номер провадження справи 12/121/21
30.08.2021 Справа № 908/1654/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,
розглянувши матеріали справи № 908/1654/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРВІС ІНВЕСТ" (03065, м. Київ, вул. Академіка Каблукова, буд. 21, приміщення 1-3)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІШПРОФІ" (69063, м. Запоріжжя, вул. Сергія Серікова, буд. 3, кімната 19)
про стягнення 175 215,93 грн.
Без виклику представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРВІС ІНВЕСТ" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 28.05.2021 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІШПРОФІ" про стягнення заборгованості по оплаті за товар в сумі 156732,61 грн., пені в сумі 10098,27 грн., трьох процентів річних в сумі 2340,49 грн., інфляційних витрат в сумі 6044,56 грн. за договором поставки № 27/10-1 від 27.10.2020, що разом складає 175 215,93 грн.
Разом з тим, в пункті 7 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
При цьому в тексті позовної заяви позивач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат за цією позовною заявою складається із суми сплаченого судового збору у розмірі 3000,00 грн. та вартості наданих адвокатських послуг, що орієнтовно може становити 10000,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2021 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1654/21, присвоєно справі номер провадження 12/121/21, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження задоволено частково, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Вказаною ухвалою запропоновано відповідачу не пізніше п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; проте не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заперечень щодо її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.
14.06.2021 через систему «Електронний суд» на адресу суду надійшла заява про вступ у справу як представника, в якій Мовчанюк М.М. просить залучити його у справу в якості представника позивача та надати доступ до електронної справи № 908/1654/21 в підсистемі «Електронний суд».
16.08.2021 через систему «Електронний суд» на адресу суду від представника позивача Мовчанюка М.М. надійшло клопотання від 15.08.2021, в якому останній просить прискорити розгляд судової справи № 908/1654/21. При цьому в клопотанні, посилаючись на ч. 1 ст. 190 ГПК України, зазначає, що оскільки спрощене провадження у справі було відкрито 14.06.2021 суд мав розглянути позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРВІС ІНВЕСТ" та прийняти рішення до 14.07.2021 року. Вказує, що рішення у справі відсутнє, справа не розглянута, що порушує право позивача на своєчасне та справедливе судочинство.
Згідно із ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Приписами ч. 1 ст. 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Таким чином, враховуючи приписи ч. 1 ст. 248 ГПК України суд повинен розглянути справу № 908/1654/21 не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, тобто до 14.08.2021 включно.
Відтак, твердження представника позивача, викладені в клопотанні від 15.08.2021 щодо строку розгляду справи є такими, що не ґрунтуються на законі та нормах чинного ГПК України.
Стосовно посилання адвоката Мовчанюка М.М. на ч. 1 ст. 190 ГПК України суд вважає за необхідне зазначити, що вказана стаття ГПК України регулює інші правовідносини ніж зазначено у клопотанні, а саме визначає строк проведення врегулювання спору за участю судді. Проте такі клопотання від сторін не надходили.
Відповідач належним чином повідомлений про розгляд господарським судом справи № 908/1654/21, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення останньому копії ухвали суду від 14.06.2021.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, враховуючи перебування судді Смірнова О.Г. в період з 26.07.2021 по 28.08.2021 у відпустці рішення прийнято без його проголошення - 30.08.2021.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.
Позов мотивовано тим, що 27.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРВІС ІНВЕСТ", далі Продавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІШПРОФІ", далі Покупець, був укладений договір поставки № 27/10-1, далі Договір, відповідно до п. 1.1., 1.2. якого Продавець зобов'язується передавати у власність Покупця товар партіями згідно накладних у відповідності до замовлень Покупця, а Покупець зобов'язується проводити оплату за товар та приймати його на умовах даного договору. Поставка кожної партії товару здійснюється на підставі видаткової накладної, в якій зазначається кількість, асортимент та ціна товару.
