Справа № 909/859/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01.09.2021 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я. , розглянувши матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" (в структуру якого входить Снятинське відділення),
до відповідача: Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт"
про стягнення заборгованості в сумі 1 052 555, 74 грн.
встановив, що Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" (в структуру якого входить Снятинське відділення) звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" про стягнення 1052555,74грн. заборгованості за надання Оператором ГРМ послуг на підставі умов Типового договору розподілу природного газу №0942115JH6SP016 з розподілу природного газу від 01.01.16.
Визначаючи територіальну юрисдикцію спору позивач у позові посилається на ч.5ст.29 ГПК України, згідно якої позови у справах, що виникають з договорів, в яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред"являтися також за місцем виконання цих договорів. Тому, на думку позивача, справу належить розглядати в Господарському суді Івано-Франківської області на підставі ч. 5 ст. 29 ГПК України, оскільки об"єкт споживача, який підключений до газорозподільної системи Оператора ГРМ, знаходиться у с.Долішнє Залуччя Снятинського району Івано-Франківської області, відтак виконання договору через його особливість можливе тільки в певному місці.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи до іншого суду за територіальною юрисдикцією (підсудністю) з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.09.21 місцезнаходженням юридичної особи відповідача - Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" є Київська область, м.Бровари, вул.Гагаріна, буд 16.
Приписами ст. 29 ГПК України передбачено підсудність справ за вибором позивача. Так, відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів. Отже, правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.
При цьому, за загальним правилом, місце виконання зобов'язання є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі, та у даному випадку сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручне для сторін. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов'язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, обов"язковою умовою надання Споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у Споживача об"єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ. При цьому, об"єкт споживача, який підключений до газорозподільної системи Оператора ГРМ, знаходиться у с.Долішнє Залуччя Снятинського району Івано-Франківської області.
Водночас, предметом позову у даному спорі є вимога про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 1052555,74грн. за надання Оператором ГРМ послуг на підставі умов Типового договору розподілу природного газу №0942115JH6SP016 з розподілу природного газу від 01.01.16. При цьому, умовами договору не врегульовано питання щодо місця виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, спір про стягнення заборгованості безпосередньо не пов'язаний з місцем виконання договору. Зобов'язання з оплати за отримані послуги по договору не є такими, які належить, через їх особливість, виконувати тільки в певному місці.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, відсутні відомості щодо узгодження сторонами місця виконання зобов"язання щодо здійснення оплати за отримані послуги, передбачені договором, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування положення ч. 5 ст. 29 ГПК України та необхідність визначення підсудності за загальними правилами.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі “Сокуренко і Стригун проти України” (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін “встановленим законом” у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, “що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом” [див. рішення у справі “Занд проти Австрії” (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза “встановленого законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, “встановленим законом”, національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Отже, поняття “суду, встановленого законом” зводиться не лише до правової основи самого існування “суду”, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Виходячи із вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що позивач, скориставшись своїм правом на пред'явлення позову, не дотримався правил визначення підсудності, передбачених ГПК України.
За приписами Глави 2 "Юрисдикція" Розділу І ГПК України юрисдикція справ визначається за предметними і суб'єктними ознаками та за територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ (ст. 30 ГПК України).
Враховуючи, що зобов'язання зі сплати вартості наданих послуг не є такими, що можуть виконуватись лише в певному місці (ч. 5 ст. 29 ГПК України), а також враховуючи місцезнаходження відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі матеріалів позовної заяви з додатками за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Київської області.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 ГПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Керуючись статтями 27, 29-31, 232-235, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд
матеріали за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" (в структуру якого входить Снятинське відділення) до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" про стягнення 1052555,74грн. передати на розгляд за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Київської області (вулиця Симона Петлюри, 16, Київ, 01000).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 01.09.21 та може бути оскаржена у визначені статтями 256, 257 ГПК України строк та порядку.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі “Судова влада України”, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі: http://court.gov.ua/fair/sud5010/
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/
Веб-адреса Господарського суду Івано-Франківської області: http://if.arbitr.gov.ua/sud5010/
e-mail суду: inbox@if.arbitr.gov.ua.
Звернути увагу, що учасники справи можуть отримувати процесуальні документи в електронному вигляді. Для цього необхідно зареєструватись в системі, розміщеній на офіційному веб-порталі "Судова влада України" (https://e-court.mail.gov.ua/?_task=login&_action=plugin.registration_rules) та подати до суду заявку для отримання процесуальних документів в електронному вигляді.
Суддя П. Я. Матуляк