номер провадження справи 33/76/21
30.08.2021 Справа № 908/1677/21
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.
При секретарі судового засідання Хилько Ю.І.
Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/1677/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Inter Cars Ukraine” (29009, м. Хмельницький, вул. Толстого, буд. 1/1; поштова адреса для листування: 69118, м. Запоріжжя, вул. Миколи Ласточкина, буд. 90)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Елеонора-2014” (69067, м. Запоріжжя, вул. Алмазна, буд. 32, кв. 72)
про стягнення суми
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
08.06.2021 у Господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № б/н від 01.06.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю “Inter Cars Ukraine” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Елеонора-2014” про стягнення 6261,68 грн. основного боргу, 545,33 грн. інфляційних збитків, 380,81 грн. пені, 660,40 грн. 15% річних.
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 08.06.2021 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1677/21 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.06.2021 у справі № 908/1677/21 вказана позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі.
До суду 30.06.2021 від ТОВ “Inter Cars Ukraine” надійшли документи на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.07.2021 суддею Мірошниченко М.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1677/21 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 33/76/21. Судове засідання призначено на 03.08.2021.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.08.2021 відкладено розгляд справи на 30.08.2021.
У судове засідання 30.08.2021 представники сторін не з'явилися.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
У судовому засіданні 30.08.2021 справу розглянуто, складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором поставки № U26432 від 08.05.2014, ст.ст. 3, 11, 15, 16, 202, 525, 526, 530, 536, 549, 610, 611, 625, 626, 694, 712 ЦК України, ст.ст. 175, 193, 230, 343 ГК України. У позовній заяві позивач зазначив, що на виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 16923,80 грн., який був отриманий відповідачем та частково оплачений на загальну суму 10662,12 грн. Відповідачем був підписаний акт звірки взаємних розрахунків, за яким за період з 01.08.2020 по 29.09.2020 він має заборгованість у розмірі 6261,68 грн. Отже, на сьогодні не оплаченим залишився товар, отриманий відповідачем, на загальну суму 6261,68 грн. за накладною від 31.08.2020 № UАUН1_200046838. Акт звірки взаємних розрахунків станом на 21.04.2021, за яким відповідач має заборгованість у розмірі 6261,68 грн., останній не підписує.
У заяві, що надійшла до суду 30.06.2021, позивач зазначив про неможливість надання доказів поставки товару на загальну суму 16293,80 грн., оскільки видаткові накладні за минулі періоди не збереглись. Проте, відповідачем був підписаний акт звірки взаємних розрахунків, за яким за період з 01.08.2020 по 29.09.2020 він має заборгованість у розмірі 6261,68 грн. (станом на 01.08.2020 відповідач мав дебіторську заборгованість у розмірі 4212,12 грн.). З даного акту вбачається, що відповідач ідентифікується як клієнт: U26432, Товариство з обмеженою відповідальністю “Елеонора-2014”. Номер клієнта в акті звірки U26432 відповідає номеру укладеного договору від 08.05.2014 № U26432. Даний акт підписаний відповідачем без заперечень. Таким чином, інформація, викладена в підписаному відповідачем акті звірки, що дебет у відносинах відповідача з позивачем складає 16923,80 грн. і є доказом поставки позивачем відповідачу товару на вказану суму. З приводу існуючої заборгованості з метою досудового врегулювання спору відповідачу направлялася претензія від 05.11.2020 № 793, однак у позивача не збереглись докази її відправлення відповідачу.
У судове засідання 30.08.2021 представник позивача не з'явився.
30.08.2021 на електронну адресу суду надійшла заява вих. б/н від 30.08.2021, яка, зазначено в її тексті, підписана представником позивача адвокатом Козарем М.В. Згідно заяви просив розгляд справи проводити без участі представника позивача за наявними документами, на позовних вимогах наполягає.
Згідно з ч. 8 ст. 42 ГПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).
Вказана заява вих. б/н від 30.08.2021 не скріплена електронним підписом учасника справи (його представника).