Згідно із п. 2.1. - 2.3. Договору зобов'язання сторін по поставці товару виникають на підставі погодженого сторонами замовлення Покупця. Покупець у Замовленні зазначає кількість, асортимент, адресу, умови поставки та дату (строк) здійснення поставки. Замовлення передається Продавцю в будь-якій зрозумілій сторонами формі: електронною поштою, факсимільним зв'язком, вручення представнику. Погоджене сторонами замовлення в односторонньому порядку зміні не підлягає. Зміни в замовлення вносяться за згодою сторін і підтверджуються Продавцем письмово. У відповідності до умов цього Договору погоджене, замовлення є обов'язковим для виконання сторонами. Замовлення та рахунки-фактури (у письмовій формі) не є обов'язковим документом для його подальшого зберігання сторонами після здійснення поставки товару.
Умовами п. 4.1. - 4.3. Договору сторони узгодили, що поставка товару здійснюється у відповідності із замовленням Покупця. Передача товару може здійснюватися на умовах ЕХW - вказаний склад Покупця або доставки Продавцем до складу Покупця на умовах СРТ - перевезення оплачене за реквізитами, вказаними у відповідному замовленні, згідно Інкотермс-2010, в залежності від того, які умови поставки будуть обрані та погоджені сторонами. Строк поставки кожної окремої партії товару становить 7 (сім) календарних днів з моменту погодження замовлення. Покупець при прийнятті товару перевіряє його відповідність відомостям, зазначеним у видатковій накладній: щодо найменування, кількості, асортименту та якості. Моментом здійснення поставки є дата, вказана у накладній на відповідну партію товару, що поставляється Покупцеві. Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару від Продавця до Покупця та підписання сторонами відповідних накладних. Покупець несе всі ризики загибелі, пошкодження, псування товару з моменту переходу права власності на товар.
Пунктами 5.1., 5.2. Договору визначено, що загальна вартість цього Договору складається із вартості всього поставленого товару за Договором, згідно всіх накладних, підписаних сторонами. Ціна товару погоджується сторонами та зазначається в накладних. Вартість кожної окремої партії товару, що передається Покупцеві, вказується у накладних па відповідну партію товару.
Відповідно до п. 6.1. - 6.4. Договору оплата за товар здійснюється Покупцем протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту здійснення поставки товару, шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок Продавця. Оплата за отриманий товар здійснюється Покупцем за умови отримання від Продавця належно оформлених у встановленому чинним законодавством порядку бухгалтерських документів на кожну поставку Товару. Днем здійснення платежу і днем виконання свого платіжного зобов'язання Покупцем, вважається день, в який сума, що підлягає оплаті, зарахована на рахунок Постачальника. Всі розрахунки за даним договором здійснюються в національній валюті України - гривні.
Підпунктами 8.2.1., 8.2.4. п. 8.2. Договору передбачені обов'язки Покупця, а саме:
- приймати товар за кількістю та якістю в порядку і в строки, установлені цим Договором, оформивши при цьому відповідні документи;
- оплатити товар в розмірі і строки, передбачені цим Договором.
Згідно із п. 10.1. Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2021 року, але будь-якому випадку до моменту його повного виконання.
Так, на виконання умов укладеного Договору Продавець поставив, а Покупець прийняв товар на суму 396732,61 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаною між сторонами без заперечень видатковою накладною № ХІ-0112-014 від 01.12.2020, належним чином засвідчена копія якої міститься у справі.
Позивач в позові вказує, що відповідач (Покупець) в порушення умов Договору поставлений товар оплатив лише частково в сумі 240000,00 грн., у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість за відвантажений товар в сумі 156732,61 грн. При цьому зазначає, що відповідач визнав вищезазначену суму боргу, підписавши акт звірки розрахунків. Просить стягнути з відповідача заборгованість за товар в сумі 156732,61 грн.
В матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків за період: жовтень 2020 - травень 2021, підписаний керівниками Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРВІС ІНВЕСТ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІШПРОФІ" без заперечень за договором поставки № 27/10-1 від 27.10.2020, відповідно до якого за даними ТОВ "ХАРВІС ІНВЕСТ" станом на 31.05.2021 заборгованість на користь ТОВ "ХАРВІС ІНВЕСТ" складає 156732,61 грн. У вказаному акті звірки зазначені часткові оплати, які здійснювалися відповідачем після поставки товару за видатковою накладною № ХІ-0112-014 від 01.12.2020, а саме:
- 11.12.2020 здійснена оплата в сумі 50000,00 грн.;
- 23.12.2020 здійснена оплата в сумі 90000,00 грн.
