номер провадження справи 27/119/21
30.08.2021 Справа № 908/1827/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ветпром” (61001 Харківська область, м. Харків, вул. Смольна, 30, ідентифікаційний код юридичної особи 40196783)
до відповідача: Державного підприємства “Дослідне господарство “Відродження” Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України” (72331 Запорізька область Мелітопольський район, селище Відродження, вул. Горького, буд. 34, ідентифікаційний код юридичної особи 00724838)
про стягнення 29 675 грн. 43 коп.
представники сторін
від позивача: Мосейчук А.І.,ордер АХ № 10061408 від 29.07.2021 р.
від відповідача: не з'явився
23.06.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Ветпром” про стягнення з Державного підприємства “Дослідне господарство “Відродження” Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України” 23 831 грн. 52 коп. основного боргу, 2 821 грн. 14 коп. пені, 665 грн. 18 коп. 3 % річних, 2 357 грн. 59 коп. інфляційних втрат.
Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 23.06.2021 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1827/21 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 03.03.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1827/21, присвоєно справі номер провадження 27/119/21 розгляд справи по суті призначено на 27.07.2021 р.
Справа № 908/1827/21 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
21.07.2021 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Ветпром” надійшла заява про проведення всіх судових засідань у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеозв'язку EASYCON.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2021 заяву про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції передано на розгляд судді Топчій О.А. у зв'язку з перебуванням судді Дроздової С.С. у відпустці в період з 19.07.2021 по 23.07.2021 р.
Ухвалою суду від 22.07.2021 р. заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Ветпром” про проведення судового засідання 27.07.2021 об 11 год. 30 хв. в режимі відеоконференції залишено без задоволення.
27.07.2021 р. судом проведено судове засідання у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 27.07.2021 р., відповідно до ст. 216 ГПК України, розгляд справи відкладено на 30.08.2021 р., у зв'язку з неявкою в представників сторін, засідання суду ухвалено проводити в режимі відеоконференцзв'язку з використанням власних технічних засобів представників позивача за допомогою програмного забезпечення “ЕаsуСоn”
30.08.2021 р. продовжено судове засідання у справі в режимі відеоконференцзв'язку з використанням власних технічних засобів представників позивача за допомогою програмного забезпечення “ЕаsуСоn”
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, за наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу - таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Пунктом 3 ст. 222 ГПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги на підставах викладених у позовній заяві.
30.08.2021 р. представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином, клопотань про розгляд справи без представника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не направляв. Письмового відзиву не надав.
Відповідно до ст. 216 ГПК України, суд відкладає розгляд справи у випадках встановлених частиною другою статті 202 цього кодексу.
Відповідно до п. 1 ст. 184 ГПК України, у строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.
Згідно п. 2 ст. 202 ГПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Частиною першою статті 116 ГПК України регламентовано, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законом України від 30.03.2020 р. № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 р. розділ X Господарського процесуального кодексу України "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 р. № 104
Київ «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» в тому числі «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”, відповідно до статті 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” Кабінет Міністрів України постановлено установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2021 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" через спалах у світі коронавірусу в Україні введений карантин) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; та необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до частини 1 статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГПК України.
Згідно зі ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоровґя, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини с головним обов'язком держави.
Україна є членом Всесвітньої організації охорони здоров'я - спеціалізованої установи ООН, яка 12.03.2020 року оголосила про початок пандемії COVID-19 (http://www.euro.who.int/ru/health-topics/health-emergencies/coronavirus-covid-19/news/news/2020/3/who-announces-covid-19-outbreak-a-pandemic).
Статтею 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що карантин встановлюється та скасовується Кабінетом Міністрів України.
Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.
Статтею 50 Конституції України закріплено право кожного громадянина України на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Здійснення правосуддя суддями у відкритих судових засіданнях з безпосередньою участю сторін процесу в умовах оголошення Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, створює загрозу для життя та здоров'я суддів і учасників судових засідань.
Водночас, згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою принципу верховенства права є право на звернення до суду, що передбачено статтею 55 Конституції України та розвинуто статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року як право на справедливий суд. Статтею 64 Конституції передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану.
З огляду на викладене, право на справедливий суд не може бути обмежене, проте при встановленні справедливого балансу між правом особи на безпечне для життя і здоров'я довкілля та правом на справедливий суд переважає природне право осіб на життя та безпечне довкілля, обов'язок щодо забезпечення якого покладено на державу Україна.
Разом з цим, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 (надалі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В поняття "розумний строк" розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена ч. 2 ст. 3 ГПК України.
Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997 передбачено, що дана Конвенція та Протоколи до неї № 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.
Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.
