вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" вересня 2021 р. Справа№ 910/628/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Мальченко А.О.
Чорногуза М.Г.
Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,
за участю представників сторін:
від позивача - Кушнір Р.Ю.,
від відповідача - Полонська Н.М.,
розглянувши апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтела Про"
на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 (повний текст рішення складено 28.05.2021)
у справі № 910/628/21 (суддя Ломака В.С.)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтела Про"
до Приватного акціонерного товариства "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва-2"
про стягнення 1 289 385,25 грн., -
У 2021 році Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтела Про" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва-2" про стягнення 1 289 385,25 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свій обов'язок в частині своєчасної та повної оплати виконаних позивачем робіт, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування компенсаційних виплат.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 року позовні вимоги задоволено частково.
Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва-2" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтела Про" 35 082 грн. 72 коп. 3 % річних, 37 600 грн. 03 коп. інфляційних втрат, 1 090 грн. 24 коп. витрат по сплаті судового збору, а також 2 184 грн. 34 коп. витрат на оплату професійної правничої допомоги.
Провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтела Про" до Приватного акціонерного товариства "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва-2" про стягнення 827 490 грн. 13 коп. закрито, у зв'язку з відсутністю предмета спору.
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтела Про" до Приватного акціонерного товариства "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва-2" про стягнення 352 499 грн. 48 коп. основного боргу, 15 611 грн. 00 коп. 3 % та 21 101 грн. 89 коп. інфляційних втрат відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що предмет спору в частині стягнення боргу у розмірі 827 490,13 грн. існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи, відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України місцевий господарський суд закрив провадження в цій частині. Також судом першої інстанції встановлено, що на час вирішення даного спору по суті відповідачем сплачено на користь позивача грошові кошти у загальному розмірі 6 697 490,13 грн., що фактично перевищує дійсну встановлену судом та належну до стягнення з відповідача суму боргу в розмірі 6 631 376,25 грн. (у тому числі з урахування вартості послуг генпідряду в розмірі 13 962,00 грн., оплачених позивачем 11.10.2019 року), а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача решти заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 352 499,48 грн. Окрім того, місцевим господарським судом перевірено розрахунок компенсаційних виплат та встановлено не відповідність його приписам чинного законодавства в силу допущених методологічних помилок при визначенні початкових та кінцевих дат періодів прострочення, бази нарахування та кількості днів за відповідні періоди прострочення. Крім цього, враховуючи часткове задоволення позову у даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про покладення на відповідача витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтела Про" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 року в частині відмовлених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було допущено порушення при вирішенні питання про відмову в стягненні 352 499, 48 грн. основного боргу, 15 611, 00 грн. 3% річних та 21 101, 89 грн. інфляційних втрат. Зокрема скаржник вважає, що позиція суду першої інстанції щодо оплати 95% від фактично виконаних робіт не підтверджується умовами договору, оскільки в договорі відсутня умова про оплату лише 95% від вартості фактично виконаних робіт. Крім того позивач наголошує, що зупинення виконання робіт за договором в грудні 2019 року відбулось через порушення умов договору замовником з оплати за виконані роботи. Також скаржник вважає, що суми за послуги генпідряду у розмірі 2% від вартості виконаних робіт без вартості матеріалів не утримуються відповідачем, а сплачуються позивачем, а тому без звернення відповідача із зустрічним позовом про стягнення відповідної суми, розгляд питання щодо вказаної суми виходить за межі позовних вимог в даній справ та відповідно не підлягав розгляду. Й наостанок позивач не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2021 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтела Про" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 року у справі №910/628/21 та призначено розгляд справи на 26.08.2021 року.
13.07.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції без змін.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2021 року в судовому засіданні оголошено перерву до 01.09.2021 року.