- 11.01.2021 здійснена оплата в сумі 30000,00 грн.;
- 22.01.2021 здійснена оплата в сумі 30000,00 грн.;
- 15.03.2021 здійснена оплата в сумі 40000,00 грн.
Оскільки мало місце прострочення оплати вартості поставленого товару, позивач просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 16.12.2020 по 27.05.2021 в сумі 10098,27 грн. на підставі на п. 9.2. Договору. Так, відповідно до п. 9.2. Договору у випадку несвоєчасної оплати Товару Покупцем, Покупець на вимогу Постачальника сплачує йому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період затримки оплати, від вартості неоплаченого (несвоєчасно оплаченого) Товару за кожний день порушення строків платежу. При ньому пеня нараховується за весь час поки зобов'язання Покупця по оплаті Товару залишається невиконаним.
З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, в зв'язку з чим намагається стягнути з нього три проценти річних за загальний період з 16.12.2020 по 27.05.2021 в сумі 2340,49 грн. та інфляційні витрати за період з лютого 2021 по квітень 2021 в сумі 6044,56 грн.
Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, умови передачі товару, порядок та терміни проведення розрахунків, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 1 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам.
Відповідач товар прийняв (про що свідчить наявна в матеріалах справи підписана з боку відповідача видаткова накладна № ХІ-0112-014 від 01.12.2020), його не повернув, а тому зобов'язаний здійснити оплату його вартості в строк, встановлений договором.
Порядок здійснення оплати за товар між сторонами узгоджено в розділі 6 Договору, а саме в пункті 6.1., яким передбачено, що оплата за товар здійснюється Покупцем протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту здійснення поставки товару, шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок Продавця.
При цьому відповідно до п. 4.3. Договору моментом здійснення поставки є дата, вказана у накладній на відповідну партію товару, що поставляється Покупцеві. Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару від Продавця до Покупця та підписання сторонами відповідних накладних.
З аналізу змісту пунктів 6.1., 4.3. Договору вбачається, що оплата за товар здійснюється Покупцем протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати, вказаної у накладній на відповідну партію товару, тобто з дати підписання відповідної видаткової накладної.
Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що позивач виконав належним чином свої зобов'язання, а саме поставив товар відповідачу на загальну суму 396732,61 грн. (з ПДВ), що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № ХІ-0112-014 від 01.12.2020.
З урахуванням п. 6.1. Договору строк оплати товару за видатковою накладною № ХІ-0112-014 від 01.12.2020 настав 15.12.2020, прострочка виникла з 16.12.2020.
Позивач в позовній заяві самостійно зазначає, що відповідач поставлений товар оплатив лише частково в сумі 240000,00 грн., проте первинні платіжні документи на підтвердження вказаних обставин суду не надав.
Разом з тим в матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків за період: жовтень 2020 - травень 2021, підписаний керівниками Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРВІС ІНВЕСТ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІШПРОФІ" без заперечень за договором поставки № 27/10-1 від 27.10.2020, відповідно до якого за даними ТОВ "ХАРВІС ІНВЕСТ" станом на 31.05.2021 заборгованість на користь ТОВ "ХАРВІС ІНВЕСТ" складає 156732,61 грн. У вказаному акті звірки зазначені часткові оплати, які здійснювалися відповідачем після поставки товару за видатковою накладною № ХІ-0112-014 від 01.12.2020, а саме:
- 11.12.2020 здійснена оплата в сумі 50000,00 грн.;
- 23.12.2020 здійснена оплата в сумі 90000,00 грн.
- 11.01.2021 здійснена оплата в сумі 30000,00 грн.;
- 22.01.2021 здійснена оплата в сумі 30000,00 грн.;
- 15.03.2021 здійснена оплата в сумі 40000,00 грн.
Підписання відповідачем вказаного акта звірки взаєморозрахунків свідчить про визнання останнім наявності заборгованості перед позивачем за Договором, а також визнання факту здійснення вказаних часткових оплат.
