ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
19.08.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/101/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., секретар судового засідання Андріїв Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА-ПАУЕР-БУД"
до відповідача: Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації
про стягнення 1542890,81грн, з яких: 401517,00 грн - 3% річних, 1141373,81грн - інфляційні втрати,
за участю:
від позивача: Щадей Н.В.;
від відповідача: представник не з'явився.
Встановив: ТОВ "МЕГА-ПАУЕР-БУД" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації про стягнення 1542890,81грн, з яких: 401517,00 грн - 3% річних, 1141373,81грн - інфляційні втрати.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
12.02.2021, Господарським судом Івано-Франківської області постановлено ухвалу про залишення позовної заяви ТОВ "МЕГА-ПАУЕР-БУД" без руху. Після усунення недоліків позовної заяви, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 01.04.2021; встановив сторонам відповідні строки для подачі відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив (ухвала про відкриття провадження у справі від 09.03.2021).
Протокольною ухвалою суду від 01.04.2021 продовжено строк підготовчого провадження; протокольною ухвалою суду від 08.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.06.2021; протокольною ухвалою суду розгляд по суті відкладено на 19.08.2021. Хід підготовчого провадження та розгляду справи по суті викладено у наявних в матеріалах справи ухвалах суду та протоколах судових засідань.
Представник відповідача в судове засідання жодного разу не з'явився; 19.08.2021, відповідачем через канцелярію суду подано клопотання про відкладення розгляду справи (№ 1684/01-04 від 18.08.2021, вх. № 13001/21) в якому останній просить суд відкласти розгляд справи з огляду на триваючі перемовини щодо можливості вирішення спору шляхом укладення мирової угоди.
Присутній в судовому засіданні представник позивача заперечує щодо відкладення розгляду справи при цьому зазначає, що згідно приписів ГПК України укладення мирової угоди є можливим на будь-якій стадії судового процесу. Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовляє в задоволенні останнього з огляду на таке.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Згідно приписів частини 2 статті 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Виходячи зі змісту статей 202, 216 ГПК України, у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи. Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Також суд звертає увагу відповідача, що згідно приписів ч.2 ст. 192 ГПК сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
Поряд з цим, одним із принципів господарського судочинства відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України, є розумність строків розгляду справи судом.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку; розумним вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
19.08.21, розгляд справи по суті завершено; суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду № 23 від 24.10.2011 в частині оплати виконаних робіт та вартості поставленого товару в сумі 3406641,69 грн.
При цьому позивач зазначає, що правомірність зазначеного вище договору та наявність заборгованості відповідача в сумі 3406641,69 грн. встановлена рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2017 у справі № 909/51/17, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2018 і відповідно набрало законної сили; рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2017 не виконано, основна заборгованість в сумі 3406641,69 грн. відповідачем не погашена.
Посилаючись на приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача 1542890,81грн, з яких: 401517,00 грн - 3% річних, 1141373,81грн - інфляційні втрати.
Матеріально-правовою підставою позову визначені статті 193, 218 Господарського кодексу України, статті 1, 11, 15, 16, 525, 526, 530, 599, 611, 617, 629, 631 Цивільного кодексу України.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не надіслав.
Обставини справи. Оцінка доказів.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив таке. 24.10.2011р. між Управлінням житлово-комунального господарства Івано-Франківської області (правонаступником якого є Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації) (замовник) та ТзОВ "Буд-Енерго-Стандарт" (підрядник) було укладено договір підряду № 23 на виконання підрядних робіт, згідно з умовами якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору виконання робіт по об'єкту "Реконструкція каналізаційних мереж та очисних споруд м. Коломия. І етап - реконструкція очисних споруд".
Зазначений вище Договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін, підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України; погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього, отже дотримання положень такого Договору є обов'язковим.
Згідно з п. 3.1 договору вартість робіт за договором складає 7316044,00 грн.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником на підставі актів приймання виконаних робіт форми (КБ - 2в), довідки про вартість виконаних робіт форми (КБ-3) проміжними платежами в міру виконання робіт за повністю виконані роботи.
На підставі актів за грудень 2011р. (на суму 34702,86 грн., 9933,19 грн., 15 083,82 грн., 576191,65 грн., 2333,10 грн., 411423,64 грн., 10491,28 грн.) всього на суму 1060159,54 грн., акту коригування на суму 5559,51 грн., які підписані сторонами, підрядник здав, а замовник прийняв роботи за договором без зауважень на загальну суму 1054600,03 грн.
Згідно з п. 5.7 договору забезпечення робіт матеріалами та устаткуванням здійснює підрядник.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу обладнання та устаткування на суму 5234077,95грн., що підтверджується видатковими накладними, що містяться в матеріалах справи.
Позивач виконав зобов'язання за договором в повному обсязі. За виконані роботи та поставлений товар відповідач мав сплатити узгоджену сторонами суму 6288677,98 грн. (1054600,03 грн. та 5234077,95 грн.).