В судовому засіданні 01.09.2021 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.07.2019 року між Приватним акціонерним товариством "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва-2" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтела Про" (підрядник) було укладено договір будівельного підряду № 26/07-19 на виконання робіт по утепленню фасаду по об'єкту: "Будівництво житлового будинку по вул. Каунаській, 2-А у Дніпровському районі м. Києва" (далі - Договір), за умовами якого позивач на свій ризик власними і залученими силами та засобами, відповідно до проектно-кошторисної документації, з високою якістю зобов'язується виконати роботи по утепленню фасаду, пов'язані з будівництвом житлового будинку по вул. Каунаській, 2-А у Дніпровському районі м. Києва, та передати в обумовлені цим Договором строки виконані роботи замовнику, а відповідач зобов'язується прийняти якісно виконані роботи від підрядника та оплатити їх. (а.с. 10-25).
Відповідно до пункту 1.2 Договору об'єкт будівництва: "Будівництво житлового будинку по вул. Каунаській, 2-А у Дніпровському районі м. Києва". Адреса розташування об'єкта: м. Київ, Дніпровський район, вул. Каунаська, 2-А. Найменування робіт, які виконує підрядник: утепленню фасаду житлового будинку по вул. Каунаській, 2-А у Дніпровському районі м. Києва (повний обсяг та перелік робіт визначено у проектній документації та договірній ціні).
За умовами пунктів 3.1, 3.2 Договору підрядник розпочне виконання робіт протягом 3 робочих днів після підписання Договору, акта приймання-передачі будівельного майданчика від замовника, та завершить виконання робіт у термін до 31.12.2019 року.
Необґрунтоване зупинення виконання робіт з ініціативи підрядника не допускається, строки виконання робіт за Договором при цьому не продовжуються (пункт 3.5 Договору).
Згідно з пунктом 3.9 означеного правочину замовник може приймати рішення про уповільнення темпів виконання робіт, їх зупинення або прискорення з внесенням відповідних змін у цей Договір, попередивши про ці зміни підрядника за 15 робочих днів.
Пунктом 4.1 цієї угоди встановлено, що договірна ціна робіт приблизна (динамічна) та є невід'ємною частиною Договору, за яку підрядник згоден виконати доручені за цим Договором роботи. Договірна ціна визначена на підставі відомості робіт та матеріалів, проектно-кошторисної документації і орієнтовно складає 13 502 410,48 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 2 250 401,75 грн.
Відповідно до пункту 5.1 Договору розрахунки з підрядником за виконані роботи провадяться у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника проміжними платежами в міру виконання робіт за закінчені конструктиви, етапи робіт. Оплата здійснюється протягом 15 календарних днів після підписання замовником акта форми КБ-2в та довідки форми КБ-3 з розрахунками та виконавчою документацією.
Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається по усіх складових вартості робіт, розрахованих у договірній ціні, та включається в акт форми КБ-2в (пункт 5.2 Договору).
Відповідно до пункту 5.5. договору на виконання зобов'язань умов договору оплата виконаних робіт здійснюється в межах 95% від їх вартості за договірною ціною.
Кінцеві розрахунки у межах 100 % вартості за договірною ціною з підрядником здійснюються у місячний термін після виконання і приймання всіх передбачених Договором будівельних робіт.
Пунктом 5.9 Договору передбачено, що замовник щомісяця при розрахунках з підрядником утримує з вартості виконаних робіт кошти за послуги генпідряду в розмірі 2 % від вартості робіт без вартості матеріалів з ПДВ, виконаних протягом звітного періоду, згідно акту приймання-передачі послуг генпідряду.
Згідно з пунктом 6.2.1 наведеної угоди здавання та приймання робіт після закінчення їх виконання здійснюється відповідно до чинного законодавства і оформлюється довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3, актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в.
Відповідно до п. 6.2.9. договору передбачено, що після закінчення виконання робіт підрядник зобов'язується письмово повідомити замовника про здачу виконаних робіт.
Пунктом 6.2.10. договору встановлено, що замовник у 10-денний строк після одержання повідомлення про готовність робіт до здачі призначає приймальну комісію. У подальшому комісійно складається акт приймальної комісії.
