ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.08.2021Справа № 910/6075/21
за позовом Фізичної особи-підприємця Ахундової Карини Юріївни
до Антимонопольного комітету України
про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Вовчик О.В.
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання.
Фізична особа-підприємець Ахундова Карина Юріївна звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про скасування рішення АМКУ, оформленого листом за вих. №130-26.13/01-1959 від 08.02.2021 про залишення колективної заяви про порушення законодавства про захист економічної конкуренції без розгляду в частині ФОП Ахундової К.Ю. та зобов'язання АМКУ розглянути вказану заяву в частині ФОП Ахундової К.Ю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.05.2021.
18.05.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечував проти задоволення позову з огляду на її безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.
Протокольною ухвалою суду від 26.05.2021 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про об'єднання справ в одне провадження від 05.05.2021 а відкладено підготовче засідання на 30.06.2021.
08.06.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач наводить аргументи на спростування заперечень відповідача.
Протокольною ухвалою суду від 30.06.2021 відкладено підготовче засідання на 28.07.2021.
Протокольною ухвалою суду від 28.07.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.08.2021.
У судовому засіданні 18.08.2021 суд заслухав вступне слово представника позивача, яка підтримувала позовні вимоги та просила позов задовольнити, та вступне слово представника відповідача, який заперечував проти позову та просив відмовити у його задоволенні.
18.08.2021 у судовому засіданні суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представників сторін як щодо досліджених доказів, так і по суті позовних вимог та заперечень проти позову.
У судовому засіданні 18.08.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Позивач разом із іншими фізичними особами-підприємцями звернулися до Антимонопольного комітету України із заявою (реєстр. номер АМКУ - №8-01/461-АМ від 02.12.2020) про порушення законодавства про захист економічної конкуренції платіжними організаціями "MasterCard International Incorporated" та "Visa International Service Association" у вигляді встановлення таких умов обігу та використання платіжних карток, зокрема встановлення таких правил роботи платіжних систем, за яких банки-еквайри повинні платити банкам-емітентам комісію за кожну транзакцію, здійснену за допомогою платіжних карт (комісія інтерчейндж), які діють у таких платіжних системах, а також у вигляді встановлення мінімальних розмірів такої комісії, що призводить до обмеження конкуренції між банками-еквайрами та які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку послуг карткових платіжних систем.
Листом АМКУ за вих. №130-26.13/01-17926 від 23.12.2020 "Про залишення заяви без руху і надання інформації" Комітет повідомив заявників про необхідність надання необхідної інформації та документів, встановлення строку для подання відповідних документів та надання інформації, та роз'яснено заявникам, що у разі невиконання вимог, зазначених у цьому листі, у встановлений строк заява може бути залишена без розгляду на підставі пункту 19 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
У відповідь на вказаний лист позивач надала запитувану інформацію та копії документів.
Рішенням АМКУ, яке оформлено у формі листа за вих. №130-26.13/01-1959 від 08.02.2021 "Про розгляд заяви", Комітетом відповідно до п. 19 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Комітету №5 від 19.04.1994 (далі - Правила), враховуючи неусунення недоліків усіма заявниками, спільну заяву залишено без розгляду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішення про залишення без розгляду колективної заяви прийнято Комітетом з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, є незаконним та порушує права заявників.
Відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що Комітетом правомірно залишено заяву без розгляду, про що повідомлено позивача. Поряд з цим, обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки, позовна вимога, яка спрямована на те, щоб примусити суб'єкт владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту є недопустимою, що в свою чергу є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні такої вимоги.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Положеннями ст. 7 та ст. 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Комітет має повноваження, зокрема, приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції рішення за заявами і справами. Державний уповноважений Антимонопольного комітету України має повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, приймати розпорядження про початок розгляду справи або надавати мотивовану відповідь про відмову в розгляді справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", заявник, відповідач та третя особа мають право оскаржити рішення органів Комітету повністю або частково до господарського суду.
Відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 39 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявником є особа, яка подала заяву, подання про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Враховуючи викладене, виходячи із системного тлумачення положень ст. 7, 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ст. 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та п. 20 Правил, суд приходить до висновку, що відмова Комітету в розгляді справи є рішенням Комітету, оформленим листом. Отже, таке рішення може бути оскаржене заявником у господарському суді.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/23000/17.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.
Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.
Судом встановлено, що ФОП Руминська Г.Д., ФОП Караяні І.В., ФОП Коваль А.С., ФОП Горчанюк С.П., ФОП Ахундова К.Ю., ФОП Верцімаха Г.А. звернулися до Антимонопольного комітету України із спільною заявою (реєстр. номер АМКУ - №8-01/461-АМ від 02.12.2020) про порушення законодавства про захист економічної конкуренції платіжними організаціями "MasterCard International Incorporated" та "Visa International Service Association" у вигляді встановлення таких умов обігу та використання платіжних карток, зокрема встановлення таких правил роботи платіжних систем, за яких банки-еквайри повинні платити банкам-емітентам комісію за кожну транзакцію, здійснену за допомогою платіжних карт (комісія інтерчейндж), які діють у таких платіжних системах, а також у вигляді встановлення мінімальних розмірів такої комісії, що призводить до обмеження конкуренції між банками-еквайрами та які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку послуг карткових платіжних систем.
