вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" вересня 2021 р. Справа№ 910/2048/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Мальченко А.О.
Чорногуза М.Г.
секретар судового засідання Мельничук О.С.
від позивача - Владимирова О.В.,
від відповідача - Ніколова В.М.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Міністерства оборони України
на рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2021 (повний текст рішення складено 03.06.2021)
у справі № 910/2048/21 (суддя Мудрий С.М.)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея"
до Міністерства оборони України
про внесення змін до договору в частині продовження строків поставки, -
У 2020 році Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про внесення змін до договору в частині продовження строків поставки, а саме: внести зміни до договору про постачання для державних потреб нафти і дистиляти (09130000-9) (бензин) (лот 1: (09132000-3) бензин (бензин автомобільний довготривалого зберігання А-80-ДЗ) для потреб Міністерства оборони України №286/1/20/63 від 08.09.2020, продовживши строки постачання продукції до 31.12.2020.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2021 року позовні вимоги задоволено частково. Внесено зміни до договору про постачання для державних потреб нафти і дистиляти (09130000-9) (бензин) (лот 1: (09132000-3) бензин (бензин автомобільний довготривалого зберігання А-80-ДЗ) для потреб Міністерства оборони України №286/1/20/63 від 08.09.2020, продовживши строки постачання продукції до 31.12.2020. Продовжено строки постачання продукції за договором № 286/1/20/62 про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (авіаційний гас) (лот 4: (09131000-6) авіаційний гас (паливо для реактивних двигунів РТ та/або палива ТС-1 для реактивних двигунів та/або палива авіаційного для газотурбінних двигунів Джет А-1), укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея" та Міністерством оборони України у зв'язку з істотною зміною обставин до 31.12.2020. Продовжено строки постачання продукції за договором № 286/1/20/61 про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (авіаційний гас) (лот 7: (09131000-6) авіаційний гас (паливо для реактивних двигунів РТ та/або паливо ТС-1 для реактивних двигунів та/або паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А-1), а саме паливо для реактивних двигунів РТ та/або паливо ТС-1 для реактивних двигунів та/або паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А-1, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея" та Міністерством оборони України у зв'язку з істотною зміною обставин до 31.12.2020. Присуджено до стягнення з Міністерства оборони України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея" судовий збір в розмірі 6 810 грн. 00 коп. В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Міністерство оборони України звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2021 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2021 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2021 року, розгляд справи призначено на 26.08.2021 року.
20.08.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея", позивача у справі, надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останні просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
25.08.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея", позивача у справі, надійшли письмові пояснення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2021 року в судовому засіданні оголошено перерву до 01.09.2021 року.
31.08.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея", позивача у справі, надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.
В судовому засіданні 01.09.2021 року представник позивача підтримав заяву про відвід колегії суддів, відповідач заперечував проти заяви про відвід колегії суддів.
Подана заява про відвід колегії суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г. та Мальченко А.О. від розгляду справи №910/2048/21 мотивована тим, що під час судового засідання, яке відбулось 26.08.2021 року було оголошено перерву до 01.09.2021 року. В той же час, представником позивача Новіковою В.О. було повідомлено суд про те, що вона не зможе з'явитись у визначену судом дату оскільки буде знаходитись межами України та запропоновано обрати іншу дату для призначення розгляду справи після 11.09.2021 року, оскільки саме цього дня о 06:20 вона вже прибуде до міста Києва та зможе представляти інтереси позивача під час розгляду апеляційної скарги. Зазначене на думку позивача дає обґрунтовані підстави вважати, що колегія суддів Агрикова О.В., Чорногуз М.Г. та Мальченко А.О. не є об'єктивно та суб'єктивно безстороннім і неупередженим щодо вирішення даного спору.
Дослідивши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю " Світ Природи " про відвід колегії суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г. та Мальченко А.О. від розгляду справи №910/2048/21, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість зазначеної заяви та відмову у задоволенні даної заяви з огляду на таке.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 3 травня 2007 року встановлено, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
За рішенням у справі "Олександр Волков проти України" від 9 січня 2013 (104) як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (її) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24 лютого 1993 року, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява N 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105).
За рішенням у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Згідно зі ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. За змістом ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивований.
Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.
Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Колегія суддів звертає увагу, що єдина підстава для відводу колегії суддів зазначена по суті, як незгода з процесуальними діями колегії суддів, а саме щодо відкладення розгляду справи на 01.09.2021 року.