Крім того відповідно до пункту 9.6 Договору підрядник зобов'язаний сплачувати кошти за послуги генпідряду в розмірі 2 % від вартості виконаних робіт без вартості матеріалів.
Відповідно до пункту 15.1 Договору останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє до повного виконання визначених в ньому зобов'язань або до його розірвання. Закінчення терміну дії Договору - 31.12.2019 року.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач виконав частину погоджених між сторонами будівельних робіт на загальну суму 7 049 989,61 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями підписаних між Приватним акціонерним товариством "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва-2" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтела Про" актів приймання виконаних будівельних робіт: за серпень 2019 року № 1 на суму 1 616 412,98 грн., за вересень 2019 року від 30.09.2019 року № 2 на суму 2 617 061,58 грн., за жовтень 2019 року від 31.10.2019 року № 3 на суму 1 992 046,52 грн. та за листопад 2019 року від 29.11.2019 року № 4 на суму 824 468,53 грн., а також відповідних довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати. (а.с. 30-43).
Крім того у матеріалах справи наявні копії підписаних уповноваженими представниками сторін та скріплених печатками вказаних юридичних осіб відповідних актів надання послуг (генпідряду) від 30.08.2019 року № 2134 на суму 13 962,00 грн., від 30.09.2019 року № 2442 на суму 26 021,15 грн., від 31.10.2019 року № 2877 на суму 18 272,38 грн. та від 29.11.2019 року № 2991 на суму 7 858,34 грн. (а.с. 122-125).
В той же час з матеріалів справи вбачається, що відповідач частину виконаних позивачем робіт за вищенаведеними актами оплатив в період з 29.07.2019 року по 17.12.2020 року грошові кошти у загальному розмірі 5 870 000,00 грн.
Крім того, після звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтела Про" до суду з вказаним позовом відповідач додатково здійснив погашення спірного основного боргу за Договором на загальну суму 827 490,13 грн.
Всього відповідачем було сплачено на користь позивача у загальному розмірі 6 697 490,13 грн.
Вказані вище оплати підтверджуються банківською випискою по рахунку (а.с. 54-87, 112, 133-134, 150) та не заперечується позивачем.
Отже, спір у даній справі на думку позивача виник у зв'язку з тим, що всупереч умовам Договору відповідач оплату вартості виконаних підрядником будівельних робіт на загальну суму 7 049 989,61 грн. здійснив лише частково, перерахувавши позивачу 5 870 000,00 грн. та заборгувавши таким чином останньому 1 179 989,61 грн., у зв'язку з чим у позивача виникли підстави для стягнення вказаної суми боргу в судовому порядку, а також додаткового нарахування компенсаційних виплат, передбачених приписами статті 625 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 202, частини 2 статті 203, статей 205, 207, 237 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою; представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Оцінивши зміст договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, колегія суддів дійшла до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання ст.837 - ст.864 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Як визначено ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Відповідно до приписів ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Місцевим господарським судом було встановлено, що також підтверджується матеріалами справи, що позивач виконав частину погоджених між сторонами будівельних робіт на загальну суму 7 049 989,61 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт: за серпень 2019 року № 1 на суму 1 616 412,98 грн., за вересень 2019 року від 30.09.2019 року № 2 на суму 2 617 061,58 грн., за жовтень 2019 року від 31.10.2019 року № 3 на суму 1 992 046,52 грн. та за листопад 2019 року від 29.11.2019 року № 4 на суму 824 468,53 грн., а також відповідних довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати. (а.с. 30-43).
З наявних банківських виписок вбачається, що всього відповідачем було сплачено на користь позивача 6 697 490,13 грн. (а.с. 54-87, 112, 133-134, 150).