Оскільки позивач самостійно визнає факт здійснення відповідачем часткових оплат на суму 240000,00 грн., а відповідач будь-яких заперечень з цього приводу не надав, в тому числі враховуючи підписаний сторонами акт звірки, суд враховує вказані обставини при визначенні суми заборгованості за поставлений товар.
Таким чином, з врахуванням вказаних часткових оплат розмір заборгованості за поставлений товар складає 156732,61 грн.
В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором щодо не здійснення в повному обсязі оплати за поставлений товар, а також доведено порушення відповідачем строку оплати товару, встановленого умовами Договору, а наявність заборгованості в розмірі 156732,61 грн. підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № ХІ-0112-014 від 01.12.2020 з урахуванням зазначених часткових оплат боргу. Відповідач доказів сплати боргу в повному обсязі станом на день розгляду справи суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРВІС ІНВЕСТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІШПРОФІ" про стягнення заборгованості по оплаті за товар в сумі 156732,61 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором нарахував відповідачу пеню за загальний період з 16.12.2020 по 27.05.2021 в сумі 10098,27 грн. на підставі на п. 9.2. Договору.
Умовами п. 9.2. Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати Товару Покупцем, Покупець на вимогу Постачальника сплачує йому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період затримки оплати, від вартості неоплаченого (несвоєчасно оплаченого) Товару за кожний день порушення строків платежу. При ньому пеня нараховується за весь час поки зобов'язання Покупця по оплаті Товару залишається невиконаним.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Матеріали справи свідчать, що за прострочення виконання відповідачем зобов'язань з оплати поставленого товару, позивач з посиланням на приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача три проценти річних за загальний період з 16.12.2020 по 27.05.2021 в сумі 2340,49 грн. та інфляційні витрати за період з лютого 2021 по квітень 2021 в сумі 6044,56 грн.
Дослідивши розрахунок пені та трьох процентів річних суд дійшов висновку про їх перерахунок, оскільки позивачем допущені помилки, а саме невірно визначена сума заборгованості, на яку нарахована пеня та три проценти з урахуванням часткових оплат, здійснених відповідачем.
Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок пені та трьох процентів річних за допомогою програми “Законодавство”.
Пеня та три проценти річних розраховані судом наступним чином:
1) на заборгованість за видатковою накладною № ХІ-0112-014 від 01.12.2020, строк оплати якої настав 15.12.2020, прострочка виникла з 16.12.2020, враховуючи часткові оплати: 11.12.2020 в сумі 50000,00 грн., 23.12.2020 в сумі 90000,00 грн., 11.01.2021 в сумі 30000,00 грн., 22.01.2021 в сумі 30000,00 грн., 15.03.2021 в сумі 40000,00 грн., які вказані в підписаному сторонами акті звірки взаєморозрахунків
- за період з 16.12.2020 по 22.12.2020 (7 днів прострочення) від залишку суми боргу 346732,61 грн. пеня складає 795,78 грн., три проценти річних складають 198,94 грн.;
- за період з 11.01.2021 по 21.01.2021 (11 днів прострочення) від залишку суми боргу 226732,61 грн. пеня складає 819,96 грн., три проценти річних складають 204,99 грн.;
- за період з 22.01.2021 по 14.03.2021 (52 дні прострочення) від залишку суми боргу 196732,61 грн. пеня складає 3417,22 грн., три проценти річних складають 840,83 грн.;
- за період з 16.03.2021 по 27.05.2021 (73 дні прострочення) від залишку суми боргу 156732,61 грн. пеня складає 4435,73 грн., три проценти річних складають 940,39 грн.
Так, з врахуванням викладеного за розрахунком суду загальний розмір пені складає 9468,69 грн., загальний розмір трьох процентів річних складає 2185,15 грн.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРВІС ІНВЕСТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІШПРОФІ" про стягнення пені та трьох процентів річних підлягають задоволенню частково, а саме пеня в сумі 9468,69 грн., три проценти річних в сумі 2185,15 грн.
Зі змісту розрахунку інфляційних витрат, виконаного позивачем вбачається, що останній нараховує інфляційні витрати за лютий 2021 року на заборгованість в сумі 226732,00 грн., а також нараховує інфляційні витрати за період з березня 2021 по квітень 2021 на заборгованість в сумі 156732,00 грн.