Відтак, вказана заява судом по суті не розглядається.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, причин неявки не повідомив, обґрунтованого відзиву на позов не подав. Про розгляд справи у господарському суді повідомлений належним чином. Ухвала про відкриття провадження у справі та про відкладення розгляду справи направлені відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 69067, м. Запоріжжя, вул. Алмазна, буд. 32, кв. 72. Також ухвала про відкладення розгляду справи була розміщена на сайті судової влади України в мережі Інтернет. Ухвала про відкриття провадження у справі, направлена відповідачу, повернута до суду з відміткою поштового відділення зв'язку «за закінченням терміну зберігання». Відтак, згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України ухвала є такою, що вручена відповідачу.
Згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відтак, відповідач не був позбавлений можливості ознайомитися з ухвалами суду у дійсній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень та отримати копії ухвал на поштовому відділенні зв'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, належне повідомлення відповідача про судовий розгляд справи, а також доказове наповнення матеріалів справи, враховуючи, що пріоритетом для спрощеного позовного провадження є швидке вирішення справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Inter Cars Ukraine” (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Елеонора-2014” (покупець, відповідач), ТОВ «Клуб Мустанг 4/4» (третя сторона) укладений договір поставки № U26432 від 08.05.2014.
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується, використовуючи послуги третьої сторони (яка є комерційним посередником, а саме просувати від імені постачальника товар, узгоджує та оформлює партії поставки, комплектує та відповідає за їх доставку), передати на замовлення та у встановлений строк покупцю запасні частини до автомобілів, автохімію, масла, супутні товари для автотранспорту тощо (далі - товар) окремими партіями в асортименті (номенклатурі), за цінами та у кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних, які є специфікаціями у розумінні ст. 266 ГК України та складають його невід'ємну частину, а покупець зобов'язується приймати товар для здійснення підприємницької діяльності та оплачувати його.
Відповідно до п. 1.2 договору ціна договору складається з сумарної ціни поставленого товару, яка вказана у видаткових накладних.
Згідно з п. 5.1 покупець за визначеною законодавством формою розрахунків оплачує ціну товару на умовах або: попередньої оплати - відповідно до оформленого третьою стороною рахунка постачальника; відстрочення платежу - протягом 7 календарних днів після приймання такої партії товару від постачальника.
Згідно з п. 6.3 сторони можуть додатково погодити та у видатковій накладній вказати інші строки й умови поставки та оплати товару.
Згідно з п. 2.1 договір набуває чинності з дня його належного підписання сторонами та діє до 31.12.2014 включно. Якщо жодна із сторін за три тижні до цього терміну письмово не підтвердить намір припинити договір, то строк договору поновлюється до 31 грудня наступного року включно.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У позовній заяві позивач зазначив, що на виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 16923,80 грн., який був отриманий відповідачем та частково оплачений на загальну суму 10662,12 грн. Також позивач зазначив про неможливість надання доказів поставки товару на загальну суму у розмірі 16293,80 грн., оскільки видаткові накладні за минулі періоди не збереглись.
У матеріалах справи наявна копія накладної № UАUН1_200046838 від 31.08.2020, згідно якої позивач поставив відповідачу товар на підставі договору № U26432 від 08.05.2014 на загальну суму 7098,73 грн. У накладній зазначено: «оплатити до: 12.09.20».
При цьому позивачем долучено до матеріалів справи в якості доказів документи (копії) стосовно здійснених відповідачем оплат з призначенням платежу: 18.08.2020 на суму 1657,05 грн. (част. оп. UАUН1_200036820), на суму 342,95 грн. (част. оп. UАUН1_200039362), 24.08.2020 на суму 1500,00 грн. (част. оп. UАUН1_200039362), 26.08.2020 на суму 467,58 грн. (част. оп. UАUН1_200039362), на суму 54,84 грн. (част. оп. UАUН1_200039399 ВВС19А Ф-льтр масляни), на суму 189,70 грн. (Мастило ун-вер), 31.08.2020 на суму 6450,00 грн. (оплата за запчастини зг. договору U26432 від 08.05.18), усього на загальну суму 10662,12 грн.
Таким чином, без зазначення реквізитів накладних відповідачем було здійснено оплату на загальну суму 6639,70 грн. (26.08.2020 на суму 189,70 грн. (Мастило ун-вер), 31.08.2020 на суму 6450,00 грн. (оплата за запчастини зг. договору U26432 від 08.05.18).
Разом з тим, позивач посилається на наявність заборгованості у сумі 6261,68 грн., що виникла за накладною № UАUН1_200046838 від 31.08.2020 на загальну суму 7098,73 грн.
Належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України стосовно наявної заборгованості у сумі 6261,68 грн. позивачем суду не подано.
Зокрема з поданих позивачем копій фіскальних чеків (а.с. 50-52) не вбачається, що саме відповідачем були здійснені оплати.
Відповідно до положень частини 9 статті 80 Господарського процесуального кодексу України копії доказів (крім речових доказів), які подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Пунктом 26 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, передбачено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і поставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Таким чином, опис вкладення є офіційним підтвердженням наявності у поштовому відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником.
Відповідна правова позиція, викладене в постанові Верховного Суду від 25.01.2021 у справі № 922/614/19.
Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 1, 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України:
1. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
2. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Судом було долучено до матеріалів справи докази (копії фіскальних чеків та банківської виписки), що були подані позивачем у судовому засіданні 03.08.2021. При цьому доказів їх (копій доказів) надсилання/вручення відповідачу позивачем суду не подано. Також у суду відсутня інформація щодо наявності у відповідача даних доказів.
Разом з тим, судом враховується, що у разі ненадання суду доказів підтвердження факту надсилання іншій стороні доказів, суд, з огляду на положення статті 80 Господарського процесуального кодексу України, не може брати до уваги вказані докази.
Позивачем долучено до матеріалів справи копію акту звірки за період з 01.08.20 по 29.09.20 клієнта U26432 ТОВ «Елеонора-2014», відповідно до якого сальдо на 29.09.20 складало 6261,68 грн. Позивач посилається на вказаний акт як на доказ виникнення заборгованості у відповідача на суму 6261,68 грн., зазначаючи, що в акті вказано сальдо на 01.08.20 - 4212,12 грн.
Проте, потрібно вказати, що акт звірки не є первинним бухгалтерським документом, що відображає господарську операцію, а лише складається на підставі таких документів. Мета складання акта звірки, на відміну від первинного бухгалтерського документа (який має на меті відображення господарської операції) полягає у визначенні стану розрахунків між сторонами, виявленні боргу або його відсутності на підставі первинних документів.
У даному випадку суд враховує також позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.04.2021 у справі № 910/14518/19, де зазначено, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання осіб.
Подібні висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17, від 08.05.2018 у справі № 910/16725/17, від 17.10.2018 у справі № 905/3063/17 та від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17.
Відтак, оскільки первинні документи щодо поставки позивачем відповідачу товару на суму 4212,12 грн. (сальдо на 01.08.20), на суму 5612,95 грн. (рахунок-фактура UАUН1_200046772 від 31.08.2020), а також рахунок-фактура UАUН1_200046838 від 31.08.2020 на суму 7096,73 грн., що відображені в акті звірки за період з 01.08.20 по 29.09.20 суду не подані, суд не приймає вказаний акт звірки в якості доказу наявності у відповідача заборгованості перед позивачем у сумі 6261,68 грн., що виникла на підставі накладної № UАUН1_200046838 від 31.08.2020.
Суд також враховує, що на даному акті звірки міститься підпис, який скріплений круглою печаткою ТОВ «Елеонора-2014», при цьому не зазначено хто саме підписав цей акт, відтак суд позбавлений можливості встановити, чи підписаний акт звірки з боку відповідача його уповноваженою на те особою.
Позивач також вказав, що акти звірки за період з 01.08.20 по 31.12.20, за період з 01.01.202 - 21.04.2021 відповідач підписати відмовився.
Позивач долучив до матеріалів справи копію претензії від 05.11.2020 № 793, в якій зазначив про виникнення заборгованості у сумі 6261,68 грн. за поставку по накладній, при цьому не зазначив по якій саме накладній виник борг, не подав додаток № 1 до претензії, про який йдеться у ній.
Також позивач не подав доказів направлення/вручення даної претензії відповідачу, зазначивши, що такі докази не збереглись.
Враховуючи наведене, у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 6261,68 грн. заборгованості судом відмовляється у зв'язку з недоведеністю позову у цій частині.
Оскільки у позовній вимозі про стягнення основного боргу судом відмовлено, суд також відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 545,33 грн. інфляційних збитків, 380,81 грн. пені, 660,40 грн. 15% річних.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити.
Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 01 вересня 2021.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя М.В. Мірошниченко