При цьому, судом першої інстанції було встановлено, що після звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтела Про" до суду з вказаним позовом відповідач здійснив погашення спірного основного боргу за Договором на загальну суму 827 490,13 грн., що підтверджується наданими Приватним акціонерним товариством "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва-2" копіями відповідних платіжних доручень: від 09.02.2021 року № 439 на суму 500 000,00 грн., від 24.02.2021 року № 469 на суму 100 000,00 грн. та від 01.03.2021 року № 2328 на суму 227 490,13 грн. (а.с. 120-121, 139).
Пунктом 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відтак, місцевим господарським судом правомірно було закрито провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу за договором будівельного підряду від 26.07.2019 року № 26/07-19 в сумі 827 490,13 грн. відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо решти позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 352 499,48 грн. (7 049 989,61 грн. - вартість виконаних позивачем робіт, 5 870 000,00 грн. - сплачена сума відповідачем до подання даного позову, 827 490,13 грн. - сплачена сума відповідачем після подання даного позову) колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 5.5. договору на виконання зобов'язань умов договору оплата виконаних робіт здійснюється в межах 95% від їх вартості за договірною ціною.
Кінцеві розрахунки у межах 100 % вартості за договірною ціною з підрядником здійснюються у місячний термін після виконання і приймання всіх передбачених Договором будівельних робіт.
Отже, з аналізу умов договору, а саме п. 5.5. вбачається, що сторони домовились про те, що саме кожний етап виконаних робіт здійснюється в межах 95% від їх вартості, а кінцеві розрахунки здійснюються у місячний термін після виконання і приймання всіх передбачених Договором будівельних робіт.
Колегія суддів вважає помилковим трактування скаржником умов договору, а саме те, що в договорі відсутня умова про оплату лише 95% від вартості фактично виконаних робіт, оскільки наведене спростовується зазначеним вище пунктом договору, а саме п. 5.5., яким чітко визначено, що оплата виконаних робіт здійснюється в межах 95% від їх вартості.
В той же час, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується сторонами, на час розгляду та вирішення даного спору підрядником не було виконано всіх погоджених сторонами будівельних робіт за Договором.
З огляду на те, що позивачем не виконано саме всіх погоджених сторонами будівельних робіт за договором, у відвідача зберігається право на утримання 5% вартості від фактично виконаних робіт.
Колегія суддів також звертає увагу, що пунктом 5.9 Договору передбачено, що замовник щомісяця при розрахунках з підрядником утримує з вартості виконаних робіт кошти за послуги генпідряду в розмірі 2 % від вартості робіт без вартості матеріалів з ПДВ, виконаних протягом звітного періоду, згідно акту приймання-передачі послуг генпідряду.
Крім того відповідно до пункту 9.6 Договору підрядник зобов'язаний сплачувати кошти за послуги генпідряду в розмірі 2 % від вартості виконаних робіт без вартості матеріалів.
Отже, з аналізу вказаних умов договору, а саме п.п. 5.9. та 9.6. договору вбачається, що сторони домовились про те, що відповідач має право на утримання з вартості виконаних робіт кошти за послуги генпідряду в розмірі 2 % від вартості робіт без вартості матеріалів з ПДВ, виконаних протягом звітного періоду, згідно акту приймання-передачі послуг генпідряду.
В той же час, колегія суддів зазначає, що позивач в даному випадку знову ж таки помилково трактує умови договору, а саме, що вказане у п. 5.9. договору утримання здійснюється у вигляді оплати позивачем вказаних 2%, однак колегія суддів зазначає, що умовами договору чітко передбачено та встановлено право відповідача саме на утримання з вартості виконаних робіт кошти за послуги генпідряду в розмірі 2 % від вартості робіт.