Відповідач за виконані роботи та за отриманий товар по договору розрахувався частково, всього на суму 2882216,29 грн.
За неоплачені відповідачем роботи та за отриманий, проте не оплачений товар у останнього виник борг в сумі 3406461,69 грн. (6288677,98 грн. - 2882216,29 грн.).
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2017 у справі № 909/51/17 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Енерго-Стандарт" до Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації про стягнення заборгованості в сумі 7269573,67 грн. та стягнуто з Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації на користь ТзОВ "Буд-Енерго-Стандарт" 3406641,69 грн. основного боргу, 454291,79 грн. 3% річних, 3408820,19 грн. інфляційних втрат та 109043,60 грн. судового збору.
14 березня 2017 року на виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2017 у справі № 909/51/17 видано наказ №225.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2018 рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2017 у справі №909/51/17 залишено без змін.
Згідно приписів ч.4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2017 у справі № 909/51/17 встановлено факт заборгованості відповідача за виконані роботи та за отриманий товар по договору підряду № 23 на виконання підрядних робіт від 24.11.2011 в розмірі 3406641,69 грн. та відсутність доказів сплати останньої.
10.10.2017р. між ТзОВ "Буд-Енерго-Стандарт" (первісний кредитор) та ТзОВ "Мега-Пауер-Буд" (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги, згідно якого позивач (ТзОВ "Буд-Енерго-Стандарт") передав ТзОВ "Мега-Пауер-Буд" право вимоги за договором підряду № 23 від 14.10.2011.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2018 замінено стягувача щодо виконання наказу № 225 від 14.03.2017 виданого на виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2017 у справі № 909/51/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Енерго-Стандарт" до Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації про стягнення заборгованості в сумі 7269 573,67 грн., про стягнення з Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Енерго-Стандарт" - 3406641,69 грн. основного боргу, 454291,79 грн. - 3% річних, 3408820,19грн. - інфляційних втрат та 109 043,60грн. (сто дев'ять тисяч сорок три грн. 60 коп.) судового збору, визначивши стягувачем Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега-Пауер-Буд" (01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 15-а, оф.13, код ЄДРПОУ 40925399).
Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2017 у справі № 909/51/17 не виконано.
З огляду на прострочку виконання грошового зобов'язання, позивач - ТОВ "Мега-Пауер-Буд", на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України, нарахував до стягнення з відповідача 1542890,81грн, з яких: 401517,00 грн - 3% річних, 1141373,81грн - інфляційні втрати.
Позивач звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області за захистом свого порушеного права.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновок суду.
За змістом ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Також частиною 5 зазначеної вище норми визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 630 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладаючи договір підряду № 23 на виконання підрядних робіт від 24.11.2011 сторони погодили всі істотні умови.
За умовами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - ч.1 ст.530 ЦК України.
Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У статті 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У відповідності до частин першої, четвертої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Предметом розгляду даної справи є стягнення коштів в сумі 1542890,81 грн., нарахованих позивачем до стягнення з відповідача за порушення грошового зобов'язання згідно укладеного між сторонами договору підряду № 23 на виконання підрядних робіт від 24.11.2011.
У відповідності до розрахунків позивача, до стягнення з відповідача належить: 3% річних в сумі 401517,00 грн. та інфляційні втрати в сумі 1141373,81грн грн. за період з 28.02.2017 по 01.02.2021.
Докази оплати основного боргу в сумі 3406641,69 грн. в матеріалах справи відсутні.
З огляду на вищевикладене, відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання за договором підряду № 23 на виконання підрядних робіт від 24.10.2011.
Крім того, за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України сум.
Згідно приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачена вищевказаною нормою сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.
Суд перевірив правильність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат. З огляду на прострочку виконання відповідачем його грошового зобов'язання перед позивачем, нарахування останніх позивачем є правомірним; розрахунок позивача, який наявний в матеріалах справи, є методологічно і арифметично вірним.
За наведених обставин та правових норм, з урахуванням предмету та підстав позовних вимог у даній справі, суд дійшов висновку про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА-ПАУЕР-БУД".
Судові витрати.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 ГПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 86, 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задоволити.
Стягнути з Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації, вул. Грушевського, буд. 21, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 38163425) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА-ПАУЕР-БУД", вул. Лютеранська, буд. 15-а, офіс 13, м. Київ, 01024 (ідентифікаційний код 40925399) - 401517 (чотириста одну тисячу п'ятсот сімнадцять) грн 00 коп. 3% річних, 1141373 (один мільйон сто сорок одну тисячу триста сімдесят три) грн 81 коп. інфляційних втрат та судовий збір в сумі 23143 (двадцять три тисячі сто сорок три) грн 37 коп.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 01.09.2021
Суддя Л.М. Неверовська