01.09.2021 м. Ужгород Справа № 907/589/21
Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригуза П.Д., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця Тимощука Миколи Петровича, АДРЕСА_1 ,
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАКАРПАТСЬКА ЕНЕРГОСЕРВІСНА КОМПАНІЯ", пл.Духновича, 6а м.Мукачево Закарпатської області,
про стягнення 54 325,68 грн
за участю:
секретар судового засідання - Штундер Д.Л.
представників сторін: не викликались
Фізична особа-підприємець Тимощук Микола Петрович звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАКАРПАТСЬКА ЕНЕРГОСЕРВІСНА КОМПАНІЯ" про стягнення 54325,68 грн, з яких борг за отриманий товар згідно договору №2-2021-ІІ від 28.01.2021 року в розмірі 45400,00 грн, пеня в розмірі 1982,68 грн, 3 % річних в розмірі 403,00 грн та штраф в розмірі 6540,00 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2021 року визначено головуючого суддю по справі - Пригузу П.Д.
Ухвалою від 28.07.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки для подання заяв по суті спору.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАКАРПАТСЬКА ЕНЕРГОСЕРВІСНА КОМПАНІЯ" відзиву на позовну заяву не подало, хоча була належним чином повідомлене шляхом скерування ухвали суду про відкриття провадження у справі на його адресу офіційного місцезнаходження, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
І. Позиція позивача.
В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що 28.012021 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАКАРПАТСЬКА ЕНЕРГОСЕРВІСНА КОМПАНІЯ" було укладено Договір поставки № 2-2021-П (далі - Договір), згідно умов якого він зобов'язувався здійснити поставку паливної пелети фасованої, а відповідач зобов'язувався сплатити грошові кошти за поставлений товар на умовах передбачених в Договорі.
08 лютого 2021 року та 16 лютого 2021 року ФОП Тимощук М.П. здійснив поставку товару на загальну суму 65400,00 грн.
ТОВ "ЗАКАРПАТСЬКА ЕНЕРГОСЕРВІСНА КОМПАНІЯ" свої зобов'язання з оплати товару, у строк встановлений Договором, не виконало.
03.06.2021 року ФОП Тимощук М.П. скерував на адресу відповідача лист - претензію №1, відповідь на яку надано не було, однак 07.06.2021 року ТОВ "ЗАКАРПАТСЬКА ЕНЕРГОСЕРВІСНА КОМПАНІЯ" перерахувало на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 20000, 00 грн, що свідчить про визнання останнім факту отримання товару за Договором поставки та суму заборгованості в повному обсязі.
Враховуючи наведене вище, позивач просить стягнути з ТОВ "ЗАКАРПАТСЬКА ЕНЕРГОСЕРВІСНА КОМПАНІЯ" 45400,00 грн заборгованості за отриманий товар, 403,00 грн. - 3 % річних, 1982,68 грн - пені та 6540,00 грн - штрафу.
II. Позиція відповідача.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не надав.
Як вбачається із відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАКАРПАТСЬКА ЕНЕРГОСЕРВІСНА КОМПАНІЯ", код ЄДРПОУ 42013038, є площа Духновича, 6а м.Мукачево Закарпатської області.
Ухвала про відкриття провадження у справі від 28.07.2021 року була скерована на вищезазначену адресу відповідача та отримана останнім 05.08.2021 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно з ч. 1 ст. 251 ГПК України, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк, відтак суд, керуючись нормами-принципами та завданнями ГПК України, виходить з того, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором, вирішує справу за наявними матеріалами.
При цьому, за правилами, визначеними нормою статті 165 ГПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Але, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті. Отже, суд виходить з того, що відповідач не заперечує проти дійсності обставин, що викладені у позовній заяві та підтверджені відповідними доказами.
III. Мотивувальна частина рішення.
Судом встановлено, що 28.012021 року між Фізичною особою-підприємцем Тимощуком Миколою Петровичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАКАРПАТСЬКА ЕНЕРГОСЕРВІСНА КОМПАНІЯ" було укладено Договір поставки № 2-2021-П (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору Продавець приймає на себе зобов'язання передати у власність Покупця паливну пелету, надалі «Товар». Покупець зобов'язується прийняти Товар і сплатити за нього кошти відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі. .
Згідно з п. 2.1 Договору Товар вважається переданим Продавцем і прийнятим Покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання Товару згідно умов Договору. Продавець надає Покупцеві накладну на Товар, яка підтверджує факт поставки Товару.
Пунктом 3.1. Договору встановлено, що Оплата за Товар здійснюється Покупцем в національній валюті України в безготівковому порядку згідно виставленого Продавцем рахунку на оплату після підтвердження обома сторонами факту отримання Товару. Термін оплати за товар складає 10 (десять) банківських днів.
Сторонами у п. 4.3. Договору визначено, що у разі ненадходження коштів за Товар на розрахунковий рахунок Продавця у термін, оговорений в п.3.1 Договору, Покупець, за вимогою Продавця, повинен сплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості Товару за кожний день прострочення оплати.
У разі ненадходження коштів за Товар на розрахунковий рахунок Продавця протягом більш ніж 7 днів з терміну, який оговорений в п.3.1 Договору, Покупець, за вимогою Продавця, повинен сплатити Продавцю штраф в розмірі 10 % від суми заборгованості (п.4.4. Договору).
