Справа № 760/20338/21
Провадження № 1-кс/760/7086/21
09 серпня 2021 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 (свідоцтво № 4018 від 30.11.2009р. про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер), підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС 1-го відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про зміну запобіжного заходу із домашнього арешту в певний період доби на цілодобовий домашній арешт підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Бердичів, Житомирської області, громадянину України, з вищою освітою, одружений, працює директором ТОВ «Донкорп Україна», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України.
Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12019100100006667 від 13.07.2019р., у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, -
До Солом'янського районного суду надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу із домашнього арешту в певний період доби на цілодобовий домашній арешт підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в кримінальному провадженні № 12019100100006667 від 13.07.2019р., яке відповідає вимогам ст.ст. 200, 184 КПК України.
Документом, що підтверджує надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, є розписка.
Подане клопотання обґрунтовується тим, що слідчим управлінням ГУ СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування в даному кримінальному провадженні, в ході розслідування якого встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється в участі у діяльності, не передбаченого законами України збройного формування, незаконному придбанні, носінні, зберіганні та передачі вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, за ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України.
У клопотанні слідчим, за погодженням з прокурором, постановлено питання про зміну запобіжного заходу із домашнього арешту в певний період доби на цілодобовий домашній арешт підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки виникли нові обставини, а саме: ОСОБА_5 було повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України. Тому, на думку слідчого, факт притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину обґрунтовано свідчить про те, що при обрані іншого запобіжного заходу окрім цілодобового арешту, підозрюваний ОСОБА_5 зможе переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків або підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, зокрема, на ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також зможе знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень.
Під час судового розгляду прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Захисник ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_5 просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого, оскільки на їх думку, факт наявності нового повідомлення про підозру не може свідчити про існування підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування.
Крім того, захисник зазначила, що підозрюваний ОСОБА_5 після застосування йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, вчасно прибував за кожним викликом до слідчого та не порушував покладені на нього обов'язки, що на її думку, повністю відповідатиме завданням кримінального провадження.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню.
Так, відповідно до ч.1 ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
Згідно ч. 2 ст. 200 КПК України у клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: в участі у діяльності, не передбаченого законами України збройного формування, незаконному придбанні, носінні, зберіганні та передачі вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
На обґрунтування пред'явленої ОСОБА_5 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази, зокрема, протокол огляду соціальної мережі Фейсбук від 28.09.2020р.; протокол огляду соціальної мережі Фейсбук від 05.02.2021р.; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 01.02.2021р.; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 06.10.2020р.; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 21.10.2020р.; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 08.12.2020р.; протокол огляду веб сторінки сайту «Військовий навігатор України» від 05.02.2021р.; протокол огляду інтернет ресурсів від 15.02.2021р.; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 16.02.2021р.; протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 26.01.2021р.; протокол огляду висновку експерта КНІСЕ МЮ України від 26.02.2021р.; протоколи обшуків від 24.03.2021р.; протоколи оглядів; протоколи огляду місця події від 13.07.2019р.; лист ДЗНД СБ України № 5/2/4-14903 від 24.07.2019р.; лист ДКР СБ України від 17/1/1-3291нт; лист ДКР СБ України від 17/0/2-1790нт; висновок експерта ДНДЕКЦ від 28.12.2019 №19/14/1/14-11/1/82-СЕ/19; пояснення ОСОБА_8 від 30.04.2021р.; лист ДЗНД від 30.04.2021 № 5/1/5-4767; протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 05.05.2021р.; протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 06.05.2021р.; протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 11.05.2021р.; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 12.05.2021р.; протокол допиту ОСОБА_9 ; протокол слідчого експерименту від 13.05.2021р.; висновок трасологічної експертизи та інші матеріали кримінального провадження.
Таким чином, надані суду докази обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, які розслідуються.
Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Як вбачається з матеріалів клопотання, 21.04.2021р. ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_5 був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22.00год. до 06.00год. та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
16.06.2021р. ухвалою Печерського районного суду м. Києва продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 до 16.08.2021р.
В ході судового розгляду клопотання встановлено, що за час перебування підозрюваного ОСОБА_5 під домашнім арештом, останній вчасно з'являвся на виклики слідчого та прокурора, та не порушував умови застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, навіть після отримання нового повідомлення про підозру, що на думку слідчого судді свідчить про належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 під час перебування на домашньому арешті, що також було підтверджено і прокурором в судовому засіданні.
Вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя зобов'язаний: здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду та враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Крім того, як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, у випадках коли констатував порушення статті 5 Конвенції щодо розгляду доцільності продовження строків тримання особи під вартою, протягом як досудового розслідування, так і судового розгляду, продовження строків тримання під вартою повинно ґрунтуватися на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під вартою на початковій стадії розслідування.
Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує його особу, майновий та сімейний стан (одружений, працює директором ТОВ «Донкорп Україна», а також враховує той факт, що в ході судового розгляду клопотання прокурором не було доведено наявність нових обставин, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу та існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати, наявність яких є обов'язковою умовою для зміни підозрюваному ОСОБА_5 раніше застосованого запобіжного заходу.
Вказані обставини, на думку слідчого судді, свідчать про відсутність підстав вважати, що на даний час існують або з'явилися якісь нові ризики, які є підставою для зміни ОСОБА_5 запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, а навпаки, наявними в клопотанні доказами підтверджено той факт, що зв'язку із перебігом ефективного розслідування справи, встановлені під час застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу ризики, суттєво зменшилися.
Крім того, прокурором не було додано до матеріалів клопотання доказів, які об'єктивно свідчать про те, що існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.
Враховуючи вказане, слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування не були наведені обґрунтовані підстави для зміни підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу із домашнього арешту в певний період доби на цілодобовий домашній арешт. Застосований же до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби цілком є достатнім для належного забезпечення завдань кримінального провадження.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 177, 178, 181, 194, 196, 197, 200, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС 1-го відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу із домашнього арешту в певний період доби на цілодобовий домашній арешт підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1