З аналізу викладених вище обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач був зобов'язаний перерахувати позивачу оплату за виконані згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року № 1 на суму 1 616 412,98 грн. роботи в розмірі 1 521 630,33 грн. (що становить різницю між 95 % вартості робіт за актом № 1 в сумі 1 535 592,33 грн. та сумою, вказаною в акті надання послуг (генпідряду) від 30.08.2019 року № 2134 у розмірі 13 962,00 грн.) до 16.09.2019 року включно (з урахуванням вихідних днів); роботи, виконані згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року від 30.09.2019 року № 2 на суму 2 617 061,58 грн., - в розмірі 2 460 187,35 грн. (що становить різницю між 95 % вартості робіт за актом № 2 в сумі 2 486 208,50 грн. та сумою, вказаною в акті надання послуг (генпідряду) від 30.09.2019 року № 2442 у розмірі 26 021,15 грн.) до 15.10.2019 року включно; роботи, виконані згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року від 31.10.2019 року № 3 на суму 1 992 046,52 грн., - в розмірі 1 874 171,81 грн. (що становить різницю між 95 % вартості робіт за актом № 3 в сумі 1 892 444,19 грн. та сумою, вказаною в акті надання послуг (генпідряду) від 31.10.2019 року № 2877 у розмірі 18 272,38 грн.) до 15.11.2019 року включно; роботи, виконані згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року від 29.11.2019 року № 4 на суму 824 468,53 грн., - в розмірі 775 386,76 грн. (що становить різницю між 95 % вартості робіт за актом № 4 в сумі 783 245,10 грн. та сумою, вказаною в акті надання послуг (генпідряду) від 29.11.2019 року № 2991 у розмірі 7 858,34 грн.) до 16.12.2019 року включно (з урахуванням вихідних днів).
Тобто з вказаного вище здійсненого місцевим господарським судом розрахунку вбачається, що у відповідача виник обов'язок з оплати виконаних позивачем будівельних робіт за спірними актами приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 6 631 376,25 грн. (без урахування вартості послуг генпідряду в розмірі 13 962,00 грн., оплачених позивачем 11.10.2019 року).
Однак, як вже було вище встановлено, відповідачем здійснено оплату виконаних позивачем робіт на загальну суму 6 697 490,13 грн., що фактично перевищує суму боргу в розмірі 6 631 376,25 грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 352 499,48 грн.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3 % річних у загальному розмірі 50 693,72 грн., нарахованих у період з 16.10.2019 року по 15.01.2021 року на відповідні суми боргу за актами приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року № 1, за вересень 2019 року від 30.09.2019 року № 2, за жовтень 2019 року від 31.10.2019 року № 3 та за листопад 2019 року від 29.11.2019 року № 4, з урахуванням проведених відповідачем часткових погашень заборгованості, а також 58 701,92 грн. інфляційних втрат, нарахованих на зазначені суми боргу протягом вказаних періодів колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Колегія суддів здійснивши перевірку розрахунку позивача 3% річних та інфляційних втрат погоджується з місцевим господарським судом щодо не відповідністю його приписам чинного законодавства в силу допущених методологічних помилок при визначенні початкових та кінцевих дат періодів прострочення, бази нарахування та кількості днів за відповідні періоди прострочення, оскільки позивачем було здійснено нарахування з урахуванням днів, в які відбувалися часткові погашення відповідачем суми заборгованості, що суперечить положенням чинного законодавства, а також в порушення вимог частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України невірно визначено дати початкових періодів нарахування наведених сум по актам приймання виконаних будівельних робіт, зокрема, за серпень 2019 року № 1 та за листопад 2019 року від 29.11.2019 року № 4, оскільки не взято до уваги вихідних днів.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, а саме щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних у розмірі 35 082,72 грн. та 37 600,03 грн. інфляційних втрат.
Щодо не погодження скаржника з висновком суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат колегія суддів зазначає, що за приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В той же час, оскільки місцевий господарський суд в даному випадку дійшов правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо покладення на відповідача витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2 184, 34 грн.
Отже, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано позивачу вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтела Про" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 року у справі №910/628/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 року у справі № 910/628/21 залишити без змін.
3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/628/21.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 01.09.2021 року.
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді А.О. Мальченко
М.Г. Чорногуз