Як вбачається із п.п. 7.1., 7.2. Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін.
Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.7.1 цього Договору та діє до 31 грудня 2021 року.
На виконання умов Договору ФОП Тимощук М.П. передав, а ТОВ "ЗАКАРПАТСЬКА ЕНЕРГОСЕРВІСНА КОМПАНІЯ" прийняло товар паливну пелету фасовану в мішках в кількості 21,8 т на суму загальну суму 65400,00 грн, що підтверджується видатковими накладними №08/1-02-2021 від 08.02.2021 року та №16/2-02-2021 від 16.02.2021 року.
Відповідач поставлений товар, у встановлені п.3.1. Договору, строки не оплатив.
03.06.2021 року ФОП Тимощук М.П. надіслав на адресу ТОВ "ЗАКАРПАТСЬКА ЕНЕРГОСЕРВІСНА КОМПАНІЯ" лист-претензію щодо оплати заборгованості за Договором №2-2021-П від 28.01.2021 року у розмірі 65400,00 грн, однак відповіді на даний лист відповідачем надано не було.
Як вбачається із виписки по рахунку 07.06.2021 року відповідач ТОВ "ЗАКАРПАТСЬКА ЕНЕРГОСЕРВІСНА КОМПАНІЯ" частково розрахувалося за поставлений товар, перерахувавши на рахунок ФОП Тимощука М.П. грошові кошти у розмірі 20000,00 грн, решта заборгованості у сумі 45400,00 грн. залишилась не сплаченою.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як вбачається із статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічні положення щодо договору поставки містяться у ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Як встановлено судом, 28.01.2021 року між Фізичною особою-підприємцем Тимощуком Миколою Петровичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАКАРПАТСЬКА ЕНЕРГОСЕРВІСНА КОМПАНІЯ" було укладено Договір поставки № 2-2021-П, що на виконання умов якого позивачем було поставлено відповідачу товар - паливну пелету фасовану в мішках в кількості 21,8 т на суму загальну суму 65400 грн, що підтверджується підписаними з обох сторін видатковими накладними №08/1-02-2021 від 08.02.2021 року та №16/2-02-2021 від 16.02.2021 року.
При цьому, зазначені видаткові накладні підписані від ТОВ "ЗАКАРПАТСЬКА ЕНЕРГОСЕРВІСНА КОМПАНІЯ" особою без зазначення ПІБ та посади, з огляду на що суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
За таких обставин, враховуючи також факт здійснення відповідачем часткової оплати поставленого товару на суму 20000,00 грн, суд дійшов висновку, що цей факт підтверджує достовірність правовідносин, що виникли між сторонами та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу за поставлений товар в розмірі 45400,00 грн.
Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення пені, штрафу та 3% річних, слід зазначити наступне.
Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 249 ЦК України).
Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п.4.3. Договору поставки № 2-2021-П від 28.01.2021 року, сторони погодили, що у разі ненадходження коштів за Товар на розрахунковий рахунок Продавця у термін, оговорений в п.3.1 Договору, Покупець, за вимогою Продавця, повинен сплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості Товару за кожний день прострочення оплати.
У разі ненадходження коштів за Товар на розрахунковий рахунок Продавця протягом більш ніж 7 днів з терміну, який оговорений в п.3.1 Договору, Покупець, за вимогою Продавця, повинен сплатити Продавцю штраф в розмірі 10 % від суми заборгованості (п.4.4. Договору).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому суд зазначає, що із розрахунку, долученого позивачем до матеріалів позовної заяви, та перевіреного судом, вбачається, що позивачем невірно визначена дата виникнення заборгованості, відтак сума пені та 3 % річних розрахована в меншому розмірі.
Оскільки відповідно до положень ч. 2 ст. 237 ГПК України та принципу диспозитивності, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 403,00 грн. 3 % річних, 1982,68 грн пені та 6540,00 грн штрафу підлягають задоволенню у повному обсязі відповідно до позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
IV. Розподіл судових витрат:
Згідно платіжного доручення №255 від 23.07.2021 року позивачем при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача.
Відтак, на відповідача покладається 2270,00 грн. витрат на оплату судового збору.
Враховуючи наведене вище, керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 129, 236, 238, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАКАРПАТСЬКА ЕНЕРГОСЕРВІСНА КОМПАНІЯ" (89600, м.Мукачево, пл.Духновича, 6а Закарпатської області, код ЄДРПОУ 42013038) на користь Фізичної особи-підприємця Тимощука Миколи Петровича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 45400 (сорок п'ять тисяч чотириста) грн 00 коп - заборгованості за отриманий товар, 1982,68 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят дві) грн 68 коп - пені, 403,00 (чотириста три) грн 00 коп - 3% річних та 6540,00 (шість тисяч п'ятсот сорок) грн 00 коп- штрафу.
3. Судові витрати покласти на відповідача.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАКАРПАТСЬКА ЕНЕРГОСЕРВІСНА КОМПАНІЯ" (89600, м.Мукачево, пл.Духновича, 6а Закарпатської області, код ЄДРПОУ 42013038) на користь Фізичної особи-підприємця Тимощука Миколи Петровича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на оплату судового збору в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
6. Копію рішення надіслати сторонам.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Західного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Закарпатської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення складено та підписано 01.09.2021 року.
Суддя П.Д. Пригуза