Таким чином, норми ГПК України щодо строків розгляду справи не узгоджуються з нормами Конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка є частиною національного законодавства і має пріоритет над національним законодавством, та із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди мають використовувати як джерело права при вирішенні спорів.
Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи/заяви має формувати суд, який розглядає справу/заяву. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, розгляду заяви, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ст. 2 ГПК України).
Враховуючи, що розгляд Господарським судом справи здійснювався в умовах карантину відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, з якого вбачається, що даним пунктом передбачено умову, згідно якої під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк реалізації учасниками прав автоматично продовжується на строк дії такого карантину, а оскільки карантин введено в Україні до 31.08.2021 р. через спалах у світі корона вірусу, то з метою забезпечення безпеки учасників справи, що у даному випадку має пріоритет у порівнянні із проведенням судового засідання у справі, суд вважає за необхідне відкласти судове засідання у справі на іншу дату.
За змістом ч. 2 ст. 232 ГПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
За таких обставин, суд відкладає розгляд справи.
При оформленні ухвал суду про відкриття провадження у справі від 29.06.2021 р.,про розгляд клопотання від 23.07.2021 р. про відкладення судового засідання від 27.07.2021 р., а також протоколу судового засідання від 27.07.2021 р. було допущено технічну помилку при зазначенні місцезнаходження позивача, а саме: замість «Харківська область, м. Харків» зазначено «Херсонська область, м. Херсон»
Відповідно до ст. 243 ГПК України суд може з власної ініціативи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.
За таких обставин, суд вважає за необхідне з власної ініціативи внести виправлення до ухвал суду від 29.06.2021 р., від 23.07.2021 р.,від 27.07.2021 р., а також до протоколу судового засідання від 27.07.2021 р. у справі № 908/1827/21. щодо зазначення місцезнаходження позивача.
Відповідно до частини 3 ст. 197 ГПК України, учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Ризик технічної неможливості участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції з застосуванням даного програмного забезпечення, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Враховуючи клопотання представника позивача за можливості проводити судові засідання по справі з використанням власних технічних засобів за допомогою технічних засобів та програмного забезпечення “ЕasyСоn”, суд вважає за можливе забезпечити проведення судового засідання 09.09.2021 р. о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференцзв'язку поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів позивача
Керуючись ст.ст. 42, 197, 201, 216, 234, 243 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Продовжити строк розгляду справи № 908/1827/21 відповідно до Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
2. Внести виправлення до ухвал суду від 29.06.2021 р., від 23.07.2021 р., від 27.07.2021 р., а також до протоколу судового засідання від 27.07.2021 р. у справі № 908/1827/21 щодо зазначення місцезнаходження позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Ветпром”, а саме замість «Херсонська область, м. Херсон» зазначити «Харківська область, м. Харків».
3. Відкласти розгляд справи на 09 вересня 2021 р. о 10 год. 00 хв.
Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Запорізької області за адресою: 69001, м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, буд. 4, корпус 2, кабінет № 116.
Телефон гарячої лінії господарського суду Запорізької області: (061) 764-89-30.
4. Проводити судове засідання по справі з використанням власних технічних засобів представників позивача та третьої особи за допомогою програмного забезпечення “ЕasyСоn”.
5. Явку учасників судового процесу визнати обов'язковою (у разі направлення у судове засідання уповноважених представників сторін, останнім мати при собі документи, що підтверджують повноваження представника відповідно до вимог ст. 60 ГПК України).
6. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Сторонам надати суду: оригінали документів в обґрунтування своїх доводів та заперечень для дослідження під час судового розгляду справи по суті в порядку статті 210 ГПК України.
7. Позивачу до судового засідання надіслати на адресу суду оригінали документів на яких ґрунтуються позовні вимоги - для огляду.
8. Повідомити учасників справи про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо), письмові та електронні докази на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційні засоби зв'язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про електронні довірчі послуги".
9. Рекомендувати учасникам справи ознайомлення з матеріалами справи, за наявності такої технічної можливості, здійснювати в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну адресу, зазначену у відповідній заяві, яку подавати через дистанційні засоби зв'язку.
В господарському суді Запорізької області впроваджено роботу підсистеми “Електронний суд” модуля “Автоматизований розподіл” Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, функціонування якої передбачено з ст. 6 ГПК України, що забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу.
Відповідно до змісту ч.ч. 6, 8 ст. 6 ГПК України реєстрація офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі є обов'язковою для адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, арбітражних керуючих, судових експертів, державних органів, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання державного та комунального секторів економіки. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в системі в добровільному порядку. Реєстрація в системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Із відеоінструкцією щодо реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі можна ознайомитися на сайті судової влади України за посиланням: https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/pres-centr/news/548658/.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.С. Дроздова