Отже, заява про відвід не містить даних про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів та доказів на підтвердження обставин перебування суддів в особливих стосунках з особою, яка бере участь у справі.
Тобто, фактично доводи заявника зводяться до незгоди сторони з процесуальним рішенням суду (ведення судового засідання).
До того ж, згідно з положеннями частини 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
В той же час, колегія суддів зазначає, що в судовому засіданні 26.08.2021 року представником позивача Новіковою В.О. було надано усні пояснення по суті спору та крім того в матеріалах справи наявні відзив на апеляційну скаргу та письмові пояснення, які підписані адвокатом Новіковою В.О. Також, колегія суддів звертає увагу, що із звукозапису судового засідання 26.08.2021 року вбачається, що представник позивача Новікова В.О. запитувала у колегії суддів на якій стадії оголошується перерва в судовому засіданні на, що їй було надано відповідь, що розгляд справи в судовому засіданні 01.09.2021 року буде здійснюватись на стадії дослідження доказів. При цьому, представник позивача Новікова В.О. не просила колегію суддів відкласти розгляд справи на іншу дату, а лише зазначила, що вона у відпустці з 01 числа (не зазначивши якого місяця).
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що доводи заявника щодо обґрунтування підстав для відводу колегії суддів, що представник позивача Новікова В.О. просила колегію суддів обрати іншу дату для призначення розгляду справи є не правдиві, та не підтверджуються будь-якими доказами.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що позивача в даному випадку жодним чином не будо обмежено в його правах на захист, а саме представник позивача Новікова В.О. в судовому засіданні 26.08.2021 року надав усні пояснення по суті спору, не зазначав при цьому будь-яких заперечень щодо переходу на стадію дослідження доказів, а матеріали справи також містять письмовий відзив позивача на апеляційну скаргу та письмові пояснення позивача.
Такими чином, колегія суддів, розглянувши доводи заявника, наведені в обґрунтування заяви про відвід суддів Агрикової О.В., Мальченко А.О., Чорногуз М.Г., не вбачає підстав для її задоволення, оскільки наведені заявником доводи, в розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути підставою для відводу, є непідтвердженими та ґрунтуються виключно на припущеннях заявника. Обґрунтованих обставин, які б свідчили про упередженість Агрикової О.В., Мальченко А.О., Чорногуз М.Г. стосовно заявника, зацікавленість складу суду в ухваленні певного рішення у цій справі чи про необ'єктивне ставлення до сторін у справі, заявник не навів, а суд не встановив.
В рішенні у справі «Білуха проти України» (Заява N33949/02) від 09.11.2006р. сказано: «стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
У контексті об'єктивного критерію, окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).
Згідно пункту 1 частини 2 статті 43 цього Кодексу, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Колегія суддів також звертає увагу, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).
В силу приписів частини 1 статті 43 ГПК України, учасники процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
При цьому у відповідності до частини 3 статті 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів до дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Виходячи з положень статті 43 ГПК України, учасники судового процесу мають добросовісно користуватись процесуальними правами, в тому числі щодо подання заяви про відвід, враховуючи завдання та основні засади господарського судочинства, визначені статтею 2 ГПК України, якими є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Подання позивачем завідомо безпідставного відводу, розцінюється колегією суддів як зловживання процесуальними правами учасника справи.
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права, надані законом тим особам, які беруть участь у процесі при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Як зазначає у своїх ухвалах Верховний Суд, відвід є завідомо безпідставним, якщо у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ'єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальним рішенням судді.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що відповідно до абз. 2, ч. 3, ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Також відповідно до частини 7, ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Колегія суддів звертає увагу, що судове засідання в даній справі було призначено на 01.09.2021 року, а заява про відвід колегії суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г. та Мальченко А.О. від розгляду справи №910/2048/21 подана до суду 31.08.2021 року, тобто за день до судового засідання то питання про відвід колегії суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г. та Мальченко А.О. від розгляду справи №910/2048/21 вирішується невідкладно судом у складі суду Агрикова О.В. (головуючий), судді Чорногуз М.Г. та Мальченко А.О., тобто судом, що розглядає дану справу.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея" про відвід колегії суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г. та Мальченко А.О. від розгляду справи №910/2048/21 слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 32, 35, 36, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея" про відвід колегії суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г. та Мальченко А.О. від розгляду справи №910/2048/21 відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді А.О. Мальченко
М.Г. Чорногуз