Дослідивши розрахунок інфляційних витрат, наданий позивачем, суд дійшов висновку про їх перерахунок у зв'язку з допущеними помилками, а саме при нарахуванні інфляційних витрат за лютий 2021 позивачем невірно визначена сума заборгованості, на яку нараховані інфляційні витрати з урахуванням часткових оплат, здійснених відповідачем.
Судом з власної ініціативи здійснено перерахунок інфляційних витрат за допомогою програми “Законодавство”.
Інфляційні витрати розраховані судом наступним чином:
1) на заборгованість за видатковою накладною № ХІ-0112-014 від 01.12.2020, строк оплати якої настав 15.12.2020, прострочка виникла з 16.12.2020, враховуючи часткові оплати: 11.12.2020 в сумі 50000,00 грн., 23.12.2020 в сумі 90000,00 грн., 11.01.2021 в сумі 30000,00 грн., 22.01.2021 в сумі 30000,00 грн., 15.03.2021 в сумі 40000,00 грн., які вказані в підписаному сторонами акті звірки взаєморозрахунків
- за лютий 2021 від суми боргу 196732,61 грн. (з урахуванням часткових оплат, здійснених в грудні 2020 та січні 2021) інфляційні витрати складають 1967,33 грн.;
- за період з березня 2021 по квітень 2021 від суми боргу 156732,61 грн. інфляційні витрати складають 3780,23 грн. (а за розрахунком позивача інфляційні витрати складають 3777,24 грн.), втім оскільки в силу приписів ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, відтак суд вважає розмір інфляційних витрат за розрахунком позивача в цій частині визначений правильно.
Так, з врахуванням викладеного загальний розмір інфляційних витрат складає 5744,57 грн.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРВІС ІНВЕСТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІШПРОФІ" про стягнення інфляційних витрат підлягає задоволенню частково в сумі 5744,57 грн.
Витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом розгляду в даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 156732,61 грн., пені в сумі 10098,27 грн., трьох процентів річних в сумі 2340,49 грн., інфляційних витрат в сумі 6044,56 грн., що разом складає 175 215,93 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач при зверненні до суду із позовною заявою відповідно до платіжного доручення № 2139 від 25.05.2021 сплатив судовий збір в сумі 3000,00 грн.
Проте за розгляд заявлених в даній справі позовних вимог позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 2628,24 грн.
Отже, позивач при зверненні з позовом до господарського суду переплатив судовий збір в даній справі, при цьому переплата складає 371,76 грн.
Суд роз'яснює, що судовий збір в сумі 371,76 грн. може бути повернутий позивачу за його клопотанням згідно із п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд не здійснює розподіл витрат на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн., про які позивач зазначив в тексті позовної заяви при викладенні попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, оскільки позивач не надав суду докази надання йому послуг з правової допомоги, докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, докази понесення вказаних витрат, та детальний опис таких витрат.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 126, 129, 233, 236, 238, ч. 4 ст. 240, 247-252 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРВІС ІНВЕСТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІШПРОФІ" задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІШПРОФІ" (69063, м. Запоріжжя, вул. Сергія Серікова, буд. 3, кімната 19, ідентифікаційний код 40405499) на користь:
- Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРВІС ІНВЕСТ" (03065, м. Київ, вул. Академіка Каблукова, буд. 21, приміщення 1-3, ідентифікаційний код 42613311) заборгованість в сумі 156732 (сто п'ятдесят шість тисяч сімсот тридцять дві) грн. 61 коп., пеню в сумі 9468 (дев'ять тисяч чотириста шістдесят вісім) грн. 69 коп., три проценти річних в сумі 2185 (дві тисячі сто вісімдесят п'ять) грн. 15 коп., інфляційні витрати в сумі 5744 (п'ять тисяч сімсот сорок чотири) грн. 57 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 2611 (дві тисячі шістсот одинадцять) грн. 97 коп., видавши наказ.
3. У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРВІС ІНВЕСТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІШПРОФІ" відмовити.
Враховуючи перебування судді Смірнова О.Г. в період з 26.07.2021 по 28.08.2021 у відпустці повне рішення складено - 30.08.2021 року.
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.