неї документи умовам гарантії; 3) чи дотримано строку подання заяви із вимого про сплату гарантії.
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 5.1.1 договору в редакції додаткової угоди №8 від 02.03.2018 встановлено, що термін завершення виконання будівельних робіт визначається відповідно до Уточненого календарного Графіку виконання робіт, але не пізніше 24.08.2018.
19.07.2018 позивач направив генпідряднику претензію із вимогою виконати взяті на себе за договором зобов'язання та сплати штрафні санкції.
У відповідь на зазначену претензію генпідрядник направив позивачу відповідь за вих. №532 від 10.08.2018, у якій зазначив про відмову у задоволенні претензії позивача в частині сплати штрафних санкцій, в решті вимог генпідрядник повідомив, що докладає усі зусилля для виконання взятих на себе зобов'язань.
20.08.2018 між сторонами договору підписано додаткову угоду №10 до договору, з якої вбачається, що сторони дійшли згоди у зв'язку із відставанням генпідрядника від графіка виконання робіт більше ніж на 20 діб розірвати договір №303/3/12/344-16 від 8.12.2016. Договір вважається розірваним з 17.09.2018, крім зобов'язань щодо здійснення взаєморозрахунків.
Таким чином, у вказаній додатковій угоді №10 до договору сторонами визнано факт порушення генпідрядником термінів виконання робіт.
Крім того, Міністерство оборони України звернулося із позовом до ТОВ "Ріст" про стягнення заборгованості за неналежне виконання ТОВ "Ріст" зобов'язань за договором №303/3/12/344-16 на виконання будівельних робіт від 28.12.2016.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2021, яке набрало законної сили 01.06.2021 встановлено, що вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів сплачених за будівельні роботи, виконання яких не підтверджено за результатами перевірки фактично виконаних робіт на об'єкті є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в розмірі 71 407 990,03 грн.
Зазначеним рішенням позовні вимоги Міністерства оборони України задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Контейт" (змінена назва ТОВ "Ріст") на користь Міністерства оборони України кошти сплачені за будівельні роботи, виконання яких не підтверджено за результатами перевірки фактично виконаних робіт на об'єкті у розмірі 71 407 990,03 грн, пеню за порушення строків виконання будівельних робіт за договором у розмірі 1 696 379,00 грн, штраф за порушення строків виконання будівельних робіт за договором у розмірі 882 351,00 грн, пеню за порушення строків повернення будівельного майданчику за договором та додатковою угодою №10 у розмірі 16 240 000,00 грн, штраф за порушення строків повернення будівельного майданчику за договором та додатковою угодою №10 у розмірі 16 240 000,00 грн, витрати по проведенню судової будівельно-технічної експертизи та судовий збір.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, факт порушення ТОВ "Ріст" (змінено найменування на ТОВ "Контейт") своїх зобов'язань, які забезпечені гарантією встановлений та доказування не потребує.
З огляду на зазначене суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності вини генпідрядника у невиконанні умов договору.
З матеріалів справи вбачається, що гарантія №2549-1216/RIS3v від 13.12.2016, видана в забезпечення належного виконання зобов'язань за договором на виконання будівельних робіт №303/3/12/344-16 від 28.12.2016, є безумовною та безвідкличною, і строк дії банківської гарантії - до 02.03.2019 включно.
22.12.2018 та 20.02.2019 позивач пред'явив відповідачу вимоги про сплату суми гарантії.
У відповідь на зазначені претензії відповідач відмовив у виплаті гарантії. Зокрема, у листі від 01.03.2019 відповідач повідомив позивача, що з вимогою звернулася неналежна юридична особа і що інтереси такої особи не представлені уповноваженим представником бенефіціара, та доказів настання гарантійного випадку.
Відповідно до пункту 2 Розділу І Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №639 від 15.12.2004 (далі - Положення №639) визначено, що: безвідклична гарантія - гарантія, умови якої не можуть бути змінені і вона не може бути припинена банком-гарантом згідно із заявою принципала без згоди та погодження з бенефіціаром; безумовна гарантія - гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов'язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.
Пунктом 2 Глави 4 Положення №639 передбачено, що одержана вимога/повідомлення бенефіціара або банку бенефіціара є достатньою умовою для банку-гаранта (резидента) сплатити кошти бенефіціару за гарантією, якщо вимога/повідомлення та документи, обумовлені в гарантії, відповідатимуть умовам, які містяться в наданій гарантії, а також отримані банком-гарантом (резидентом) протягом строку дії гарантії і способом, зазначеним у гарантії.
Відповідно до п. 3 Глави 4 Положення №639 сплата за вимогою/повідомленням коштів бенефіціару за гарантією здійснюється банком-гарантом (резидентом) на умовах і в строки, передбачені гарантією для оплати вимоги/повідомлення, та згідно з інструкціями і реквізитами, зазначеними в тексті гарантії та/або у вимозі/повідомленні, отриманими від бенефіціара/банку бенефіціара або іншого банку. Банк-гарант (резидент) здійснює перерахування коштів з рахунку, на якому обліковувалися кошти принципала для грошового забезпечення (покриття) гарантії, або з інших відповідних рахунків банку-гаранта (резидента). Якщо гарантія надавалася за рахунок іншого забезпечення, прийнятного для банку, то банк-гарант вирішує питання щодо погашення заборгованості принципала шляхом звернення стягнення на предмет застави або договірного списання коштів з поточних/депозитних рахунків принципала, або шляхом проведення інших дій, передбачених законодавством України (за умови, якщо це передбачено договором).
Посилання відповідача та не, що вимоги на виплату гарантії були підписані неуповноваженою на те особою спростовуються долученими до повторної вимоги копіями довіреностей №220/141/Д від 05.02.2018та №220/186/Д від 26.01.2019, за якими Галушко А.О. є уповноваженою Міністерством оборони України особою на вчинення від імені останнього дій, зокрема, на виконання функцій замовника договорів підряду на виконання робіт з будівництва (реконструкції) та капітального ремонту військових об'єктів для потреб Збройних Сил України, а також на здійснення інших дій, пов'язаних з їх виконанням.
Таким чином, відповідач, як банк-гарант, у зв'язку з порушенням принципалом свого зобов'язання, забезпеченого гарантією, зобов'язаний був сплатити кошти бенефіціару за його вимогою без виконання будь-яких інших умов.
Доводи відповідача щодо відсутності порушень третьою особою забезпеченого гарантією зобов'язання суперечать встановленим обставинам та зібраним доказам, тому є необґрунтованими.
Враховуючи викладене, з огляду на невиконання гарантом взятих на себе безумовних та безвідкличних зобов'язань протягом 10 робочих днів сплатити бенефіціару за його письмовою вимогою суму у розмірі, що не перевищує визначеної банківською гарантією грошової суми забезпечення виконання договору підряду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 2 320 000,00 грн забезпечення за гарантією №2549-1216/RIS3v від 13.12.2016 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Як встановлено ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги Міністерства оборони України - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" (03150, м. Київ, вул. Ділова, буд. 9-А, код ЄДРПОУ - 21570492) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, буд. 6, код ЄДРПОУ - 00034022) 2 320 000 (два мільйони триста двадцять тисяч) грн - суми банківської гарантії та 34 800 (тридцять чотири тисячі вісімсот) грн - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 30.08.2021.
Суддя Н.І. Зеленіна