Листом АМКУ за вих. №130-26.13/01-17926 від 23.12.2020 "Про залишення заяви без руху і надання інформації" відповідно до п. 19 Правил до отримання необхідної інформації заяву ФОП Верцімахи Г.А., ФОП Руминської Г.Д., ФОП Караяні І.В., ФОП Коваля А.С., ФОП Горчанюка С.П., ФОП Ахундової К.Ю. залишено без руху.
У вказаному листі Комітет зазначив, що на підтвердження висунутих вимог, керуючись ст. 16, 22, 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", заявникам необхідно у 15-денний термін з дня отримання цього листа надати до Комітету наступну інформацію та копії документів: 1) копії договорів щодо надання послуг торговельного еквайрингу, укладених між заявниками та банками-еквайрами (з усіма додатками, тарифами, змінами та доповненнями, які є їх невід'ємною частиною); 2) пояснення та копії підтверджуючих документів щодо включення затрат на послуги еквайрингу у ціну товарів/послуг (копію калькуляції ціни на товари/послуги, розрахунку тощо).
Також у листі Комітетом додатково зазначено, що заявники можуть також надати іншу додаткову інформацію, яка сприятиме більш повному з'ясуванню питань, порушених у заяві; та роз'яснено заявникам, що у разі невиконання зазначених вимог у встановлений строк заява може бути залишена без розгляду на підставі п. 19 Правил.
ФОП Ахундова К.Ю. на виконання вимог Комітету надала письмові пояснення та копію договору з платіжним сервісом АТ КБ "Приватбанк" - LiqPay "Умови та правила надання послуг в системі LiqPay".
Рішенням АМКУ, яке оформлено у формі листа за вих. №130-26.13/01-1959 від 08.02.2021 "Про розгляд заяви", Комітетом відповідно до п. 19 Правил, спільну заяву ФОП Руминської Г.Д., ФОП Караяні І.В., ФОП Коваля А.С., ФОП Горчанюка С.П., ФОП Ахундової К.Ю., ФОП Верцімахи Г.А. залишено без розгляду, у зв'язку із неусуненням недоліків спільної заяви усіма заявниками.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Пунктом 18 Правил, визначено, що заява подається в письмовій формі й повинна містити виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, обґрунтування того, яким чином права заявника порушуються внаслідок дій чи бездіяльності відповідача, визначених законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Положеннями п. 19 Правил визначено, що встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у п. 18 цих Правил, і це перешкоджає розгляду заяви, державний уповноважений, голова відділення залишає заяву без руху, про що письмово повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків. У разі невиконання зазначених вимог у встановлений строк заява може бути залишена без розгляду, про що письмово повідомляється заявнику.
Спірним рішенням Комітету "Про розгляд справи" встановлено, що станом на 04.02.2021 інформація від ФОП Руминської Г.Д., ФОП Коваля А.С., ФОП Горчанюва С.П. до Комітету не надходила. Враховуючи, що заява є спільною (колективною), неусунення недоліків усіма заявниками унеможливлює розгляд заяви відповідно до вимог п. 18 Правил.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.
При цьому, як визначено статтею 36 зазначеного Закону підставами для початку розгляду справи є, зокрема, заяви суб'єктів господарювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи Антимонопольного комітету України можуть прийняти розпорядження про об'єднання кількох справ в одну або про виділення справи для окремого розгляду.
Пунктом 25 Правил передбачено, що органи Комітету, які розпочали або розглядають справу, можуть прийняти розпорядження про об'єднання кількох справ в одну або про виділення справи для окремого розгляду.
З наведеного вище вбачається, що Комітет має право приймати розпорядження про виділення справи, розгляд якої розпочато, для її окремого розгляду, однак, норми Закону України "Про захист економічної конкуренції" та Правил не встановлюють можливість виділення з колективної (спільної) заяви, яка подана до Комітету групою заявників, окремих обставин, якими окремий заявник обґрунтовує свої вимоги для прийняття органами Комітету розпорядження про початок розгляду справи за такою (окремою) заявою, яка фактично міститься у колективній заяві, що подана без додержання вимог, викладених у пункті 18 Правил.
Суд зазначає, що встановлення наявності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, є виключною компетенцією органів Антимонопольного комітету України.
Відповідно до ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Суд зазначає, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірне рішення Комітету, оформлене листом за вих. №130-26.13/01-1959 від 08.02.2021 прийнято у межах повноважень Комітету, у порядку та спосіб, встановлений законом, а викладені у рішенні обставини відповідають фактичним обставинам справи.
Як встановлено ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Статтею 79 Кодексу передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги недоведеними, необґрунтованими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і спростовані належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак, заявлені вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця Ахундової Карини Юріївни до Антимонопольного комітету України про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 30.08.2021.
Суддя Н.І. Зеленіна